ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Справа №909/1031/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №39-47-19 від 01.02.2019

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2019, суддя: Фрич М. М., м.Івано-Франківськ,

про зупинення провадження в справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз",

м. Тисмениця, Тисменицький р-н., Івано-Франківська обл.,

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») звернулось в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" (надалі - ПАТ "Тисменицягаз") про стягнення заборгованості в сумі 2 954 812,02 грн, з яких 148 217,80 грн - пеня, 478 613,26 грн - 3% річних, 2 327 980,02 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ПАТ "Тисменицягаз" неналежним чином виконало умови укладеного договору на купівлю-продаж природного газу за № 13-150-ВТВ від 04.01.2013, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 2 954 812,02 грн.

Правовою підставою позову позивач зазначає ст.ст. 11-16, 509, 525, 526, 530, 533-535, 549, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 202, 216, 217, 232, 264, 265 ГК України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2019 клопотання ПАТ "Тисменицягаз" за № Т901-Ск-910-1218 від 17.12.2018 та зупинено провадження у справі №909/1031/18 до набрання законної сили рішення у справі №909/965/16. Зобов'язано сторін по справі повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Правовою підставою для зупинення провадження, суд першої інстанції вважає ч. 1 п. 5 ст. 227 ГПК України оскільки наявна об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи за №909/965/16, в якій Господарським судом Івано-Франківської області призначено по справі судово-економічну експертизу для визначення розміру підтвердженої документально просроченої заборгованості ПАТ "Тисменицягаз" перед НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу № 13-150-ВТВ від 04.01.2013 із зазначенням сум, періоду такого просрочення, враховуючи проплати та умови спільних протокольних рішень.

Обов'язковість зупинення провадження по справі, суд першої інстанції обґрунтовує необхідністю з'ясування доказової бази та порядку з'ясування обставин, які розглядаються у справі №909/965/16 і які мають істотне значення для вирішення спору у даній справі. Враховуючи наведене місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість самостійного встановлення суми боргу, як вихідної величини для розрахунку штрафних санкцій, що є предметом даного провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (позивач) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм процесуального права та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач вважає, що суд першої інстанції вирішив уникнути обов'язку щодо оцінки зібраних у справі доказів та встановлення обставин, а також безпідставно вирішив зупинити провадження до винесення рішення в справі щодо визначення суми заборгованості відповідача перед позивачем.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 271 ГПК України вказана апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що предметом спору в цій справі є вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням договору на купівлю-продаж природного газу № 13-150-ВТВ від 04.01.2013.

Підставою для застосування господарських санкцій відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України є порушення зобов'язань, передбачених п.п.6.1-6.2 договору купівлі-продажу природного газу № 13-150-ВТВ щодо своєчасної оплати вартості отриманого природного газу.

Предметом розгляду в справі № 909/965/16 є вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на купівлю-продаж природного газу № 13-150-ВТВ від 04.01.2013.

Тобто, предметом розгляду в справі № 909/965/16 є встановлення порушення договірного зобов'язання щодо дотримання покупцем встановлених договором термінів розрахунків та в випадку їх порушення - визначення суми заборгованості, що впливає на розгляд в цій справі й має істотне значення.

Водночас, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області по справі № 909/965/16 від 02.10.2018 призначено по справі судово-економічну експертизу і на вирішення експерта якою поставлено питання щодо розміру підтвердженої документально просроченої заборгованості ПАТ "Тисменицягаз" перед НАК "Нафтогаз України" за договором на купівлю-продаж природного газу № 13-150-ВТВ від 04.01.2013 із зазначенням сум, періоду такого просрочення, враховуючи проплати та умови спільних протокольних рішень. Вказана ухвала є чинна і ніким не оспорена.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов'язаною з даною справою є ця інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Враховуючи вимоги проецсулаьного закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі пов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншим судом справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, оскільки вони не є предметом спору, а спір в даній справі є похідним від іншого спору і нарахування сум в цій справі здійснюється від суми основного боргу, який ще судом не вирішено.

Тобто, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен з'ясувати як пов'язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Таким чином, місцевий господарський суд правильно встановив взаємопов'язаність, що обумовлює об'єктивну неможливість розгляду справи №909/1031/18 до вирішення справи № 909/965/16, оскільки по факту визначення розміру заборгованості, що має значення для цієї справи, призначена судова експертиза - учасниками судового процесу визнано факт необхідності спеціальних знань для встановлення основної суми боргу по розрахунках між сторонами.

Таким чином, з урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не відповідають встановленим обставинам по справі та є безпідставними.

Встановивши об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею справи №909/965/16, Господарський суд Івано-Франківської області дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у справі №909/1031/18 до набрання законної сили рішення у справі №909/965/16 Господарського суду Івано-Франківської області, а тому апеляційна скрага підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала предявлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення за апелянтом судового збору в розмірі 1921,00 грн., який сплачений згідно з платіжним дорученням за №7001041 від 31.01.2019.

Керуючись ст. ст. ч.1, п.5, ст.227, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2019 у справі №909/1031/18 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №39-47-19 від 01.02.2019 залишити без задоволення.

Судовий збір в розмірі 1921,00 грн. залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий (суддя-доповідач): С.М. Бойко

Судді : Т.Б. Бонк

Г .Г. Якімець