1

№ 335/6384/18 2/335/210/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря Шутіної Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „ Ленд Дівелопмент” про визнання недійсним договорів оренди землі № 040926100470 від 17.04.2009 року та № 040926100471 від 17.04.2009 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, ТОВ «Ленд Дівелопмент» про визнання недійсними договорів оренди землі № 040926100470 від 17.04.2009 року та № 040926100471 від 17.04.2009 року, обґрунтування якого зазначає наступне.

На початку 2018 року від еко-активістів йому стало відомо про наміри ТОВ «Ленд Дівелопмент» побудувати торгово-розважальний центр на місці парку Яланського, який знаходиться на перехресті вулиць Лермонтова та Незалежної України в м. Запоріжжі.

З відповіді міського голови м. Запоріжжя ОСОБА_2 на запит голови Запорізької міської організації ПП «Сила Людей» ОСОБА_3, позивач дізнався про те, що рішенням сесії Запорізької міської ради від 24.12.2008р. № 62/131 та рішенням сесії Запорізької міської ради від 24.06.2009 р. № 82/43 земельні ділянки на перехрещенні вул. Незалежної України (Сорок років Радянської України) та вул. Лєрмонтова передані в оренду на 49 років для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу ТОВ «Ленд Дівелопмент» на підставі договорів оренди землі:

- від 17.04.2009 № 040926100471 з додатковими угодами до нього від 13.05.2009 № 040926100628, від 31.08.2009 № 040926101637, від 09.03.2010 № 041026100737, від 08.02.2018 № 201805000400022 на земельну ділянку площею 1.1322 га з кадастровим номером 2310100000:05:009:0327;

- від 17.04.2009 № 040926100471 з додатковими угодами до нього від 13.05.2009 № 040926100630, від 31.08.2009 № 040926101636, від 09.03.2010 № 041026100736, від 08.02.2018 № 201805000400021 на земельну ділянку площею 2.5856 га з кадастровим номером 2310100000:05:009:0349.

Зі змісту рішення Запорізької міської ради № 62/131 від 24.12.2008 р. позивач дізнався, що за рішенням Запорізької міської ради від 27.12.2006 р. № 29/152 «Про погодження ТОВ «Ленд Дівелопмент» місця розташування підземного багатофункціонального торгово-розважального комплексу та реконструкції існуючих скверів біля цирку та скверу ім.50 річчя СРСР на перетинанні вул. Сорок років Рад. України та вул. Лермонтова» ТОВ «Ленд Дівелопмент» зобов’язалося здійснити будівництво підземного торгово-розважального комплексу з одночасною реконструкцією існуючих скверів.

В наступних рішеннях Запорізької міської ради реконструкція існуючих скверів вже не згадується, мова йде про надання землі парку Яланського для будівництва наземного торгово-розважального центру, що також випливає із змісту спірних договорів оренди землі.

Позивач вважає, що договори оренди землі №040926100470 від 17.04.2009 р. та №040926100471 від 17.04.2009 р. разом з додатковими угодами до них суперечать ст.50 Конституції України, а також інтересам суспільства (територіальної громади м. Запоріжжя).

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказує, що оскільки м. Запоріжжя є промисловим містом з високою концентрацією металургійних підприємств в межах міста, внаслідок чого мешканці міста відчувають на собі та своєму здоров’ї перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі, що підтверджується офіційними даними з відкритих джерел. Постійне перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі підтверджується і офіційними даними з сайту Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр ОСОБА_4 охорони здоров'я України». Запоріжжя є лідером з онкологічних захворювань та захворювань щитовидної залози, люди хворіють на астматичні та алергічні захворювання, що напряму пов’язано з екологічною ситуацією в місті та є загальновідомими фактами з даними з відкритих джерел.

В таких умовах, єдиним захистом та зменшенням шкідливого впливу на життя та здоров’я мешканців м. Запоріжжя є зелені насадження - дерева та відповідно території зелених насаджень загального користування (парки, сквери).

Також позивач посилається на результати Експертного звіту щодо розгляду містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Запоріжжя» філії «Київоблбудекспертиза» ДП «Київоблбудінвест» № 01-0329-17/МД від 19.09.2017 р. згідно з яким в м. Запоріжжі під зеленими насадженнями загального користування лише 617 га, що складає 7,94 кв.м. на людину, при нормі 15 кв.м. на людину, згідно Додатку № 6 до розділу 15 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених Наказом ОСОБА_4 будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України N 105 від 10.04.2006 р. та Таблиці 5.1. п.5.4. ДБН 360-92** «ПЛАНУВАННЯ і ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ».

Позивач стверджує, що в м. Запоріжжі під зеленими насадженнями загального користування в два рази менше територій від українських нормативів та в 4 рази менше від європейських, що напряму впливає на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Важливість територій під зеленими насадженнями загального користування для здоров’я населення підтверджується і Доповіддю Всесвітньої організації з охорони здоров'я у 2016 році.

Згідно Експертного звіту філії «Київоблбудекспертиза», території під зеленими насадженнями загального користування у м.Запоріжжі необхідно збільшити до 1 670 га.

Замість цього, внаслідок укладення договорів оренди землі, які є предметом цього позову, як зазначає позивач, планується знищення території загального користування з зеленими насадженнями - парку площею 3,7 га.

Позивачу стало відомо, що 21.10.2008 р. члени територіальної громади м. Запоріжжя, які мешкають поруч з парком Яланського, зверталися до міського голови та інших посадових осіб органів місцевого самоврядування про неприпустимість знищення скверу (зелених зон) між цирком та пр. Леніна.

Позивач стверджує, що за результатами громадських слухань, що відбулися 16.05.2009 р. було ухвалено резолюцію зберегти парк Яланського та його зелені насадження.

Позивач додав до позову докази, які, на його думку, свідчать про те, що члени територіальної громади м. Запоріжжя ще до укладення спірних договорів оренди землі неодноразово звертались до Запорізької міської ради та її органів про неприпустимість знищення зеленої зони між цирком та пр. Леніна та заборони будь-якого будівництва на території скверу.

З матеріалів справи № 5009/1157/12, що розглядалася господарським судом Запорізької області, позивач дізнався про наявність певних умов, при виконанні яких було можливо розташувати торгово-розважальний комплекс, які в подальшому не були виконані.

16.05.2009 р. за ініціативою членів територіальної громади м. Запоріжжя були проведені громадські слухання на тему «Збереження скверу біля цирку», за результатами яких була прийнята резолюція громади про заборону знищення скверу та будівництва на його території.

06.05.2018 р., відповідно до ч.4 ст.21 Статуту територіальної громади м. Запоріжжя за ініціативою членів територіальної громади у кількості більше ніж 700 осіб були проведені нові громадські слухання «Про наміри будівництва ТРЦ на місці парку Яланського», за результатами яких більшість членів територіальної громади м. Запоріжжя не підтримала наміри будівництва торгово-розважального комплексу на місці парку (скверу) Яланського» та підтримали пропозицію розірвати договори оренди землі з ТОВ «Ленд Дівелопмент» та повернути земельні ділянки громаді.

13.04.2018 р. та 31.05.2018 р. міському голові м. Запоріжжя були передані вимоги за підписом 1 328 членів територіальної громади м. Запоріжжя про заборону будь-якого будівництва та знищення дерев на території скверу Яланського та парку Пушкіна у м. Запоріжжі, а також вимоги розірвати договори оренди землі з ТОВ «Ленд Дівелопмент» або ініціювати припинення їх дії у зв’язку з вилученням земельних ділянок на території скверу Яланського та парку Пушкіна для суспільних потреб (розвиток парку).

Позивач зазначає, що при виділенні земельної ділянки під будівництво торгово-розважального комплексу на місці парку Яланського необхідно було провести екологічну експертизу, передбачену ст.26 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в редакції, яка діяла на момент укладення оспорюваних правочинів.

Вказаними оспорюваними правочинами порушуються права позивача, як члена територіальної громади м. Запоріжжя.

Вважає оспорювані правочини фіктивними, тому що були укладені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

28.09.2018 року позивачем подано заяву про доповнення підстав позову, у якій вказує наступне. (т.2 а.с.77).

ТОВ „Ленд Дівелопмент” та Запорізькою міською радою при укладені спірних договорі оренди не були дотримані обов’язкові вимоги зазначені у висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області від 26.12.2006 року та у рішеннях Запорізької міської ради, зокрема щодо погодження місця розташування підземного трц, з повним збереженням існуючих скверів та зелених насаджень в них, проведення громадських слухань та дотримання вимог розробника генерального плану м. Запоріжжя УДНДІПМ „Діпромісто”.

Також на думку позивача, не були дотримані і інші обов’язкові вимоги Закону, зокрема ст.ст.123, 151 ЗК України. ТОВ „Ленд Дівелопмент” не були виконані умови та вимоги рішення Запорізької міської ради №29/152 від 2006 року щодо погодження та затвердження проектно-кошторисної документації, після затвердження якої повинно бути вирішено питання надання земельної ділянки, остаточну площу та її межі і дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Також позивач вказує, що Запорізька міська рада всупереч не виконання вимог та умов викладених в рішенні №29/152 від 27.12.2006 р., рішенням №62/131 від 24.12.2008 р. надає згоду на підготовку проекту землеустрою та цим же рішенням його затверджує, що є неможливим до надання дозволу та вимог його розроблення.

Крім того, позивач стверджує, що проведення будь-яких робіт, зокрема, будівельних, на орендованих земельних ділянках потребує погодження та дозволу ОСОБА_4 культури України. На підставі викладеного позивач просить визнати недійсними договори оренди землі № 040926100470 від 17.04.2009 року та № 040926100471 від 17.04.2009 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягаючи на підставах та обставинах, викладених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В судове засідання призначене на 01.03.2019 року позивач не з’явився. Суду надав заяву про відкладення розгляду у зв’язку з хворобою. В наступні судові засідання призначені на 12.03.2019 року та 22.03.2019 року позивач не з’явися. Направлені судові повістки повернуті до суду з відміткою поштового відділення зв’язку „за закінченням строку зберігання”.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу таїхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, зокрема, й позивача, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов’язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов’язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі. Проте, суд вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами.

Крім того, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив продовжити судовий розгляд справи за відсутністю позивача.

Запорізька міська рада надала суду відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог позивача.

Вважає, що позивач не вказав у позовній заяві жодної правової норми, якій не відповідають спірні договори оренди, жодного порушення земельного законодавства при укладанні спірних договорів оренди землі уповноваженим з питань земельних відносин органом ніяким чином зафіксовано не було.

Чинність договорів оренди земельних ділянок та відповідність їх законодавству України підтверджена рішеннями суду, а саме рішеннями Господарського суду Запорізької області по справі № 5009/1157/12 від 25.04.2012 та по справі №5009/1156/12 від 17.05.2012, що набрали законної сили.

Зазначає, що законодавець передбачив механізм відновлення можливих порушених прав громадян внаслідок здійснення діяльності, пов’язаної із видаленням зелених насаджень, який реалізується шляхом сплати до місцевого бюджету територіальної громади відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

ТОВ «Ленд Дівелопмент» перераховано до місцевого бюджету 3 095 591 грн. 82 коп. відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Сплата відновної вартості є гарантією забезпечення прав мешканців міста Запоріжжя (в т.ч. позивача) на те, що кількість зелених насаджень в місті не зменшиться внаслідок розвитку інфраструктури міста та вимоги екологічного законодавства України будуть дотримані.

Зазначає, що відомості, викладені у позовній заяві, не відповідають дійсності та необґрунтовані жодним з доказів.

Договори оренди землі № 040926100470 від 17.04.2009 року та № 040926100471 від 17.04.2009 року були укладені сторонами у письмовій формі, відповідають типовій формі договору оренди землі, яка була передбачена на час їх укладання, таким чином, правочини було здійснено у формі, встановленій чинним законодавством.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, Запорізькою міською радою подано клопотання про застосування строків позовної давності до вимог позивача про визнання недійсними договорів оренди землі № 040926100470 від 17.04.2009 року та № 040926100471 від 17.04.2009 року, оскільки позивачем пропущений встановлений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності, оскільки оспорюваний договір укладений 03.03.2009 (строк позовної давності сплив 04.03.2012 р.), а з позовною заявою позивач звернувся до суду 07.06.2018 року.

В судовому засіданні представники Запорізької міської ради позов не визнали, просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.

ТОВ «Ленд Дівелопмент» надав суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. ТОВ «Ленд Дівелопмент» зазначив, що спірні договори відповідають суспільним інтересам та вимогам чинного законодавства. Чинність укладених договорів та відповідність їх вимогам законодавства підтверджується рішеннями Господарського суду Запорізької області по справі № 5009/1157/12 від 25.04.2012 та по справі №5009/1156/12 від 17.05.2012, що набрали законної сили. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ТОВ «Ленд Дівелопмент» зазначає, що підстави для визнання договорів оренди недійсними відсутні. Договори оренди землі відповідають всім вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

ТОВ «Ленд Дівелопмент» також подано клопотання, в якому зазначається про пропуск позивачем строку позовної давності, встановлений законодавством для захисту порушених прав, тому просить суд застосувати до позовних вимог позивача положення ст. 267 ЦК України.

В судовому засіданні представник ТОВ «Ленд Дівелопмент» позов не визнав, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення осіб, що брали участь у судовому розгляді, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до Земельного кодексу України і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб'єкта права власності на землю.

Згідно частини статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 34 статті 26, пунктом 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Тобто, наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в користування чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а відтак договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Предметом спору у даній справі є договори оренди землі оренди землі № 040926100470 від 17.04.2009 року та № 040926100471 від 17.04.2009 року укладені між Запорізькою міською радою та ТОВ «Ленд Дівелопмент».

Судовим розглядом встановлено, що 24.12.2008 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 62/131 "Про передачу в оренду ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельних ділянок на перехрещенні вул. Сорок років Рад. України та вул. Лермонтова для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу».

Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу на перехрещенні вул. Сорок років Радянської України та вул. Лермонтова, керуючись Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», вищезазначеним рішенням, Запорізька міська рада вирішила:

- затвердити ТОВ «Ленд Дівелопмент» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу на перехрещенні вул. Сорок років Радянської України та вул. Лермонтова;

- передати в оренду терміном на 10 років ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельні ділянки загальною площею 3,7178 га для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу на перехрещенні вул. Сорок років Радянської України та вул. Лермонтова, за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі:

- земельну ділянку № 1 (кадастровий номер 2310100000:05:009:0327) загальною площею 1,1322 га, в тому числі:

- площею 0,9838 га (землі комерційного використання);

- площею 0,1484 га (землі громадського призначення);

- земельну ділянку № 2 (кадастровий номер 2310100000:05:009:0349) загальною площею 2,5856 га (землі комерційного використання).

03.03.2009 р. Запорізькою міською радою та ТОВ «Ленд Дівелопмент» був укладений договір оренди, за умовами якого Запорізька міська рада (Орендодавець) надала, а ТОВ «Ленд Дівелопмент» (Орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу, яка знаходиться: м Запоріжжя, перехрещення вул. Сорок років Радянської України та вул. Лермонтова.

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.04.2009 р. за № 040926100470.

Пунктом 2 вищезазначеного договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1322 га.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100470), з урахуванням додаткової угоди від 10.08.2009 р. до договору оренди землі від 03.03.2009, Договір укладається на строк сорок дев'ять років.

Пунктом 14 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100470) передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу.

Згідно з п. 15 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100470) цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 19 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100470) передбачено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

ОСОБА_5 прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі від 17.04.2009 р. № 040926100470 Орендодавець передав земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:05:009:0327, загальною площею 1,1322 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, перехрещення вул. Сорок років Радянської України та вул. Лермонтова, а Орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

08.02.2018 між Запорізькою міською радою та ТОВ «Ленд Дівелопмент» укладено додаткову угоду № 201805000400022 про внесення змін до договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100470), згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 45 746 314 грн. 56 коп., а орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1 372 389 грн. 56 коп. за рік.

03.03.2009 р. Запорізькою міською радою та ТОВ «Ленд Дівелопмент» був укладений ще один договір оренди, за умовами якого Запорізька міська рада (Орендодавець) надала, а ТОВ «Ленд Дівелопмент» (Орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу, яка знаходиться: м Запоріжжя, перехрещення вул. Сорок років Радянської України та вул. Лермонтова.

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.04.2009 р. за № 040926100471.

Пунктом 2 вищезазначеного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,5856 га.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100471), з урахуванням додаткової угоди від 10.08.2009 р. до договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100471), Договір укладається на строк сорок дев'ять років.

Пунктом 14 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100471) передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу.

Згідно з п. 15 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100471) цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 19 договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100471) передбачено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

ОСОБА_5 прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 17.04.2009 р. № 040926100471 Орендодавець передав земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:05:009:0349, загальною площею 2,5856 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, перехрещення вул. Сорок років Радянської України та вул. Лермонтова, а Орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

08.02.2018 Запорізькою міською радою та ТОВ «Ленд Дівелопмент» укладено додаткову угоду № 201805000400021 про внесення змін до договору оренди землі від 03.03.2009 (зареєстрованого 17.04.2009 у Державному реєстрі земель за № 040926100471) , згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 118 510 458 грн. 88 коп., а орендна плата, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, складає 3 555 313 грн. 77 коп. за рік.

Підставою для визнання спірних договорів землі недійсними позивач вважає невідповідність договорів положенням ст. 50 Конституції України та інтересам суспільства, а саме: територіальної громади м. Запоріжжя.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Пунктом „в” ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, рішення Запорізької міської ради № 62/131 "Про передачу в оренду ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельних ділянок на перехрещенні вул. Сорок років Рад. України та вул. Лермонтова для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу» прийнято відповідно до положень закону та в межах наданих повноважень.

Статтею 13 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону „Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є:

- об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки)

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

ОСОБА_5 згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Суд дійшов до висновку, що спірні договори укладені у спосіб, передбачений законодавством, містять всі істотні умови, встановлені для договорів оренди землі; земельні ділянки, користування якими є предметом вищезазначених договорів, передані орендарю у встановленому порядку.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам(в редакції на момент укладення спірних договорів).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Спірні договори оренди вчинені у письмовій формі, що відповідає вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Спірні договори оренди зареєстровані у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинені відповідні записи, що свідчить про виконання відповідачами вимог закону про державну реєстрацію договорів оренди землі.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач в своєму позові не навів жодного доказу, у тому числі в заяві про доповнення підстав позову, невідповідності спірних договорів оренди землі вимогам чинного законодавства України, не надав суду доказів щодо порушення порядку їх укладення.

Крім того, суд зазначає, що оскільки спірні договори оренди укладалися на виконання рішення органу місцевого самоврядування, то без скасування цього рішення у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання цих договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Як встановлено судом, рішення Запорізької міської ради № 62/131 "Про передачу в оренду ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельних ділянок на перехрещенні вул. Сорок років Рад. України та вул. Лермонтова для розташування багатофункціонального торгово-розважального комплексу» є чинним і не скасоване у встановленому законом порядку.

Що стосується посилання позивача на невідповідність спірних договорів оренди інтересам суспільства (територіальної громади м. Запоріжжя), суд вважає, що інтереси суспільства не обмежуються правом на небезпечне для життя та здоров’я довкілля.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Пунктом „е” ч. 1 ст. 3 вищезазначеного закону передбачено, що основними принципами охорони навколишнього природного середовища є науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 інтереси держави – це потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Суспільні інтереси – це суб’єктивні матеріальні права, свободи чи інтереси, які одночасно належать кожній особі як члену суспільства.

Розвиток суспільства передбачає розвиток економічних інтересів як частини суспільних інтересів, що здійснюється за рахунок господарської діяльності суб’єктів господарювання, будівництва відповідної інфраструктури населеного пункту, необхідної для проведення цієї діяльності, створення органами влади належних умов для її ефективного та безпечного функціонування.

Однак, розвиток економіки не завжди співпадає з дотриманням екологічних інтересів, тому в процесі розвитку суспільства необхідне науково обґрунтоване узгодження його екологічних, економічних та соціальних інтересів.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Реалізація права власності на природні ресурси органами місцевого самоврядування передбачає, в тому числі, охорону та відновлення зелених насаджень, що знаходяться в межах відповідних територій.

Статтею 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.

Відповідно до пункту 3 Порядку видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7 - 10 цього Порядку).

Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, яка визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню.

Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

30.06.2016 прийнято рішення Запорізької міської ради № 61 «Про організацію проведення робіт з видалення зелених насаджень в м. Запоріжжі». У вказаному рішенні визначено, що виконавчий комітет Запорізької міської ради є компетентним органом щодо прийняття рішень про видалення зелених насаджень. Управлінню з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради доручено оформлювати та видавати акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню та ордери на видалення зелених насаджень.

12.07.2016 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 375 «Про оформлення документів на видалення зелених насаджень», яким створено постійно діючу комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості.

22.03.2018 Запорізька міська рада отримала заяву ТОВ «Ленд Дівелопмент» (вх. № 04420/03-33/11) щодо прийняття рішення про видалення зелених насаджень у зв’язку з тим, що Департаментом державної архітектурно – будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт за № ЗП010180791444 від 20.03.2018.

30.03.2018 Комісією з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості складено:

- акт № 103 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню на земельній ділянці кадастровий № 2310100000:05:009:0349;

- акт № 104 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню на земельній ділянці кадастровий № 2310100000:05:009:0327.

В акті № 103 від 30.03.2018 визначено, що відновна вартість зелених насаджень, що підлягають видаленню становить:

дерев – 869 817 грн. 91 коп.;

газонів – 1 412 820 грн. 23 коп.

Всього відновна вартість зелених насаджень на земельній ділянці кадастровий № 2310100000:05:009:0349 дорівнює 2 282 638 грн. 14 коп.

В акті № 104 від 30.03.2018 визначено, що відновна вартість зелених насаджень, що підлягають видаленню становить:

дерев – 284 054 грн. 70 коп.;

газонів – 528 898 грн. 98 коп.

Всього відновна вартість зелених насаджень на земельній ділянці кадастровий № 2310100000:05:009:0327 дорівнює 812 953 грн. 68 коп.

ТОВ «Ленд Дівелопмент» згідно з актами № 103 та № 104 від 30.03.2018 повинно була сплатити відновну вартість зелених насаджень в сумі 3 095 591 грн. 82 коп.

13.04.2018 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 157, яким зобов’язано сплатити до місцевого бюджету міста Запоріжжя їх відновну вартість та дозволено ТОВ «Ленд Дівелопмент» видалення зелених насаджень.

13.04.2018 до загального фонду бюджету міста Запоріжжя надійшли вищезазначені суми від ТОВ «Ленд Дівелопмент». Всього ТОВ «Ленд Дівелопмент» перераховано до місцевого бюджету 3 095 591 грн. 82 коп. Викладені обставини підтверджено листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 17.04.2018 № 02/1-20/768.

Сплата відновної вартості є гарантом забезпечення прав мешканців міста Запоріжжя (в т.ч. позивача) на те, що кількість зелених насаджень в місті не зменшиться внаслідок розвитку інфраструктури міста, а вимоги екологічного законодавства України будуть дотримані.

Крім того, аналізуючи доводи позивача викладені у заяві про доповненні підстав позову, суд зазначає наступне.

Надані позивачем нові докази, зокрема: висновок Запорізького міського управління земельних ресурсів від 26.12.2006 р.; висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області від 26.12.2006 р.; додаток до висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області від 19.01.2007 р.; рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006 р. №29/152 не стосуються предмету доказування, так як є складовими матеріалів погодження місця розташування спірної земельної ділянки у 2006 році.

ОСОБА_4 культури України від 11.09.2018 року №787/10-5/5318 щодо знаходження спірних земельних ділянок на території історичного ареалу, суд не приймає до уваги так як Наказ міністерства культури України №814, яким затверджено наукова проектна документація „Визначення меж та режимів використання історичних ареалів, зон охорони пам’яток м. Запоріжжя” прийнято у 31ю07.2012 р., а оспорювані договори укладені у 2009 року і на час укладення договорів спірні земельні ділянки не мали статусу історичного ареалу.

Твердження позивача про те, що спірні договори оренди землі порушують публічний є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.

Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, спірний правочин не посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, не спрямований на порушення публічного порядку, а відтак не є таким, що порушує публічний порядок.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі всебічного та системного аналізу суд дійшов до висновку про відсутність порушеного або оспорюваного права, свободи або законного інтересу позивача у зв’язку з укладенням спірних договорів оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263, 265 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „ Ленд Дівелопмент” про визнання недійсним договорів оренди землі № 040926100470 від 17.04.2009 року та № 040926100471 від 17.04.2009 року - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Воробйов