ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 311/4535/18 Провадження №22-ц/807/1308/19

Головуючий в 1-й інстанції - Носик М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого

, судді-доповідача

С.В.

:

О.В., Полякова О.З.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року, постановлену в м. Василівка у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за поставлений природний газ з ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року до Василівського районного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за поставлений природний газ з ОСОБА_4 в сумі 5931,55 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за поставлений природний газ з ОСОБА_4.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є, те що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу, що розміщений на офіційному сайті регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання та письмової форми договору, а тому посилання суду першої інстанції про необхідність надання договору укладеного між заявником та ОСОБА_4, є хибними, а відсутність цього договору не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2019 року це 192 100 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921 грн. (1921 грн. Х 100 = 192 100 грн.)), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За положенням ч. 1 п. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч.3 ст.163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Сам апелянт у скарзі зазначає, що згідно до пункту 1 розділу 3 Правил постачання природного газу, однією з підстав постачання природного газу побутовому споживачу є наявність укладеного з постачальником Договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) та дотримання його умов. Відповідно до п. 2 Розділу 3 Правил, Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. У відповідності до п.4 розділу 3 Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2500. На адресу Боржника, у відповідності до Правил, направлено заяву приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Наразі заяву приєднання на адресу ТОВ «Запоріжгаз Збут» не повернуто. У відповідності до п. 4 Розділу 3 Правил якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - Факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил.

Між тим, апелянт ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав доказів направлення на адресу ОСОБА_4 заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу, що є підставою вважати укладеним між сторонами договором.

А тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у видачі судового наказу за відсутності доказів укладенння між сторонами договору.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків. А також звернення з тими ж вимогами в порядку позовного провадження.

Таким , чином порушень норм матеріального та процесуального права, які є підставою для зміни чи скасування ухвали суду, апеляційним судом не встановлено.

Доводи , апеляційної скарги не містять підстав для скасування ухвали суду, оскільки не спростовують висновків суду.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд відмовив у видачі судового наказу з дотриманням вимог ЦПК України, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» залишити без задоволення.

Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена 08 квітня 2019 року.

Головуючий , суддя-доповідач С. В. Кухар

Судді : О. В. Крилова

О. З. Поляков