ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 р.

Справа № 520/11006/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року (постановлена суддею Біленським О.О.) по справі № 520/11006/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року закрито провадження у справі № 520/11006/18.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ОСОБА_1 обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції не звернув увагу, що ним оскаржується здійснений відповідачем розрахунок нарахування грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, який, на думку позивача, здійснено відповідачем із порушенням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року та Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 (в подальшому - Порядок № 228).

Відповідачем подані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1, оскільки ним розрахунки компенсацій та виплати належних позивачу сум здійснено в межах повноважень і з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та виплати позивачу грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля всупереч вимог Порядку № 228, починаючи з 2017 року, тобто меншому розмірі, ніж 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць; зобов'язати відповідача донарахувати та виплачувати позивачу за постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року в справі № 611/26/17 грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля відповідно до вимог Порядку № 228, починаючи з 2017 року, у розмірі 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що скарги на невиконання судових рішень, ухвалених у порядку адміністративного судочинства, повинні розглядатися відповідно до розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження", що виключає оскарження такого невиконання в порядку позовного провадження, а позивачем подана до суду саме позовна заява, а не заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених постановою суду в порядку ч. 1 ст. 383 КАС України (ч. 9 ст. 267 КАС України в редакції до 15.12.2017 року). Крім того, порушений позивачем спір вже вирішений по суті постановою Харківсь кого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року та постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 27.09.2017 року по справі № 611/26/17, оскільки у даному випадку позовні вимоги стосуються саме неповного виконання рішення суду та пов'язаних із таким невиконанням виплат позивачу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 08.02.2017 року по справі № 611/26/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року вищезазначену постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано неправомірною відмову відповідача щодо не проведення позивачу в призначенні грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, відповідно до вимог Порядку № 228; зобов'язано відповідача призначити та виплачувати позивачу грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів відповідно до вимог Порядку № 228, починаючи з 2017 року.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 27.09.2017 року по справі № 611/26/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду.

На виконання Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року відповідачем здійснено призначення та виплату позивачу грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів відповідно до вимог Порядку № 228, починаючи з 2017 року, проте, на думку ОСОБА_1, у меншому розмірі ніж йому належить.

Не погоджуюсь із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, захисту підлягає порушене право.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом позову в цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання постанови суду по справі № 611/26/17, яке набрало законної сили, а тому подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком, оскільки позивач вправі обирати на свій розсуд спосіб правового захисту, а тому, вважаючи, що при проведенні перерахунку його права порушили, звернувся до суду саме з адміністративним позовом, а не із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Крім того, у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року у справі № 611/26/17 не досліджувалися обставини щодо порядку розрахунку позивачу розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів відповідно до вимог Порядку № 228, а лише наявність права на призначення та виплату такої грошової компенсації, починаючи з 2017 року.

Отже, суд першої інстанції помилково розцінив позовну заяву ОСОБА_1 у цій справі як заяву, яка подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що порушений позивачем спір вже вирішений по суті в справі № 611/26/17 з наступних підстав.

Згідно із до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналіз вищезазначеної норми закону вказує, про те, що провадження у справі в даному випадку може бути закрито лише за умови, що постанова, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним до позову, який розглядається, тобто, співпадають сторони, предмет і підстави позовів.

Судовим розглядом встановлено, що у справі № 611/26/17 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року, прийнято за результатами розгляду позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив: визнати неправомірною відмову відповідача йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який має право на забезпечення автомобілем, але не одержав його і користується автомобілем, придбаним за власні кошти, у наданні гарантованих державою компенсацій та пільг: компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля, який є у його користуванні, марки Volkswagen Polo; зобов'язати відповідача здійснити необхідні дії відповідно до вимог ст. ст. 19, 46 Конституції України, п. 13 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку № 228, а саме: призначити та виплачувати йому компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування легкового автомобіля, який є у нього в користуванні марки Volkswagen Polo, придбаного за власні кошти.

Тобто, у справі № 611/26/17 та № 520/11006/18 різні предмети позову, оскільки в справі № 611/26/17 ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого права на призначення та виплату йому компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування легкового автомобіля, а в справі № 520/11006/18 позивач звернувся до суду за захистом свого права на отримання такої компенсації в певному обсязі та щодо правильності визначення цього розміру відповідачем.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області є така, що набрала законної сили постанова суду по справі № 611/26/17, оскільки ця постанова прийнята за позовом, який не тотожний позову в справі № 520/11006/18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що, відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 6, 205, 240, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі № 520/11006/18 - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дій направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

О.В. Присяжнюк

Судді

О.А. Спаскін Л.В. Любчич