СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. Справа № 922/101/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

за участю представників:

від апелянта - Олійник О.М. - на підставі ордеру від 08.08.2018 №0000011821 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.01.2009 № 1644),

від ліквідатора - не з'явився,

від інших учасників справи - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рябініна Андрія Олексійовича (вх.№ 804),

на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016, ухвалену суддею Швидкіним А.О. в приміщенні господарського суду Харківської області,

у справі №922/101/16,

за заявою Рябініна Андрія Олексійовича, м.Харків,

до Рябініна Андрія Олексійовича, м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 02.03.2016 визнано Рябініна Андрія Олексійовича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- строки виконання зобов'язань банкрута вважаються такими, що настали;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями банкрута, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;

- припиняється стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності,

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення здійснюється в порядку передбаченому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог до банкрута місячний строк з дня оприлюднення на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Губарєва Юрія Миколайовича (свідоцтво № 466 від 15.03.2013 року, адреса : АДРЕСА_1).

Визначено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання фізичної особи Рябініна Андрія Олексійовича банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зобов'язано ліквідатора закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.

Зобов'язано ліквідатора в строк до 02.03.2017 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси, акти оцінки майна, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; звіт про виплачені кредиторам кошти; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури.

Зобов'язано арбітражного керуючого Губарєва Юрія Миколайовича надати до господарського суду за п'ять днів до закінчення процедури ліквідації звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумком процедури ліквідації.

Постанова місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 53 Цивільного кодексу України, статтю 128 Господарського кодексу України, статей 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мотивована тим, що розмір кредиторської заборгованості до боржника складається з вимог ФОП Лісовець Д.С. на загальну суму 463890,00 грн, яка пов'язана з підприємницькою діяльністю боржника та визнається Рябініним А.О. у повному обсязі, та дослідивши матеріали заяви боржника місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність ознак неплатоспроможності боржника, що полягали у неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошових зобов'язань перед кредиторами не інакше, як за допомогою процедури банкрутства.

Крім того, місцевим господарським судом було призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Губарєва Юрія Миколайовича враховуючи те, що його кандидатура відповідає положенням статті 97 Закону про банкрутство, та зважаючи на подану ним заяву на призначення його ліквідатором, оскільки від арбітражного керуючого Бандури Івана Васильовича, визначеного автоматичною системою, надійшла заява про звільнення від виконання обов'язків ліквідатора у справі.

13.09.2018 до суду апеляційної інстанції звернувся ФОП Рябінін Андрій Олексійович, який просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі № 922/101/16 про визнання боржника банкрутом та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своєї позиції у справі зазначає про такі обставини: ні особисто Рябініним А.О., ні його представником до господарського суду не подавалася заява про визнання його банкрутом, а підпис на вказаній заяві є підробленим, як на усіх заявах, наявних у матеріалах справи; фізична особа Рябінін А.О., здійснюючи підприємницьку діяльність, ніколи не орендував приміщення на підставі договору оренди від 02.01.2014 у ФОП Лісовець Д.С., підпис на якому також є підробленим, що вказує на безпідставність покладення визнаної судом заборгованості перед ФОП Лісовцем Д.С. в основу оскаржуваного судового рішення; вимоги кредитора ПАТ "ОТП Банк" становили на момент проведення у справі підготовчого засідання 104821,46 доларів США (еквівалент якої становив 2599572,20 грн), а заставна вартість предмета іпотеки згідно іпотечного договору від 28.12.2006 - 3274000,00 грн. Отже, вимоги кредитора ПАТ "ОТП Банк" та в наступному ОСОБА_7 у даному випадку були повністю забезпечені заставою та, відповідно, не могли бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Одночасно з апеляційною скаргою заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі № 922/101/16.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Рябініна Андрія Олексійовича про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Рябініна Андрія Олексійовича на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі №922/101/16; призначено справу до розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019 у зв'язку із перебуванням судді Бородіної Л.І. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Здоровко Л.М., судді Мартюхіної Н.О.

В судовому засіданні 29.01.2019 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі №922/101/16 та закрити провадження у справі.

Представник ліквідатора заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення щодо своєї правової позиції у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкладено розгляд справи на 26.02.2019, про що повідомлено учасників справи в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

25.02.2019 до Східного апеляційного господарського суду від представника скаржника адвоката Олійник О.М. надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. №2041), в якій заявник посилається на те, що на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2019 були вилучені оригінали заяви Рябініна А.О. про порушення справи про банкрутство та клопотання Рябініна А.О. про відстрочення судового збору для проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42018220000001257, у зв'язку з чим результати почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження №42018220000001257, матимуть важливе значення для розгляду справи №922/101/16, оскільки встановлені експертом факти підтвердять або спростують твердження апелянта про підробку його підпису на вищезазначених документах.

26.02.2019 до Східного апеляційного господарського суду від представника ліквідатора ФОП Рябініна А.О. надійшла заява про зупинення апеляційного розгляду апеляційної скарги Рябініна А.О. на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 (вх. № 2150), в якій заявник просив на підставі пункту 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинити апеляційний розгляд апеляційної скарги Рябініна А.О. на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі №922/101/16 до набрання законної сили судового рішення у кримінальному провадженні № 42018220000001257 від 12.10.2018.

Вказана заява обґрунтована такими обставинами: в межах кримінального провадження №42018220000001257 від 12.10.2018 на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.07.2019 у справі №646/7992/18 вилучено у Східного апеляційного господарського суду оригінали заяви Рябініна А.О. про порушення провадження у справі про банкрутство та заяви про відстрочення сплати судового збору для проведення експертизи підпису Рябініна А.О. на цих заявах; підставою для апеляційного оскарження постанови господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі №922/101/16 скаржник вказує той факт, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство підписана не ним, та щодо чого здійснюється кримінальне провадження №42018220000001257 від 12.10.2018, в якому вчиняються дії щодо встановлення вказаних обставин, зокрема, проведення експертизи підпису Рябініна А.О. на заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП Рябініна А.О.

В судовому засіданні представником ліквідатора заявлено клопотання про відкликання заяви про зупинення апеляційного розгляду апеляційної скарги Рябініна А.О. на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 (вх. № 2150), у зв'язку з чим вказана заява підлягає залишенню без розгляду.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені відповідно до вимог статті 268 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 апеляційне провадження у справі у справі № 922/101/16 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Рябініна Андрія Олексійовича на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі № 922/101/16 зупинено до закінчення судової почеркознавчої експертизи в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001257 від 12.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, та отримання висновку експерта.

13.03.2019 від прокуратури Харківської області супровідним листом від 12.03.2019 №17/1-1257-18 надійшли належним чином засвідчені копії висновку експерта №10/10СЕ-19 від 22.02.2019 за результатами судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42018220000001257 та висновку експерта №10/11СЕ-19 від 25.02.2019 за результатами судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42018220000001257 (вх. № 2617).

У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №922/101/16 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Рябініна Андрія Олексійовича (вх.№ 804) на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016; призначено розгляд апеляційної скарги на 09.04.2019.

09.04.2019 до суду апеляційної інстанції від представника скаржника надійшли додаткові пояснення по суті апеляційних вимог Рябініна А.О. (вх. № 3595), в яких він посилається на наявність в матеріалах справи висновків судового експерта щодо виконання підписів на заяві про порушення справи про банкрутство та заяві про відстрочення сплати судового збору іншою особою (тобто не Рябініним А.О.), у зв'язку з чим вважає, що вказані висновки є належними та допустимими доказами на підтвердження доводів апелянта стосовно того, що його підпис на заяві про порушення справи про банкрутство є підробленим. Крім того, вказує на те, що Рябінін А.О. не уповноважував інших осіб на підписання цієї заяви та на подання її до суду.

На думку апелянта, належними та допустимими доказами доведено той факт, що станом на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство Рябінін А.О. перебував за кордоном; підпис на цій заяві належить не йому, а був підроблений; він не уповноважував адвоката на підписання цієї заяви та на подання її до суду.

В судовому засіданні 09.04.2019 представник скаржника наголошував на відсутності законних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Рябініна А.О., що призвело до порушення його прав та законних інтересів; підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені відповідно до вимог статті 268 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчать відтиск штампу на останньому аркуші ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та конверти з судовою кореспонденцією, що повернулись на адресу суду апеляційної інстанції з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

У січні 2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява від Рябініна Андрія Олексійовича про порушення справи про банкрутство в порядку ст.ст. 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій заявник, посилаючись на неможливість виконання грошових вимог перед кредиторами після настання встановленого строку для їх сплати, просив визнати банкрутом Рябініна А.О. та відкрити ліквідаційну процедуру (т.1, а.с. 4-5).

Зокрема, за твердженням заявника боржник має зобов'язання перед ФОП Лісовець Д.С. за договором оренди нежитлового приміщення від 02.01.2014 в розмірі 463890,00 грн, строк сплати за якими настав 01.06.2014; вказує на те, що зазначена заборгованість пов'язана з підприємницькою діяльністю, визнається боржником та є безспірною.

Заявник зазначив про те, що протягом 2015 року боржник не мав можливості виконати грошові зобов'язання перед кредитором за рахунок доходів від підприємницької діяльності, вважає, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами, а також на підтвердження неплатоспроможності надав довідку експерта про фактичні результати процедур з аналізу платоспроможності фізичної особи-підприємця Рябініна А.О. б/н б/д.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з доданої до заяви про порушення справи про банкрутство довідки експерта про фактичні результати процедур з аналізу платоспроможності фізичної особи-підприємця Рябініна А.О. б/н б/д (т.1, а.с. 83-85) з урахуванням наданої інформації експерт дійшов висновку про наявність достатніх підстав для звернення Рябініна А. О. у визначені законом терміни до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Разом з тим, зазначивши в розділі «Загальний висновок» про те, що зазначені вище процедури не є аудитом або оглядом, проведеним відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або Міжнародних стандартів завдань з огляду, та за відсутності ствердження щодо достовірності податкової звітності, фінансової інформації або іншої документації та інформації.

Водночас, до господарського суду Харківської області від Рябініна А. О. надійшло клопотання, в якому заявник з посиланням на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із скрутним фінансовим становищем боржника просив суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, зазначивши про відсутність коштів та іншого майна, яке не є предметом іпотеки (т.1, а.с 86).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2016 прийнято до розгляду заяву Рябініна А.О. про порушення справи про банкрутство; визначено автоматизованою системою кандидатуру арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича для призначення ліквідатором; зобов'язано боржника надати суду, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також зобов'язано надати інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника; накладено арешт на все майно, що належить Рябініну А.О., за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення (т.1, а.с.2-3).

28.01.2016 року до суду першої інстанції надійшла заява арбітражного керуючого Бандури Івана Васильовича (вх. № 2766) на участь у справі про банкрутство в якості ліквідатора боржника (т.1, а.с. 92-93).

01.02.2016 до господарського суду Харківської області від Рябініна А.О. надійшло клопотання (вх. № 3129), в якому заявник просив суд визнати Рябініна А.О. банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатора банкрута (т.1, а.с. 101).Зі змісту вказаної заяви вбачається, що заявник підтверджує, що викладені в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство обставини та факти відповідають дійсності, вказує на відсутність можливості виконати грошові зобов'язання, а також зазначив про відсутність плану розрахунку з кредиторами або плану санації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2016 задоволено клопотання боржника та відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі (т.1, а.с. 107-108). Вказана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» мотивована тим, що заявником надано суду докази в підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Рябініна А.О. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1, а.с. 109-110).

При постановленні вказаної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для порушення справи про банкрутство відносно фізичної особи Рябініна Андрія Олексійовича в порядку статті 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки за наслідками розгляду заяви боржника про порушення справи про банкрутство та доданих до заяви документів судом встановлено нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями не інакше, як за допомогою процедури банкрутства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2016 відкладено розгляд справи на 22.02.2016 та зобов'язано учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги попередніх ухвал суду (т.1, а.с. 118-119).

22.02.2016 до місцевого господарського суду надійшла заява Рябініна А.О. (вх. 5760) про припинення провадження у справі про банкрутство Рябініна А.О. та зняття арештів з усього майна, що належить Рябініну А.О., який був накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2016. В обґрунтування наявності підстав для припинення провадження у справі про банкрутство заявник стверджував, що не звертався до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; вказана заява та інші документи подані іншими особами, дії яких спрямовані на завдання шкоди інтересам Рябініна А.О. Крім того, заявник звернув увагу на те, що не сплачував судовий збір за подання заяви про порушення справи про банкрутство, а тому така заява підлягає поверненню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.1, а.с 120-121).

Також, 22.02.2016 до місцевого господарського суду від Рябініна А.О. надійшло клопотання (вх. № 5758), в якому заявник просив під час розгляду господарської справи № 922/101/16 фіксувати судовий процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу (т.1, а.с. 122).

22.02.2016 до суду першої інстанції від арбітражного керуючого Губарєва Ю.М. надійшла заява на участь у справі про банкрутство ( вх. № 5876) (т.1, а.с. 124).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2016 відкладено розгляд справи на 02 березня 2016 року; викликано в судове засідання Рябініна А.О. для надання пояснень щодо поданої заяви про припинення провадження у справі (вх. № 5760) (т.1, а.с. 132-133).

Разом з тим, 02.03.2016 до місцевого господарського суду від Рябініна А.О. надійшло клопотання (вх. № 7140), відповідно до якого боржник підтримує свою заяву та враховуючи, що не має можливості розрахуватися за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю перед кредиторами та не має плану погашення боргів або плану санації, просить суд визнати його банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатора та залучити до матеріалів справи додаткові документи (докази сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство ). Крім того, в своєму клопотанні заявник наголосив на тому, що заяви про припинення провадження у справі та клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не підписував та не подавав до суду (т.1, а.с. 140).

02.03.2016 до господарського суду Харківської області від арбітражного керуючого Бандури І.В., надійшла заява про звільнення його від виконання обов`язків ліквідатора у справі № 922/101/16 через тривале перебуванням у відрядженні (т. 1, а.с. 143).

02.03.2016 місцевим господарським судом прийнято оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з підстав, зазначених вище (т.1, а.с 147-152).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 11 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017) суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно із частиною 1 статті 3 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст. 3 ГПК України).

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з пунктом 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи Рябініна А.О. в порядку статті 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011, до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI.

Судова колегія зазначає, що частиною 1 статті 53 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно приписів статті 128, частини 4 статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство боржником є фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

За приписами частини 1 статті 84 розділу VII "Особливості банкрутства окремих категорій боржників" Закону про банкрутство встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством боржників, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 90 "Загальні положення про банкрутство фізичної особи" вищезазначеного Закону правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.

Частиною 3 статті 90 Закону про банкрутство передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.

До заяви фізичної особи про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого надсилаються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство (ч. 4 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Частина 1 статті 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

За клопотанням фізичної особи господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання фізичної особи третіми особами.

За заявою фізичної особи господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (ч.2, 4 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

З аналізу статей 90 - 91 Закону про банкрутство вбачається, що порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за її заявою нерозривно пов'язано з доказуванням такою особою обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані нею вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Судова колегія зазначає, що згідно з частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент звернення до місцевого господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство) господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.

Вказані положення кореспондуються з частиною 2 статі 10 Закону про банкрутство, відповідно до якої право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч. ч. 1-5 названої статті Закону.

Частинами 1 та 2 статті 11 Закону про банкрутство зазначено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Частиною 3 статті 11 Закону про банкрутство встановлено, що до заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до вимог частини 4 статті 11 вказаного Закону боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 5 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Отже, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 90 Закону про банкрутство є виконання загальних вимог щодо форми та змісту заяви про порушення справи про банкрутство та надання належних документів, визначених статтею 11 Закону про банкрутство, оскільки в протилежному випадку боржник не може вважатися таким, що довів свою неплатоспроможність перед судом.

Як вже було зазначено в цій постанові, в січні 2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява від Рябініна Андрія Олексійовича про порушення справи про банкрутство в порядку ст.ст. 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій заявник, посилаючись на неможливість виконання грошових вимог перед кредиторами після настання встановленого строку для їх сплати, просив визнати банкрутом Рябініна А.О. та відкрити ліквідаційну процедуру (т.1, а.с. 4-5).

В обґрунтування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство заявник зазначив про те, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами, з огляду на такі обставини: боржник має зобов'язання перед ФОП Лісовець Д.С. за договором оренди нежитлового приміщення від 02.01.2014 в розмірі 463890,00 грн, строк сплати за якими настав 01.06.2014; зазначена заборгованість пов'язана з підприємницькою діяльністю, визнається боржником та є безспірною; боржнику належить об'єкт нерухомості (нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-12 в літ. "А-4" заг. площею 159,9 кв. м. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 68), що перебуває в іпотеці ПАТ "ОТП Банк", та відсутнє інше майно, яке б не було предметом іпотеки або застави.

На підтвердження зазначених у заяві обставин до заяви про порушення справи про банкрутство додано, зокрема, копії таких документів: свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ВО2 №237116, договору оренди нежитлового приміщення від 02.02.2014, актів прийому-передачі наданих послуг згідно договору оренди нежитлового приміщення від 02.02.2014, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2013, висновку СОД про вартість об'єкта оцінки, договору купівлі-продажу нерухомого майно від 28.12.2006, кредитного договору № СМ-SME 700/080/2006 від 28.12.2006, договору іпотеки № PM-SME 700/0808/2006 від 28.12.2006, договору поруки № SR-SME 700/080/2006 від 28.12.2006, податкова декларація про майновий стан та доходи Рябініна А.О., тощо.

Крім того, на підтвердження неплатоспроможності заявником додано довідку експерта про фактичні результати процедур з аналізу платоспроможності фізичної особи-підприємця Рябініна А.О. б/н б/д.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з доданої до заяви про порушення справи про банкрутство довідки експерта про фактичні результати процедур з аналізу платоспроможності фізичної особи-підприємця Рябініна А.О. б/н б/д (т.1, а.с. 83-85) з урахуванням наданої інформації експерт дійшов висновку про наявність достатніх підстав для звернення Рябініна А. О. у визначені законом терміни до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Разом з тим, зазначивши в розділі «Загальний висновок» про те, що зазначені вище процедури не є аудитом або оглядом, проведеним відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або Міжнародних стандартів завдань з огляду, та за відсутності ствердження щодо достовірності податкової звітності, фінансової інформації або іншої документації та інформації.

Також, до господарського суду Харківської області від Рябініна А. О. надійшло клопотання, в якому заявник з посиланням на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із скрутним фінансовим становищем боржника просив суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, зазначивши про відсутність коштів та іншого майна, яке не є предметом іпотеки (т.1, а.с 86).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2016 прийнято до розгляду заяву Рябініна А.О. про порушення справи про банкрутство; визначено автоматизованою системою кандидатуру арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича для призначення ліквідатором; зобов'язано боржника надати суду, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також зобов'язано надати інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника; накладено арешт на все майно, що належить Рябініну А.О., за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення (т.1, а.с.2-3).

01.02.2016 до господарського суду Харківської області від Рябініна А.О. надійшло клопотання (вх. № 3129), в якому заявник просив суд визнати Рябініна А.О. банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатора банкрута (т.1, а.с. 101). Зі змісту вказаної заяви вбачається, що заявник підтверджує, що викладені в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство обставини та факти відповідають дійсності, вказує на відсутність можливості виконати грошові зобов'язання, а також зазначив про відсутність плану розрахунку з кредиторами або плану санації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2016 задоволено клопотання боржника та відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі (т.1, а.с. 107-108). Вказана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» мотивована тим, що заявником надано суду докази в підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Рябініна А.О. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1, а.с. 109-110).

При постановленні вказаної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для порушення справи про банкрутство відносно фізичної особи Рябініна Андрія Олексійовича в порядку статті 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки за наслідками розгляду заяви боржника про порушення справи про банкрутство та доданих до заяви документів судом встановлено нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями не інакше, як за допомогою процедури банкрутства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2016 відкладено розгляд справи на 22.02.2016 та зобов'язано учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги попередніх ухвал суду (т.1, а.с. 118-119).

22.02.2016 до місцевого господарського суду надійшла заява Рябініна А.О. (вх. 5760) про припинення провадження у справі про банкрутство Рябініна А.О. та зняття арештів з усього майна, що належить Рябініну А.О., який був накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2016. В обґрунтування наявності підстав для припинення провадження у справі про банкрутство заявник стверджував, що не звертався до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; вказана заява та інші документи подані іншими особами, дії яких спрямовані на завдання шкоди інтересам Рябініна А.О. Крім того, заявник звернув увагу на те, що не сплачував судовий збір за подання заяви про порушення справи про банкрутство, а тому така заява підлягає поверненню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.1, а.с 120-121).

Також, 22.02.2016 до місцевого господарського суду від Рябініна А.О. надійшло клопотання (вх. № 5758), в якому заявник просив під час розгляду господарської справи № 922/101/16 фіксувати судовий процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу (т.1, а.с. 122).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2016 відкладено розгляд справи на 02 березня 2016 року; викликано в судове засідання Рябініна А.О. для надання пояснень щодо поданої заяви про припинення провадження у справі (вх. № 5760) (т.1, а.с. 132-133).

Колегія суддів зазначає, що зі змісту ухвал господарського суду Харківської області від 01.02.2016, 15.02.2016 та 22.02.2016 свідчить, що жодного разу боржник в судові засідання під час розгляду справи в суді першої інстанції не з'являвся. Таким чином, особисто Рябінін А.О. в суді першої інстанції заяву про порушення справи про банкрутство не підтримував.

Разом з тим, 02.03.2016 до місцевого господарського суду від Рябініна А.О. надійшло клопотання (вх. № 7140), відповідно до якого боржник підтримує свою заяву та враховуючи, що не має можливості розрахуватися за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю перед кредиторами та не має плану погашення боргів або плану санації, просить суд визнати його банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатора та залучити до матеріалів справи додаткові документи (докази сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство ). Крім того, в своєму клопотанні заявник наголосив на тому, що заяви про припинення провадження у справі та клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не підписував та не подавав до суду (т.1, а.с. 140).

02.03.2016 місцевим господарським судом прийнято оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.1, а.с 147-152).

Крім того, зі змісту вказаної постанови свідчить, що суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви Рябініна А.О. про припинення провадження у справі про банкрутство (вх. 5760), посилаючись на те, що відповідно до наданих пояснень присутньої в судовому засіданні ОСОБА_8 підпис на вищезазначеній заяві та клопотанні виконаний не її чоловіком.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що в судовому засіданні, в якому прийнято оскаржувану постанову суду, апелянт або його представник не були присутніми, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.03.2016 та постановою господарського суду Харківської області від 02.03.2016.

Крім того, матеріали справи №922/101/16 містять поштові відправлення з кореспонденцією у вказаній справі, які були надіслані на адресу Рябініна А.О.: АДРЕСА_2, та повернуті на адресу суду з довідкою ПАТ "Укрпошта" з зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання". Таким чином, матеріали справи не містять доказів отримання Рябініним А.О. повного тексту оскаржуваного судового рішення та іншої кореспонденції у справі №922/101/16.

Відповідно до частини 5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент звернення до місцевого господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство) громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

З урахуванням положень частини 1 статті 2, частини 1 статті 9, частини 2 статті 10, частини 1 статті 11 Закону про банкрутство, ст.4-1, 28, 36, частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України заява про порушення справи про банкрутство подається до господарського суду у письмовій формі та повинна бути підписана особисто заявником (кредитором або боржника) або його повноважним представником.

За таких обставин, наявність у справі документів протилежного змісту, поданих від імені заявника, відсутність факту встановлення особи заявника під час вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом на підставі поданої ним заяви та відкриття ліквідаційної процедури, ставить під сумнів дійсне становище особи підписанта заяви про порушення справи про банкрутство або на всіх інших документах, які подавались боржником до суду під час розгляду даної справи за підписом цієї особи, що унеможливлює розгляд даної справи на підставі поданих документів, в яких боржник визнає факти, які мають значення для справи про банкрутство.

Судова колегія зазначає, що відповідно до пунктів 1 та 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відповідно пункту 4.8 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

З урахуванням припису частини другої статті 4-1 ГПК правила статей 80 і 81 цього Кодексу можуть на загальних підставах застосовуватись у розгляді господарськими судами справ про банкрутство (п. 4.11 зазначеної постанови Пленуму).

Враховуючи викладене, а також те, що Рябінін А.О. в судові засідання жодного разу не з'явився та не направив свого повноважного представника, не підтвердив в судовому засіданні обставини підписання та підтримання ним заяви про порушення справи банкрутство, а також матеріали справи не містять оригіналів документів, копії яких надавалися на підтвердження обставин неплатоспроможності боржника, суд апеляційної інстанції не може вважати, що боржником була висловлена воля на звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, а надані до цієї заяви копії документів могли б в силу положень ст.ст. 32-34 ГПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) вважатися належними та допустимим доказами, які підтверджують викладені у ній обставини.

Проте, місцевим господарським судом вказані обставини залишено поза увагою, що призвело до прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог процесуального законодавства щодо оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України, в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення).

Не погодившись з постановою місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, 13.09.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від фізичної особи-підприємця Рябініна Андрія Олексійовича, в якій скаржник стверджує, зокрема, про те, що ні особисто Рябініним А.О., ні його представником до господарського суду не подавалася заява про визнання його банкрутом, а підпис на вказаній заяві є підробленим, як на усіх заявах, наявних у матеріалах справи; фізична особа Рябінін А.О., здійснюючи підприємницьку діяльність, ніколи не орендував приміщення на підставі договору оренди від 02.01.2014 у ФОП Лісовець Д.С., підпис на якому також є підробленим, що вказує на безпідставність покладення визнаної судом заборгованості перед ФОП Лісовцем Д.С. в основу оскаржуваного судового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження постанови суду, апелянт зазначив про те, що 17.06.2015 скаржник виїхав з України до Канади, в якій отримав статус біженця. В подальшому при спробі повернутись до України 26.09.2016 Рябінін А.О. був затриманий в аеропорту м.Варшава. Вказані обставини підтверджуються наданою до матеріалів справи копією ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 у справі №640/16357/15-к, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції Балабіної Тетяни Олександрівни по кримінальному провадженню №12015220490002849 від 12.06.2015 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного Рябініна Андрія Олексійовича; обрано відносно підозрюваного Рябініна Андрія Олексійовича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. В подальшому, з 26.09.2016 по 13.09.2017 Рябінін А.О. перебував під вартою, яку було змінено на інший запобіжний захід - домашній арешт в період з 14.09.2017 по 19.04.2018, що підтверджується вироком Київського районного суду від 23.10.2018 у справі № 640/9655/17.

З урахуванням наведених фактів, заявник, будучи обмеженим у своїх правах вільно пересуватися до 13.09.2017, вказує на об'єктивну неможливість особистого звернення до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство 15.01.2016, подання заяви від 22.02.2016 та від 02.03.2016, оскільки в цей час він перебував під вартою. Відповідно, зазначає про відсутність обізнаності про порушення справи про банкрутство відносно нього.

Колегією суддів зазначені доводи апелянта було прийнято до уваги під час вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки Рябініним А.О. надані докази, які підтверджують, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом, апелянт знаходився за межами України та під час ухвалення оскаржуваної постанови. Питання щодо підписання Рябініним А.О. заяви про порушення провадження справи про банкрутство не вирішувалось.

Водночас, під час апеляційного перегляду постанови місцевого господарського суду до Східного апеляційного господарського суду надійшла ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.11.2018 у справі № 646/7992/18, якою надано дозвіл у кримінальному провадженні №42018220000001257 від 12.10.2018 слідчим слідчої групи прокуратури Харківської області Якутіну Владиславу Володимировичу та Панову Олександру Олександровичу на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні Східного апеляційного господарського суду, за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, буд. 13, з можливістю ознайомлення та виготовлення копій з оригіналів документів, які містяться у справі №922/101/16 про визнання банкрутом Рябініна А.О. (т.5, а.с.125-127).

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що кримінальне провадження №42018220000001257 від 12.10.2018 розслідується за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 375 Кримінального кодексу України.

Також в ухвалі зазначено про такі обставини: "допитаний Рябінін А.О. стверджував, що під час подачі заяви про порушення справи про банкрутства до суду, він перебував за кордоном, а заява написана, у зв'язку з тим, що начебто була заборгованість по сплаті орендної плати перед ФОП Лісовцем Д.С. у розмірі 463890,00 грн. і ця заборгованість ФОП Рябініним А.О визнається, але Рябінін А.О. ніколи не орендував приміщення на підставі договору оренди від 02.01.2014 року у ФОП Лісовця Д.С.".

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.12.2018 у справі №646/7992/18 задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції про призначення експертизи та залучення експерта в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001257 від 12.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України. Надано доручення експертній установі та залучено експерта Харківського НДЕКЦ МВС України, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 34, для проведення судово почеркознавчої експертизи, на вирішення експерта поставити такі питання:

-підпис у паперовому документі - заяві про порушення справи про банкрутство на 3 аркушах - в нижній частині аркушу №3 в місці для підпису перед "А.О. Рябінін", а також в нижній частині аркушу №3 перед "заява про порушення справи про банкрутство" - виконані Рябініним А.О. чи іншою особою?

-чи виконано підпис у визначеному документі навмисно зміненим почерком?

Крім того, ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.12.2018 у справі №646/7992/18 задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції про призначення експертизи та залучення експерта в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001257 від 12.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України. Надано доручення експертній установі та залучено експерта Харківського НДЕКЦ МВС України, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 34, для проведення судово почеркознавчої експертизи, на вирішення експерта поставити такі питання:

-підпис у паперовому документі клопотанні про відстрочення сплати судового збору - в нижній частині аркушу в місці для підпису перед "А.О. Рябінін", виконані Рябініним А.О. чи іншою особою?

-чи виконано підпис у визначеному документі навмисно зміненим почерком?

В подальшому, 11.02.2019 до Східного апеляційного господарського суду надійшла ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2019 у справі №646/7992/18, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Якутіна В.В., про тимчасовий доступ до речей і документів в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001257 від 12.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України. Постановлено Східному апеляційному господарському суду (м. Харків, пр. Незалежності, буд. 13) надати (забезпечити) слідчому в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Якутіну В.В. тимчасовий доступ до документів, а саме: заяви Рябініна А.О. про порушення справи про банкрутство від 18.01.2016 та клопотання від імені Рябініна А.О. на адресу господарського суду Харківської області про відстрочення сплати судового збору в справі №922/101/16 про визнання банкрутом Рябініна А.О. з можливістю їх вилучення із залишенням відповідних копій.

Зі змісту ухвали вбачається, що вказані документи, що знаходяться у справі про банкрутство №922/101/16, перебувають у володінні Східного апеляційного господарського суду, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, буд. 13, та самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні винних осіб та потрібні для проведення експертних досліджень, в т.ч. почеркознавчої експертизи.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2019 у справі №646/7992/18 вилучено частину доданих до справи № 922/101/16 документів, а саме: заяви Рябініна А.О. про порушення справи про банкрутство від 18.01.2016 та клопотання від імені Рябініна А.О. про відстрочення сплати судового збору, про що складено протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13.02.2019 з описом вилучених документів (т.5, а.с. 168-171).

Отже, вказані дії вчинено для проведення судової почеркознавчої експертизи в межах кримінального провадження №42018220000001257 від 12.10.2018, порушеного за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (ч.3 ст. 7 цього Закону).

Частиною 1 статті 12 "Про судову експертизу" встановлено, що незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку.

У відповідності до пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, до основних видів (підвидів) експертизи належить, зокрема, криміналістична (почеркознавча, технічна експертиза документів), економічна (бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій).

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (п.1.1 Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5).

З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2019 від прокуратури Харківської області супровідним листом від 12.03.2019 №17/1-1257-18 надійшли належним чином засвідчені копії висновку експерта №10/10СЕ-19 від 22.02.2019 за результатами судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42018220000001257 та висновку експерта №10/11СЕ-19 від 25.02.2019 за результатами судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42018220000001257.

Водночас, прокуратурою Харківської області повідомлено про те, що оригінал заяви про порушення справи про банкрутство від 18.01.2016 на 3 арк. та оригінал клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу заяви про банкрутство на 1 арк. долучені до даного кримінального провадження та в ході подальшого досудового розслідування буде вирішено питання щодо визнання їх речовими доказами (т.6, а.с. 257-271).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши вказані висновки судових почеркознавчих експертиз у кримінальному провадженні №42018220000001257, вказує на те, що згідно з висновком експерта № 10/10СЕ-19 від 22.02.2019 підписи від імені Рябініна А.О. в рядку «А.О. Рябінін» та в рядку «Заява про порушення справи про банкрутство» на третьому аркуші заяви про порушення справи про банкрутство від 18.01.2016 виконані не Рябініним Андрієм Олексійовичем, а іншою особою (особами); ознак навмисної зміни почерку при виконанні підписів не встановлено.

Також згідно з висновком експерта №10/11СЕ-19 від 25.02.2019 підпис від імені Рябініна А.О в рядку «А.О. Рябінін» в клопотанні від імені Рябініна Андрія Олексійовича на адресу господарського суду Харківської області про відстрочення сплати судового збору виконаний не Рябініним Андрієм Олексійовичем, а іншою особою (особами); ознак навмисної зміни почерку при виконанні підписів не встановлено.

Зі змісту вищезазначених висновків вбачається, що проведення судової експертизи доручено було головному судовому експерту сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Харківського НДЕКЦ МВС України Іванко Євгенію Борисовичу, який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової почеркознавчої і авторознавчої експертизи за експертною спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку і підписів» (свідоцтво № 1015, видане ЕКК МВС України 25.05.1995; свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 640, видане ЕКК МВС України 25.05.2015).

Суд апеляційної інстанції досліджуючи висновок експерта №10/10СЕ-19 від 22.02.2019 та висновок експерта №10/11СЕ-19 від 25.02.2019 встановив, що про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за ст.ст.384, 385 КК України судового експерта попереджено.

З огляду на наявні суперечності щодо питання чи виконано підпис на заяві про порушення провадження у справі про банкрутство заявником особисто чи іншою особою в межах господарського справи 922/101/16, зважаючи на те, що апелянт стверджує, що не підписував заяву про порушення справи про банкрутство та на момент порушення провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом знаходився за межами України, то вирішення питання щодо підписання/не підписання вказаної заяви має суттєве значення також й для правильного вирішення даної господарської справи.

Частинами 1, 2, 3, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (ч. 1 ст. 237 ГПК України).

Приписами частини 1 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 269 ГПК України).

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання

Відповідно до приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ст. 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

Основним завданням системи судочинства є забезпечення повного, справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справ для винесення законного та обґрунтованого рішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави. Досягнення зазначеної мети можливе лише за умови справедливого та неупередженого розгляду справи, під час якого будуть встановлені всі фактичні обставини шляхом вивчення зібраних доказів. При цьому процесуальною формою доказів є визначені процесуальним законодавством засоби доказування, одним з яких є висновок судової експертизи.

Отже, висновок судової експертизи - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на завданні, сформульованому в ухвалі суду чи постанові слідчого про призначення експертизи.

Водночас, сукупність наявних доказів може мати значення для прийняття рішенні судом тільки тоді, коли ця сукупність у своєму завершальному вигляді виключає можливість як додаткових версій, так і інших тверджень, тобто певний висновок є єдиним і причинно-зумовленим.

З огляду на необхідність встановлення під час розгляду даної апеляційної скарги обставин щодо правомірності порушення провадження у даній справі про банкрутство та наявності підстав для визнання боржника банкрутом, враховуючи, що належність підпису апелянта на поданих до суду першої інстанції документах ставиться під сумнів, та зважаючи на вилучення окремих оригіналів (копій) документів зі справи для проведення почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження №42018220000001257 від 12.10.2018, виходячи з об'єктивної необхідності проведення судової почеркознавчої експертизи, для встановлення обставин справи та прийняття правильного та обґрунтованого рішення з повним та всебічним з'ясуванням обставин у даній справі, а також зважаючи на те, що висновки судової почеркознавчої експертизи в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001257 від 12.10.2018 містять інформацію щодо предмета доказування в даній справі, судова колегія дійшла висновку, що висновок експерта №10/10СЕ-19 від 22.02.2019 та висновок експерта №10/11СЕ-19 від 25.02.2019, виконаний в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001257 від 12.10.2018, приймається судом апеляційної інстанції як належний та допустимий доказ в розумінні приписів процесуального закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування постанови господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі № 922/101/16 про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодекс України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 1 пункту 4 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з пунктом 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

З урахуванням припису частини 6 статті 12 ГПК України правила статей 226 і 231 цього Кодексу можуть на загальних підставах застосовуватись у розгляді господарськими судами справ про банкрутство.

Відповідно до пункту 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, а також те, що Рябінін А.О. в судові засідання жодного разу не з'явився та не направив свого повноважного представника, не підтвердив в судовому засіданні обставини підписання та підтримання ним заяви про порушення справи банкрутство, за таких обставин, суд апеляційної інстанції не може вважати, що боржником була висловлена воля на звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи, що вказані обставини були встановлені судом апеляційної інстанції та унеможливлюють подальший розгляд справи про банкрутство, колегія суддів відповідно до пункту 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України вважає, що заява про порушення справи про банкрутство підлягає залишенню без розгляду, а всі наступні прийняті судом першої інстанції процесуальні акти є такими, що не тягнуть за собою правових наслідків.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі № 922/101/16 скасуванню, а заява про порушення справи про банкрутство - залишенню без розгляду.

Керуючись статтям 226, 269, 270, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рябініна Андрія Олексійовича (вх.№ 804) на постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі 922/101/16 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 02.03.2016 у справі №922/101/16 скасувати.

Заяву про порушення справи про банкрутство Рябініна Андрія Олексійовича залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.04.2019

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна