ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

Київ

справа №816/2436/16

адміністративне провадження №К/9901/40040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Єресько Л.О. від 01 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бондара В.О., суддів Калиновського В.А., Калитки О.М. від 16 травня 2017 року у справі за позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Зачепилівської сільської ради про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - позивач, Інспекція) звернулася до суду з позовом до Зачепилівської сільської ради (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 6926,55 грн., в тому числі з екологічного податку у розмірі 3608,29 грн., з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (району у місті, міста, селища, села), в розмірі 3318,26 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначила, що за Комунальним підприємством Зачепилівське сільське комунальне господарство (далі - КП Зачепилівський сількомунгосп), засновником якого є Зачепилівська сільська рада, рахується податковий борг, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, самостійно задекларованих платником податків та нарахованих контролюючим органом. Оскільки відповіді на подання щодо вжиття заходів з погашення податкового боргу від органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, Інспекцією не отримано, остання вважає, що згідно вимог пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України) такий борг підлягає стягненню з Зачепилівської сільської ради.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що, звертаючись до суду із позовом до органу місцевого самоврядування, контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ним використано повний перелік дій, визначених законодавством щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу комунального підприємства, зокрема докази вжиття Інспекцією достатніх дій, спрямованих на реалізацію свого права на звернення до суду про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у банках, які його обслуговують, та/або на встановлення наявності майна, яке могло б бути реалізовано в рахунок погашення боргу платника.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилалась на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуальних норм. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, адже невірно оцінили залучені до справи докази та фактичні обставини справи, які свідчать про відсутність коштів на рахунку КП Зачепилівський сількомунгосп та власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено. Крім того зазначає про неприйняття судами до уваги факту визнання відповідачем позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що КП Зачепилівський сількомунгосп (код ЄДРПОУ 34171118) 20 червня 2006 року зареєстровано юридичною особою, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис за №1 574 102 0000 000275; перебуває на податковому обліку в Інспекції як платник податків з 21 червня 2006 року.

Згідно відомостей витягів з інтегрованих карток платника податків у підприємства обліковується податковий борг за узгодженими податковими зобов'язаннями з екологічного податку та податку на прибуток у загальному розмірі 6926,55 грн.

З огляду на наявність у підприємства податкового боргу Інспекція звернулась до Зачепилівської сільської ради з листом від 16 лютого 2015 року №586/10/16-24-25-19, яким просила розглянути питання щодо виділення активів КП Зачепилівський сількомунгосп для проведення їх реалізації в рахунок погашення податкового боргу.

Не отримавши відповідь, позивач повторно звернувся до Зачепилівської сільської ради з листом від 23 серпня 2016 року №145/10/16-24-25-17, яким просив терміново вжити заходів щодо забезпечення погашення заборгованості, завершення ліквідації підпорядкованого підприємства та винести на розгляд найближчої чергової сесії питання щодо прийняття відповідного рішення. При цьому повідомив, що у випадку незабезпечення погашення податкового боргу Інспекція буде змушена звернутися до суду про стягнення податкового боргу з органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно.

У зв'язку з неотриманням відповіді на вказані звернення, контролюючий орган, пославшись на положення пункту 96.3 статті 96 ПК України, звернувся до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу з Зачепилівської сільської ради.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.3 статті 96 ПК України передбачено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно.

Водночас наведені особливості погашення податкового боргу комунального підприємства не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу з платника податків, визначених статтею 95 ПК України.

Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як визначено пунктом 95.4 цієї статті Кодексу, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За правилами пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Зміст наведених положень свідчить про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) та визначено перелік заходів, які зобов'язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.

За відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували виконання позивачем заходів щодо погашення податкового боргу КП Зачепилівський сількомунгосп, передбачених статтею 95 ПК України, касаційний суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заявлених Інспекцією позовних вимог про стягнення з органу місцевого самоврядування такого податкового боргу.

Враховуючи наведене, обґрунтованим є й неприйняття судом першої інстанції визнання відповідачем позову як такого, що суперечить закону й обставинам справи.

За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Наведені ж у касаційній скарзі доводи позивача не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а також не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду