У Х В А Л А

04 квітня2019 року

м. Київ

Справа № 9901/40/19

Провадження № 11-106заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ЗолотніковаО.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадженнязаяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду ЗолотніковаОлександра Сергійовича від участі у справі № 9901/40/19 за позовом ОСОБА_3 до Президента України, Адміністрації Президента України, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), заступника голови ВРП Беляневича Вадима Едуардовича, члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Бойка Андрія Михайловича, члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Артеменка Ігоря Анатолійовича, члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Волковицької Наталії Олександрівни, члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Нежури Вадима Анатолійовича, члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Малашенкової Тетяни Михайлівни, члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Мірошниченка Анатолія Миколайовича, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, уряд України в особі Міністерства юстиції України, про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та

ВСТАНОВИЛА:

18 січня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з указаним позовом.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25 січня 2019 року повернув позов ОСОБА_3на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 лютого 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 25 січня 2019 року, а ухвалою від 11 березня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 311 КАС України на04 квітня 2019 року.

03 квітня 2019 року суддя Великої Палати Верховного Суду ЗолотніковО.С. заявив самовідвід від розгляду цієї справи, оскільки одним із відповідачів у цій справі є член Другої Дисциплінарної палати ВРП АртеменкоІ.А., з яким він підтримує дружні стосунки. До того ж ВРП ухвалою від 12 вересня 2017 року № 2803/0/15-17 задовольнила заяву члена ВРП АртеменкаІ.А. про самовідвід при розгляді питання щодо внесення подання Президентові України про призначення ЗолотніковаО.С. на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з цієї ж підстави.

Перевіривши наведені суддею Великої Палати Верховного Суду ЗолотніковимО.С. на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛз посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Положеннями статей 1 та 34 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) визначено, що ВРП є колегіальним органом, усі рішення ВРП та рішення її органів приймаються на засіданнях більшістю членів ВРП.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є, зокрема, дії членів Другої Дисциплінарної палати ВРП, у тому числі АртеменкаІ.А.,щодо постановлення ухвал про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровської Г. В. за дисциплінарними скаргами ОСОБА_3

Отже, наведена суддею Великої Палати Верховного Суду ЗолотніковимО.С. обставина, яка може викликати у сторін по справі сумнів у його неупередженості або об'єктивності судді, не дає підстав для висновку про упередженість судді стосовно позивача, його зацікавленість в певному рішенні в цій справі, чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі.

Посилання ж судді Золотнікова О. С. на факт задоволення ВРП самовідводу її члена- АртеменкаІ.А. як підставу для самовідводу судді, не можуть бути визнані прийнятними, оскільки обставини, за яких членом ВРП було заявлено самовідвід, стосувалися розгляду цим органом питання щодо внесення подання Президенту України про призначення судді на посаду за існування передбачених статтею 20 Закону № 1798-VIII підстав, які імперативно зобов'язують члена ВРП відмовитися від участі у розгляді питання.

За вказаних обставинВелика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду ЗолотніковаО.С.

Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікова ОлександраСергійовича від участі у справі № 9901/40/19 за позовом ОСОБА_3 до Президента України, Адміністрації Президента України, Вищої ради правосуддя, заступника голови Вищої ради правосуддя Беляневича Вадима Едуардовича, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка Андрія Михайловича, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка ІгоряАнатолійовича, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Наталії Олександрівни, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежури Вадима Анатолійовича, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Тетяни Михайлівни, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка Анатолія Миколайовича, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, уряд України в особі Міністерства юстиції України, про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С. В. Бакуліна Л.І. Рогач

В. В. Британчук І.В. Саприкіна

О. Р. Кібенко О.М. Ситнік

В. С. Князєв В.Ю. Уркевич

Л. М. Лобойко О.Г. Яновська

Н.П.Лященко