РІШЕННЯ

іменем України

"14" березня 2019 р. Справа № 145/152/18

Провадження № 2/145/32/2019

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Віценко К.А.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист прав споживачів, шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ФОП ОСОБА_4 про захист прав споживачів, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь 141970 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями в с. Довгополівка, вул. Котовського, 6, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.05.2013 року.

Навесні 2016 року її чоловік ОСОБА_3 віднайшов ОСОБА_4, який зі слів останнього, будучи фізичною особою підприємцем на той час, надавав послуги побутового підряду.

Після перемовин між нею та відповідачем щодо узгодження вартості ремонтних робіт та закупівлі матеріалів для здійснення, відповідач, починаючи з квітня 2016 року розпочав ремонтні роботи в її будинку.

Відповідач здійснив наступні роботи по ремонту її будинку: відбивання старої штукатурки зі стін та стелі; розбирання старої дощатої підлоги, улаштування нової дощатої підлоги; підготовка, штукатурка, шпаклівка стін, антисептування стін водними сумішами; улаштування стяжки з підстильним екструдованим шаром та гідроізоляцією; улаштування паро -, гідроізоляції стелі, утеплення перекриттів стелі мін ватою, підшивка стелі струганими досками, з подальшим улаштуванням підвісної стелі гіпсокартоновими плитами; ремонт штукатурки прямолінійних укосів.

Оскільки ремонтні роботи були виконані неякісно, з порушенням будівельних норм та правил, вона зі своїм чоловіком звернулась до відповідача з претензією усунути недоліки виконаної роботи за власний рахунок та з власних матеріалів.

12.10.2016 року відповідач написав розписку, в якій взяв на себе зобов'язання усунути недоліки у виконаній роботі. На виконання зазначених робіт та матеріалів нею витрачено 103 544 грн., що підтверджено висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 13 від 17.05.2017 року.

Зазначені роботи було виконано неякісно, без дотримання вимог технологічного процесу та будівельних норм в галузі будівництва, що підтверджено висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19 від 14.06.2017 року.

Викладені обставини також знайшли своє підтвердження в постанові про закриття кримінального провадження № 12016020320000291, винесеної 06.09.2017 року слідчим Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області.

В результаті неякісно виконаних робіт з боку відповідача вона була змушена демонтувати цементну стяжку, демонтувати теплу підлогу, яка була залита цементною стяжкою, демонтувати гіпсокартонні плити зі стелі та придбати нові матеріали для влаштування підігріву підлоги (теплої підлоги).

Придбання матеріалів підтверджується оплаченим рахунком по матеріалам для улаштування теплої підлоги на суму 26 431 грн. 88 копійок та оплаченим актом виконаних робіт по демонтажу цементної стяжки, теплої підлоги та гіпсокартонних плит на суму 11 995 грн.

Таким чином, нею зазнано матеріальних збитків на суму 141 970 грн. 88 коп., з яких 103 544 грн. - вартість неякісно виконаних робіт та витрачених на це матеріалів та 26 431,88 грн. - вартість матеріалів для відновлення теплої підлоги, 11 995 грн. - вартість робіт по демонтажу та вивозу будівельного сміття.

Через порушення її прав, що полягає в пошкоджені матеріалів, що коштують значних коштів, затягуванні виконання робіт та не усунення недоліків в роботі відповідачем, вона зазнала сильних душевних страждань, через що втратила сон, сильно переживала, нервувала, була змушена відшукувати грошові кошти для повторного ремонту будинку та закупівлі матеріалів. Все це потягло за собою порушення звичайного способу життя позивача, безсоння, нервові зриви, моральну шкоду оцінює в 30 000 грн.

Ухвалою судді Тиврівського районного суду від 05.02.2019 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23.04.2018 року, дану заяву було прийнято до розгляду Тиврівським районним судом, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Тиврівського районного суду від 04.06.2018 року у справі закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Тиврівського районного суду від 11.10.2018 року до участі у справі залучено як третю особу на стороні позивача ОСОБА_3

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просять його задоволити з викладених у заяві підстав.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 пояснила, що в 2016 році відповідач проводив в її будинку с. Довгополівка, по вул. Котовського, 6, ремонт. Приблизно 150 000 грн. було витрачено на матеріали і оплату роботи: за роботу вона заплатив 60 тисяч гривень, а 110000 - 120000 грн. - на матеріали.

Розраховувалася частинами разів 5 впродовж 2016 року. Робота була проведена неякісно, не правильно. Шпаклівка клалась на шпалери; стяжку на підлозі було засипано камінням, а треба було піском; шпаклівка на відкоси клалась на дерево; пінопласт прибивали на цвяхи замість садити на клей; в одній із кімнат стелю шпаклював на стару основу, яку необхідно було зняти; рамки і шибки на вікнах, двері заляпані цементним розчином, хоча вони спеціально придбали захисну плівку; під шпаклівку на стінах не покладена сітка, хоча вона купувалася на вимогу відповідача; на стелю був прикріплений побитий гіпсокартон, хоча вона купувала цілий; між гіпсокартонними плитами широкі шви, на стелю не покладено пароізоляційна плівка, внаслідок чого, гіпсокартон промок. Дошки на підлозі були прикручені короткими шурупами, а необхідно було довгими, внаслідок чого, воно розкрутились, тому вимушені були наймати чоловіка їх шліфувати, вирівнювати.

Перед роботами письмового договору з відповідачем не укладалося, домовленість була усною, ніяких актів про виконання робіт не складалось. З ОСОБА_4 домовлявся безпосередньо її чоловік –ОСОБА_3

На відновлення належного стану будинку були витрачені додаткові кошти, більше 100 000 грн.

Представник позивачки ОСОБА_2 пояснив суду, що внаслідок неналежного виконання цементної стяжки на підлозі відповідачем позивачці прийшлось демонтовувати цементну стяжку та теплу підлогу, на яку вона клалась. Монтаж теплої підлоги було виконано ОСОБА_5, позивач надавала йому кошти і він придбавав матеріали на її улаштування, тому і рахунок на придбання матеріалів для улаштування теплої підлоги від 28.05.2016 року виписано на ОСОБА_5

11900 грн. позивачка заплатила за демонтаж стяжки, теплої підлоги, гіпсокартонової стелі, вивіз будівельного сміття чоловіку, особу якого не встановлювала, після чого, їй видали акт виконаних робіт від 27.09.2017 року.

Залучений до участі у справі як третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 вважає позов обґрунтованим, самостійних вимог на предмет спору не має.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені в установленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення письмового відправлення.

В минулому судовому засіданні (23.01.2019) відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, мотивуючи тим, що ремонтні роботи в будинку позивачки він взагалі не проводив, оскільки в цей час він здійснював ремонтні роботи в м. Ірпіні і розписку від 10.12.2016 року він не писав.

Представник відповідача ОСОБА_6 надала письмові пояснення, за якими відповідач ОСОБА_4 заперечує факт проведення ним ремонту будинку за адресою: Вінницька обл., Тиврівський р-н., с. Довгополівка, вул. Котовського, 6. Між сторонами не було досягнуто домовленостей щодо ремонту будинку позивача, у зв'язку з чим, відповідач уклав договір підряду з іншим замовником і у період часу з березня 2016 року по липень 2016 р. виконував роботи на об'єкті в м. Ірпені Київської області.

Жодних доказів того, що з ОСОБА_4 позивачем були досягнуті домовленості щодо ремонту будинку немає. Свідок, допитаний за клопотанням позивача лише зазначає, що спостерігав як ОСОБА_4 приїздив до будинку позивача з метою досягнення домовленостей щодо ремонту, проте чи домовились сторони щодо ремонту будинку та на яких умовах, даному свідку не відомо.

Встановлення доведеним факту виникнення між позивачем та відповідачем договірних відносин побутового підряду лише на показах свідка ОСОБА_3 неможливе, оскільки ОСОБА_3 є співвласником будинку в с. Довгополівка, вул. Котовського, 6, а тому він має безпосередню зацікавленість у результатах вирішення справи.

У даній справі позивачем не доведено досягнення сторонами умов про предмет договору побутового підряду (який перелік робіт відповідач мав робити), ціну та форми оплати, ким була направлена пропозиція укласти договір та чи була вона прийнята другою стороною.

За таких обставин, договір побутового підряду є неукладеним.

Сума, яку позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди складає 141 970 грн. 88 коп., з яких 103 544 грн. - вартість неякісно виконаних робіт та витрачених на це матеріалів, яка обґрунтовується висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №13 від 17.05.2017 р., який складений на підставі показів ОСОБА_3 і який вказує на можливу вартість ремонтних робіт.

Належних, допустимих та достатніх доказів, чи дійсно всі перелічені ОСОБА_3 ремонтні роботи у вищевказаному будинку були проведені та ким вони були проведені, позивачем не доведено. Немає жодних доказів, які підтверджують придбання матеріалів.

Крім цього, позовна заява не містить жодних даних про те, чи сплачувала дані кошти позивач відповідачу, або взагалі чи сплачувалися нею хоч якісь кошти відповідачу.

Позивач не зазначає, коли вона мала сплатити підряднику кошти та яку суму.

В якості доказу на обґрунтування понесених позивачем витрат у даному розмірі по демонтажу гіпсокартонної стелі, цементної стяжки, теплої підлоги до позовної заяви додано акт виконаних робіт ФОП ОСОБА_7, код НОМЕР_1. Проте, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФО-п з кодом НОМЕР_1 не зареєстрована. Отже, акт виконаних робіт, складений ФОП ОСОБА_7 містить недостовірні дані, тому не може бути використаний в якості доказу.

У позовній заяві зазначається, що відповідач, починаючи з квітня 2016 року розпочав ремонтні роботи в будинку позивача.

Поряд з цим, у позовній заяві зазначається, що в результаті неякісно виконаних робіт з боку відповідача, позивач був змушений демонтувати цементну стяжку, демонтувати теплу підлогу, яка була залита цементною стяжкою, демонтувати гіпсокартонні плити зі стелі та придбати нові матеріали. Придбання матеріалів підтверджується оплаченим рахунком по матеріалам для улаштування теплої підлоги на суму 26 431 грн. 88 коп. від 28.05.2016 року, одержувачем за яким є ОСОБА_5

З огляду на дату рахунку, дані матеріали були придбані майже через два місяці, як зі слів позивача роботи у її будинку розпочав відповідач. Не зрозумілим залишається, чому дані матеріали не використовувались під час ремонту навесні 2016 р., або якщо використовувались саме дані матеріали, то чому у позовній заяві зазначається, що позивач був змушений придбати нові матеріали з посиланням на даний рахунок. Також, незрозумілим залишається хто такий ОСОБА_5, який за вказаним рахунком є отримувачем матеріалів, яке він відношення має до ремонту у будинку позивача.

Копія рахунку №000009373 від 28.05.2016 р. на суму 26431,88 грн. не містить жодних даних, які б вказували, що він виписаний позивачу або відповідачу або стосується робіт на об'єкті за адресою: Вінницька область, Тиврівський р-н., с. Довгополівка, Котовського, 6. Отже, даний доказ є неналежним.

Також, необхідно зазначити, що розписка від 12.10.2016 р. не є належним доказом виникнення між сторонами договірних відносин, оскільки не містить істотних умов договору будівельного підряду.

Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що особисто спостерігав, як дану розписку під тиском чоловіка позивача писала дружина відповідача. Відповідач заперечує факт як написання так і підпису даної розписки. Стягнення збитків маже мати місце лише, якщо позивачем буде доведено, що саме дана сума і була сплачена позивачем та доказово доведено всі витрати, які позивач понесла для відновлення свого порушеного права.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно договору купівлі-продажу від 22.05.2013 року ОСОБА_1 купила житловий будинок з господарськими будівлями в с. Довгополівка Тиврівського району, по вул. Котовського, 6.

Право власності за нею в Державному реєстрі речових прав зареєстровано 22.05.2013 року, що стверджується витягом із вказаного реєстру від 22.05.2013 року (а.с. 7-8).

Позивач зазначає в позовній заяві, що після перемовин між нею та ОСОБА_4 щодо узгодження вартості ремонтних робіт та закупівлі матеріалів для здійснення, відповідач, починаючи з квітня 2016 року, розпочав в її будинку та здійснив відповідні роботи по його ремонту.

Відповідно до висновку експертизи №13 від 17.05.2017 року, яка проведена в рамках кримінального провадження від 01.12.2016 року за №12016020320000291, вартість виконаних робіт (згідно переліку, зазначеному в протоколі допиту свідка ОСОБА_3 ) у будинку в с. Довгополівка Тиврівського району, по вул. Котовського, 6, в період з 20 березня по 20 серпня 2016 року станом на момент проведення ремонтних робіт, могла складати 103544 грн.

Згідно висновку експерта №19 від 14.06.2017 року будівельні роботи в період з 20 березня по 20 серпня 2016року виконані не якісно, без дотримання вимог технологічного процесу та будівельних норм в галузі будівництва.

Свідок ОСОБА_3 - чоловік ОСОБА_1, показав, в 2016 році навесні йому порекомендували ОСОБА_4 як особу, яка проводить ремонтні роботи. Так як будинок, що в с. Довгополівка, покупцем якого є його дружина ОСОБА_1, потребував ремонту. Він запропонував ОСОБА_4 провести ремонт, пояснив фронт роботи і той погодився. Це було в кінці березня на початку квітня 2016 року. При цьому був присутній ОСОБА_9

ОСОБА_4 склав список матеріалів, необхідних для ремонту. Вони з дружиною купили перший раз приблизно на 60-70 тисяч гривень і в подальшому було докуплено матеріалів ще на 40-50 тисяч гривень.

Ремонтні роботи в с.Довгополівка вул. Котовського, ОСОБА_4 проводив з квітня по липень 2016 року.

Не виконавши їх до кінця, він поїхав додому. Так як підлога не була залита цементом ОСОБА_4, на його прохання приїхав, залив підлогу цементом і знову зник. Із закінченням ремонтних робіт зволікав і вони вимушені були запросити іншого майстра. Він сказав, що доробляти ремонт не буде, оскільки його треба переробляти. Він звернув увагу, що в стінах залишені маяки, шпаклівка на шпалера. Почали телефонувати відповідачу, щоб усунув вказані недоліки. Він їх ігнорував.

Він тричі їздив до нього додому. Пізніше ОСОБА_4 приїхав, йому вони показали недоліки, він погодився переробити з наступного тижня. Проте, так і не прибув.

Вони вимушені були зняти гіпсокартон, оскільки, він був не правильно покладений. Між листами гіпсокартону були великі прольоти, він набрався вологою, оскільки не було покладено гідроізоляція, хоча вони її придбали на його вимогу.

Крім того, ОСОБА_4 не правильно поклав підлогу, а саме, замість піску поклав крупний щебінь, що було небезпечно, оскільки при нагріванні труба могла бути пробита камінням і виливалась би вода.

Віконні шибки, двері забруднені цементом. Стеля в сараї була підбита металопрофілем навиворіт. В погребі не правильно вмонтовані гідроізоляційне покриття зовні будинку, мають місце проміжки між гідроізоляційними листами. На відкосах на вікнах і дверях в будинку гіпсокартон покладений на пінопласт, який собою становить будівельне сміття, а необхідно було на метало профіль. Не укріпив стіну, яка відійшла від підлоги.

Розраховувався за роботу з ОСОБА_4 він: перший раз він йому заплатив 60000 грн., а потім 50000 грн.

Перед роботами ОСОБА_4 вони наймали майстра ОСОБА_5, який облаштовував їм теплу підлогу у ванній, коридорі, кухні, приймальній кімнаті і, яку було демонтовано та викинуто на смітник через неправильне покладення стяжки відповідачем.

На послуги демонтажу теплої підлоги та стяжки витрачено приблизно 25000 грн.

В період з осені 2016 року до осені 2017 року вони переробили ремонт в будинку, на придбання нових матеріалів витрачено 100000 грн., а за роботу вони заплатили 65000 грн.

Свідок ОСОБА_10 показав, що в березні-квітні 2016 року він зі своїми знайомими ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_1 зустрівся з чоловіком на ім'я - ОСОБА_10 в с. Агрономічне.

ОСОБА_3 вирішив з ОСОБА_10 поїхати в с. Довгополівка до будинку, який ОСОБА_3 хотіли відремонтувати. Всі разом зайшли в будинок, домовлялись про обсяг робіт і які матеріали необхідні. В його присутності перелік робіт, вартість, строки виконання робіт не обговорювались.

Кілька разів він з ОСОБА_3 привозили на даний об'єкт будівельні матеріали (профіля, гіпсокартон, утеплювачі, труби, саморізи).

Приблизно через 3 місяці стало видно, що ремонтні роботи проведені халатно.

В подальшому біля будинку він бачив смітник з будівельних матеріалів.

Разом тим, відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 77 ЦК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягали згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України (на яку позивач посилається як на правову підставу позову) за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань ОСОБА_4 був зареєстрований як ФОП 24.06.2008 року з правом зайняття роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування та тютюновими виробами; надання в оренду в експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Державна реєстрації припинення підприємницької діяльності зареєстрована 03.02.2015 року.

Тобто на час виникнення спірних правовідносин 20.03.2016 року – 20.08.2016 року відповідач не був фізичною – особою підприємцем, права здійснювати підприємницьку діяльність не мав.

Слід також вказати, що згідно ст. 868 ЦК України підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Згідно ст. 873 ЦК України вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Однак будь – яких письмових угод про обсяги роботи, які мав виконати відповідач, строки їх виконання, порядок оплати, суду не надано. Свідок ОСОБА_10 зазначив, що в його присутності дані обставини не обговорювались.

Також, необхідно зазначити, що розписка від імені ОСОБА_4 від 12.10.2016 р. не містить істотних умов договору будівельного підряду.

Крім того, свідок ОСОБА_8 показав, що в період з 2015 року по 2017 рік він працював у ОСОБА_3, був у нього водієм -експедитором.

ОСОБА_4 він знає років 10. З 2008 по 2010 роки він йому постачав товар - продукти харчування фірми «Голден – Трейд», був торговим представником фірми. З дочкою ОСОБА_4 ОСОБА_11 він проживав однією сім’єю з осені 2016 року до січня 2017 року в м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 10.

ОСОБА_3 робив ремонт житлового будинку в с. Довгополівка Тиврівського району, він шукав особу, яка може провести ремонтні роботи. Він повідомив, що ОСОБА_4 проводить ремонтні роботи і він ОСОБА_3 дав номер мобільного телефону ОСОБА_4

Він був на об’єкті в с. Довгополівка в 2016 році неодноразово, привозив будівельні матеріали на прохання ОСОБА_3

Проте, ОСОБА_4 в с. Довгополівка він не бачив жодного ремонту.

Там були особи, які проводили ремонтні роботи, які йому не знайомі.

В його присутності ніяких домовленостей між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не було.

ОСОБА_4 не давав ніяких розписок ОСОБА_3 щодо обов’язку усунення недоліків ремонтних робіт. Розписка писалась в с. Зозулинці Хмільницького району Вінницької області на подвір’ї ОСОБА_4, в його присутності. ОСОБА_4 при складанні розписки не було. В с. Зозулинці він поїхав на прохання ОСОБА_3, їздили автомобілем «Рено – ОСОБА_8» за кермом був ОСОБА_3. ОСОБА_3 його забрав з м. Вінниця. Вони приїхали, зайшли на подвір’я, в будинок не заходили, вийшла дружина ОСОБА_4, ОСОБА_3 попросив покликати ОСОБА_4, вона сказала, що його нема і ОСОБА_3 сказав їй написати розписку.

Він їй погрожував, мова йшла про те, що ОСОБА_4 продасть будинок і машину, але розрахується з ним. Він її не бив, тому він не втручався.

ОСОБА_3 казав дружині, що чоловік зробив ремонт неналежної якості, тому його треба переробити (ремонт). Дружина ОСОБА_4 писала розписку під тиском.

За таких обставин, безспірних, переконливих та достатніх доказів про укладення договору побутового підряду між сторонами суду не надано.

Слід також вказати, що згідно ч. 1 ст. 872 ЦК України, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Проте, у справі не доведено, які саме роботи були виконані ОСОБА_12 в будинку в с. Довгополівка, вул. Котовського, 6. Показання ОСОБА_3 та висновок експерта №13 від 17.05.2017 року, яка проведена, знову ж таки за показаннями вказаного свідка, не можуть бути визнані достатніми доказами вказаних обставин, оскільки ОСОБА_3 є заінтересованою особою у справі, він є чоловіком позивачки, а житловий будинок в с. Довгополівка, вул. Котовського, 6, - їх спільна сумісна власність, а будь яких інших доказів на обґрунтування вказаних обставин суду не надано.

Слід також вказати, що висновок експерта №13 від 17.05.2017 року, який визначає можливу вартість ремонтних робіт на суму 103 544,00 грн. не підтверджує конкретних втрат позивачки, яких вона зазнала у зв'язку зі знищенням та пошкодженням свого майна, а відтак не є належним доказом розміру збитків, завданих позивачці в розумінні п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України.

Доводи позивачки, що нею витрачено 110000 - 120000 грн. на будівельні матеріали, на послуги щодо ремонту будинку - 60 тисяч грн., які провів відповідач, а на відновлення належного стану будинку витрачено більше 100 000 грн., будь - якими письмовими доказами не підтверджені.

Слід також вказати, що з показань позивачки вбачається, що за роботу з ОСОБА_4 розраховувалась вона, частинами, разів 5 впродовж 2016року, тоді як, будучи допитаний як свідок ОСОБА_3, показував, що з ОСОБА_4 розраховувався він двома платежами: перший раз він йому заплатив 60000 грн., а потім -50000 грн.

Також суд вважає не обґрунтованими належними доказами доводи позивачки, що за демонтаж стяжки, теплої підлоги, гіпсокартонової стелі, виніс та вивіз будівельного сміття, вона сплатила 11900 грн., оскільки акт виконаних робіт від 27.09.2017 року (а.с. 20), на який сторона позивача посилається, як на доказ вказаних обставин, складений невідомою особою «ФОП ОСОБА_7 з кодом НОМЕР_1», якого в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань не існує. Питання про виклик вказаної особи до суду як свідка сторона позивача не ставила.

Так само, суд вважає недоведеними доводи сторони позивача, що на облаштування теплої підлоги позивачкою було витрачено 26431,88 грн. згідно рахунку №000009373 від 28.05.2016 року (а.с.21), оскільки даний рахунок виписано на сторонню особу - ОСОБА_5, доказів, що вказані матеріали були використані саме для влаштування теплої підлоги в будинку позивачки, суду не надано. Питання про виклик ОСОБА_13, як свідка по справі, позивачка не ставила.

Керуючись ст.ст. 10- 12,76-81,89,141, 263-265 ЦПК України, ст. 22 ЦК України, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист прав споживачів, шляхом відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 22 березня 2019 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подано протягом 30 днів з дня отримання копії повного судового рішення.

Суддя:

ОСОБА_14