ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

м. Київ

справа №564/1969/16-а

адміністративне провадження №К/9901/43070/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 564/1696/16-а

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області (далі управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Костопільського об`єднаного управління ПФУ Рівненської області (правонаступник управління ПФУ, далі Костопільське ОУ ПФУ)

на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 26 січня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Цвіркуна О.С. та

ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Бучик А.Ю., Майора Г.І.,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним рішення управління ПФУ про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті ЇЗ Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ);

- зобов`язати управління ПФУ призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ за Списком № 2, з дня досягнення ним пенсійного віку, а саме з 03 жовтня 2015 року.

Позов обґрунтовано тим, що змістом пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ право на призначення пільгової пенсії законодавцем пов`язується лише з наявністю відповідного стажу на роботі, що передбачена списком № 2. Надані відповідачу документи підтверджують стаж роботи на посаді, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та яка була основною роботою. При цьому, позивач вказує на те, що йому доплачувалось 30 % тарифної ставки за виконання обов`язків слюсаря, а не зменшувалась заробітна плата за виконання роботи за професією електрозварника.

Костопільський районний суд Рівненської області постановою від 26 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що посада електрогазозварника на якій працював ОСОБА_1 передбачена Списком № 2, його загальний трудовий стаж становить понад ЗО років, а стаж роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить понад 12 років 6 місяців, про що свідчать записи у трудовій книжці, на займаній посаді він працював на повну ставку, що свідчить про виконання ним роботи електрогазозварювальника не менше як 80 % робочого часу, а також з матеріалів справи встановлено, що проводилися атестації робочого місця за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, згідно яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 електрогазозварнику.

13 квітня 2017 року Костопільське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що оскільки професія слюсаря механізованих робіт 3 розряду, на якій позивач працював за суміщенням не передбачена пільговими списками, то пенсія позивачу повинна бути призначена на загальних підставах.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті З КАС України).

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді- доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 , якому 03 жовтня 2015 року виповнилось 55 років, звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

На підтвердження загального та пільгового стажу ОСОБА_1 було надано управлінню ПФУ такі документи: трудова книжка від 10 листопада 1981 року НОМЕР_1 ; уточнююча довідка про характер роботи та умови праці, що

визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах від 17 грудня 2015 року № 184; довідка від 17 грудня 2015 року № 185 про відпрацьовані вихододні в пільгових умовах за період з 1992 по 2007 рік; наказ від 10 вересня 1992 року № 51 «Про проведення атестації місць за умовами праці»; витяг з наказу від 16 листопада 1992 року № 66 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визнання права працівників на пільгове пенсійне забезпечення , інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством», згідно якого, за результатами атестації робочих місць, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 електрогазозварнику ручного зварювання 7212.2; витяг з наказу від 31 грудня 2003 року № 382 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці»; витяг з наказу від 26 травня 2004 року № «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбаченні чинним законодавством», згідно якого, за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 електрогазозварнику 7212; витяг з наказу від 15 грудня 2015 року № 621 «Про внесення змін до атестації робочих місць за 2004 рік»; архівну довідку від 17 серпня 2015 року № 179-2/1264; акт від 05 січня 2015 року № 1 зустрічної звірки первинних документів факту роботи електрогазозварником ОСОБА_1 в шкідливих і важких умовах праці проведений управлінням ПФУ; картку форми Т-2; особові рахунки по нарахуванню заробітної плати за 1992- 2007 роки; акт з питань підтвердження трудового стажу від 24 лютого 2016 року проведений управлінням ПФУ в Шевченківському районі м. Львів.

Листом управління ПФУ від 28 липня 2016 року за № 3175/03 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відмова мотивавна тим, що управлінням ПФУ було встановлено, що позивач працюючи на посаді електрогазозварника було дозволено сумісництво по професії слюсаря механізованих робіт 3 розряду, доплата - 30%, працював по сумісництву по 31 грудня 2006 року, а професія за сумісництвом слюсаря не передбачена Списком № 2 та становить понад 20 % робочого часу, визначеного для відповідних пільгових умов роботи (а.с. 7-8).

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 встановлено, що позивач працював на посаді електрогазозварника в період з 05 січня 1982 року по 24 лютого 1982 року у військовій частині № НОМЕР_2 в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, в період з 25 лютого 1982 року по 27 грудня 1982 року працював на посаді електрогазозварника в колгоспі «Прогрес» Костопільського району Рівненської області, в період з 03 січня 1983 року по 01 грудня 1997 року працював електрогазозварником в військовій частині № НОМЕР_2 , звідки 01 грудня 1997року відповідно до наказу № 196 від ЗО листопада 1997 року був переведений у військову частину НОМЕР_3 , де з 01 грудня 1997 року по 16 жовтня 2007 рік працював на посаді електрогазозварника.

16 жовтня 2007 року відповідно до наказу № 202 був переведений на посаду начальника теплогосподарства, 03 серпня 2015 року відповідно до наказу № 155 від 03 серпня 2015 переведено на посаду завідувача господарства.

Також суди встановили, що посада електрогазозварювальника, на якій працював ОСОБА_1 , передбачена пунктом 33 розділу XXXIII Списку №2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 36.

Таким чином встановлено, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить більше 36 років, а стаж роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить 25 років 9 місяців 4 дні.

До того ж відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 15 березня 2017року № 29, ОСОБА_1 працював у військовій частині НОМЕР_3 з 03 січня 1983 по 15 жовтня 2007 року електрогазозварювальником енергомеханічного відділу повний робочий день.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день, на роботах з шкідливими важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики України наказом від 18 листопада 2005 року № 383 затвердило Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

Згідно пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Таким чином підставою для зарахування періоду роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, за умовами зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менше як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва.

Враховуючи, що посада електрогазозварювальника, на якій працював ОСОБА_1 , передбачена Списком №2, його загальний трудовий стаж становить понад 30 років, а стаж роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 становить 12 років 6 місяців, про що свідчать записи у трудовій книжці, на займаній посаді він працював на повну ставку, що свідчить про виконання ним роботи електрогазозварювальника не менше як 80 % робочого часу, а також з матеріалів справи встановлено, що проводились атестації робочого місця електрозварника за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, відповідними наказами про проведення яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 електрогазозварнику.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Костопільського об`єднаного управління ПФУ Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі № 564/1969/16-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб ,

Судді Верховного Суду