ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2019 року

м. Дніпро

справа № 0440/5984/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року (головуючий суддя Жукова Є.О.)

у справі № 0440/5984/18

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невідшкодованої суми, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «КБ «Надра» протиправною щодо невнесення вірної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1;

стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб невідшкодовану суму за вкладом в ПАТ «КБ «Надра» в розмірі 19579,66 грн., що належать до виплати ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в межах гарантованої суми виплат вкладникам банку «Надра» позивачу 31.07.2015 виплачено 68688,72 грн., що є еквівалентом суми депозиту та відсотків по вкладу в загальному розмірі 3816,09 дол. США за курсом НБУ 17,999763 грн. за 1 дол. США. Позивач вважає, що курс НБУ, за яким здійснено розрахунок відшкодування, не відповідає даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 02.02.2018 позивачем отримано відповідь від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відмовою у перерахунку суми відшкодування за депозитом та відсотками на вимогу позивача. У зв'язку з відмовою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб добровільно здійснити перерахунок суми відшкодування за валютним депозитом за належним курсом НБУ (23,130580 грн. за 1 дол. США), позивач вимагає від відповідачів здійснити доплату суми відшкодування у розмірі - 19579,66 грн. (3730+86,09)х(23,130580-17,999763).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відшкодування коштів позивача у розмірі 8128,99 доларів США відбулося в національній валюті після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, який станом на 9 год. 00 хв. 06.02.2015 становив 1799,9763 грн. за 100,00 доларів США.

Щодо посилання позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі № 6-1297цс17, суд зазначив, що у цьому рішенні зроблено висновок про застосування частини п'ятої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у поєднанні із пунктом 2 Положення, а також пунктом 9 Положення у редакції постанови Правління НБУ від 31 березня 2014 року № 180 (чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначив, що кошти за спірним договором вкладу позивач отримував на підставі ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отже висновки Верховного Суду України, висловлені в постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1297цс17 про застосування положення статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не поширюються на дані правовідносини.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Позивач наполягає, що твердження суду про неможливість застосування правового висновку у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №6-1297цс17, через начебто окреме застосування ст. 26 та ст. 36 є безпідставними та такими, що суперечать нормам Закону України «Про систему, гарантування вкладів фізичних осіб». Адже в ст. 26 Закону встановлено гарантії за банківськими вкладами, у тому числі визначено загальний порядок розрахунку та виплати суми компенсацій за валютними вкладами, а в ст. 36 зазначено, що під час тимчасової адміністрації за валютними вкладами, строк яких закінчився, розрахунок здійснюється за таким же порядком як і в ст. 26.

Твердження, що правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі № 6-1297цс17 зроблений лише щодо ч. 5 ст. 26 Закону також є помилковим, оскільки зроблений внаслідок виривання із контексту самого цього рішення абзацу, яке містить посиланням на цю статтю, без врахування його загального змісту та правових висновків. Отже не має принципового значення для розгляду питання по суті, чи була здійснена виплата під час дії тимчасової адміністрації, чи вже після переходу в процедуру ліквідації, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає лише один порядок розрахунку компенсації за валютними вкладами, який є дослівно однаковим і в ст. 26 і в ст. 36.

Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що стосовно відповідачів встановлено у справі № 6-1297цс17 обставини, які у даній справі не потребують доказування, а саме встановлення помилкового застосування курсу гривні до долара США у розмірі 1799,9763 гри, який хоч і діяв 06 лютого 2015 року до 14:00, однак був установлений за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ 05 лютого 2015 року, що не відповідає економічній природі курсу, який установлюється щоденно внаслідок проведення торгів на міжбанківському валютному ринку України.

Відповідачами подано письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких відповідачі просять залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на тому, що оскільки рішенням НБУ від 05.02.2015 про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних запроваджено тимчасову адміністрацію з 06.02.2015, саме з 06.02.2015 розпочато процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку, а це означає, що перебіг строку починається у вказаний день його початку (початку доби - 00:00 год.). В силу положень ч.5 ст.26, ч.6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів позивача повинно відбуватися в національній валюті після перерахування вказаної суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБ України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, в даному випадку, з 06.02.2015 о 09:00 год. На початок дня 06.02.2015 відповідно до даних офіційного курсу Національного Банку України станом на 09:00 год. 06.02.2015 офіційний курс гривні до іноземної валюти встановлений: за 100 дол. США - 1799,9763 грн.

Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.03.2019.

Повноважні представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.313 КАС України).

Відповідно до ч.9 ст. 205, п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 04.11.2014 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті, відповідно до умов якого 04.11.2014 позивач передав ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти у розмірі 3730,00 доларів США, що підтверджується звітом по депозиту Депозит з поповненням в валюті USD № 2060511, відкритому в пакеті послуг Новий ПУ «Базовий+» № 2494977.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра», згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра».

31.07.2015 позивачем отримано грошові кошти у сумі 3816,09 дол. США, конвертовані у національну валюту за курсом, встановленим Національним банком України на 06.02.2015 (17,999763 грн./дол.), в розмірі 68688,72 грн. у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» та призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» та оголошенням про здійснення виплат вкладникам ПАТ «КБ «Надра» за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 15.04.2015 включно.

19.12.2017 (вх.№Б-13461/17) ОСОБА_1 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою щодо здійснення доплати в межах гарантованої суми відшкодування за валютним вкладом, який був розміщений у банку ПАТ «КБ «Надра», мотивуючи заяву тим, що позивач повинен був отримати ті ж 38169,09 дол. США за більшим курсом, а саме: 23,13058 за 1 дол. США., тобто 88268,37 грн.

Листом від 19.01.2018 № 34-036-1172/18 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надав позивачеві відповідь про відсутність підстав для перерахунку розміру виплати за його депозитом на підставі постанови Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №6-1297цс17.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, оскаржив їх в судовому порядку.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гри.

За правилами ч.2 ст.26 цього Закону вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

За правилами п.1 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.6 ст. 36 цього Закону обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 цього Закону, не поширюється на зобов'язання банку, строк яких закінчився. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом і національній валюті. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Виходячи із змісту наведених вище норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначення належного курсу, що має застосовуватися для перерахування вкладу в іноземній валюті в національну валюту, залежить від того, який курс є встановленим Національним банком України на день (а не в день) початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Як встановлено вище, рішенням від 05.02.2015 № 26 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83, з 06.02.2015 в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра».

Отже днем початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації є 06.02.2015.

Порядок встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів визначений Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 496.

Відповідно до п.9 Положення № 496 в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин (06.02.2015), офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів діє з часу його встановлення.

Згідно з п.11 Положення № 496 інформація про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів розміщується в міжнародній комп'ютерній мережі Інтернет, надсилається територіальним управлінням Національного банку та банкам згідно з Тимчасовою схемою розсилання організаційно-розпорядчих і нормативно-правових актів Національного банку, центру початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, територіальним органам виконавчої влади згідно з переліком, установленим Національним банком.

Відповідно до п. 2 Положення № 496 офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється щоденно - для вільно конвертованих валют 1-а група Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 № 34.

Згідно класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 № 34, до першої групи відносяться вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну та банківські метали, в тому числі і долари США.

Пунктом 3 Положення № 496 передбачено, що офіційний курс гривні до долара США розраховується як середньозважений курс продавців і покупців, що склався за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України в день установлення офіційного курсу.

Відповідно до абзацу 4 Листа Національного банку України від 03.04.2014 № 19-012/14290, офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюватиметься Національним банком України після 12:00 і діятиме з часу його встановлення.

Згідно інформації з офіційного сайту Національного банку України та повідомлення НБУ, на 06.02.2015 встановлено такі курси: до 14:00 год. - 17.999763 гривень за 1 дол. США; з 14:00 год. - 23,130580 за 1 дол. США.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких застережень в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо врахування можливих змін офіційного курсу гривні впродовж дня, який вважається початком процедури виведення Фондом банку з ринку, апеляційний суд вважає, що в спірному випадку повинен застосовуватися офіційний курс гривні, який був встановлений на день, тобто на початок доби 06.02.2015, незалежно від того, що того ж дня з 14.00 Національним Банком України встановлено інший курс.

На момент введення в ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації, а саме: на початок дня 06 лютого 2015 року, відповідно до даних офіційного сайту Національного банку України http://www.bank.gov.ua, станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року встановлені офіційні курси гривні до іноземної валюти, зокрема, за 100,00 дол. США - 1799,9763 грн. (копія витягу з офіційного сайту НБУ щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют та копія листа НБУ а.с. 60).

Враховуючи вищевикладене, виплату позивачу його вкладу в іноземній валюті по курсу 17.999763 гривень за 1 дол. США здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, та відповідно з перерахуванням вкладу в іноземній валюті в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно твердження позивача, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів внесено невірну інформацію до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду стосовно всієї гарантованої суми належної позивачу є абсолютно безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно посилання позивача на Постанову Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі № 6-1297цс17 апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно вказаної постанови суду при застосуванні частини п'ятої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» береться до уваги курс гривні до долара США, встановлений на певний день. При цьому не має самостійного правового значення той факт, що такий курс починає діяти не з початку, а лише з 14:00 год. того дня, коли він був установлений (у справі, рішення в якій переглядаються, - 06.02.2015). Цей факт також не дає підстав для застосування при перерахунку вкладу того офіційного курсу гривні до долара США, який був установлений НБ України в інший день, напередодні (у справі, рішення в якій переглядається, - 05.02.2015), незважаючи на те, що цей курс продовжував діяти певний час у першій половині поточного робочого дня до моменту оприлюднення нового, актуального курсу на цей поточний день.

Тобто, згідно вказаної правової позиції має значення день визначення курсу валют, а не день, на який курс валюти був визначений.

Між тим, згідно змісту Положення № 496 Національний банк України не оперує такими поняттями як календарний, робочий, поточний або банківський день, тощо, оскільки курс валют встановлювався не на конкретний календарний день, а з конкретного часу конкретного дня по конкретний час конкретного дня (в даному випадку - з 14:00 год. 05.02.2015 по 14:00 год. 06.02.2015), що не потребує ніякого іншого тлумачення, крім буквального.

Отже, оскільки на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації (на 09:00 год. 06.02.2015) був встановлений курс валют з 14:00 год. 05.02.2015, то встановлення в цей день з 14:00 год. іншого курсу валют не має жодного значення для визначення належного курсу валют у спірних правовідносинах.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги відсутність відповідної правової позиції з вказаного приводу, викладеної в постанові Верховного Суду, суд вважає за можливе відступити від правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.10.2017 у справі №6-1297цс17, та приходить до висновку про безпідставність доводів позивача і відсутність протиправності у діях відповідача, а відтак, і про відсутність підстав для захисту прав позивача в судовому порядку.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 0440/5984/18 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко