ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №345/2920/17

адміністративне провадження №К/9901/3189/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі судді Сухарник І.І. від 27.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Большакової О.О., Глушка І.В., Макарика В.Я. від 23.11.2017 у справі №345/2920/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірною відмову перерахувати пенсію,

УСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням додаткового виду грошового забезпечення - надбавки за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя або здоров'я в розмірі 50% від посадового окладу начальника Державного пожежно-рятувального загону з урахуванням окладу за спеціальним званням, провести перерахунок та стягнення різниці недоплати пенсії з 03.09.2016;

- визнати неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням розмірів отриманої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і матеріальної допомоги на оздоровлення, провести перерахунок та стягнення різниці недоплати пенсії з 03.09.2016;

- зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Національної поліції України в Івано-Франківській області згідно постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 за нормами, чинними станом на 01.04.2012 за посадою начальника загону Державної пожежної охорони з 03.09.2016.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що додаткові види грошового забезпечення не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у зв'язку з тим, що вони мають тимчасовий, несистемний характер.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.

Згідно протоколу за пенсійною справою 00-6355 (МВС) від 15.03.2017 слідує, що грошове забезпечення позивача складалось із: посадовий оклад - 1200 грн, оклад за військовим званням підполковник внутрішньої служби - 130 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (35%) - 465,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (48%) - 861,84 грн, премія (40%) - 1062,94 грн, що усього складає - 3720,28 грн .

Згідно листа НП ГУНП в Івано-Франківській області № К-16/108/05/8-2017 від 27.03.2017 у 2012 році відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС в Івано-Франківській області видано довідку, в якій розмір грошового забезпечення розрахований у відповідності до Постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 за нормами чинними станом на 01.04.2012 за посадою начальника 1-го загону ЛПО по охороні Калуського ВАТ «Оріана». У вказаній довідці про грошове забезпечення враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 1200 грн, оклад за військовим званням підполковник внутрішньої служби - 130 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (35%) - 465 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 897,75 грн, премія (82,7%) - 2227,32 грн, що усього складає - 4920,57 грн .

ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії з врахуванням надбавки за особливі умови служби пов'язані з підвищеним ризиком для життя або здоров'я в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та виплачувати її в подальшому до втрати права на пенсію, а також з урахуванням одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення і одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення. Проте, відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку листом від 09.03.2017 № ПУ-8.

Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відмова у перерахунку пенсії необґрунтована, а тому перерахунок має бути проведений на підставі наданої позивачем довідки.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Проте в матеріалах справи відсутні відповідні довідки, на підставі яких судами зроблено висновки про відповідність включення додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливі умови служби. Крім того, наявна суперечність у відсотковому значенні вказаної надбавки, розмір якої неможливо встановити, не оглянувши відповідну довідку.

Згідно ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до виснвоку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При розгляді даної справи необхідно врахувати висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 версеня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року скасувати.

Справу № 345/2920/17 направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду