Справа № 420/1120/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Бутенка А.В.,
за участю секретаря - Філімоненка А.О.,
сторін:
представник позивача - Гаврилюк О.І. (за довіреністю),
представник відповідача - Тарановський О.І. (за довіреністю),
представник 3-ї особи - Деулін В.Ю. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» (65011, м. Одеса, вул. Педагогічна, 25/48) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), за участю третьої особи: Національне антикорупційне бюро України (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035) про визнання протиправним та скасування наказу № 1122 від 14.02.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1122 від 14.02.2019 року.
Виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень 3-ї особи.
В обґрунтування позову зазначено, що наказ № 1122 від 14.02.19 р. є таким, що не відповідає встановленому порядку проведення такого виду перевірок, містить необгрунтоване зазначення підстави для проведення перевірки, отже є безпідставним, протиправним і таким, що порушує права ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», а тому підлягає скасуванню.
15.03.2019 року, представником Відповідача було надано відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову відповідач зазначає, що 15.01.2019 року ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» було надіслано запит №601/10/15-32-14-10-07 щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень. На даний запит ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» надіслало лист №1-а від 01.02.2019 року, яким відмовлено у наданні пояснень та документів. На підставі зазначеного, 14.02.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1122 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ». Відповідач зазначає, що ним було дотримано відповідних норм ПКУ, а також вказано всі обов'язкові реквізити, які повинні міститись у наказі на перевірку, зокрема у наказі чітко вказана підстава, а саме п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України (а.с. 50-51).
20.03.2019 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник наполягає на задоволенні позову (а.с. 80-84).
05.04.2019 року до суду від представника третьої особи надійшли пояснення (а.с. 87-92), в яких зазначено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000682 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв'язку з чим Національним бюро ініційовано перед ДФС України проведення перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів юридичних осіб, які фігурують у вищезазначеному кримінальному провадженні, серед яких наявне ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ».
Листом ДФС України від 15.01.2019 № 784/5/99-99-14-04-02-16 Національне бюро поінформовано про те, що ГУ ДФС в Одеській області доручено вжити відповідних контрольно-перевірочних заходів у порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України. Внаслідок отримання викладеної інформації, в ГУ ДФС в Одеській області виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення перевірки.
Направлений ГУ ДФС в Одеській області на адресу Позивача запит містив фактичну підставу для направлення запиту (аналіз митних декларацій) та правову підставу (ч. 5 ст. 334 МК України). Крім того, запит містив опис інформації, що запитується, орієнтовний перелік документів, що її підтверджують та печатку контролюючого органу.
Водночас внаслідок ненадання запитуваної інформації та документального підтвердження, в ГУ ДФС в Одеській області виникло право на проведення позапланової перевірки згідно з нормами МК України внаслідок безпідставної відмови з боку позивача.
При цьому представник третьої особи зазначає, що отриману від детективів Національного бюро інформацію стосовно проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000682, у ході якого встановлюються обставини заниження митної вартості імпортованих, у тому числі ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» в Україну товарів, ГУ ДФС в Одеській області не мало права поширювати у Запиті, з огляду на вимоги ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Крім того, в письмових поясненнях зазначено, що посилання позивача на необгрунтованість зазначення доповідної записки у оспорюваному наказі є безпідставним з огляду на положення Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.
08.04.2019 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на пояснення щодо обставин, викладених третьою особою в поясненнях від 05.04.2019 року (а.с. 115-120). Так позивачем зазначено, що порядок складання та оформлення запитів контролюючими органами передбачено Податковим кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245.
Позивач зазначає, що отриманий запит ГУ ДФС в Одеській області оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки не відповідає ні п.10 Постанови Кабінету міністрів України №1245 від 27.12.2010, ні п.п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України.
Правовою підставою запиту було визначено п. 5 ст. 334 МК України, а фактичною підсавою є аналіз митних декларацій, але Позивач не погоджується з зазначеним, оскільки в запиті вказано "за результатами аналізу зазначених митних оформлень виявлено факти можливого порушення митного законодавства України". Позивач зазначає, що припущення не можуть слугувати підставою для проведення перевірки.
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
20.03.2019 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України.
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив та заперечень на пояснення 3-ї особи.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві на позов.
Представник 3-ї особи заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у письмових поясненнях.
Обставини справи.
Листом Національного антикорупційного бюро України від 09.08.2018 № 0434-186/30721 ініційовано перед ДФС України проведення перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичних осіб, які фігурують у кримінальному провадженні № 52017000000000682, серед яких наявне ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ».
У подальшому листом Національного антикорупційного бюро України від 05.09.2018 № 0434-186/33969 передано ДФС України копії окремих матеріалів досудових розслідувань в 2 томах (том № 1 на 205 арк., том № 2 на 262 арк.), які містять документальну інформацію, що свідчить про порушення підприємствами, у тому числі ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, листом Національного антикорупційного бюро України від 12.10.2018 № 0434-186/38640 передано ДФС України копії окремих матеріалів досудових розслідувань на 186 арк., які містять документальну інформацію, що свідчить про порушення підприємствами, у тому числі ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Листом ДФС України від 15.01.2019 №784/5/99-99-14-04-02-16 Національне антикорупційне бюро України поінформовано про те, що Головному управлінню ДФС в Одеській області доручено вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України.
15.01.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» надіслано запит №601/10/15-32-14-10-07 про надання інформації та копій документів, відповідно до якого з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», та у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України, запропоновано надати до Головного управління ДФС в Одеській області належним чином завірені копії митних декларацій та документи, що стали підставою для митного оформлення товару ввезеного в режимі імпорту на митну територію України, у тому числі: зовіншньоекономічні договори (контракти), специфікації, додатки до них, тощо, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях (у тому числі митні декларації країн відправлення); договори на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів (рах. 312, 632); статутні документи.
У відповідь на даний запит ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» листом №1-а від 01.02.2019 року, повідомив Головне управління ДФС в Одеській області що при митному оформленні товарів декларантом були подані до митниці ДФС усі необхідні документи. Запит Головного управління ДФС в Одеській області не містить конкретної підстави та інформації, яка свідчить про виявлені контролюючим органом порушення. Враховуючи що запит не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» повідомив Головне управління ДФС в Одеській області, що не має законних підстав для надання інформації та копій документів на запит.
У зв'язку з ненаданням пояснень на запит та копій документів, 12.02.2019 року заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б складено доповідну записку №102/11/15-32-14-10-05 з пропозицією призначити документальну позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.
14.02.2019 року, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст. 346 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі доповідної записки від 12.02.2019 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1122 від 14.02.2019 року про проведення з 25.02.2019 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
25.02.19 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» здійснено вихід посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 1122 від 14.02.19 року.
Представник ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» за довіреністю відмовив від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Представниками ГУ ДФС в Одеській області оформлено акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.02.19 року №182/15-32-14-10-11/40114707, надано копію наказу на проведення перевірки №1122 від 14.02.19 року.
Вважаючи, що наказ № 1122 від 14.02.19р. є безпідставним, протиправним і таким, що порушує права ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», позивач оскаржив його до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 334 Митного кодексу України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.
У відповідності до вимог пункту 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися, якщо виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що обовязковою передумовою здійснення документальної позапланової перевірки є, зокрема, направлення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
В свою чергу порядок складання та оформлення запитів органами доходів і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ та Порядком №1245 від 27.12.2010.
Відповідно до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Пунктами 9, 10 Порядку №1245 визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.
Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (п.10 Порядку №1245).
Згідно п.12 вказаного Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до п.16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
При цьому, згідно п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Відповідно до ч. 1 ст. 349 Митного кодексу України, посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред'явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.
Водночас вимоги щодо змісту наказу врегульовано абзацом 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Висновки суду.
Судом встановлено, що оскаржуваний наказ відповідача №1122 від 14.02.2019 року відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється, адресу об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний керівником контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.
Підставою для проведення перевірки, в даному випадку зазначено п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, тобто не надання пояснень та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
Щодо посилань позивача на невідповідність запиту від 15.01.2019 року №601/10/15-32-14-10-07 нормам Податкового кодексу України та Порядку №1245 від 27.12.2010 суд зазначає, що направлений ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача запит містив фактичну підставу для направлення запиту (аналіз митних декларацій), правову підставу (ч. 5 ст. 334 МК України). Крім того, запит містив опис інформації, що запитується, перелік документів, що її підтверджують, був підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.
Стосовно доводів позивача, що в запиті зазначається підстава "можливе порушення митного законодавства", суд зазначає, що остаточне встановлення факту порушення суб'єктами господарювання вимог митного законодавства можливе за наслідком проведення перевірки.
При цьому, проведення перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичних осіб, які фігурують у кримінальному провадженні № 52017000000000682, серед яких наявне ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», було ініційоване Національним антикорупційним бюро України. Право на розголошення даної отриманої інформації, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у контролюючого органу відсутнє, оскільки частина 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Таким чином суд дійшов висновку, що запит Головного управління ДФС в Одеській області від 15.01.2019 року №601/10/15-32-14-10-07 відповідав положенням п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, ст. 334 МК України та п. 10 Порядку №1245 від 27.12.2010 року.
При цьому, посилання позивача на той факт, що при митному оформленні товарів декларантом були подані до митниці ДФС усі необхідні документи не звільняє його від обов'язку надавати відповідь на запит контролюючого органу.
В основу оскаржуваного наказу про проведення перевірки покладені підстави його прийняття, а саме ненадання позивачем пояснень та документів на письмовий запит контролюючого органу.
В свою чергу окремі дефекти оформлення наказу про призначення перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. Податковим кодексом України та Митним кодексом України не передбачено необхідності зазначати в наказі про проведення перевірки інформацію, що свідчить про можливі порушення з боку позивача вимог законодавства, натомість наказ про проведення перевірки від від 14.02.2019 року № 1122 містить вказівку на підставу проведення перевірки - п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2019 року по справі №813/4376/17.
З огляду на зазначене, враховуючи, що наказ про проведення перевірки було прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем інформації та документів на запит Головного управління ДФС в Одеській області від 15.01.2019 року №601/10/15-32-14-10-07, що у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 14.02.2019 року № 1122 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» є обґрунтованим та законним, тобто прийнятим відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК УКРПРОМТОРГ» (65011, м. Одеса, вул. Педагогічна, 25/48) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), за участю третьої особи: Національне антикорупційне бюро України (вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 03035) про визнання протиправним та скасування наказу № 1122 від 14.02.2019 року - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 11.04.2019 року.
Суддя Бутенко А.В.
.