ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. Справа№ 910/5219/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 26.03.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП"

на рішення господарського суду міста Києва

від 22.10.2018 (повний текст рішення складено 29.12.2018)

у справі №910/5219/16 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

про стягнення 752193,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення 220751,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" та приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" уклали договір страхування майна №1073615-10-21-01, за умовами якого застраховані майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, розпорядженням, використанням майном, вказаним в додатку №1 до договору страхування. 20.11.2015 стався страховий випадок - пожежа в складському приміщенні літ. "Ж-1", внаслідок якої позивачеві завдано збитки. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, проте останній відмовив у виплаті страхового відшкодування, чим порушив права позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2016 рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 14.11.2016 зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки запереченням відповідача та наданим на їх підтвердження і наявним у матеріалах справи експертним дослідженням від 14.12.2015 та від 23.12.2015.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що пожежа виникла внаслідок порушення позивачем вимог протипожежної безпеки, зокрема: складське приміщенням використовувалося не за цільовим призначенням - використовувалось як виробництво із застосуванням камер фарбувальних та печі полімеризації, що є вибухонебезпечним виробництвом, і при використанні приміщення для вказаної мети виробництва не були дотримані правила пожежної безпеки. На підтвердження своїх доводів відповідач надав висновок про дослідження причин пожежі № 2/Д-2015 від 23.12.2015.

Позивач заперечив доводи відповідача, зазначивши, що висновок про дослідження причин пожежі № 2/Д-2015 від 23.12.2015 містить не встановлені факти, містить ймовірні припущення відносно зміни функціонального призначення об'єкту, ймовірність використання фарбувальної камери та ймовірність утворення джерела запалювання.

Оскільки для встановлення причин пожежі, наявності чи відсутності порушень правил протипожежної безпеки, а також визначення розміру збитків потрібні спеціальні знання, місцевим господарським судом ухвалою від 16.01.2017 призначено у справі комплексну судовому пожежно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів суд поставлено такі питання:

- що є джерелом запалювання і в якій частині приміщення знаходиться осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння)?

- який механізм виникнення та розповсюдження пожежі?

- що є причиною пожежі (коротке замикання згідно з актом про пожежу від 20.11.2015)?

- чи використовувались (були під електричною напругою) камера фарбувальна "Наутех-НТ" (Юніор) - 2шт., камера фарбувальна "ЮНІОР" - 1 шт., та піч полімеризації "Наутех-НТ" - 1 шт, які знаходились в складському приміщенні літ. "Ж-1" на момент виникнення пожежі?

- чи наявний причинно-наслідковий зв'язок між використанням фарбувальної(- них) камер(-и) чи печі полімеризації та утворенням джерела запалювання, якщо хоча б одна з останніх була під електричною напругою ?

- чи є допустимим використання камер фарбувальних "Наутех-НТ" (Юніор), камер фарбувальних "ЮНІОР" та печі полімеризації "Наутех-НТ" в приміщенні літ. "Ж-1", що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Лозова вул. Ак. Павлова, № 3/1, без зміни його функціонального призначення, яке згідно з технічним паспортом є складським ?

- чи відповідав стан об'єкта (складського приміщення літ. "Ж-1") діючим нормам і розпорядженням органів відомчого і державного пожежного нагляду, в тому числі Правилам пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом № 1417 від 30.12.2014?

- яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого приміщенню літ. "Ж-1", що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Лозова вул. Ак. Павлова, № 3/1, унаслідок пожежі, що сталась 20.11.2015, на дату оцінки?

26.05.2017 матеріали справи повернулись до місцевого господарського суду без проведення експертизи з повідомленням №2944/17-46 від 19.05.2017 про неможливість надання висновку експертів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2017 доручено проведення комплексної судової пожежно-технічної та товарознавчої експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.заслуж.проф. М.С. Бокаріуса.

26.06.2018 матеріали справи повернулись до суду з висновком комплексної судової електротехнічної, пожежно-технічної, будівельно-оціночної експертизи № 11611/12346/12914 від 23.05.2018.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в момент укладення договору страхування позивач визнав запропоновані йому умови страхування в повному обсязі без будь-яких застережень. Відповідно до договору страхування функціональне призначення нерухомого майна (приміщення літ. "Ж- 1" загальною площею 441 м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1) визначено як склад. Водночас, функціональне призначення об'єкту було не тільки складським, було здійснено переоснащення об'єкту щодо влаштування в приміщенні складу дільниць фарбування з оснащенням їх трьома фарбувальними камерами та піччю полімеризації. Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування перелічені в розділі 8 Договору страхування. Зокрема, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник повідомив страховику свідомо невірні відомості про об'єкт страхування (п.8.1.3) та у випадку, якщо страхувальник повідомив страховику свідомо невірні відомості про ступінь страхового ризику. Таким чином, в ході розслідування обставин страхової події було встановлено, що страхувальник використовував застраховане майно для інших цілей, ніж ті, для яких воно призначене та порушив обов'язки щодо інформування страховика про всі обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику, що послугувало підставою для відмови у виплаті суми страхового відшкодування на підставі пунктів 6.2.2., 6.2.4 Договору страхування та п. 7.2.5 Правил страхування.

У відповіді на відзив позивач послався на те, що висновок головного енергетика Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" ОСОБА_3 від 14.12.2015 "Про можливу причетність теплових проявів енергетичних струмів електричних мережах та електрообладнанні до виникнення горіння (пожежі)" та висновок про дослідження пожежі, що сталася 20.11.2015 в будівлі складу літера Ж-1 ТОВ "Демі Групи" за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1, складений 23.12.2015 Дослідно-випробувальною лабораторію аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України в Харківській області на підставі листа відповідача від 30.11.2015 за №652218, не є експертними дослідженнями. Крім того, позивач стверджував, що згідно з Типовою інструкцією взаємодії територіальних органів дізнання та дослідно-випробувальних лабораторій під час виїзду на пожежі та здійснення дізнання, затвердженої наказом МНС України № 535 від 06.08.2007, за результатами дослідження пожежі мав бути складений не висновок, а звіт. Позивач вказує на те, що в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження, що дослідно-випробувальна лабораторія ГУ ДСНС України в Харківській області має відповідну ліцензію та свідоцтво про проходження атестації цією лабораторією. Також позивач не погодився з висновком комплексної судової електротехнічної, пожежно-технічної, будівельно-оціночної експертизи №11611/12346/12914 від 23.05.2018, вважаючи його неналежним доказом, оскільки він був зроблений тільки на підставі висновку головного енергетика Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" ОСОБА_3 від 14.12.2015 "Про можливу причетність теплових проявів електричних струмів в електричних мережах та електрообладнанні до виникнення горіння (пожежі)" та висновку про дослідження пожежі, що сталася 20.11.2015 в будівлі складу літера Ж-1 ТОВ "Демі Групп" за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1, складеного 23.12.2015 Дослідно-випробувальною лабораторію аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України в Харківській області, які, як було зазначено вище, не можуть вважатися доказами у справі. Також позивач зазначив, що під час укладення договору відповідач був обізнаний з тим, що в складських приміщеннях знаходяться раніше застраховані ним 12 одиниць виробничого обладнання та інші товарно-матеріальні цінності.

18.09.2018 позивач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 752193,00 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем, при укладенні договору страхування, надано невірні відомості про об'єкт страхування, що відповідно до п. 8.3 Договору страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування; дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у виплаті є обґрунтованим.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі №910/5219/16 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 752193,00 грн. Судовий збір в розмірі 16924,35 грн. за подання апеляційної скарги покласти на відповідача у справі ПрАТ "СК "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052).

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі №910/5219/16. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі №910/5219/16. Зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі №910/5219/16 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" на 12.03.2019.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо зміни рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. Також відповідач просить суд поновити пропущений строк на подання відзиву, посилаючись на значну складність справи.

Судом визнано причини пропуску строку на подання відзиву поважними, поновлено строк на подання відзиву.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо зміни рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. Також відповідач просить суд поновити пропущений строк на подання відзиву, посилаючись на значну складність справи.

21.03.2019 до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (надіслана суду 19.03.2019), в якій позивач зазначає, що пояснення та міркування, викладені у відзиві відповідача на апеляційну скаргу є хибними, безпідставними та необґрунтованими і не спростовують доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, та повністю спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи те, що відповідь на відзив надана поза встановленим судом строком (5 днів з моменту отримання відзиву - в даному випадку по 18.03.2019, з урахуванням дати отримання відзиву (13.03.2019)), без порушення питання поновлення пропуску строку на подання відповіді на відзив, колегія суддів вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 розгляд справи відкладено до 26.03.2019.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК", як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП", як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір №06.401-34/126 (далі за текстом - Іпотечний договір), згідно якого в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку комплекс нежитлових будівель до складу якого входять:

- склад літ. "Д-1", загальною площею 441 м2;

- склад літ. "Г-1", загальною площею 441 м2;

- склад літ. "Ж-1", загальною площею 441 м2;

- котельня літ. "В", загальною площею 54,9 м2,

що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1 (далі по тексту - комплекс нежитлових будівель), та який належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №1316, укладений між позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 25.07.2013 та посвідчений приватним нотаріусом за реєстровим номером 1329.

Згідно з п. 2.5 Іпотечного договору, позивач зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання іпотечного договору застрахувати в прийнятній для Банку страховій компанії комплекс нежитлових будівель від ризиків. Банк має бути визначений вигодонабувачем за будь-яким договором страхування предмета іпотеки.

27.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП", як страхувальником, та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО", як страховиком, укладено договір страхування майна №1073615-10-21-01 (далі - Договір страхування), за умовами якого застраховано майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, розпорядженням, використанням майна, вказаним в додатку № 1 до Договору страхування.

Згідно з додатком №1 до Договору страхування, об'єктом страхування є:

- складські приміщення літ. "Д-1", загальною площею 441 м2;

- складські приміщення літ. "Г-1", загальною площею 441 м2;

- складські приміщення літ. "Ж-1", загальною площею 441 м2;

- котельня літ. "В", загальною площею 54,9 м2;

- земельна ділянка №2 площею 0,0514 га;

- земельна ділянка №1 площею 0,9049 га.

Місцезнаходженням цього майна зазначено: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1.

Згідно з п. 2.1 Договору страхування, страхова сума всього майна на дату укладання договору складала 817200,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 16.06.2015 до Договору страхування пункт 2.1 договору викладено в новій редакції та страхова сума на кожний рік страхування складає 892604,00 грн., а за кожне складське приміщення літ. "Д-1", "Г-1", "Ж-1" страхова сума на кожний рік страхування становить 245279,00 грн. Безумовна франшиза складає 10% від страхової суми за договором та застосовується по кожному і всякому страховому випадку, як це визначено п.2.2 Договору страхування.

Початковий строк дії Договору страхування встановлено в п. 5.1 Договору страхування до 28.08.2016, а у відповідності із додатковою угодою №1 від 16.06.2015 цей строк подовжено до 11.03.2019 (включно).

Розділом 3 Договору страхування визначено, що страховим випадком визнається пошкодження або знищення майна внаслідок обраних страхових ризиків, зокрема:

- безпосереднього впливу вогню (пожежі, займання, замикання електричних ланцюгів в приладах і/або проводці, вибуху нафтопродуктів, машин, обладнання), спроможного самостійно розповсюджуватися поза місць, спеціально призначених для його підтримання, а також внаслідок впливу на застраховане майно продуктів горіння (виділення диму, сажі), заходів пожежегасіння, незалежно від місця виникнення події, застосованих з метою гасіння або запобігання подальшому поширенню вогню;

- вибуху;

- стихійних явищ (землетрусу, урагану, смерчу, вихорю, селю, повені, обвалу, зсуву);

- аварії - розповсюдження води або інших рідин з ушкоджених трубопроводів;

- протиправних дій третіх осіб - крадіжки з проникненням в застраховане приміщення; грабіж або розбій в межах місця страхування; навмисного знищення або пошкодження застрахованого майна;

- падіння на застраховане майно пілотованих об'єктів, які літають, або їх уламків.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2015 в застрахованому складському приміщенні літ. "Ж-1", що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1, виникла пожежа.

Актом про пожежу від 20.11.2015, складеним комісією у складі: головного інспектора Лозівського PB ГУ ДСНС України в Харківській області майора ОСОБА_4 та уповноважених осіб позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про причини пожежі, яка мала місце 20.11.2015 в складському приміщенні за адресою: м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3, встановлено, що причиною виникнення пожежі є коротке замикання електричної проводки.

24.11.2015 (в межах встановленого п. 6.2.5.2 Договору страхування строку) позивач письмово проінформував відповідача про страховий випадок шляхом подачі заяви на виплату страхового відшкодування встановленої відповідачем форми, надавши необхідні документи.

Розділом 7 умов Договору страхування, встановлено, що для отримання страхового відшкодування позивач зобов'язаний надати відповідачу наступні документи:

- 7.1.1. заяву про виплату страхового відшкодування за формою, що визначається відповідачем;

- 7.1.2. перелік пошкодженого, знищеного або викраденого майна;

- 7.2.3. документи, які підтверджують наявність права власності або іншого майнового інтересу щодо пошкодженого, знищеного або викраденого майна на момент страхового випадку (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір оренди тощо);

- 7.2.4. документи компетентних органів, які підтверджують факт і причини настання страхового випадку;

- 7.1.5. документи, які підтверджують характер і розмір заподіяних збитків;

- 7.1.6. лист банка з зазначенням особи, якій належить виплатити страхове відшкодування;

- 7.1.7. інші документи на обґрунтовану вимогу відповідача.

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком особам, вказаним в листі Банка, наданим згідно з вимогам п. 7.1 Договору страхування, про що зазначено в п.7.4 Договору страхування.

Листом вих. № 06.401-186/67-271 від 12.01.2016 Банк у відповідь на лист відповідача вих. №7743/21 від 24.11.2015 повідомив про свою згоду на виплату страхового відшкодування за Договором страхування на користь позивача.

Виходячи зі змісту п. 6.1.2. та п. 6.1.3. Договору страхування, відповідач зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування та при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і в строк, передбачені розділом 7 Договору.

Згідно з розділом 8 Договору страхування, відповідач має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо:

- позивачем (банком) здійснені навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку;

- позивачем (банком) здійснений умисний злочин, що призвів до страхового випадку;

- позивач повідомив відповідачу свідомо невірні відомості про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

- позивач несвоєчасно повідомив відповідача про настання страхового випадку без поважних на це причин або створив перешкоди відповідачу у з'ясуванні обставин, характеру та розміру збитків;

- позивач одержав відшкодування збитків від особи, винної в її заподіянні;

- позивач повідомив відповідачу свідомо невірні відомості про ступінь страхового ризику;

- позивач не вжив доступних заходів, для зменшення розміру збитків;

- позивач не передав відповідачу документи, які підтверджують право вимоги до винної особи, або зробив інші дії (бездіяльність), які роблять неможливим пред'явлення відповідачем права вимоги до винної особи, якщо така можливість існувала до здійснення цих дій (бездіяльності).

У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний повідомити позивача письмово з обґрунтуванням причин відмови в строк не більше 5 робочих днів з дня прийняття такого рішення (складання страхового акту) (п.8.2. Договору страхування).

Листом від 08.02.2016 вих. №647 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що в період дії договору страхування було вчинено ряд дій щодо технічного переоснащення застрахованого приміщення і змінено його функціональне призначення без належного повідомлення про це відповідача. Також відповідач зазначив, що в зазначеному приміщенні не були вчинені відповідні заходи щодо забезпечення протипожежної безпеки та допущені численні порушення Правил пожежної безпеки в Україні, які створили високий рівень пожежної небезпеки та сприяли високій ймовірності виникнення та швидкого розповсюдження пожежі.

Як вбачається з висновку судової електротехнічної, пожежно-технічної, будівельно-оціночної експертизи №11611/12346/12914 від 23.05.2018, на пожежі, що сталася у приміщенні складу літ. "Ж-1", розташованому за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1, була сформована одна осередкова зона, яка розташовувалась по центру західної частини приміщення, в місці розташування фарбувальної камери "Юніор"; більш точно встановити геометричні координати первинного вогнища (осередку) пожежі не уявляється можливим з причин викладених в дослідницькій частині висновку.

В досліджуваному випадку на початку, первинне горіння поширювалося за круговою формою розвитку пожежі за рахунок теплообміну, який в більшості визначався тепловим випромінюванням на сусідні горючі матеріали, які оточують осередкову зону пожежі з подальшим займанням горючих матеріалів оздоблення, горючих конструктивних елементів, пожежного навантаження, при цьому тепловий вплив відбувався за рахунок відхідних конвекційних потоків від зони горіння.

На час виникнення пожежі в приміщенні складу літ. "Ж-1" електрична мережа була під напругою.

Джерело запалювання що ініціювало горіння на пожежі в приміщенні складу літ. "Ж-1" є електрична іскра, природа якої пов'язана з наведенням потенціалів статичної електрики, яке виникло внаслідок відсутності (або виконаного з порушенням нормативних документів) заземлення.

Технічною причиною виникнення пожежі у складі літ. "Ж-1", розташованому за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1, є займання горючих матеріалів пожежного навантаженні (ймовірно пилоповітряної суміші порошкової фарби), під час проведення фарбувальних робіт в осередковій зоні пожежі (яка знаходилась по центру західної частини приміщення, в місці розташовувалась фарбувальна камера "Юніор"), внаслідок спалахування пилоповітряної суміші порошкової фарби від електричної іскри статичної електрики (теплових проявів електричного струму) (відповіді на питання 1,2,3,4 ухвали суду про призначення експертизи).

У відповідь на питання 5 ухвали суду про призначення експертизи, судовими експертами зазначено, що проведене дослідження фактичного пожежобезпечного стану (згідно вимог пожежної безпеки) приміщення літ. "Ж-1" з врахуванням інформації щодо зміни функціонального призначення приміщення, виду виконуємих робіт і використовуємих матеріалів, та визначених численних порушень ППБвУ дає підстави стверджувати, що фактичний стан об'єкта дослідження не відповідав діючим нормативним вимогам пожежної безпеки.

Також у висновку судової електротехнічної, пожежно-технічної, будівельно-оціночної експертизи зазначено, що в причинному зв'язку утворення джерела запалювання і роботи фарбувальної камери (яка була під напругою), є використання фарбувальної камери з порушення діючих норм експлуатації електричних мереж (ПУЕ, ППБвУ), а саме відсутності (або виконання з порушенням нормативних документів) заземлення (відповідь на питання 6 ухвали суду про призначення експертизи);

- в приміщенні літ. "Ж-1", яке згідно з технічним паспортом є складським і знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Лозова вул. Ак. Павлова, 3/1, використання камер фарбувальних "Наутех-НТ" (Юніор), камери фарбувальної "ЮНІОР", та печі полімеризації "Наутех-НТ", відповідно до діючих норм пожежної безпеки є недопустимим (відповіді на питання 7 ухвали суду про призначення експертизи);

- вартість матеріального збитку (шкоди) завданого приміщенню літ. "Ж-1", що знаходиться за адресою: вул. Павлова академіка, 3/1 в м. Лозова Лозівського району Харківської області, в наслідок пожежі, що сталась 20.11.2015 на час проведення експертизи складає 835770,00 грн (відповіді на питання 8 ухвали суду про призначення експертизи).

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, висновок експертів вказує на те, що приміщенні літ. "Ж-1", що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлова академіка, 3/1, в якому виникла пожежа, і яке, відповідно до Договору страхування було задекларовано як складське приміщення, використовувалось для виробничих потреб - виконання фарбувальних робіт.

При цьому, оцінюючи висновок експертів за правилами ст. 86 ГПК України, колегія суддів вважає його достовірним та належним доказом, а заперечення позивача щодо його неналежності з підстав використання при проведенні експертизи матеріалів справи - безпідставними. Позивач не надав доказів на спростування висновків експертів та тих даних, які ними використані при проведенні дослідження.

Таким чином, позивач, при укладенні Договору страхування, надав відомості про об'єкт страхування як складське приміщення, тоді як експлуатував його для виробничих потреб, тобто надав невірні відомості про об'єкт страхування, що, відповідно до п. 8.3 Договору страхування, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМИ ГРУПП" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі №910/5219/16 - без змін.

Матеріали справи №910/5219/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

повний текст постанови складено 03.04.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна