ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5995/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. - доповідач
судді : Вечірко І.О., Кузнецов В.О.,
Секретар судового засідання Ревкова Г.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 87 від 26.12.2018 р., адвокат;
представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, у судове засідання не з"явились.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Торгівельний центр "Самара" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2018 року (суддя Воронько В.Д.) у справі №904/5995/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний Капітал", м.Дніпро
до Приватного підприємства "Торгівельний центр "Самара", с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Царичанський завод мінводи", смт.Царичанка Дніпропетровської області
про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 010-2013-2-І від 30.10.2015 року,
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2018 по справі №904/5995/16 призначено по справі судову оціночно-будівельну експертизу об'єкту нерухомого майна, на вирішення якої поставлено наступне питання:
- яка ринкова вартість об'єктів нерухомого майна: будівель та споруд ринку, а саме: адміністративна будівля літ. А-1, а-1, а1-1 загальною площею 98,5 кв.м.; ґанок літ. а; будівля вагової літ. Б-1 загальною площею 18,3 кв.м.; камера схову літ. Ш-1 загальною площею 20,4 кв.м.; навіси літ. Д, Н, О, П, У, Т; овочевий лоток літ. Ч; магазин літ. 1А-1 загальною площею 13,5 кв.м.; магазин літ. 1Б-1 загальною площею 61,5 кв.м.; магазин літ. 1В-1 загальною площею 136,9 кв.м.; сходи літ. 1в; магазин літ. 1Г-1 загальною площею 154,1 кв.м.; магазин літ. 1Д-1 загальною площею 175,7 кв.м.; магазин літ. 1Е-1 загальною площею 177,7 кв.м.; холодильна камера №10, споруди №1-9, 11-14, І, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 22, на дату проведення експертизи?
Проведення експертизи доручено судовому експерту ОСОБА_2 (49022, АДРЕСА_1; свідоцтво судового експерта № 1567 від 23.03.2012).
Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача по справі.
Зобов'язано відповідача забезпечити експерту доступ до нежитлових приміщень та умови для проведення експертизи.
Направлено судовому експерту копію цієї ухвали та матеріали справи №904/5995/16.
Підготовче провадження по справі зупинено до отримання висновку експертизи.
Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, згідно з якою просить ухвалу господарського суду скасувати, справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
Скаржник вважає оскаржувану ухвалу прийнятою з порушенням норм процесуального права (ст.ст.227, 228 ГПК України).
Зокрема, скаржник посилається на те, що відповідно до висновку про вартість майна, складеного незалежним оцінювачем ОСОБА_3 станом на 08 серпня 2016 року (практично на день звернення Банку до суду) будівлі та споруди ринку, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 22, коштують 5 221000,00 грн. Таким чином, була проведена оцінка нерухомого майна (предмета іпотеки) суб’єктом оціночної діяльності.
Як зауважено скаржником, відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визначених судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Скаржником зауважено, що зупинення провадження по справі є не обов’язком, а правом суду при наявності підстав для цього.
З врахуванням того, що в матеріалах справи мається висновок суб’єкта оціночної діяльності нерухомого майна - предмета іпотеки, на думку скаржника, відсутні підстави для зупинення провадження по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд у задоволені апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний Капітал" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Торгівельний центр "Самара" (далі - відповідач), у якій заявило вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 010-2013-3-2-І від 30.10.2015, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30.10.2015 за реєстраційним № 18003, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010-2013 від 17.12.2013 у розмірі 5 839 101,41 грн, зокрема, будівлі та споруди ринку, а саме: адміністративна будівля літ. А-1, а-1, а1-1 загальною площею 98,5 кв.м.; ганок літ. а; будівля вагової літ. Б-1 загальною площею 18,3 кв.м.; камера схову літ. Ш-1 загальною площею 20,4 кв.м.; навіси літ. Д, Н,О, У, Т; овочевий лоток літ. Ч; магазин літ. 1А-1 загальною площею 13,5 кв.м.; магазин літ. 1Б-1 загальною площею 61,5 кв.м.; магазин літ. 1В-1 загальною площею 136,9 кв.м.; сходи літ. 1В; магазин літ. 1Г-1 загальною площею 154,1 кв.м.; магазин літ. 1Д-1 загальною площею 175,7 кв.м.; магазин літ. 1Е-1 загальною площею 177,7 кв.м.; холодильна камера №10, споруди №1-9, 11-14, І, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, б. 22, реєстраційний номер 693321112101, та належить на праві власності ПП "ТЦ "Самара", шляхом набуття ПАТ "КБ "Земельний Капітал" права власності на предмет іпотеки за вартістю 3 400 000,00 грн без ПДВ.
Ухвалою від 22.07.2016 суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Царичанський завод мінводи", смт Царичанка Дніпропетровської області.
11.08.2016 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою від 18.08.2016 суд задовольнив клопотання відповідача та призначив у справі №904/5995/16 судову будівельно - технічну експертизу об'єкту нерухомого майна, проведення якої доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у даній справі зупинив.
Ухвалами суду від 11.01.2017 та від 26.05.2017 провадження по справі поновлялося для вирішення клопотань експерта: № 10/5916/5209 від 15.12.2016 про надання у сорока п'ятиденний строк додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, №10/5916/1266 від 09.06.2017 про надання у сорокап'ятиденний строк додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, № 10/5916/2388 від 20.06.2017 про вирішення питання щодо здійснення доплати вартості висновку судової експертизи у сумі 11888,00 грн, та знову було зупинено.
11.08.2017 від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 5915-16 по справі № 904/5995/16.
05.09.2017 позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у судовому процесі судового експерта для визначення вартості об'єкта нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 22, та доручення останньому проведення оціночно-будівельної експертизи.
06.06.2018 позивач надав до суду копію картки атестованого судового експерта ОСОБА_5, а також зазначив, що строк дії свідоцтва судового експерта продовжено до 15.12.2020.
Як встановлено місцевим судом в оскаржуваній ухвалі, нерухоме майно було передано відповідачем в іпотеку банку за ціною 3400000 грн, про що зазначено в пункті 1.3 іпотечного договору № 010-2013-2-І, укладеного між сторонами 30.10.2015.
У п.1.4 вищевказаного договору зазначено, що вартість нерухомого майна, що становить предмет іпотеки, складає 3435634 грн відповідно до звіту про експертну грошову оцінку , складеного ТБ "Дніпропетровська універсальна".
З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до висновку про вартість майна, складеного незалежним оцінювачем ОСОБА_3 на замовлення приватного підприємства «Торгівельний центр «Самара», станом на 08 серпня 2016 року будівлі та споруди ринку, що знаходяться за адресою: м.Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 22, коштують 5 221000,00 грн.
Таким чином, за висновками місцевого суду, існують суттєво суперечливі висновки стосовно вартості спірного майна та заперечення відповідача щодо вартості майна, а також необхідність встановлення вартості майна у відповідності до положень ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Так, ухвалюючи рішення про зупинення провадження по справі та призначення оціночно-будівельної експертизи по справі, господарський суд керувався наступними висновками щодо існування істотних розбіжностей у відомостях стосовно вартості предмета іпотеки, а також зважаючи на дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, адже висновок експерта у даній справі не можуть замінити інші засоби доказування.
Проте, колегія суддів вважає вказані висновки передчасними з огляду на наступне.
Як було зазначено вище, предметом позову по даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 010-2013-3-2-І від 30.10.2015 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010-2013 від 17.12.2013 у розмірі 5 839 101,41 грн, зокрема, будівлі та споруди ринку, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, б. 22, та належить на праві власності ПП "ТЦ "Самара", шляхом набуття ПАТ "КБ "Земельний Капітал" права власності на предмет іпотеки за вартістю 3 400 000,00 грн без ПДВ.
Проте, право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом прийняття його у свою власність на підставі іпотечного договору є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права власності за рішенням суду) ні статтею 16 ЦК України, ні Законом № 898-IV, ні договором, укладеним між сторонами.
Так, законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові, а саме - на підставі виконавчого напису нотаріуса та відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону №898-IV є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.
З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону №898-IV суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.
Вказана правова позиція викладена в постанові ОСОБА_6 Верховного Суду у справі №916/5073/15 від 23.05.2018 (провадження №12-33зг18).
Виходячи з вищенаведеного, аналізу п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає помилковим висновок Господарського суду Дніпропетровської області про зупинення провадження у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновки щодо безпідставності зупинення провадження та призначення експертизи по справі, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, справа - передачі на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 271, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельний центр "Самара"- задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2018 у справі №904/5995/16 – скасувати.
Справу №904/5995/16 направити на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова підлягає оскарженню в порядку Господарського процесуального кодексу України
Повний текст постанови складено 02.04.2019 року.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.О. Вечірко