Єдиний унікальнийномер 448/413/19

Провадження № 1-кс/448/141/19

У Х В А Л А

01.04.2019 рокуслідчий суддяМостиського районногосуду Львівськоїобласті ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська клопотання слідчого СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019140230000159 від 30 березня 2019 року, погоджене з прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна,

перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Мостиського ВП Яворівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , звернувся до суду із зазначеним клопотанням, покликаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 29.03.2019 року близько 22:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись на території господарства за місцем свого проживання, що за адресою: с.Бортятин Мостиського району, Львівської області, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_6 , маючи умисел на заподіяння останньому тяжкого тілесного ушкодження, умисно наніс численні удари тупим предметом по голові ОСОБА_6 , який 30.03.2019 перебуваючи у приміщенні Мостиської КЦРЛ від отриманих травм, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 23/2019 від 30.03.2019 р. помер внаслідок знекровлення (масивної крововтрати), котра розвинулась з множинних ран на голові від контактів з тупими предметами.

За даним фактом відомості були внесені до ЄРДР №12019140230000159 від 30.03.2019 року по факту вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Стверджує, що 30.03.2019 року в ході огляду місця події, зокрема будинковолодіння, що розташоване у АДРЕСА_1 , із приміщення коридору житлового будинку було вилучено дерев`яну палицю із слідами речовини бурого кольору, котрою ймовірно ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_6 .

З огляду на наведене, просить накласти арешт на дерев`яну палицю, котра була вилучена в ході огляду місця події - будинковолодіння, котре знаходиться у АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та долучені до матеріалів клопотання документи.

Заслухавши слідчого, котрий підтримав внесене ним клопотання, суд приходить до висновку, що таке підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівклопотання,в провадженні СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12019140230000159 від 30 березня 2019 року за ч.2 ст.121 КК України.

Досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні було встановлено, що ОСОБА_5 , 29.03.2019 року близько 22:00 год. перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись на території господарства за місцем свого проживання, що за адресою: с.Бортятин Мостиського району, Львівської області, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння останньому тяжкого тілесного ушкодження, умисно наніс численні удари тупим предметом по голові ОСОБА_7 , який 30.03.2019 перебуваючи у приміщенні Мостиської КЦРЛ від отриманих травм, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 23/2019 від 30.03.2019 р. помер внаслідок знекровлення (масивної крововтрати), котра розвинулась з множинних ран на голові від контактів з тупими предметами.

Згідно протоколу огляду місця події від 30.03.2018року було проведено огляд будинковолодіння, що розташоване у АДРЕСА_1 , під час якого із приміщення коридору житлового будинку було вилучено дерев`яну палицю із слідами речовини бурого кольору, котрою ймовірно ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_6 .

Постановою слідчого СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 30.03.2019 року вилучена під час проведення огляду річ, зокрема дерев`яна палиця визнано речовим доказом у вищевказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання також, враховує, приписи статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «ОСОБА7 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) (ВП), заява №22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (ВП), заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Слідчим ОСОБА_3 у судовому засіданні наведено достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, доведено правову підставу для арешту майна, вказівки на розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Крім того, вказане слідчим майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98, п.1 ч.2 ст.167 КПК України, так як є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди злочину, є речовими доказами, підлягає дослідженню шляхом проведення певних слідчих дій під час досудового розслідування та може бути використане як докази у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на необхідну умову досягнення дієвості даного кримінального провадження, існування обґрунтованого пропорційного співвідношення між арештом майна та метою, яку даний захід прагне досягти, клопотання слідчого слідчий суддя знаходить обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки незастосування цього заходу може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших негативних наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст.107, 170-173, 175, 309, 376КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019140230000159 від 30 березня 2019 року, погоджене з прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна, - задовольнити.

Накласти арештна майно,а самена дерев`янупалицю,що булавиявлена тавилучена підчас оглядубудинковолодіння,що заадресою: АДРЕСА_1 , згідноз протоколомогляду від30.03.2019року,в кримінальномупровадженні №12019140230000159від 30березня 2019року,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти діб з моменту її проголошення сторони можуть подати апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Львівської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Ухвала набрала законної сили: «___» ______________ 20__ р.

Слідчий суддя ОСОБА_1