-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 370/1226/15-ц
номер провадження: 22-ц/824/5372/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря - Воронової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Серпутька Ярослава Сергійовича на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2019 року у складі судді Косенко А.В., у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного Ігоря Михайловича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_4,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний І.М. звернувся до Макарівського районного суду Київської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Подання мотивоване тим, що у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 57576813 з виконання виконавчих документів, за якими боржником є ОСОБА_1, а саме:
- виконавче провадження № 55989291 з виконання виконавчого листа № 370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року, виданого Макарівським районним судом Київської області про стягнення з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - СПД ФОП ОСОБА_4.) грошових коштів у розмірі 7 980 000 грн 00 коп., як не виконане зобов'язання за договором купівлі продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року № 1491 та за договором «Про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 05 травня 2015 року № 330»;
- виконавче провадження № 57575997 з виконання виконавчого листа № 370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року, виданого Макарівським районним судом Київської області про стягнення з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 на користь СПД ФОП ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 4 192 000 грн 00 коп. за час прострочення виконання договірних зобов'язань після спливу 60 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року №1491.
Оскільки ОСОБА_1 навмисно надає приватному виконавцю недостовірні відомості про своє майно та свої доходи, ухиляється від виконання рішення суду та не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного йому майна і доходів, приватний виконавець просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року, виданим Макарівським районним судом Київської області.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2019 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року, що виданий Макарівським районним судом Київської області.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Серпутько Я.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Також представник ОСОБА_1 просив постановити окрему ухвалу щодо неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. та постановити окрему ухвалу щодо неправомірних дій судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Макарівський районний суд Київської області не мав права розглядати вказане подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М., оскільки відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Вказує, що ОСОБА_1 та його представники не були повідомлені судом першої інстанції про розгляд подання приватного виконавця, а тому були позбавлені можливості надати суду свої пояснення та підтверджуючі документи щодо дій ОСОБА_1, спрямованих на виконання обов'язків боржника у справі.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 надано інформацію про об'єкти нерухомого майно, що є його власністю, оскільки у поданих приватному виконавцю письмових поясненнях від 21 березня 2018 року було зазначено, що у ОСОБА_1 відсутнє майно, в якому можуть бути зареєстровані особи, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окрім об'єкту незавершеного будівництва та нежилих приміщень на території Автономної Республіки Крим.
Вказує, що ОСОБА_1 є іноземцем, громадянином Республіки Білорусь, а тому вважає, що направлення приватним виконавцем до суду подання про заборону виїзду за межі території України іноземця порушує конституційні права ОСОБА_1 на свободу пересування та позбавляє можливості громадянину іншої держави, який має зареєстровані в Україні торгові знаки, дольові частки у статутних капіталах товариств, об'єкти нерухомого майна та місця роботи, рахунки в банках, вільно повернутися на територію держави громадянства.
Крім того, вказує, що при вирішенні вказаного подання приватного виконавця суд першої інстанції помилково застосував положення Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України, оскільки дія вказаного закону не поширюється на іноземних громадян.
Стягувач - СПД ФОП ОСОБА_4 подав письмові пояснення на апеляційну скаргу від 05 березня 2019 року та відзив на апеляційну скаргу від 12 березня 2019 року, в яких вказує, що апеляційна скарга боржника ОСОБА_1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Зазначає, що підстави для скасування заборони виїзду боржнику ОСОБА_1 за межі України відсутні поки ним не буде повністю виконане рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року. Посилання в апеляційній скарзі на те, що іноземцю не може бути встановлено заборону виїзду за межі України є нікчемними, оскільки відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» виїзд з України іноземця або особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Зазначає, що боржник ОСОБА_1, оскаржуючи ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2019 року, зловживає процесуальними права, чим порушує принцип правової певності та юридичної визначеності. Оскільки ОСОБА_1 умисно не віддає борг та умисно не виконує остаточне рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року, а також умисно перешкоджає виконавчому провадженню, то боржник не має права оскаржувати ухвалу суду про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України.
Вказує, що ОСОБА_1 не подав приватному виконавцю декларацію про доходи та майно, не повідомив приватного виконавця про зміну місця реєстрації, що свідчить про те, що він умисно ухиляється від виконання рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року. Крім того, боржник ОСОБА_1 є громадянином Республіки Білорусь, а відтак має об'єктивну можливість виїхати за межі України з метою переховуватись від приватного виконавця та не виконувати остаточне рішення суду.
Зазначає, що посилання в апеляційній скарзі на те, що Макарівський районний суд Київської області не мав права розглядати вказане подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. є необґрунтованими, оскільки Макарівський районний суд Київської області ухвалив рішення у справі №370/1226/15-ц та видав виконавчий лист, а тому вважає, що саме цей суд має вирішувати подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Просить апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2019 року - без змін (а.с.156-217).
01 квітня 2019 року до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення СПД ФОП ОСОБА_4 від 29 березня 2019 року, в яких він, окрім наведеного вище, вказує, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов'язань ще з моменту укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року № 1491, а саме, після спливу терміну добровільного виконання умов вказаного договору в частині сплати коштів з метою приховання належного йому майна, ОСОБА_1 уклав 16 договір дарування, за умовами яких відчужив належне йому майно за заниженою ціною. Крім того, факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх зобов'язань підтверджується тим, що, будучи обізнаним про рішення Макарівського районного суду Київської області у справі №370/1226/15, після скасування ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2016 року заходів забезпечення позову у даній справі, ОСОБА_1 відразу уклав шість договорів дарування належного йому на праві власності нерухомого майна, які в подальшому рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 червня 2018 року були визнані недійсними. Тому вказує, що відсутні підстави для скасування ухвали Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2019 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві та поясненнях на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
У ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Крім того, у ст.6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя.
Згідно зі стандартами ЄСПЛ під доступом до правосуддя розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права установленим законом судом.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 та ч.2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» до початку здійснення діяльності приватний виконавець зобов'язаний організувати офіс у межах виконавчого округу.
До інформації про офіс приватного виконавця належать: поштова адреса офіса; номер телефону, номер факсу офіса; адреса електронної пошти; номер мобільного телефону приватного виконавця (ч.4 ст.26 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
З матеріалів справи вбачається, що офіс приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. знаходиться за адресою: 04107, місто Київ, вул. Багговутівська, 17-21, який територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.
Відповідно до п.19 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Судом встановлено та підтверджується матеріали справи, що у січні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Наконечний І.М. звернувся до Макарівського районного суду Київської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Зі змісту подання вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. знаходиться зведене виконавче провадження № 57576813 з виконання виконавчих документів, за якими боржником є ОСОБА_1, а саме:
- виконавче провадження № 55989291 з виконання виконавчого листа № 370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року, виданого Макарівським районним судом Київської області про стягнення з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 на користь СПД ФОП ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 7 980 000 грн 00 коп., як не виконане зобов'язання за договором купівлі продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року № 1491 та за договором «Про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 05 травня 2015 року № 330»;
- виконавче провадження № 57575997 з виконання виконавчого листа № 370/1226/15-ц від 01 березня 2018 року, виданого Макарівським районним судом Київської області про стягнення з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 на користь СПД ФОП ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 4 192 000 грн 00 коп. за час прострочення виконання договірних зобов'язань після спливу 60 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року №1491.
Відповідно до ч.1 ст. 446 Розділу VI ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Так, згідно з ч.4 ст. 441 Розділу VI ЦПК України, в редакції Закону України № 2475-VIII від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»,ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Правовий аналіз вказаної норми свідчить про те, що розгляд подання державного або приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України передбачено саме за місцем виконання відповідного рішення, що відповідає положенням ст.446 ЦПК України, яка визначає загальні правила підсудності, з урахуванням виключень, які містить ч.4 ст.441 ЦПК України.
Такий розгляд подання судом за місцем виконання рішення передбачено також у ст.1 Розділу ХІІІ «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, якою встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.
У даному випадку місцем виконання рішення є адреса офісу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. у межах виконавчого округу, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа підлягає розгляду відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України за місцем виконання рішення, тобто, Шевченківським районним судом міста Києва, а не Макарівським районним судом Київської області.
Наведене відповідає ст. 6 Конвенції та стандартам ЄСПЛ щодо розгляду справи судом, встановленим законом, з дотриманням правил територіальної юрисдикції.
Таким чином, ухвала Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2019 року постановлена з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Суд першої інстанції у порушення вимог ст.263 ЦПК України на вказані вище положення закону, вимоги Конвенції, стандарти ЄСПЛ щодо доступу до правосуддя, та обставини справи, належної уваги не звернув, внаслідок чого помилково розглянув подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи (ч.2 ст.378 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув подання приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб. Тому боржник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Серпутько Я.С., який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції не могли заявити про непідсудність справи з поважних причин.
З огляду на викладене вище, ухвала суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України підлягає скасуванню з направлення справи для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва за встановленою законом підсудністю, а тому апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката СерпутькаЯ.С. підлягає задоволенню частково.
Що стосується прохання в апеляційній скарзі про постановлення окремої ухвали щодо неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М., а такожщодо неправомірних дій судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., то воно не підлягає задоволенню, оскільки апеляційним судом не встановлено порушень закону в діях приватного виконавця Наконечного І.М. та в діях судді Косенко А.В., які можуть бути підставою для постановлення окремої ухвали відповідно до ст.262 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката СерпутькаЯрослава Сергійовича задовольнити частково.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2019 року скасувати.
Цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного Ігоря Михайловича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_4, направити для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва за встановленою законом підсудністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
скопійовано
-
скопійовано
-
