ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/286/1911 год. 56 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
при секретарі: Мельниченко В.В.,
за участю представників: позивача - Дімової Ж.О., Соловйова В.О., відповідача - Тараненка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Голопристанської районної ради Херсонської області до Голопристанської міської ради Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Голопристанський районний будинок культури Голопристанської районної ради та Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Голопристанська районна рада Херсонської області (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Голопристанської міської ради Херсонської області (далі-відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Голопристанського районного будинку культури Голопристанської районної ради (далі - третя особа-1, Голопристанський районний будинок культури), Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Голопристанської районної державної адміністрації (далі - третя особа-2, УСЗН Голопристанської РДА), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Голопристанської міської ради Херсонської області в частині не розгляду документів, поданих від імені Голопристанської районної ради Херсонської області Голопристанським районним будинком культури та Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров'я Голопристанської районної державної адміністрації щодо відведення у постійне користування земельних ділянок, розташованих у межах м.Гола Пристань під об'єктами нерухомого майна, власником яких є Голопристанська районна рада Херсонської області;
- зобов'язати Голопристанську міську раду Херсонської області розглянути клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування під будівлею, розташованою за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. 1 Травня, 51;
- зобов'язати Голопристанську міську раду Херсонської області розглянути клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,0320 га під розміщення літнього танцювального майданчику, за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул. 1 Травня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за позивачем зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на території м. Гола Пристань. З метою оформлення права землекористування земельними ділянками під цими об'єктами, якими користуються треті особи, їм було видано доручення вчинити відповідні дії.
УСЗН Голопристанської РДА 19.12.2017р. та Голопристанський районний будинок культури 05.07.2018р. звернувся до відповідача в установленому ст.123 Земельного кодексу України порядку із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування. Станом на час звернення до суду ці клопотання не розглянуто у належний спосіб, Голопристанською міською радою у місячний строк не прийнято жодного з рішень, передбачених ст.123 Земельного кодексу України, тобто згаданого дозволу не надано, як і не відмовлено у його наданні.
Тому позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність і просить задовольнити позов.
Ухвалою від 13.02.2019р. судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова В.Ф. задоволено самовідвід у вказаній справі. Справу передано до відділу документального забезпечення та діловодства Херсонського окружного адміністративного суду для повторного перерозподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019р., головуючим суддею визначено Пекного А.С.
Ухвалою від 15.02.2019р провадження у справі відкрите. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 13:30 год 15.03.2019р.
Ухвалою від 28.02.2019р. позов залишено без руху відповідно до ч.ч.13-15 ст.171 КАС України, позивачу надано строк на усунення недоліків-п'ять днів з дня отримання даної заяви.
Станом на 13:30 год 15.03.2019р. копія ухвали від 28.02.2019р. відповідачем не отримана. Перед судовим засіданням 15 березня 2019р. вказана ухвала вручена представнику позивача особисто, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Представниками сторін надані до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 15.03.2019р. у зв'язку з вищевикладеним розгляд справи відкладено на 03 квітня 2019р. о 10:00 годині.
19.03.2019р. позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
06.03.2019р. відповідачем подано відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. З посиланням на ст.ст.5, 46 КАС України, ст.ст.92, 122, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 140 Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначає, що Голопристанська районна рада є неналежним позивачем по справі, оскільки бездіяльність відповідача порушує права та інтереси не районної ради, а суб'єктів, які звернулись за отриманням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування, права представляти інтереси яких позивач не має. Також відповідач вважає, що позивачем не доведено факту бездіяльності міської ради щодо розгляду питання про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, оскільки за клопотаннями Голопристанського районного будинку культури та УСЗН Голопристанської РДА їм було надано відповіді про необхідність приведення поданих документів у відповідність із вимогами чинного законодавства. Посилаючись на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р. у справі №654/540/17-а, відповідач вважає, що у цій аналогічній за суб'єктним складом та предметом спору справі вже надавалась оцінка правомірності бездіяльності органу місцевого самоврядування.
11.03.2019р. позивачем подано відповідь на відзив, у якому він вказує, що Голопристанською міською радою фактично підтверджено, що нею усупереч вимог ст. 123 Земельного кодексу України при розгляді клопотань про надання дозволів вимагались документи, подання яких не передбачено Земельним кодексом України, а дійсною підставою для нерозгляду клопотань були припущення відповідача щодо можливості реалізації нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за позивачем, без дозволу і згоди Голопристанської міської ради. Позивач зазначає, що відповідач свої дії не обґрунтовує правовими нормами, а посилається на власні припущення та міркування щодо наявності чи відсутності у Голопристанської районної ради прав як власника майна та землекористувача. Вказує, що посилання відповідача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017р. у справі №654/540/17-а є безпідставними, оскільки у згаданій справі обставини та предмет спору є відмінними від таких у даній справі. Зазначає, що процедура надання дозволу на розробку проекту землеустрою детально врегульована земельним законодавством і з цього приводу існує стала судова практика Верховного Суду, при цьому дії відповідача їм суперечать.
Третіми особами 15 та 18 березня 2019р. подані пояснення на позов, у яких вони підтримують позовні вимоги Голопристанської районної ради та просять розглянути справу без їх участі.
02.04.2019р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого він відтворює викладені у відзиві аргументи та посилається на відсутність у представників Голопристанської районної ради повноважень представляти її інтереси в суді.
03.04.2019р. позивачем подано пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив. Вказане пояснення не може бути прийнято до розгляду судом в силу вимог ст.261 КАС України, оскільки таке пояснення не входить до вичерпного переліку заяв по суті справи, які можуть бути подані у спрощеному позовному провадженні.
Протокольною ухвалою від 03.04.2019р. відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про надання строку для подачі заперечень (пояснень) на пояснення позивача щодо заперечень на відповідь на відзив, а також про зобов'язання позивача повторно надати відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог процесуального закону.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом, за Голопристанською районною радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на нерухоме майно: літній танцювальний майданчик за адресою Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, а також будівля управління соціального захисту населення та охорони здоров'я за адресою Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, буд. №51. Вказаними об'єктами нерухомості користуються на праві оперативного управління треті особи, відповідно Голопристанський районний будинок культури та УСЗН Голопристанської РДА.
Маючи на меті оформлення права користування земельними ділянками під цими об'єктами, Голопристанська районна рада в особі голови ради Соловйова В.О. видала довіреності: від 09.11.2017р. №02-09/969, якою уповноважила керівника УСЗН Голопристанської РДА вчинити дії, спрямовані на оформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом спільної власності територіальних громад Голопристанського району Херсонської області, закріпленим за УСЗН Голопристанської РДА на праві оперативного управління; від 13.06.2018р. №02-09/382, якою уповноважила керівника Голопристанського районного будинку культури вчинити дії, спрямовані на оформлення права постійного користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомого майна, закріпленим за Голопристанським районним будинком культури.
19.12.2017р. керівником УСЗН Голопристанської РДА через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Голопристанської міської ради подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,0549 га по вул. 1 Травня, буд. №51 у м. Голій Пристані для розміщення об'єкту нерухомого майна - будівлі УСЗН Голопристанської РДА. До клопотання були додані: графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, довіреність від 09.11.2017р. №02-09/969, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо УСЗН Голопристанської РДА, витяги від 23.10.2017р. №101088294 та №101090035 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на будівлю управління соціального захисту населення та охорони здоров'я за адресою Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, буд. №51, рішення Голопристанської районної ради від 14.09.2017р. №373 «Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад Голопристанського району у новій редакції» з витягом з Переліку, рішення Голопристанської районної ради від 28.11.2013р. №415 «Про внесення змін до рішення районної ради від 11.09.2008р. №285 «Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району» з додатком, зведений акт вартості споруд та будівель об'єкта нерухомого майна.
Це клопотання розглядалось на засіданнях постійної комісії Голопристанської міської ради з питань екології, регулювання земельних відносин, використання природних ресурсів та благоустрою 25.12.2017р. та 21.12.2018р., за наслідками якого комісія дійшла висновку, оформленого документом - висновками та рекомендаціями постійної комісії від 21.12.2018р. №50/18, що власником комунального майна - об'єкту по вул. 1 Травня, буд. №51 у м. Голій Пристані є відповідні територіальні громади села, селища, міста Голопристанського району в особі органу місцевого самоврядування, уповноваженого управляти цим майном - Голопристанської районної ради, це майно має бути зареєстроване із зазначенням усіх власників цього майна - відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, що розташовані в межах району, області і тому комісія рекомендувала УСЗН Голопристанської РДА вирішити питання щодо змін в реєстраційних документах про право власності на об'єкт нерухомого майна у відповідності до вимог законодавства України та з урахуванням цього висновку.
Також судом установлено, що 05.07.2018р. за №24/01-22 керівником Голопристанського районного будинку культури подано відповідачу клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,0320 га під об'єктом нерухомого майна - літнім танцювальним майданчиком, розташованим за адресою Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня та який належить до спільної власності територіальних громад Голопристанського району Херсонської області. До клопотання було додано: графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, довіреність від 13.06.2018р. №02-09/382, витяг №83366579 від 24.03.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Голопристанського районного будинку культури.
Це клопотання було розглянуто Голопристанським міським головою, який листом від 03.08.2018р. №13-34/105 повідомив, що для вирішення клопотання заявнику слід надати певний пакет документів. Також з посиланням на положення ст.ст.92, 123 Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. № 244, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Гола Пристань, затвердженого рішенням міської ради від 25.06.2012р. №511, міський голова повідомив, що об'єкт нерухомості є об'єктом благоустрою, призначеним для торгівлі чи надання послуг - замощеною чи асфальтованою ділянкою, а тому земельна ділянка не може бути передана у постійне користування для розміщення об'єкту благоустрою.
Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність при розгляді клопотань Голопристанського районного будинку культури та УСЗН Голопристанської РДА, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Правовідносини щодо надання земельних ділянок у власність чи користування регулюються Земельним кодексом України, Законами України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр".
Згідно ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За приписами ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст.123 Земельного кодексу України
Відповідно до приписів ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Абзацом 7 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
Згідно ч.ч.2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того, ч.ч.4 - 14 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
У разі надання земельних ділянок державної власності у постійне користування підприємствам, установам, організаціям комунальної власності одночасно здійснюється передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність і навпаки.
На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об'єкта нерухомого майна державної власності у комунальну власність приймається рішення про передачу у комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі.
На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об'єкта нерухомого майна комунальної власності у державну власність, також передається у державну власність земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт передачі.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до ст.123 Земельного кодексу України порядок надання земельної ділянки у користування передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає, зокрема, такі послідовні стадії:
1) подання клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у користування;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів ст.186-1 Земельного кодексу України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
У даному випадку органом, уповноваженим розпоряджатись земельними ділянками, щодо яких порушено питання про надання їх у користування, є відповідач - Голопристанська міська рада.
Закон України «Про місцеве самоврядування» застосовується до спірних правовідносин в частині визначення повноважень органів місцевого самоврядування на розпорядження земельними ділянками та регулювання внутрішньої процедури розгляду відповідних питань.
Згідно ст.ст.5, 10, 11, 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Згідно ст.16 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно ст.25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону №280/97-ВР визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, до якої, зокрема, віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна (п.п.30, 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР).
Ця правова норма знаходиться у взаємозв'язку із положеннями ст.12 Земельного кодексу України, відповідно до якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначені ст.ст.27 - 40 Закону №280/97-ВР, а повноваження сільського, селищного, міського голови - ст.42 цього Закону і до них не віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, розпорядження землями комунальної власності.
Згідно із ч.ч.1, 5 ст.46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Аналізуючи викладені правові норми у їх сукупності, суд приходить до висновку, що повноваженнями вирішувати питання щодо надання земельних ділянок комунальної власності у користування наділені виключно сільські, селищні, міські ради; реалізовують вони такі свої повноваження лише шляхом прийняття радою на її пленарному засіданні рішення, у тому числі про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування.
Судом установлено, що ні одного з поданих Голопристанським районним будинком культури та УСЗН Голопристанської РДА клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою Голопристанська міська рада взагалі не розглянула, жодного рішення з цього приводу не прийняла ні протягом місячного строку з дня надходження клопотання, ані на час розгляду цієї справи судом.
Будь-яких доказів прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, відповідач не надав, усупереч своєму обов'язку, визначеному п.4 ч.5 ст.44, ст.77, ч.3 ст.79, ст.162 КАС України.
Враховуючи те, що УСЗН Голопристанської РДА звернулось до відповідача 19.12.2017р., а Голопристанський районний будинок культури - 05.07.2018р., Голопристанська міська рада допустила бездіяльність щодо розгляду цих клопотань, яка є протиправною.
Натомість клопотання розглядались не по суті порушеного питання виконавчим комітетом Голопристанської міської ради в особі міського голови та постійною комісією Голопристанської міської ради з питань екології, регулювання земельних відносин, використання природних ресурсів та благоустрою, які не мали згідно приписів Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» повноважень на вирішення такого роду питань.
Усі доводи відповідача про правомірність дій відповідача щодо розгляду поданих Голопристанським районним будинком культури та УСЗН Голопристанської РДА клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ґрунтуються на спотвореному тлумаченні ним норм матеріального і процесуального права.
У той же час суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
За наданим у п.8 ч.1 ст.4 КАС України визначенням позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
За змістом ст.123 Земельного кодексу України правом на звернення з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наділена особа, зацікавлена у отриманні такої земельної ділянки.
Отже рішенням, дією чи бездіяльністю органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки, можуть бути порушені права осіб, які до цих органів звернулись, оскільки саме вони зацікавлені в отриманні земельної ділянки.
За змістом абз.7 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України у разі розташування на земельних ділянках державної та комунальної власності будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, такі земельні ділянки передаються на праві постійного користування особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу.
В даному конкретному випадку до відповідача звернулись Голопристанський районний будинок культури та УСЗН Голопристанської РДА, які у своїх клопотаннях порушували питання про надання саме їм земельних ділянок у постійне користування як закладам комунальної і державної форми власності. Вимог щодо оформлення прав на земельну ділянку за Голопристанською районною радою подані ними клопотання не містили.
Голопристанський районний будинок культури та УСЗН Голопристанської РДА є окремими юридичними особами, а останнє не входить до сфери управління Голопристанської районної ради.
Враховуючи викладене, суд вважає, що допущена відповідачем протиправна бездіяльність порушує права третіх осіб без самостійних вимог у цій справі, натомість прав та інтересів саме Голопристанської районної ради як позивача така бездіяльність безпосередньо не порушує.
Судом не установлено наявності повноважень Голопристанської районної ради представляти інтереси третіх осіб.
Таким чином, Голопристанська районна рада не є належним позивачем у даній справі.
Згідно із ст.48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
Частиною 7 статті 48 КАС України установлено, що заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті.
У зв'язку з цим суд враховує, що обставини неналежності позивача установлені з поданих учасниками справи доказів та після початку судового розгляду по суті, а тому вирішити питання про заміну позивача неможливо.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 9, 14, 48, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
вирішив:
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 квітня 2019 р.
Суддя Пекний А.С.
кат. 109040000
