ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №826/115/16

адміністративне провадження №К/9901/10024/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 у складі колегії суддів Кузьменко В.А., Арсірій Р.О., Огурцов О.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 у складі колегії суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., Желтобрюх І.Л. у справі №826/115/16 за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта - Банк" про визнання бездіяльності НБУ протиправною,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Національного банку України (надалі по тексту - відповідач) щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Дельта Банк", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Дельта Банк".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки обставинам щодо бездіяльності Національного банку України відносно невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". Наголошує, що відповідач не вживав належних заходів контролю за використанням коштів рефінансування та свідомо допустив виведення коштів з ПАТ "Дельта Банк", тому висновки судів щодо належного здійснення контролю був зроблений, ґрунтуючись виключно на твердженнях відповідача та є невірним. Також вказує, що судами не було досліджено правомірність здійснення Національним банком України інспекційних перевірок ПАТ "Дельта Банк", не встановлено підстави та результати таких перевірок.

В поданому запереченні відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 - без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір 10003010334106 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у євро від 23 лютого 2015 року, за умовами якого вкладник розміщує по 22 серпня 2015 року на вкладному рахунку НОМЕР_1 суму у розмірі 18 185,29 євро.

Відповідно до пункту 1.10 договору банківського вкладу у разі закінчення строку залучення вкладу вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів, відкритих на ім'я вкладника в установі банку.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11 червня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.

Відповідно до довідки банку від 19 листопада 2015 року №05-3151311/1 станом на 06 жовтня 2015 року залишки на рахунках, відкритих за договором від 23 лютого 2015 року 05-3151311/1, складають: 12 050,72 євро (рахунок НОМЕР_1) та 604,68 євро (рахунок 26387113030312).

Станом на 23 серпня 2015 року банк повинен був повернути вклад з нарахованими відсотками на відповідний поточний рахунок, однак, у зв'язку з постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", вклад не повернуто.

За результатами кредиторської вимоги позивача в порядку статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги останнього в розмірі суми 298 548,08 грн. включено до акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк", з яких 298 539,82 грн. включено до четвертої черги а 8,26 грн. - до сьомої черги.

Зазначені суми кредиторських вимог не включають суму в розмірі 185 299, 40 грн., виплачену 20 жовтня 2015 року як гарантована сума відшкодування через АБ "Укргазбанк".

Посилаючись на ту обставину, що така ситуація склалася внаслідок бездіяльності відповідача, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про Національний банк України", що призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ "Дельта Банк" та унеможливило повернення належних позивачу грошових коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Національним банком України вживалися заходи в межах встановлених ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» повноважень щодо здійснення нагляду за ПАТ «Дельта Банк». Крім того судами зазначено, що, за результатами кредиторської вимоги позивача в порядку статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги останнього в розмірі суми 298 548,08 грн. включено до акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк", з яких 298 539,82 грн. включено до четвертої черги а 8,26 грн. - до сьомої черги, а тому права позивача на час розгляду даної справи із зазначених підстав не порушені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України «Про Національний банк України» банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Статтею 55 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Відповідно до статей 67, 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 276 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13 жовтня 2011 року № 366) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 року за № 703/5894, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (далі - Положення) регулює процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України (далі - Національний банк) особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку.

Пунктом 1.11 вказаного Положення встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.

Згідно з пунктом 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення відповідності вимогам законодавства дій відповідача щодо проведення інспекційних перевірок ПАТ «Дельта Банк» та вжиття інших заходів у сфері нагляду суд першої інстанції ухвалою від 30 березня 2016 року зобов'язав Національний банк України надати наступні докази: письмові пояснення про те, чи звертався Національний банк України до власників істотної участі публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" для усунення виявлених недоліків і чи виконували всі вимоги і рекомендації власники для недопущення неплатоспроможності банку; письмові пояснення щодо строків здійснення Національним банком України інспекційних перевірок публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за період з 2010 року по 2015 року включно та щодо строків надання результатів таких перевірок до банку; письмові пояснення про те, чи були виявлені під час здійснення таких інспекційних перевірок недоліки у діяльності публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та які заходи вживались для їх усунення.

На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідачем надано пояснення, з яких вбачається, що протягом 2010-2015 років у АТ «Дельта Банк» проведено десять інспекційних перевірок з питань банківського нагляду:

- за станом на 13.09.2010 у період з 13.09.2010 до 30.09.2010, лист з результатами інспектування направлено Банку 05.10.2010 (за результатами інспектування внаслідок виявлених порушень запропоновано Банку розробити план заходів щодо усунення порушень, та виконання рекомендацій, наданих за результатами інспектування);

- за станом на 01.03.2011 у період з 14.03.2011 до 27.04.2011, лист з результатами інспектування направлено Банку 09.08.2011 (основними проблемами в діяльності Банку були: низька якість управління кредитними ризиками; низький рівень внутрішнього контролю за організацією та веденням бухгалтерського обліку кредитних операцій, враховуючи системні порушення; недосконалість інформаційних систем Банку. При цьому, робота Служби внутрішнього аудиту не забезпечувала належний рівень внутрішнього контролю, що є одним із чинників, який спричинив негативні результати поточного інспектування;

- за станом на 17.11.2011 у період з 17.11.2011 до 09.12.2011, лист з результатами інспектування направлено Банку 26.12.2011;

- за станом на 05.06.2012 у період з 05.06.2012 до 22.06.2012, лист з результатами інспектування направлено Банку 16.07.2012 (за результатами інспектування встановлено, що окремі прогнозні показники та заходи Програми фінансового оздоровлення (надалі - ПФО) Банком не виконані в частині досягнення результату діяльності, зменшення обсягу прострочених кредитів, обсягу залучених коштів суб'єктів господарювання та окремих показників доходності (торгівельний дохід, чистий операційний дохід, процентний дохід та комісійні витрати) та покращення якості активів);

- за станом на 10.12.2012 у період з 10.12.2012 до 21.12.2012, лист з результатами інспектування направлено Банку 31.01.2013 (за результатами інспектування встановлено, що окремі прогнозні показники та заходи ПФО Банком не виконані в частині досягнення запланованого рівня регулятивного капіталу та планових показників значень нормативів Н2 (норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу) та НЗ (норматив достатності основного капіталу); перевищення запланованого рівня негативно класифікованих активів та не забезпечення формування резервів під кредитні операції в достатньому обсязі;

- за станом на 19.08.2013 у період з 19.08.2013 до 06.09.2013, лист з результатами інспектування направлено Банку 26.09.2013 (Банком не виконана вимога Управління правового забезпечення Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області (лист від 20.03.2013 №12-204 4858) щодо здійснення в строк до 25.04.2013 державної реєстрації прав власності та обтяжень нерухомого майна, яке передане в заставу Національному банку України в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Перевіркою встановлено, що окремі прогнозні показники та заходи ПФО Банком не виконані зокрема в частині досягнення запланованого рівня регулятивного капіталу та значень нормативів капіталу; повноти формування резервів, підвищення рівня ліквідності, значень окремих показників ефективності діяльності Банку.

За результатами перевірки запропоновано Головному управлінню Національного банку України по м. Києву і Київській області, з метою мінімізації кредитного ризику та забезпечення необхідного рівня покриття заставою кредитів рефінансування, розглянути питання щодо:

заміни застави за кредитами рефінансування у вигляді майнових прав на кредити юридичних та фізичних осіб, які є негативно класифікованими та/або оформлення додаткової високоліквідної застави;

посилення контролю за рівнем забезпечення у разі погашення цінних паперів та клієнтських кредитів (строки обігу/дії яких є меншими за строки дії кредитів рефінансування) та, у разі необхідності, своєчасної його заміни;

внесення змін в окремі кредитні договори останньої редакції обмежень;

- за станом на 18.03.2014 у період з 18.03.2014 по 08.04.2014 за період діяльності з 19.08.2013 до 18.03.2014, лист з результатами інспектування направлено Банку 18.04.2014 (Під час перевірки встановлено зростання балансового кредитного портфелю юридичних осіб напередодні отримання першого траншу від Національного банку України; недотримання Банком одного обмеження діяльності, визначеного Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, затвердженого постановою Правління Національного банку від 24.02.2014 № 91 (в редакції, що діяла станом на 18.03.2014) (далі - Положення № 91), а саме щодо нездійснення операцій з похідними фінансовими інструментами;

- за станом на 02.06.2014 у період з 02.06.2013 до 18.06.2013, лист з результатами інспектування направлено Банку 26.06.2013 (за результатами інспектування встановлено, що загальна сума майнових прав на кредити, що не відповідають критеріям, визначеним пунктом 7 Положення №91 та виявлено факт недотримання обмеження в діяльності Банку щодо здійснення операцій з похідними фінансовими інструментами (крім валютних операцій на умовах "своп" до 30 днів). Так, Банком здійснювались валютні операції на умовах "своп" до 35 днів;

- за станом на 18.03.2014 у період з 18.03.2014 до 08.04.2014, лист з результатами інспектування направлено Банку 18.04.2014 (за результатами інспектування встановлено недотримання Банком одного обмеження діяльності, визначеного Положення №91 (в редакції, що діяла станом на 18.03.2014), а саме щодо нездійснення операцій з похідними фінансовими інструментами);

- за станом на 01.08.2014 у період з 14.08.2014 до 24.10.2014, лист з результатами інспектування направлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Банку 26.03.2015 (Результати перевірки свідчили, що керівництво Банку ігнорує ризики, пов'язані із банківською діяльністю та не спроможне забезпечити ефективне функціонування системи управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів Банку. Власники Банку та його керівництво використовували Банк для непрозорих оборудок, спрямованих на:

кредитування осіб, які ймовірно є пов'язаними з Банком/його власниками/керівництвом,

поповнення статутного капіталу нетиповими шляхами, що не сприяли розвитку Банку; планувались до виведення у подальшому; не були заведені в Банк у вигляді грошових ресурсів.

За даними інспектування встановлено невідповідність між підходами зовнішніх аудиторів (ТОВ "Фінком-Аудит") та інспекторів Національного банку до оцінки кредитного ризику за окремими позичальниками за станом на 01.01.2014 та, як наслідок, розбіжність у сумі донарахованих резервів за кредитними операціями.

Крім того, встановлено невідповідність між даними діагностичного обстеження Банку за станом на 01.01.2014, проведеного компанією Ернст енд Янг, та інспектування.

Враховуючи факт віднесення Банку до категорії неплатоспроможних відповідно до постанови Правління Національного банку України від №150, Звіт про інспектування направлено до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Банку для врахування в роботі).

Національним банком за результатами нагляду, у тому числі результатами інспекційних перевірок, та контролю за діяльністю Банку протягом 2014-2015 років (до прийняття постанови від 02.03.2015 № 150) за наслідками виявлення порушення банківського, валютного законодавства тощо було застосовано 15 заходів впливу (письмове застереження, штрафи тощо), у тому числі накладено 2 адміністративних стягнення на керівників Банку на підставі статті 166-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами діагностичного обстеження, яке проводилось в 2014 році, було встановлено необхідність докапіталізації Банку. Національний банк України листом від 18.09.2014 №47-112/52742 звертався до Голови Спостережної ради Банку ОСОБА_3 з вимогою щодо надання програми капіталізації/плану реструктуризації Банку відповідно до результатів діагностичного обстеження.

Разом з тим, враховуючи ризики у діяльності банку, Правлінням Національного банку України було прийнято рішення про віднесення Банку до категорії проблемних (постанова від 30.11.2014 № 692/БТ), згідно з яким, Банк, зокрема, мав подати до Національного банку України план фінансового оздоровлення затверджений, в тому числі, Головою Спостережної ради ОСОБА_3

Проте, власниками істотної участі не вжито невідкладних, своєчасних та достатніх заходів з фінансової підтримки Банку для покращення фінансового стану, приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зазначено, що з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі норм Положення, порушень законодавства при проведенні інспекційних перевірок та інформуванні про їх результати не встановлено.

Статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи б

Національний банк України в разі порушення банківською групою, відповідальною особою банківської групи, іншими учасниками банківської групи вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників банку, наявності структури банківської групи, що унеможливлює здійснення нагляду на консолідованій основі, має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню, передбачені частиною першою цієї статті та/або будь-які зазначені нижче:

1) установлення для банківської групи підвищених економічних нормативів, лімітів та обмежень щодо здійснення окремих видів операцій;

2) заборона проведення операцій між банком та іншими учасниками банківської групи;

3) вимога до банку щодо відчуження часток участі в статутному капіталі дочірніх компаній, асоційованих компаній, які є членами банківської групи, розірвання угод, на підставі яких, за відсутності формального володіння, здійснюється вирішальний вплив на управління та/або діяльність цих осіб.

Національний банк України в разі порушення небанківськими фінансовими установами, що входять до складу банківської групи, вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України має право звернутися до державних органів, що здійснюють нагляд за такими особами, щодо вжиття до цих осіб адекватних заходів впливу.

Підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а саме: Закону про запобігання легалізації, Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність банків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство з питань фінансового моніторингу), або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи (далі - застосування іноземних санкцій) регулюються Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346 (далі по тексту - Положення №346).

Відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв:

1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків:

щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або

значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів;

2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти не відображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;

3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються:

за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів;

щодекади - два і більше разів;

41) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;

5) банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;

6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов'язаними з банком особами.

Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

1) не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) невиконання банком протягом п'яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів не відображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних;

5) виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов'язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов'язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов'язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;

6) невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що постановами Правління Національного банку України від 26 лютого 2014 року №102/БТ та від 12 червня 2014 року №348/БТ для здійснення контролю за використанням кредиту, що наданий Національним банком України для ПАТ "Дельта Банк", з метою збереження ліквідності передбачено право Національного банку України призначити представника та зобов'язано банк у разі призначення представника Національним банком України здійснювати операції щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами за сумами, що перевищують 10 000,00 грн. (в еквіваленті), лише за попереднього погодження з представником Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року №560/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Дельта Банк" шляхом призначення куратора" призначено куратором банку посадову особу Національного банку України ОСОБА_6 з повноваженням, визначеними пунктом 4.9 розділу І Положення №346.

За результатами банківського нагляду, у зв'язку із порушенням ПАТ "Дельта Банк" банківського законодавства, Національним банком України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів було застосовано до нього заходи впливу у вигляді віднесення до категорії проблемних, та в подальшому віднесено до категорії неплатоспроможних, і лише після надходження пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України, на виконання вимог статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Національним банком України вживалися заходи в межах встановлених ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» повноважень щодо здійснення нагляду за ПАТ «Дельта Банк».

Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність покликання позивача на досудове розслідування у кримінальному провадженні № 112014100000000703 за фактами незаконного заволодіння і розтрати службовими особами АТ «Дельта Банк» у співучасті з службовими особами Національного банку України, Державної іпотечної установи та іншими особами протягом 2014-2015 років державних коштів в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинені в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, оскільки по даному кримінальному провадженню відсутній вирок, який би встановив вину певних осіб чи факти, що мають значення для вирішення цієї справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду