ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

Львів

№ 857/3365/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І.І., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року (ухвалене головуючим - суддею Мартиць О.І. об 11 год. 20 хв. у м. Тернопіль, повний текст рішення складено 18 лютого 2019 року) у справі № 500/2400/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, Дочірнього підприємства «Газпостач» приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про зобов'язання вчинити певні дії, а саме визнати сім'ю позивача, що складається з осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку непрацездатною сім'єю, визнати порушення його конституційних прав відповідачами та зобов'язати Дочірнього підприємства «Газпостач» приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (далі - ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз») при нарахуванні плати за надані послуги по газопостачанню, враховувати відповідну пільгу, а саме 100- процентну знижку за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю) відповідно до абзацу 3 п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і їх соціальний захист» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), починаючи з початку опалювального сезону 2018-2019 років, з розрахунку на сім'ю, яка складається з двох непрацездатних осіб, зобов'язати управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, відповідно до положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, проводити розрахунки з ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» - з врахуванням зазначеної вище пільги.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що позивач є військовим пенсіонером відповідно до Закону № 3551-ХІІ, та особою з інвалідністю другої групи. 20.09.2018 звернувся до управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації з заявою про надання його сім'ї 100 - процентної знижки за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю) відповідно до абзацу 3 п. 5 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ. Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації своїм листом від 28.09.2018 відмовило позивачу в наданні вказаної пільги посилаючись на те, що дану пільгу відповідно до пункту 10, 11 положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, надає ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз». 04.10.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до керівника ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» з проханням надати йому вищевказану пільгу. У відповіді від 26.10.2018 ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» в наданні даної пільги позивачу відмовлено з посиланням на те, що за його місцем проживання зареєстрована внучка ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є особою працездатного віку відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги визнати сім'ю позивача, що складається з осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку непрацездатною сім'єю та визнати порушення його конституційних прав відповідачами не підлягають до задоволення, оскільки зі змісту поданої до заяви копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб від 14.09.2018 № 508, до складу сім'ї (зареєстрованих) осіб за адресою позивача входить заявник, його дружина та внучка, дата народження якої 04.09.2002, яка згідно законодавства є особою працездатного віку. Також суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога, якою позивач просить суд зобов'язати суб'єкт владних повноважень прийняти відповідне рішення, є формою втручання в його дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що враховуючи на відсутність нормативно правових актів України, котрі б прямо вказували на зв`язок інституту реєстрації місця проживання громадян з порядком надання пільг по житлово - комунальних послугах та користування газом для опалювання житла пільгових категорій громадян України, він обгрунтованим вважає, що місце реєстрації внучки, яка на даний час фактично не проживає за його адресою, не повинно перешкоджати в наданні вказаної вище пільги для його сім`ї.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи в його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог до ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» скасувати та закрити провадження в цій частині, а в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач має статус учасника бойових дій та інваліда війни другої групи згідно посвідчення серія Є №125210, та з 19.09.2014 користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни (а.с. 7).

14.09.2018 позивач звернувся із заявою до управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про надання йому 100 - процентної знижки за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).

Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації розглянуло дане звернення та листом від 28.09.2018 за № Т-48/060/Г-04 повідомило, що позивачу потрібно додати необхідні документи, а саме довідку про склад сім'ї та, оскільки пільгу на газопостачання надає житлово-комунальна організація -ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз», тому необхідно звернутись і в дане підприємство.

При цьому, управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації в листі повідомляє, що відповідно до пунктів 10, 11 положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, де вказано, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2 - пільга», уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

04.10.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до керівника ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» з проханням надати йому вказану вище пільгу, а у відповіді від 26.10.2018 за № 4384 ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» повідомило, що за даними в базі газопостачального підприємства - ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» власником особового рахунку і споживачем за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1. За даною адресою зареєстровано та проживає три особи - заявник, його дружина та внучка дата народження якої 04.09.2002. Зазначено, що заявник користується зазначеною пільгою у розмір 100 - процентної знижки з оплати за користування газом в межах санітарних норм на двох осоіб.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Так відповідно до п. 5 ст. 13 Закону №3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).

Частиною 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Відтак, законодавством встановлено право осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб на отримання 100-відсоткової знижки за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю), за умови складу сім'ї пільговика лише з непрацездатних осіб.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що позивач користується пільгою у розмірі 100-процентної знижки з оплати за користування газом в межах санітарних норм на двох осіб.

Позивач маючи на меті отримати зазначені вище пільги звертаючись до відповідачів із відповідними заявами до них долучив наступне: довідку про склад сім`ї, копію посвідчення особи з інвалідністю; копію пенсійного посвідчення дружини; копію свідоцтва про народження внучки. (а.с. 12, 14)

Так зі змісту копії довідки, яка була долучена до заяв, про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб від 06.11.2018 №5 93 слідує, що до складу сім'ї (зареєстрованих) осіб за адресою АДРЕСА_1 входить заявник, його дружина та внучка ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с. 16).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» особи працездатного віку - це особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку.

Тобто внучка позивача на момент його звернення з відповідним заявами до відповідачів досягла працездатного віку.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги визнати сім'ю позивача, що складається з осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку непрацездатною сім'єю та визнати порушення його конституційних прав відповідачами не підлягають до задоволення, оскільки внучка, яка згідно довідки зареєстрована за адресою позивача, досягла працездатного віку.

Щодо доводів позивача про те, що згідно акту обстеження житлового будинку № 7 від 05.11.2018 внучка позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час обстеження комісією встановлено факт відсутності в будинку по АДРЕСА_1, тобто така фактично з ними не проживає то колегія суддів вважає, що такий потрібно було долучати до згаданих вище заяв (а.с. 17). Однак як слідує з матеріалів справи такий акт не було долучено до заяви поданої до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації ні до ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз», котрий останні могли врахувати при розгляді заяв та прийнятті відповідних рішень.

Колегія суддів також погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що позовна вимога, якою позивач просить суд зобов'язати суб'єкт владних повноважень прийняти відповідне рішення, є формою втручання в його дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Крім цього не може бути взято до уваги посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, оскільки в цьому рішенні суд конституційної юрисдикції дав офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» у контексті положень Законів України «Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про міліцію» та «Про пожежну безпеку», в той час як позивач оспорює право на пільги членів сім'ї згідно положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Разом з цим на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позовні вимоги щодо ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз», підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п. 2, 7, 9 частини першої цієї ж статті публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Так в позовній заяві позивач просить суд про зобов'язання вчинити певні дії ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз», а саме визнати сім'ю позивача, що складається з осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку непрацездатною сім'єю, визнати порушення його конституційних прав відповідачами та зобов'язати Дочірнього підприємства «Газпостач» приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (далі - ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз») при нарахуванні плати за надані послуги по газопостачанню, враховувати відповідну пільгу, а саме 100- процентну знижку за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю) відповідно до абзацу 3 п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і їх соціальний захист» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), починаючи з початку опалювального сезону 2018-2019 років, з розрахунку на сім'ю, яка складається з двох непрацездатних осіб, зобов'язати управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, відповідно до положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, проводити розрахунки з ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» - з врахуванням зазначеної вище пільги.

Разом з цим колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині до ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» не можна вважати публічно-правовим спором, в силу вимог КАС України, оскільки судом не здобуто доказів, що останній здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі будь - які делеговані повноваження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно частин 1 ст. 319 КАС Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що адміністративний позов щодо позовних вимог до ДП «Газпостач» ПрАТ «Тернопільміськгаз» не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення в цій частині необхідно скасувати і закрити провадження у справі.

Однак колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в частині позовних вимог щодо Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому в цій частині рішення суду слід залишити без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 500/2400/18 скасувати в частині щодо позовних вимог до Дочірнього підприємства «Газпостач» приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» та закрити провадження в цій частині.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя

С. М. Кузьмич

судді

І. І. Запотічний

В. З. Улицький

Повне судове рішення складено 15 квітня 2019 року