КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2019 року № 359/8592/18
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,
за участі: секретаря судового засідання Приходько Н.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - не з`явився,
третя особа - не з`явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейської комісії № 3 Департаменту Патрульної поліції України, третя особа - Департамент патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Бориспільського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до поліцейської комісії № 3 Департаменту Патрульної поліції України, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення поліцейської комісії №3 Департаменту патрульної поліції України та відновити його законні права щодо служби в поліції, а саме - призначити на посаду поліцейського патрульної поліції Батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УПП в Київській області ДПП України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами співбесіди, поліцейською комісією № 3 Департаменту Патрульної поліції України прийнято протиправне та необґрунтоване рішення щодо не рекомендування позивача до проходження служби в поліції, яке оформлене протоколом від 17.09.2018 №29133. Зазначено, що у ході засідання комісії були допущені грубі порушення вимог чинного законодавства, зокрема, у складі комісії були присутні три особи, одна з яких - ОСОБА_2, яка не входила до її складу, та дві інші, взагалі не встановлені особи, які відмовились повідомити свої прізвища та посади. При цьому, оскаржуваний протокол містить три підписи посадових осіб (належних членів комісії), однак не всі із них були присутні на засіданні.
Також наголосив, що в оскаржуваному рішенні безпідставно зазначено, що позивач схильний до перекручування та приховування очевидних фактів та обману.
Відповідач, наданим йому правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористався, заяви по суті справи до суду не надавав.
Третя особа подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що 17.09.2018 комісія №3 Департаменту патрульної поліції України вивчила результати позивача щодо тестування, рівня фізичної підготовки та подані ним документи, а також провела співбесіду, в ході якої ОСОБА_1 ставились запитання. За результатами голосування - три голоси "проти", комісією прийнято рішення про не рекомендування такого кандидата на заняття вакантної посади, що входить до її компетенції та передбачено розділом ІХ Типового порядку діяльності поліцейських комісій.
Ухвалою Бориспільського міського суду Київської області від 26.10.2018 передано справу за територіальною підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
23 листопада 2018 року відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передану на розгляд судді Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Протокольною ухвалою суду від 10.01.2019, до розгляду справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Департамент патрульної поліції.
Протокольною ухвалою суду від 05.02.2019, суд постановив перейти у загальне позовне провадження.
У судове засідання, призначене на 08.04.2019, прибув позивач та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Представники відповідача та третьої особи не з`явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, наказом Департаменту патрульної поліції від 02.06.2017 №2598 "Про затвердження персонального складу поліцейських комісій Департаменту патрульної поліції", затверджені персональні склади поліцейських комісій №№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 ( а.с. 154-155).
Згідно додатку №1 до вказаного наказу, персональним складом поліції №3 Департаменту патрульної поліції, є (а.с. 156):
1. Старший лейтенант поліції ОСОБА_3, командир батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції, представник Департаменту патрульної поліції.
2. Лейтенант поліції ОСОБА_4, начальник відділу чергової служби Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції, представник Національної поліції України.
3. ОСОБА_5, активіст, представник Міністерства внутрішніх справ України (не з числа поліцейських).
4. ОСОБА_6, депутат Київської обласної ради VII скликання, представник громадськості від Київської обласної ради.
5. ОСОБА_7, заступник керуючого справами виконавчого апарату Київської обласної ради, член правління Громадської організації "Правозахисний центр "Ідеї", адвокат, представник громадськості від Київської обласної ради.
Надалі, наказами Департаменту патрульної поліції від 18.01.2018 №202 та від 01.03.2018 №975 "Про внесення змін до наказів", вносились зміни до складу поліцейських комісій, зокрема, до персонального складу поліцейської комісії №3 Департаменту патрульної поліції (а.с. 146,152).
У відповідності до додатку №1 до наказу Департаменту патрульної поліції від 01.03.2018 №975, діючий, на момент прийняття оскаржуваного рішення, персональний склад поліцейської комісії №3, був визначений наступним чином (а.с. 148):
1. Лейтенант поліції ОСОБА_8, т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління національної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції, представник департаменту патрульної поліції.
2. Лейтенант поліції ОСОБА_9, т.в.о. командира батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції, представник Національної поліції України.
3. ОСОБА_5, активіст, представник Міністерства внутрішніх справ України (не з числа поліцейських).
4. ОСОБА_6, депутат Київської обласної ради VII скликання, представник громадськості від Київської обласної ради.
5. ОСОБА_7, заступник керуючого справами виконавчого апарату Київської обласної ради, член правління Громадської організації "Правозахисний центр "Ідеї", адвокат, представник громадськості від Київської обласної ради.
16 липня 2018 року на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №3212 "Про оголошення та проведення конкурсів на службу до Департаменту патрульної поліції", оголошено конкурс на 31 вакантну посаду Департаменту патрульної поліції (а.с. 149-151).
У зв`язку із наведеним, 14.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Національної поліції України із заявою №170023 про допуск до участі в конкурсі на службу в поліції для зайняття вакантної посади поліцейський патрульної поліції (а.с. 120).
Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що позивач пройшов такі етапи конкурсу: тестування, тестування особистісних характеристик (психологічний тест) та перевірку рівня фізичної підготовки.
На підставі вказаного, згідно додатку до протоколу засідання поліцейської комісії №3 від 13.09.2018 №55, кандидат на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль - ОСОБА_1, допущений до конкурсного етапу відбору, - співбесіда (а.с. 104).
Як з`ясовується із протоколу засідання поліцейської комісії № 3 Департаменту Патрульної поліції України №29133, співбесіда з позивачем проведена 17.09.2018 (а.с. 118).
Із протоколу засідання поліцейської комісії № 3 Департаменту Патрульної поліції України від 17.09.2018 №29133, судом встановлено, що за результатами розгляду документів та співбесіди з кандидатом, поліцейська комісія дійшла наступних висновків:
- стосовно професійних якостей кандидата - "кандидат має базовий рівень професійних якостей";
- стосовно морально-ділових якостей - "схильний до перекручування фактів, обману, приховування очевидних фактів;
- стосовно управлінсько-організаторських здібностей - "проявляє лідерські здібності, прислухається до інших".
За результатами голосування, всі члени комісії проголосували проти та вирішили, що ОСОБА_1 не рекомендований до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади.
Не погоджуючись із таким рішенням комісії, вважаючи його необґрунтованим та прийнятим з порушенням передбаченого порядку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).
Згідно статті 49 Закону № 580-VIII на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.
Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які:
1) відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом;
2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до статті 50 Закону № 580-VIII громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою та сьомою статті 52 Закону № 580-VIII з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (далі - конкурс).
Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади.
Конкурс на службу в поліції обов'язково проводиться серед осіб, які вперше приймаються на службу в поліції з призначенням на посади молодшого складу поліції.
Конкурс проводиться відповідно до Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади (далі - Типовий порядок проведення конкурсу), що затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Типовий порядок проведення конкурсу визначає: 1) умови проведення конкурсу; 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; 3) повноваження поліцейської комісії при проведенні конкурсу; 4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; 5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на службу в поліції та/або зайняття вакантних посад; 6) методи оцінювання кандидатів на службу в поліції та/або на зайняття вакантних посад державної служби.
Відповідно до пунктів 1-4 розділу IV Типового порядку служба персоналу (кадрового забезпечення) органу поліції, де проходить конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність загальним вимогам, визначеним в оголошенні про проведення конкурсу, та інформує про це поліцейську комісію.
Кандидати, які відповідають вимогам частин першої, третьої статті 49 Закону України "Про Національну поліцію", допускаються до конкурсу.
Конкурс проходить в декілька етапів: 1) тестування: на знання законодавчої бази (професійний тест); на загальні здібності і навички (тест загальних навичок); особистісних характеристик (психологічний тест); 2) перевірка рівня фізичної підготовки; 3) співбесіда.
Конкурс проводиться відповідною поліцейською комісією.
Згідно розділу VІІІ Типового порядку, співбесіда з кандидатом проводиться поліцейською комісією.
Відповідно до абзацу другої частини дванадцятої статті 51 Закону України "Про національну поліцію" рішення поліцейської комісії викладаються в письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Рішення підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення.
Відповідно до частини сьомої статті 55 Закону України "Про національну поліцію" рішення поліцейської комісії оформлюється протоколом, який присутні на її засіданні члени комісії підписують не пізніше наступного дня після проведення засідання.
Приписами пункту четвертого розділу ІV Порядок діяльності поліцейських комісій закріплено, що засідання поліцейської комісії вважається правомочним за умови участі в ньому не менше двох третин її складу.
Отже, чинним законодавством врегульовано, що для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об’єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії.
Також, чинним законодавством передбачено імперативні вимоги до організації роботи постійних поліцейських комісій.
Під час розгляду справи судом встановлено, що посилаюсь на протиправність оскаржуваного рішення комісії, позивач, у тому числі, зазначає про порушення порядку її діяльності, зокрема на те, що у ході засідання не були присутні дві третини членів її складу.
Дослідивши протокол поліцейської комісії № 3 Департаменту Патрульної поліції України від 17.09.2018 №29133, судом встановлено, що він підписаний трьома членами комісії, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7
Водночас, матеріали справи містять висновок службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ДПП, що виразились у можливому порушенні вимог Порядку діяльності поліцейських комісій, що призвело до не проходження конкурсу ОСОБА_1 від 16.02.2019.
Зазначеним висновком службового розслідування встановлено: "... перед тим, як ОСОБА_1 зайшов до залу делегацій, вказане приміщення залишив представник поліцейської комісії від громадськості ОСОБА_7, який направився до Київської обласної лікарні, що знаходиться на вул. Баггоутівська, 1 в м. Києві, де його було оглянуто лікарями, оскільки у нього погіршилося самопочуття. Однак проведення співбесіди було продовжено, що призвело до порушення вимог ст. 55 Закону України "Про Національну поліцію" та наказу МВС України від 25.12.2015 №1631 "Про організацію добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських", де зазначено, що засідання комісії при проведенні конкурсу є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів."
У резолютивній частині висновку вказано: "Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердились".
Тобто, за результатами службового розслідування, проведеного на підставі звернення ОСОБА_1, прийнято висновок, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції ОСОБА_10, який засвідчує факт того, що поліцейська комісія №3 Департаменту патрульної поліції України у ході засідання, яке відбулось 17.09.2018, засідала з порушенням вимог до її складу.
Важливим для врахування суд вважає те, що жодних доводів, заперечень та доказів на спростування посилань позивача та висновків службового розслідування, відповідачем не надано.
У цьому контексті, суд наголошує, що при проведенні співбесіди Поліцейською комісією №3 не дотримані вимоги частини п'ятої статті 55 Закону України "Про Національну поліцію" та розділів VIII, ІХ, Х Типового порядку, з огляду на що, така комісія не може вважатись правомочною, а її рішення правомірним та таким, що підлягає обов`язковому виконанню.
Ще однією підставою для скасування рішення відповідача, позивач вважає те, що комісією безпідставно вказано про схильність ОСОБА_1 до перекручування і приховування очевидних фактів та обману, з приводу чого, суд зазначає наступне.
Під час засідання поліцейської комісії при проведенні конкурсу її члени: 1) вивчають результати проведеної перевірки документів кандидатів; 2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оцінювання відповідно до Типового порядку проведення конкурсу; 3) проводять співбесіду з кандидатами з урахуванням результатів тестування; 4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності претендентів, які відповідають умовам конкурсу, та визначають в особистому порядку їхній загальний рейтинг; 5) за результатами складення загального рейтингу претендентів, які відповідають умовам конкурсу, визначають переможця конкурсу.
Під час співбесіди поліцейська комісія вивчає результати тестувань, рівня фізичної підготовки та документи кандидата, які подані ним особисто та надані службою персоналу (кадрового забезпечення).
При проведенні співбесіди з кандидатом поліцейська комісія з'ясовує його професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності.
Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Типового порядку за результатами обговорення кандидата поліцейська комісія приймає одне з таких рішень: рекомендований до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади; не рекомендований до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади.
Голосування поліцейської комісії за результатами співбесіди та обговорення членами поліцейської комісії результатів тестувань (перевірок) і документів кандидата проводяться за відсутності кандидата і запрошених осіб.
Рішення поліцейської комісії оформлюється протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписують голова, секретар і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення, не пізніше наступного дня після проведення засідання.
Як убачається зі змісту витягу з протоколу співбесіди від 17.09.2018 №29133, членами поліцейської комісії під час проведення співбесіди з ОСОБА_1 поставлені питання, які стосувалися його професійних, морально-ділових, управлінсько-організаторських та інших здібностей.
Такими питаннями були:
1. Чому обрали патрульну поліцію? Відповідь: Це нова структура сподіваюсь, що тут все по новому, не так, як в міліції.
2. Ви раніше служили в міліції? Відповідь: Так, прослужив 19,5 років, підполковник.
3. Чому пішли з міліції? Відповідь: Не був згоден із системою.
4. Коли перевіряли підзвітні Вам підрозділи, чи пропонували вам неправомірну вигоду? Відповідь: Ніколи не пропонували, ніколи не брав.
5. Ви "водій-професіонал", у вас відкриті всі категорії, декілька з них в один день? Відповідь: Так, я вчився в автошколі.
Згідно графи протоколу співбесіди за результатами розгляду документів та співбесіди з кандидатом, поліцейська комісія дійшла висновку, що позивач схильний до перекручування фактів, обману, приховування очевидних фактів.
Поряд з цим, суд зазначає, що мотивів, якими відповідач керувався під час формування такого висновку оскаржуваний витяг з протоколу не містить. Зокрема, всупереч тому, що докази мають відповідати критеріям належності та допустимості, мотиви прийняття рішення мають бути викладені в самому рішенні, в ньому відсутні будь-які посилання на обставини, які б свідчили про схильність ОСОБА_1 до перекручування фактів, обману, приховування очевидних фактів.
Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що рішення поліцейської комісії №3 Департаменту Патрульної поліції України, оформлене протоколом від 17.09.2018 №29133 є протиправним та необґрунтованим, адже прийняте неправомочним складом комісії та не містить мотивів висновків, покладених в його основу, а тому підлягає скасуванню.
Щодо заявленої позовної вимоги про призначення на посаду поліцейського патрульної поліції, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд звертає увагу, що не є суб`єктом владних повноважень до компетенції якого належить дослідження пакету документів, поданих позивачем для проведення перевірки на відповідність загальним вимогам участі в конкурсі на заняття вакантної посади "Поліцейського патрульної поліції", вивчення результатів такої перевірки, проведення співбесіди та надання оцінки рівня професійної компетентності кандидата, суд приходить до висновку про неможливість вирішення питання щодо прийняття позивача на службу до Національної поліції України.
До того ж, згідно пунктів 1-4 розділу Х Типового порядку, за результатами всіх етапів конкурсу поліцейська комісія складає рейтинг кандидатів, рекомендованих до служби в поліції.
Рейтинг складається, виходячи із загальної кількості балів, отриманих кандидатами в результаті проходження всіх етапів конкурсу.
За результатами складання загального рейтингу претендентів, які відповідають умовам конкурсу, визначають переможця конкурсу.
Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо призначення його на посаду поліцейського патрульної поліції є передчасними.
У той же час, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Оскільки суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, позивач автоматично опиняється на етапі конкурсу, який передував проведенню співбесіди.
Разом з цим, судом встановлено, що позивачем успішно пройдено тестування на знання законодавчої бази (професійний тест), на загальні здібності і навички (тест загальних навичок), особистісних характеристик (психологічний тест), та рівень фізичної підготовки.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою захисту та відновлення порушених прав позивача, суд приходить до висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати поліцейську комісію повторно провести співбесіду з позивачем та прийняти рішення за результатами обговорення кандидата.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення поліцейської комісії №3 Департаменту Патрульної поліції України, оформлене протоколом від 17.09.2018 №29133 щодо проведення співбесіди з кандидатом на посаду "Поліцейський патрульної поліції" ОСОБА_1.
Зобов'язати поліцейську комісію №3 Департаменту Патрульної поліції України повторно провести співбесіду з ОСОБА_1 та прийняття відповідне рішення за результатами обговорення кандидата з урахуванням висновків даного рішення.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Дата складення і підписання повного тексту рішення - 17 квітня 2019 р.
