ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Справа № 915/1737/18

м . Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача – ОСОБА_1 – довіреність №185-02/18 від 13.11.2018

за участю представника відповідача- Грицюк І.І. – голова, паспорт серія ЕО 791520,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд”, 03151, м.Київ, вул.Очаківська, пров.Очаківський, 5/6; 01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1

до відповідача: Фермерського господарства “Вікторія Люкс Миколаїв”, 54007, м.Миколаїв, вул.Нагірна, буд.11, офіс 17

про: про стягнення заборгованості у розмірі 1 483 098,43 грн. яка складається з: 897 000,00 грн. – попередня оплата, 137 598,43 грн. – сума 22% річних, 448 500,00 грн. – сума 50% штрафу від попередньої оплати.

11.12.2018 Публічне акціонерне товариство “Аграрний фонд” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №02-08/1/2425 від 06.12.2018 про стягнення з Фермерського господарства “Вікторія Люкс Миколаїв” заборгованості у розмірі 1 483 098,43 грн. яка складається з: 897 000,00 грн. – попередня оплата, 137 598,43 грн. – сума 22% річних, 448 500,00 грн. – сума 50% штрафу від попередньої оплати.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки зерна врожаю 2018 року від 21.03.2018 №384Ф.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2018 позовну заяву №02-08/1/2425 від 06.12.2018 Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” залишено без руху, оскільки позивачем всупереч вимог статті 164 ГПК України не надано доказів відправлення відповідачеві за його місцезнаходженням - 54007, м.Миколаїв, вул.Нагірна, буд.11, офіс 17 копії позовної заяви №02-08/1/2425 від 06.12.2018 і доданих до неї документів, оскільки в доданому до позовної заяви описі вкладення у цінний лист зазначено адресу Фермерського господарства “Вікторія Люкс Миколаїв” 57263, Миколаївська область, Вітовський район, сільрада Шевченківська, ОСОБА_2 – Снігурівка 38 км.+950 м., кімната 1. Вказаною ухвалою Публічному акціонерному товариству “Аграрний фонд” надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.01.2019 від Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява про усунення недоліків з доказами направлення позовної заяви №02-08/1/2425 від 06.12.2018 і доданих до неї документів відповідачеві за його місцезнаходженням - 54007, м.Миколаїв, вул.Нагірна, буд.11, офіс 17.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 лютого 2019 року.

Підготовче засідання призначене на 07 лютого 2019 року було відкладено на 06 березня 2019 року.

05.03.2019 відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву про долучення документів до матеріалів справи в якій зазначає, що на виконання Договору та на виконання вимоги позивача від 02.11.2018, яку відповідач отримав 25.11.2018, надіслав позивачу листа про наміри на укладення додаткової угоди на перенесення повернення заборгованості на інший строк, у зв’язку з недоотриманням врожаю озимої пшениці 20118 року в результаті слабких посівів та посухою у 2018 році, яка спричинила втрату врожаю по всім сільськогосподарським культурам у відповідача та відсутністю коштів рахунках. На даний лист позивач відповів, що не має можливості перенесення боргу, оскільки подав документи до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/1737/18 до судового розгляду по суті на 02 квітня 2019 року.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

21 березня 2018 року між Публічним акціонерним товариством “Аграрний фонд” (далі – покупець) та Фермерським господарством “Вікторія Люкс Миколаїв” (далі – постачальник) було укладено біржовий Договір поставки зерна врожаю 2018 року №384 Ф (далі – Договір), у відповідності до умов якого постачальник у визначений сторонами строк передає покупцеві у власність зерно пшениці м’якої 3 класу, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.1.1 Договору, постачальник зобов’язується поставити покупцю зерно пшениці м’якої 3 класу у кількості 300,00 тонн, яке буде вирощене та зібране в 2018 році на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення постачальника загальною посівною площею 140,6592 га.

У відповідності до п.2.1.2 Договору, постачальник зобов’язаний поставити товар для зберігання на зерновий склад, вказаний в п.2.2 Договору, в кількості 300,00 тонн в строк до 01 жовтня 2018 року включно.

Відповідно до п. 2.2 Договору, базис поставки: EXW ПрАТ «Засільське XIIII», 57202, Миколаївська область, Вітовський район, с.Засілля, вул.Заводська 22 на умовах Інкотермс 2010. Покупець залишає за собою право змінити базис поставки, попередньо повідомивши про це покупця, але не пізніше ніж за 45 календарних днів до кінцевого строку поставки (п.2.3 Договору).

У пункті 2.5 Договору сторони домовились, що однією з істотних умов даного Договору є укладення договору застави зерна майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у встановленому законодавством порядку, а також укладення договору страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що поставка вважається здійсненою в момент підписання акта(ів) передавання-приймання товару на зерновому складі згідно з п.2.2 відповідно до умов цього Договору та видачі покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва. Сама лише поставка товару постачальником на зерновий склад, визначений у п.2.2 Договору без підписання відповідних акта(ів0 передавання-приймання та видачі покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва не є належним виконанням Договору щодо поставки товару

У відповідності до п.5.1 Договору, ціна на момент укладення цього Договору для здійснення попередньої оплати за одиницю товару (тонну) – 4 600,00 гривень з урахуванням ПДВ є базовою. Загальна базова ціна Договору на момент укладення складає 1 380 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.5.3 Договору, покупець зобов’язується протягом 5 робочих днів з моменту набрання чинності Договором застави, передбаченим п.2.5 Договору, але у будь-якому разі після набрання чинності Договором страхування та надання акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок постачальника в розмірі 897 000,00 грн., в тому числі ПДВ, що складає 65% від загальної базової ціни Договору, передбаченої у п.5.2 цього Договору, за вирахуванням суми, передбаченої у пп.5.3. Договору.

Згідно п.5.3.1 Договору, покупець із суми попередньої оплати, передбаченої п.5.3 цього Договору утримує 71 898,00 грн. без ПДВ, для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 5 банківських днів після отримання від страхової компанії акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування.

Пунктом 11.3 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі. Строк дії Договору: з дати набуття чинності у відповідності до п.11.3 Договору до повного виконання сторонами зобов’язань за цим Договором (п.11.6 Договору).

Позивачем на виконання умов Договору сплачено відповідачу 897 000,00 грн. (71 898,00 грн. + 378 400,00 грн. + 446 702,00 грн.) з утриманням 71 898,00 грн. для сплати страхового платежу, що підтверджується випискою з рахунку за 26.03.2018 та за 27.03.2018.

Таким чином, позивачем була здійснена попередня оплата за товар у розмірі 897 000,00 грн.

Відповідач, незважаючи на виконання позивачем свого обов’язку щодо сплати попередньої оплати, зобов’язання з поставки на зерновий склад, визначений як базис поставки у біржовому договорі №384Ф від 21.03.2018 у строк до 01 жовтня 2018 року включно не здійснив, чим порушив свої зобов’язання за Договором.

Доказів звернення з пропозиціями щодо перенесення строку поставки, та, відповідно, змін до біржового договору в частині визначення кінцевого строку поставки, сторонами суду не надано.

Статтею 5 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" до суб'єктів ринку зерна віднесено суб'єктів виробництва зерна; суб'єктів зберігання зерна; Аграрний фонд та інших суб'єктів державних заставних закупівель зерна та державної аграрної інтервенції.

Відповідно до ст.ст. 24, 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Частинами 1, 2 ст.180 Господарського Кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного Кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання зі здійснення оплати за товар, однак відповідач в обумовлений договором строк товар не поставив.

У відповідності до п.7.6 Договору, у разі якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, він зобов’язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого пп.2.1.2 Договору, повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п.5.3 цього Договору, та додатково сплатити на користь покупця: проценти у розмірі 22 відсотків річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від покупця; штраф у розмірі 50 відсотків від суми попередньої оплати.

Так, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо поставки товару та повернення попередньої оплати, позивач направив на адресу відповідача вимогу №02-08/3/2150 від 02.11.2018 в якій просив відповідача перерахувати на рахунок позивача кошти у сумі 1 463 634,76 грн., які складаються з суми попередньої оплати - 897 000,00 грн., відсотків у розмірі 118 134,76 грн. та штрафу у розмірі 448 500,00 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 24.11.2018, про що свідчить витяг з сайту «Укрпошта» (а.с.29).

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, кошти попередньої оплати не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення попередньої оплати.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 897 000,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та/або законодавством України.

Відповідно до п.10.3 Договору, сторони домовились, що відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України до вимог щодо нарахування та стягнення пені, штрафів та інших видів неустойки/штрафних санкцій застосовується трирічний строк позовної давності.

У відповідності до п.7.6 Договору, у разі якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, він зобов’язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого пп.2.1.2 Договору, повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п.5.3 цього Договору, та додатково сплатити на користь покупця: проценти у розмірі 22 відсотків річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від покупця; штраф у розмірі 50 відсотків від суми попередньої оплати.

Згідно ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.12) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 22% річних у загальному розмірі 137 598,43 грн. нарахованих:

- на суму 450 298,00 грн. за період з 27.03.2018 по 06.12.2018 в сумі 69 210,19 грн.;

- на суму 446 702,00 грн. за період з 28.03.2018 по 06.12.2018 в сумі 68 388,24

грн ., розмір яких обґрунтований відповідно до вимог договору та підлягає задоволенню.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 50% штрафу від суми попередньої оплати, що становить 448 500,00 грн. (897 000,00 грн. Х 50%), розмір якого є обґрунтований відповідно до вимог договору та підлягає задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки оплачено позивачем товару згідно умов та в строки визначених Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 22 246,48 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Вікторія Люкс Миколаїв” (54007, м.Миколаїв, вул.Нагірна, буд.11, офіс 17, код ЄДРПОУ 23616637) на користь Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” (03151, м.Київ, вул.Очаківська, пров.Очаківський, 5/6; 01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 38926880) попередню оплату у розмірі 897 000,00 грн., 22% річних у розмірі 137 598,43 грн., суму 50% штрафу від попередньої оплати у розмірі 448 500,00 грн. та 22 246,48 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2019

Суддя Н.О. Семенчук