ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/91/19

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про скасування рішення, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА _1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років для жінок, починаючи з 01.12.2018;

- зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити пенсію за віком відповідно до ст. 27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшивши пенсію на 1 % за кожний повний рік роботи понад 15 років для жінок, починаючи з 01.12.2018;

- скасувати рішення №Г-90/8 від 14.12.2018 року Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, з урахуванням трудового стажу відповідно до трудової книжки за період з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року в Мічурінському державному театрі драми (Російська Федерація);

- зобов’язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року в Мічурінському державному театрі драми (Російська Федерація), на підставі трудової книжки та довідки починаючи з серпня 2002 року та з урахуванням здійсненого перерахунку пенсії, виплатити заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1, зазначає що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії. З 2002 року їй призначено пенсію за віком із застосуванням пільги щодо зниження пенсійного віку, передбаченої ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та на даний час вона перебуває на обліку в Коростенському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. 30 листопада 2018 року позивач звернулась до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто шляхом збільшення її пенсії на 1 % за кожен рік роботи понад стаж 15 років. Однак, відповідач листом від 14.12.2018 №Г-90/8 відмовив позивачу у перерахунку пенсії, при цьому зазначивши, що ч. 2 ст. ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного у нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж. Таку відмову позивач вважає протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Натомість, в обґрунтування позовних вимог в частині скасування рішення відповідача №Г-90/8 від 14.12.2018 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 по 21.02.1984 в Мічурінському державному театрі драми та зобов’язання Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу за період роботи з 07.12.1979 р. по 21.02.1984 року в Мічурінському державному театрі драми (Російська Федерація), на підставі трудової книжки та довідки, починаючи з серпня 2002 року та з урахуванням здійсненого перерахунку пенсії, виплатити заборгованість, позивач зазначила наступне.

Із розрахунку осучасненої пенсії, в якому вказаний загальний стаж роботи, ОСОБА_1 стало відомо, що при призначенні їй у 2002 році пенсії відповідачем не було зараховано до її трудового стажу періоду роботи в Мічурінському драматичному театрі з 07.12.1979 по 21.02.1984. В Коростенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу пояснили, що підставою для незарахування вищезазначеного періоду до трудового стажу став нечіткий запис в трудовій книжці в даті звільнення з роботи - 21.02.1984, а саме нечітко зазначене число "21". У зв’язку з цим, ОСОБА_1 звернулась до архівного відділу м.Мічурінська, де її була надана архівна довідка №5272/05-05 від 14.12.2017, яка підтверджує вказаний стаж роботи. Лише після надання відповідачу зазначеної довідки, а саме з лютого 2018 року, Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувало період роботи позивача в Мічурінському драматичному театрі з 07.12.1979 по 21.02.1984 до її стажу роботи та почало виплачувати їй пенсію з урахуванням цього стажу. 30 листопада 2018 року позивач звернулась до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року, починаючи з дати призначення пенсії до дати зарахування зазначеного періоду до трудового стажу. Однак, відповідач листом від 14.12.2018 року №Г-90/8 повідомив позивача, що періоди роботи з 1979 по 1984 роки зараховані до трудового стажу згідно поданих документів та заяви від 20.02.2018, а тому підстави для перерахунку відсутні. Таку відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення.

Вищезазначені дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 08 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

На виконання вимог ухвали від 08 січня 2019 року про залишення позовної заяви без руху 25 січня 2019 року до суду надійшла заява позивача з усуненими недоліками.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

13 лютого 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі надано право обирати умови, норми а порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальними нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальними - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Натомість, ОСОБА_1 з 17.07.2002 призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка обчислена за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового сажу 27 років 2 місяців 10 днів. Стаж роботи позивача обчислюється відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому дія ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на перерахунок її пенсії не поширюється. На підставі зазначеного представник відповідача вважає, що оскільки виплата пенсії позивачу здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то і збільшення розміру пенсії повинно бути проведене у розмірах встановлених цим законом, у зв'язку з цим, просить відмовити в задоволенні позову. Також у відзиві вказано, що період роботи позивача з 12.07.1979 по 21.02.1984 зарахований до страхового стажу згідно записів у трудовій книжці. (а.с.33-34)

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення 4-ї категорії серії В-І № 271969 від 21.10.1993 (а.с.15).

З 17 липня 2002 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням пільги щодо зниження пенсійного віку, передбаченої ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсійне посвідчення серії АБ №695136 від 19.12.2002 (а.с.15)

На даний час позивач перебуває на обліку в Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

З інформації, зазначеної в листі Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с.31), вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_1 був обчислений відповідачем відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням стажу роботи 27 років 2 місяців 10 днів. Загальний розмір пенсії позивача станом на 01.12.2018 становить 1638,76 грн., а саме:

1211,69 грн. - основний розмір пенсії (який обчислений як добуток середньомісячної заробітної плати на коефіцієнт страхового стажу - 4460,17 грн. х 0,27167 = 1211,69 грн.);

285,31 грн. - доплата до прожиткового мінімуму (1497,00 грн.);

84,82 грн. - доплата за понаднормовий стаж 7 років (яка обчислена відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом добутку 1% мінімального розміру пенсії за віком на кількість років понаднормового стажу - 1211,69 грн. х 1% х 7 років = 84,82 грн.);

56,94 грн. - додаткова пенсія потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату їй пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад мінімальний стаж 15 років, відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с.21)

Однак, Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 14.12.2018 № Г-90/8 відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В якості причини для відмови в листі зазначено, що ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного у нього стажу, а не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж. Натомість, доплата до пенсії за понаднормовий страховий стаж визначена законодавцем в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А тому, на думку відповідача, дія ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на перерахунок пенсії позивача не поширюється. (а.с.19)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй призначається одна пенсія за її вибором.

Частиною 3 статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону.

Як вже було встановлено судом, позивач має статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має посвідчення 4-ї категорії та отримує пенсію за віком. Маючи стаж більше 27 років, вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, відповідач відмовив у такому перерахунку, оскільки стаж її роботи обчислюється відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та дія ч .2 ст. 56 на перерахунок її пенсії не поширюється.

Суд не погоджується з такими доводами, оскільки законом встановлено право позивача на перерахунок пенсії.

Статтею 56 Закону № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Згідно частини 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.

Проте порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, а тому суд вважає, що в даному випадку слід застосувати аналогії закону на підставі ч.6 ст.7 КАС України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Порівнюючи положення частини 2 статті 56 Закону № 796-XII та частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд приходить до висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.

Крім цього, на основі аналізу пенсійного законодавства суд дійшов до висновку, що починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” без врахування положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є неможливим; і навпаки застосування окремих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в даному випадку Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення на 1% заробітку за рік.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України. Так, постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07 липня 2015 року у справі № 21-727а/15 встановлено право громадян, які віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на пенсію в повному розмірі, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але не вище 75 % заробітку. У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України і у постановах від 20 вересня 2016 року у справі № 21-1255а16, від 07.07.2015 в справі № 21 -727а15 та у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06.02.2018 в справі № 560/675/17.

Отже, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що у даному випаду пенсія позивачу має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням пільг, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, при цьому, розрахунок понаднормового стажу, слід обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків та 15 років для жінок і за кожен рік роботи понад встановлений 15-ти річний стаж збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75 % заробітку.

Відповідачем не наведено доказів на підтвердження доводів щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії з врахуванням пільг наданих ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Коростенське об'єднане управління Пенсійного Фонду України області діяло протиправно.

Зважаючи на те, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 та загальний стаж роботи більше 15 років, а також враховуючи, що пенсія призначена позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та позивач обрала умови, встановлені спеціальним законом - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.2 ст. 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, підлягає задоволенню.

Що стосується дати, з якої позивач просить провести перерахунок пенсії, а саме: з 01.12.2018, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 17.07.2002 призначена пенсія за віком та відповідно з вказаної дати визначено її розмір без урахування збільшення, передбаченого ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто, з вказаної дати позивач дізналася про своє порушене право.

Разом з тим, із заявою про проведення перерахунку пенсії до відповідача позивач звернулася лише 30.11.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, враховуючи положення ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та дату звернення ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.12.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки право позивача на перерахунок пенсії підтверджено сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, а відповідачем протилежного не доведено, суд вважає за необхідне зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% за кожен рік роботи понад стаж 15 років для жінок, починаючи з 01.12.2018.

Розглядаючи позовні вимоги в частині скасування рішення відповідача №Г-90/8 від 14.12.2018 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 по 21.02.1984 в Мічурінському державному театрі драми та зобов’язання Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 07.12.1979 р. по 21.02.1984 року в Мічурінському державному театрі драми (Російська Федерація), на підставі трудової книжки та довідки починаючи з серпня 2002 року та з урахуванням здійсненого перерахунку пенсії, виплатити заборгованість, суд зазначає наступне.

Судом вже було встановлено, що з 17 липня 2002 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, яку обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням пільги щодо зниження пенсійного віку, передбаченої ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 від 22.03.1971 (а.с.16-17) вбачається, що в період з 07.12.1979 по 21.02.1984 позивач працювала актрисою в Мічурінському державному театрі драми (Російська Федерація).

Однак, при призначенні позивачу у 2002 році пенсії вищезазначений період з 07.12.1979 по 21.02.1984 не був зарахований відповідачем до трудового стажу ОСОБА_1. Підставою для незарахування вищезазначеного періоду до трудового стажу став нечіткий запис в трудовій книжці в даті звільнення з роботи - 21.02.1984, а саме: нечітко зазначене число "21". Дізнавшись про зазначені обставини, позивач звернулась до архівного відділу м.Мічурінська, де її була надана архівна довідка №5272/05-05 від 14.12.2017. Зазначеною довідкою від 14.12.2017 №5272/05-05, копія якої долучена до позовної заяви (а.с.20), підтверджується, що в період з 07.12.1979 по 11.02.1984 ОСОБА_1 працювала актрисою в Мічурінському державному театрі драми.

20 лютого 2018 року позивач звернулась до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою та доданою до неї архівною довідкою №5272/05-05 від 14.12.2017, в якій просила зарахувати період роботи актрисою в Мічурінському державному театрі драми з 07.12.1979 по 21.02.1984 до її трудового стажу.

Саме з 20 лютого 2018 року, після надання відповідачу зазначеної довідки, Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувало період роботи позивача в Мічурінському драматичному театрі з 07.12.1979 по 21.02.1984 до її стажу роботи та почало виплачувати їй пенсію з урахуванням цього стажу, що підтверджується відповідачем у листі від 14.12.2018 № Г-90/8.

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року, починаючи з дати призначення пенсії до дати зарахування зазначеного періоду до трудового стажу (а.с.21).

За наслідками розгляду заяви позивача, Коростенське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 14.12.2018 року №Г-90/8 повідомив позивача, що періоди роботи з 1979 по 1984 роки зараховані до трудового стажу згідно поданих документів та заяви від 20.02.2018, а тому підстави для перерахунку відсутні.

Правомірність відмови Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року, починаючи з дати призначення пенсії до дати зарахування зазначеного періоду до трудового стажу, стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на час призначення позивачу пенсії було врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 224/30 (далі – Порядок № 224/30).

Пунктом 2 Порядку №224/30 визначено, що заява про призначення трудової пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей, а також про призначення соціальної пенсії подається заявником безпосередньо до органу, який згідно із законодавством призначає пенсію (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документи про трудовий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (п. 6 Порядку №224/30).

При цьому, орган що призначає пенсію розглядає питання про призначення, перерахунок та поновлення виплати раніш призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою за формою згідно із додатком 5.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, при наявності у заявника всіх необхідних документів.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 5 Порядку №224/30 днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший з усіма необхідними документами (якщо їх немає в пенсійній справі).

Водночас, п. 32 Порядку №224/30 встановлює, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви і подання, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій з відповідних документів, фіксує і засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З аналізу зазначених норм вбачається, що при перевірці поданих особою для призначення пенсії документів, органи, що призначають пенсію, маються право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб подання додаткових документів, в тому числі й уточнюючої довідки про періоди роботи, для визначення права на призначення пенсії.

Згідно з п. 33 Порядку №224/30 не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних для призначення пенсії документів орган, що призначає пенсію, повинен розглянути подані документи та прийняти рішення.

Право заявників на одержання пенсій встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п. 38 Порядку №224/30).

Водночас п. 5 Порядку №224/30 встановлено, що у разі, коли до заяви про призначення трудової пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково.

Таким чином, нормами Порядку №224/30 визначений обов’язок органу, що призначає пенсію, повідомити заявника про відсутність всіх необхідних документів для призначення їй пенсії, в тому числі й документів необхідних для зарахування певного періоду роботи до трудового стажу особи.

Разом з тим, під час розгляду справи судом було безспірно встановлено, що відповідач вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 пенсії та виявивши при розгляді документів позивача належне оформлення записів у наданій трудовій книжці, що унеможливило зарахування періоду роботи з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року до її трудового стажу, не повідомив про це позивача, чим порушив норми п. 5 Порядку №224/30 та позбавив позивача права надати додаткові документи для зарахування періоду її роботи в Мічурінському драматичному театрі з 07.12.1979 по 21.02.1984 до її трудового стажу.

Відповідач також не скористався й передбаченим законодавством правом на отримання від підприємства, де працювала позивач додаткових документів, передбачених законодавством, для перевірки відомостей, зазначених в трудовій книжці позивача.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що не зарахування при призначенні пенсії періоду роботи ОСОБА_1 в Мічурінському драматичному театрі з 07.12.1979 по 21.02.1984 до її трудового стажу відбулося з вини відповідача, який не повідомив позивача про відсутність всіх необхідних документів для зарахування зазначеного періоду роботи до трудового стажу особи.

В контексті наведеного суд приходить до висновку про протиправність відмови Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленої листом №Г-90/8 від 14.12.2018, у здійсненні перерахунку пенсії, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року, починаючи з дати призначення пенсії до дати зарахування зазначеного періоду до трудового стажу.

Враховуючи наявність порушеного права, суд вважає за необхідне зобов’язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 р. по 21.02.1984 року в Мічурінському державному театрі драми, починаючи з дати призначення пенсії до дати зарахування зазначеного періоду до трудового стажу (20.02.2018), з урахуванням виплачених сум.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції № 21 від 22.01.2019 та № 16 від ОСОБА_2 під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Квітнева, 22, смт. Чоповичі, Малинський район, Житомирська область, 11620; РНОКПП НОМЕР_1) до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 37909216) про скасування рішення, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 37909216) щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (вул. Квітнева, 22, смт. Чоповичі, Малинський район, Житомирська область, 11620; РНОКПП НОМЕР_1) відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1 % за кожен рік роботи понад стаж 15 років для жінок, починаючи з 01.12.2018.

Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 37909216) провести з 01.12.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (вул. Квітнева, 22, смт. Чоповичі, Малинський район, Житомирська область, 11620; РНОКПП НОМЕР_1) відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з врахуванням проведених виплат.

Визнати протиправною відмову Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 37909216), оформлену листом №Г-90/8 від 14.12.2018, у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (вул. Квітнева, 22, смт. Чоповичі, Малинський район, Житомирська область, 11620; РНОКПП НОМЕР_1), з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.07.1979 по 21.02.1984, починаючи з дати призначення пенсії до дати зарахування зазначеного періоду до трудового стажу.

Зобов’язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 37909216) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (вул.Квітнева, 22, смт. Чоповичі, Малинський район, Житомирська область, 11620; РНОКПП НОМЕР_1), з урахуванням трудового стажу за період її роботи з 12.07.1979 по 21.02.1984 в Мічурінському державному театрі драми, починаючи з дати призначення пенсії (17.07.2002) до дати зарахування зазначеного періоду до трудового стажу (20.02.2018), з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Житомирська область, 11501; код ЄДРПОУ 37909216) на користь ОСОБА_1 (вул.Квітнева, 22, смт. Чоповичі, Малинський район, Житомирська область, 11620; РНОКПП НОМЕР_1) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1409,60 грн. (тисяча чотириста дев’ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович