Провадження № 2-зз/346/8/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 р.

. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Суддя

Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Веселов В.М., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа : Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківській області, про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до із даною заявою, в якій просить скасувати арешт на автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, на квартиру в м. Коломиї по вул.. Бандери, 30/14, житловий будинок в с. Загайпіль по вул. Хмельницького, 48, Коломийського району та земельні ділянки площею 0,6000 га і 0,2085 га, розташовані в с. Загайпіль Коломийського району.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Пункт 2 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначає, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до розділу VII діючого ЦПК України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень.

За положеннями ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічне положення міститься уст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»: рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доп.11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення п. 12 постанови.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014року, у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язан із арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положеннямст.ст.57,58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, для ОСОБА_1, як сторони виконавчого провадження передбачений інший порядок оскарження дій державного виконавця щодо зняття арешту з майна, а саме звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Наведені обставини, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, є підставою для відмови у прийнятті заяви.

Керуючись ст.ст. 158, 258-260, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви ОСОБА_1, заінтересована особа : Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківській області, про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна – відмовити.

Заявник має право повторно звернутись до суду після усунення вищенаведених недоліків.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Веселов В. М.