Рішення набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/2135/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернулася до Чаплинського районного суду Херсонської області з позовом до державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 33666119 від 01.02.2017 р. щодо реєстрації права власності на житловий будинок по вул. Белінського, 9а, в смт. Чаплинка Херсонської області за ОСОБА_4.

Свої вимоги мотивує тим, що є єдиним спадкоємцем житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, який розташований по вул. Белінського, 9, в смт. Чаплинка Херсонської області. Даний будинок належав на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на особисту приватну власність її покійному батькові – ОСОБА_5. За її заявою була заведена спадкова справа. Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 25.05.2017 р. за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами за адресою: вул. Белінського, 9, смт. Чаплинка Чаплинського району Херсонської області в порядку спадкування після смерті батька. Разом з тим, реалізувати своє право на спадщину шляхом здійснення державної реєстрації вказаного майна не має можливості. Вказує, що у вересні 2017 року дізналася, що на 1/2 частину житлового будинку по вул. Белінського, 9, смт. Чаплинка Херсонської області зареєстровано право власності за ОСОБА_4 та реєстрація будинку здійснена вже під адресою: вул. Белінського, 9а, без проведення будь-якого поділу, виділу частини від об'єкта нерухомого майна, який ОСОБА_4 ніколи не належав та не може належати. При цьому, реєстрація права власності за ОСОБА_4 здійснена на підставі рішення Чаплинської селищної ради від 22.12.2016 р. № 93 про зміну нумерації будинку та технічного паспорту, однак вказані документи не є підставою виникнення права власності у ОСОБА_4А на житловий будинок.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона просить відмовити в задоволенні позову, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах своїх повноважень та в порядку, визначеному чинним законодавством. Так, відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. ОСОБА_4 27.01.2017 р. було подано всі необхідні документи, а саме, паспорт громадянина України, картку фізичної особи-платника податків, технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права власності. Тому доводи позивача про незаконність здійснення державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на об'єкт нерухомого майна є безпідставними, а позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ігнорує особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства не здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з викладених у позові підстав. Зазначила, що на підставі поданих ОСОБА_4 документів державний реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації, оскільки із вказаних документів неможливо встановити набуття права власності за ОСОБА_4 Зокрема, відповідно до рішення Чаплинської селищної ради від 22.12.2016 р. № 93 житловому будинку не присвоєно адресу № 9а, а фактично змінено адресу з № 9 на № 9а. Даним рішенням селищної ради нумерація будинку змінена за заявою ОСОБА_4, та технічна документація складена на замовлення ОСОБА_4 Згідно технічного паспорту ОСОБА_4 є лише замовником технічної документації, а не власником будинку. Крім того, технічний паспорт виготовлено на адресу вул. Белінського, 9а, ще за місяць до зміни адреси будинку. Тобто, в документах, які подані для державної реєстрації, є суттєві розбіжності та вони не відповідають вимогам ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речовин прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що залишилося поза увагою відповідача. Також зазначає, що Чаплинська селищна рада листом повідомила про відсутність інформації щодо перебування у власності частини будинку до 05 серпня 1992 року у власності ОСОБА_4 Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надіславши заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позову заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до списку власників будинків смт. Чаплинка, який є додатком до протоколу засідання виконкому Чаплинської районної Ради депутатів трудящих Херсонської області, УРСР від 11.06.1959 р. № 148 "Про визнання права особистої власності на будівлі громадян в смт. Чаплинка", за ОСОБА_5 визнано право власності на будівлю за адресою: Белінського, 9, який помер 14.10.1961 р.

Згідно довідки Чаплинської селищної ради Херсонської області від 28 березня 2017 року № 1959 померлий 14.10.1961 р. ОСОБА_5 постійно та на день смерті проживав на території Чаплинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області вул. Белінського, 9. Разом з ним постійно на день смерті проживала донька – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за вказаною адресою до теперішнього часу.

30.05.2006 р. БТІ складено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: вул. Белінського, 9, в якому власником будинку зазначено ОСОБА_2

29.03.2017 р. постановою приватного нотаріуса Чаплинського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька – ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що спадкоємцем не подано документ, що підтверджує право власності спадкодавця на вказаний будинок.

Позивач звернулася до Чаплинського районного суду Херсонської області з позовом до Чаплинської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, рішенням якого від 25.05.2017 р. (справа № 665/603/17) позов задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності на будинок з господарськими спорудами та побудовами, розташований по вул. Белінського, 9, в смт. Чаплинка Херсонської області в порядку спадкування після смерті батька – ОСОБА_5

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 94436036 від 14.08.2017 р. право власності на житловий будинок, загальною площею 37 кв. м, житлова площа 23,6 кв. м, який розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Белінського, буд.9 а, зареєстровано за ОСОБА_4, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжено, індексний номер 33666119 від 01.02.2017 р. державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_3

Вважаючи прийняте державним реєстратором рішення протиправним, позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захист державою таких прав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частинами 2, 3 статті 3 Закону №1952-ІV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації.

У відповідності до ч.3 ст. 10 вищевказаного Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав відповідно до ч.1 ст. 11 Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч.4 ст. 18 Закону №№1952-ІV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.

Частиною 1 ст. 27 Закону №1952-ІV визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав здійснюється на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).

Пунктом 40 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Відповідно до п.42 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Згідно п.43 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Аналогічні норми закріплено і в ст. 31 Закону №1952-ІV. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 31 Закону №1952-ІV для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Згідно ч.2 ст. 31 Закону №1952-ІV для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.

З даних правових норм слідує, що законодавцем врегульовано порядок здійснення державної реєстрації на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, та визначено перелік документів, які повинні подаватися державному реєстратору для прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на вказані об'єкти. Перелік документів, які повинні подаватися державному реєстратору для реєстрації права власності на вказані об'єкти, визначено як ст. 31 Закону №1952-ІV та п.43 Порядку № 1127, так і п.42 Порядку № 1127 в залежності від того, чи здійснювалося сільськими, селищними, міськими радами ведення погосподарського обліку. Між тим, на думку суду, норми п.42 Порядку № 1127 повинні застосовуватися з урахуванням вимог ст. 27 Закону №1952-ІV, про що зазначено в п.40 Порядку № 1127.

З матеріалів справи слідує, що рішення відповідача від 01.02.2017 р. індексний номер 33666119 про державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Белінського, 9а, за ОСОБА_4 прийнято за результатами розгляду заяви ОСОБА_4, до якої було долучено наступні документи: паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права власності, технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 9а по вул. Белінського, смт. Чаплинка, виготовлений 21.11.2016 р. та виданий третій особі як замовнику, витяг з рішення виконавчого комітету Чаплинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області від 22.12.2016 р. № 93 "Про присвоєння поштової адреси", відповідно до якого за заявою ОСОБА_4 присвоєно поштову адресу житловому будинку по вул. Белінського, 9а, замість вул. Белінського, 9.

У наданих до суду запереченнях відповідач вказує на те, що технічний паспорт та рішення виконкому про присвоєння поштової адреси є тими документами, на підставі яких згідно п.42 Порядку № 1127 здійснюється державна реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Між тим суд не погоджується з такими доводами державного реєстратора виходячи з наступного.

З технічного паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 9а по вул. Белінського, смт. Чаплинка, який виготовлено 21.11.2016 р. та який було надано відповідачу, слідує, що житловий будинок (літ.А), господарська прибудова (літ.А1), навіс (літ.а), сарай (літ.Б), водопровід (№ 1) були побудовані у період з 1961 по 1992 рік.

У 1961-1992 роках питання набуття та реєстрації права власності регулювались, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 р. (далі - Інструкція), яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56.

Згідно п.1 Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Реєстрація проводилась на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком № 1 (п.7 Інструкції).

До Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, який є Додатком 1 до Інструкції, відносились, зокрема, свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів (п.16 Переліку).

З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право особистої приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок за адресою: смт. Чаплинка, вул. Белінського, 9, виданий виконкомом Чаплинської селищної ради 22.06.1959 р. № 23, в оригіналі не збереглося, що встановлено рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 25.05.2017 р. по справі № 665/603/17. Відсутність правовстановлюючого документа на вказаний будинок стало підставою для відмови ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 9 по вул. Белінського, смт. Чаплинка Чаплинського району Херсонської області, що слідує зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.03.2017 р.

Тобто, на даний час відсутній правовстановлюючий документ на вищевказаний будинок зі спорудами.

З технічного паспорту, який було надано державному реєстратору, вбачається, що ОСОБА_4 є лише замовником технічної документації, а не власником будинку. Технічний паспорт виготовлено на адресу: вул. Белінського, 9а, 21.11.2016 р., в той час як рішення виконавчого комітету Чаплинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області № 93 про присвоєння поштової адреси будинку по вул. Белінського, 9а, замість вул. Белінського, 9, прийнято 22.12.2016 р. Тобто, технічний паспорт складено на адресу будинку, якої станом на 21.11.2016 р. не існувало.

Крім того, відповідно до "плану поверхів", який міститься у технічному паспорті, його складено на половину будинку, який розташований за адресою: вул. Белінського, 9, що також підтверджується і технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: вул. Белінського, 9, який складено 30.05.2006 р. і в якому власником зазначено ОСОБА_2

Що стосується витягу з рішення виконавчого комітету Чаплинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області від 22.12.2016 р. № 93 "Про присвоєння поштової адреси", то з його змісту вбачається, що житловому будинку не присвоєно адресу № 9а, а фактично змінено адресу з № 9 на № 9а. Нумерація будинку змінена згідно заяви ОСОБА_4, та технічний паспорт складено на замовлення ОСОБА_4

З рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 27.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Чаплинської селищної ради Херсонської області про визнання незаконним та скасування рішення, яким було змінено адресу житлового будинку, розташованого по вул. Белінського в смт. Чаплинка з № 9 на № 9а та рішенням суду позов ОСОБА_2 було задоволено повністю визнано незаконним та скасовано п.2 рішення виконавчого комітету Чаплинської селищної ради Херсонської області №93 від 22.12.2016 року.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок та витяг з рішення виконкому селищної ради про присвоєння поштової адреси не є тими документами, які підтверджують виникнення у ОСОБА_4 речових прав на нерухоме майно і є підставою для їх державної реєстрації.

Згідно ст. 27 Закону №1952-ІV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі: свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року, які у третьої особи відсутні.

Відомостей, щодо розподілу домогосподарства за адресою: смт. Чаплинка, вул. Белінського, 9, на підставі якого було здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_4 матеріали справи не містять та сторонами не надано.

З огляду на приписи Закону №1952-ІV та Порядку № 1127 державний реєстратор не мала правових підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок по вул. Белінського, 9а, смт. Чаплинка за ОСОБА_4 без наявності відповідного документа, що підтверджує набуття нею на нього права власності.

Таким чином, рішення від 01.02.2017 р. індексний номер 33666119 прийнято державним реєстратором з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації. Так, на порушення вимог ч.3 ст. 10 Закону №1952-ІV відповідачем не було належним чином перевірено подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, а саме: проведено державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок за адресою: смт. Чаплинка, вул. Белінського, 9а, за відсутності передбачених цим Законом та Порядком № 1127 документів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на цей житловий будинок.

Статтею 24 Закону №1952-ІV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, коли: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями тощо, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.02.2017 р. індексний номер 33666119, у зв'язку з чим дане рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_3 від 01.02.2017 р. індексний номер 33666119 про державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Белінського, буд.9а, за ОСОБА_4.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко