П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого -судді Соломахи Л.І.

суддів Агєєва О.В., Мальованого Ю.М.

за участю:

секретаря судового засідання Розпутько Я.О.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів Снєжко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 229/4838/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", третя особа: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та моральної шкоди з апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 листопада 2018 року у складі судді Лопатко Н.В., -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі ПАТ "Донецькоблгаз") про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, та моральної шкоди.

Зазначали, що в провадженні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області знаходилася кримінальна справа по звинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України, у якій ними був заявлений цивільний позов. За наслідками розгляду кримінальної справи 17 липня 2013 року був постановлений обвинувальний вирок, їх цивільний позов був задоволений. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05 листопада 2013 року вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано та справу направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, оскільки цивільний позов був заявлений не до юридичної особи ПАТ "Донецькоблгаз", а до її відокремленого підрозділу - Ремонтно-будівельного управління "Газ-Сервіс".

28 вересня 2011 року за участю та з вини ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з Ремонтно-будівельним управлінням "Газ-Сервіс" ПАТ "Донецькоблгаз" та керував транспортним засобом згідно подорожнього листа ПАТ "Донецькоблгаз", сталася ДТП, внаслідок якої позивач ОСОБА_1, який керував транспортним засобом марки ВАЗ 21130 ЗНГ, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, а транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_2, був знищений.

Вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України.

У зв'язку із ушкодженням здоров'я позивач ОСОБА_1 28 вересня 2011 року був госпіталізований до Донецької обласної травматологічної лікарні, де знаходився до 30 вересня 2011 року, а потім був доставлений до відділення травматології СМСЧ-6 м. Дніпропетровськ, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 26 жовтня 2011 року, переніс три хірургічні операції, після чого 10 місяців тривав період його реабілітації.

У зв'язку із ушкодженням здоров'я позивачем ОСОБА_1 понесені витрати на придбання медичних препаратів, медичної техніки, відновлювальні процедури у розмірі 11 312,37 грн.:

28.09.2011

м. Донецьк

120,00 грн.

10.10.2011

Булівакаін

116,19 грн.

10.10.2011

'язковий внесок до лікарні

100,00 грн.

10.10.2011

на операцію № 1 та № 2

284,88 грн.

10.10.2011

24,80 грн.

10.10.2011

службою Айболіт (операція № 1)

500,00 грн.

10.10.2011

'язка підтримуюча

100,00 грн.

11.10.2011

гвинтів з пластиною для лікування переломів ключиці

4 815,00 грн.

11.10.2011

банку при оплаті пластини

48,15 грн.

18.10.2011

службою Айболіт (операція № 2)

600,00 грн.

12.11.2011

110,00 грн.

04.12.2011

ЕССО HELS

1 349,10 грн.

12.12.2011

перевезення у центр корекції стопи

48,00 грн.

12.12.2011

-супінатор

170,00 грн.

13.01.2012

з басейну (7 занять ЛФК)

310,00 грн.

04.04.2012

туфлі з ортопедичною устілкою

1 499,40 грн.

27.04.2012

набірні для відновлювальної ЛФК

899,00 грн.

22.10.2012

'язковий внесок до лікарні

100,00 грн.

22.10.2012

на операцію № 3

86,65 грн.

23.10.2012

на операцію № 3

31,20 грн.

Під

час ДТП був пошкоджений його одяг: шорти вартістю 390,00 грн., кофта Дизель - 420,00 грн., сандалі ЕССО - 760,00 грн., на загальну суму 1 570,00 грн.

У зв'язку з пошкодженням автомобіля ОСОБА_1 поніс витрати:

- 23 листопада 2011 року по оплаті послуг евакуатора та стоянки тимчасового тримання у сумі 2 080,00 грн.;

- 08 грудня 2011 року по оплаті послуг СТО "АвтоМайстер" щодо часткової розборки авто для огляду експертом у сумі 505,00 грн.;

- 06 серпня 2012 року пооплаті зберігання розібраного автомобіля на СТО "АвтоМайстер" у розмірі 2 000,00 грн.

Витрати на проїзд з м. Дніпропетровськ до м. Донецьк та м. Ясинувата під час розслідування ДТП та на судові засідання Ясинуватського міськрайонного суду,на проживання під час цих поїздок склали 8 836,67 грн.:

02.11.2011

з м. Дніпропетровська для проведення слідчих дій на місці ДТП

1 585,00 грн.

08.11.2011

з м. Дніпропетровська до м. Ясинувата для дачі показань слідчому

1 645,00 грн.

02.01.2012

Дніпропетровськ-Донецьк на судове засідання

83,64 грн.

03.01.2012

готелю "Біла сова"

680,00 грн.

04.01.2012

Донецьк - Дніпропетровськ

120,52 грн.

05.02.2012

Дніпропетровськ-Донецьк

83,64 грн.

05.02.2012

м. Донецьк

127,25 грн.

05.02.2012

готелю "Біла сова"

340,00 грн.

06.02.2012

Ясинувата - Дніпропетровськ

51,72 грн.

06.02.2012

залу очікувань у м. Ясинувата

60,00 грн.

06.03.2012

Дніпропетровськ-Донецьк

179,56 грн.

06.03.2012

м. Донецьк

191,10 грн.

06.03.2012

готелю "Централь"

500,00 грн.

07.03.2012

Донецьк - Дніпропетровськ

83,64 грн.

27.03.2012

білетів через перенесення судового засідання

55,32 грн.

12.04.2012

Донецьк - Дніпропетровськ

192,92 грн.

12.04.2012

Дніпропетровськ - Донецьк

176,70 грн.

12.04.2012

Ясинувата - Дніпропетровськ

62,26 грн.

09.08.2012

на пальне на судове засідання

485,00 грн.

28.12.2012

на пальне на психологічну експертизу

712,00 грн.

10.06.2013

на пальне на судове засідання

459,00 грн.

16.07.2013

на пальне на судове засідання

514,00 грн.

05.11.2013

на пальне на судове засідання

441,00 грн.

12.10.2011

доставки поштової кореспонденції слідчому Ясинуватського СВ Бекарь С.С.

7,40 грн.

Загальна

сума витрат ОСОБА_1 на придбання медичних препаратів, медичної техніки, відновлювальні процедури; витрат, пов'язаних з автомобілем після ДТП; витрат, пов'язаних з проїздом із м. Дніпропетровська для проведення слідчих дій та судових засідань Ясинуватського міськрайонного суду та найманням житла, складає 26 304,04 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди. Він є представником італійської фірми Euroimpianti в Україні. Його робота складається з пошуку покупців обладнання та укладення угод. У зв'язку із пошкодженням автомобіля та здоров'я цю роботу він втратив. При цьому зірвалася укладена раніше угода комісії від 02 серпня 2011 року про придбання та передачу контрагенту комплекту фарбувального обладнання для автомобільних дисків на загальну суму 412 508 грн. Його гонорар за цим договором мав скласти 41 250 грн. У зв'язку із неможливістю за станом здоров'я та у відсутність транспортного засобу виконати умови договору договір контрагентом був розірваний, внаслідок чого йому завдані збитки у розмірі 41 250 грн., які мають бути відшкодовані відповідачем.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження фахівця № 1323/11-09 від 30.11.2011 року автомобіль ВАЗ 21130 ЗНГ, 2005 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який був пошкоджений під час ДТП, відновленню не підлягає; шкода, завдана ОСОБА_2 внаслідок пошкодження транспортного засобу, складає 41 311,54 грн. Витрати у зв'язку із проведенням автотоварознавчого дослідження склали 700,00 грн., всього 42 011,54 грн.

Внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_4 позивачам завдано і моральної шкоди.

Моральна шкода, заподіяна позивачу ОСОБА_1, полягає у тому, що в результаті ДТП було ушкоджено його здоров'я, він тривалий час відчував сильний фізичний біль, сильну депресію та страх за своє життя. Він переніс три хірургічні операції та тривалий час був непрацездатний, через що не міг працювати і відповідно відчував матеріальні труднощі.

Моральна шкода, завдана позивачу ОСОБА_2, полягає в тому, що через травми, які отримав її чоловік, вона пережила сильний стрес та тривалий час знаходилась у депресії, внаслідок чого погіршився стан її здоров'я, порушився сон, оскільки вона хвилювалася за стан здоров'я чоловіка, його можливу інвалідність. Моральних страждань завдавало їй і пошкодження транспортного засобу, через яке вона з маленькою дитиною вимушена була користуватися громадським транспортом.

Вважають, що завдані їм матеріальні збитки, мають бути відшкодовані з урахуванням індексу інфляції, який за період з вересня 2011 року по вересень 2017 року, складає 2,23.

Просили стягнути з відповідача:

- на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 58 658,00 грн. (26 304,04 грн. х 2,23) та упущену вигоду за договором з ТОВ "Кронас - Логістик" від 02.08.2011 року в розмірі 91 987,50 грн. (41 250,00 грн. х 2,23);

- на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 93 685,73 грн. (42 011,54 грн. х 2,23);

- на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1 500 000 грн.;

- на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 500 000 грн. (а.с. 2 - 13 т. 1).

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 27 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 5 041,65 грн., на відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн., на відшкодування витрат на правову допомогу 10 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 42 011,54 грн., на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 8,53 грн., на користь ОСОБА_2 - 12,80 грн. (а.с. 29 - 44 т. 3).

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилаються на необґрунтованість, несправедливість судового рішення, його невідповідність принципам законності, ефективності та безсторонності.

Просять рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 листопада 2018 року частково скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

- стягнути з ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 67 450,19 грн., моральну шкоду в розмірі 1 500 000 грн., витрати на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 23 000 грн., витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 грн.; судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

- стягнути з ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 148 845,39 грн., моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

- в іншій частині рішення суду залишити без змін (а.с. 59 - 70 т. 3).

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

З приводу матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, зазначає, що до матеріальної шкоди позивачами включені їх витрати на проживання, переїзд із одного населеного пункту до іншого, придбання пального та багато іншого ніяким чином не пов'язаного із справою, не надано доказів, причинного зв'язку з підставами звернення до суду.

При розрахунку моральної шкоди позивачами самостійно (без залучення експерта) застосована методика професора А.М. Ерделевського, що базується на припущеннях та не має наукового обґрунтування.

Крім того, зазначив, що ПАТ "Донецькоблгаз " є юридичною особою, до складу якої входять 19 відокремлених підрозділів (філій), в тому числі Ремонтно-будівельне управління "Газ-Сервіс". Відповідно до Положення Ремонтно-будівельне управління "Газ-Сервіс" наділено повноваженнями прийому на роботу, нарахування заробітної платні, має власний баланс та розрахункові рахунки.

Станом на теперішній час ПАТ "Донецькоблгаз" та його відокремленні структурні підрозділи знаходяться під впливом форс-мажорних обставин, які настали з 14.04.2014 року, коли Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2014 року ""Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Згідно з наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7.10.2014 року №33/6/а були визначені райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення, зокрема, Донецька область - з 07 квітня 2014 року.

ПАТ "Донецькоблгаз" (код ЄДРПОУ 03361075, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 23а) та його структурні підрозділи, зокрема, Ремонтне-будівельне управління "Газ-Сервіс" (код ЄДРПОУ 24800589; 86123, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Фонтанна, 46), господарську діяльність здійснювали на адміністративній території Донецької області.

Згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р, від 02.12.2015 року № 1275-рм. Донецьк, м. Макіївка відносяться до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Зазначені населені пункти також включенні до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р.

Факт форс-мажору (обставин непереборної сили) у зв'язку з проведенням заходів АТО відносно ПАТ "Донецькоблгаз" підтверджується Сертифікатом ТПП України від 30.07.2014 року № 2059/05-4.

ПАТ "Донецькоблгаз" відповідно до рішення загальних зборів від 29.05.2015 року змінило місцезнаходження і на теперішній час здійснює діяльність за адресою: м. Краматорськ Донецької області, вул. Південна, 1. Діяльність структурних підрозділів, які перебувають на території, на якій проводяться заходи АТО і на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження, припинена.

Щодо Ремонтно-будівельного управління "Газ-Сервіс" (код ЄДРПОУ 24800589) наглядовою радою ПАТ "Донецькоблгаз" 10.08.2015 року (протокол №149) було прийнято рішення про зміну місцезнаходження на: Донецька обл. м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 28Б. Проте фактично даний структурний підрозділ з 30.06.2015 року не працює.

11.08.2015 року аварійно-диспетчерською службою ПАТ "Донецькоблгаз", яка знаходилась у м. Донецьку, вул. Рози Люксембург, 23-а, у телефонному режимі було повідомлено про факти захоплення будинку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, 23А, а також структурних підрозділів, які знаходилися на території, на якій проводилися заходи АТО., в тому числі РБУ "Газ-Сервіс". Товариством до правоохоронних органів було скеровано заяви про скоєння злочину, за якими відкрито кримінальні провадження за фактами захоплення невстановленими особами майна товариства, зокрема, адміністративної будівлі РБУ "Газ-Сервіс". Жодні документи з території структурного підрозділу вивезти або передати не є можливим, а тому неможливо підтвердити або спростувати чи знаходився ОСОБА_8 у трудових відносинах з ПАТ "Донецькоблгаз" в особі РБУ "Газ-Сервіс", чи виконував він трудове завдання, чи нараховувалася (виплачувалася) йому заробітна плата, чи правомірно він керував транспортним засобом. На даний час всі первинні бухгалтерські та кадрові документи знаходяться у приміщеннях захоплених підрозділів (філій) і ПАТ "Донецькоблгаз" не має до них доступу. Печатки цих підрозділів втрачені, про що є повідомлення у газеті "Урядовий кур'єр". Усі додані до позовної заяви позивачами документи (докази) є недостовірними (неприйнятними), виданими невстановленими особами з проставлянням невідомих штампів та печаток, з території де органи державної влади тимчасово не виконують функції держави, тому не можуть бути доказами по справі.

Оскільки ПАТ "Донецькоблгаз" знаходиться під впливом форс мажорних обставин, які засвідчено для ПАТ "Донецькоблгаз" сертифікатом Торгово-промислової палати України з 01 липня 2014 року (на момент видачі сертифіката обставини тривають і визначити дату їх закінчення не можливо), відповідач звільняється від цивільно-правової відповідальності.

2. Як вбачається з матеріалів справи, доказами упущеної вигоди є договір від 02.08.2011 року між ТОВ "Кронас-Логістик"(комітент) та ОСОБА_1.(комісіонер), додаток № 1 до договору від 02.08.2011 року, претензія, повідомлення про розірвання договору.

Відповідно до позиції Верховного Суду для стягнення упущеної вигоди необхідно довести високий ступінь ймовірності такої вигоди (тобто довести, що вигода позивача мала реальний характер і він би безперечно її отримав, якби не протиправні дії відповідача). Позивачем не надано суду відповідних доказів, не доведено високий ступінь ймовірності такої вигоди.

3. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, згідно матеріалів справи доказами надання правової допомоги є договір про надання правої допомоги та довідка про сплату винагороди. Ці документи складені самим адвокатом та документально не доводять факт витрат та їх сплату (договір про надання правової допомоги не містить інформації щодо об'єму правової допомоги з зазначенням номеру справи щодо саме цього клієнта, доказів здійснення оплати послуг, звіту щодо витраченого часу на послуги, жодний документ не підписаний позивачем, розрахунку витрат тощо).

Довідка про сплату винагороди не підвереджує факт сплати грошових коштів адвокату, так як не підписана позивачем (документи, що підтверджують сплату грошових коштів через установи банку відсутні).

Використовуючи правову позицію Європейського суду з прав людини при розгляді справи № 910/17635/15, Вищий господарський суд Українизазначив, що враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, відсутність обґрунтування формування гонорару адвоката, позивач має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Документи, які надані позивачем, не підтверджуються надання позивачам правової допомоги.

4. Позивачі безспірно дізналися про порушення свого права 28.09.2011 року (день ДТП) та про особу, яка має його відновити (власник автомобіля - ПАТ "Донецькоблгаз") 05.11.2013 року (дата ухвалення судового рішення апеляційним судом Донецької області), хоча могли дізнатися раніше.

До Дружківського міського суду Донецької області за захистом свого порушеного права позивачі звернулися зі спливом позовної давності, що є підставою для відмови у позові на підставі зави відповідача (частина четверта статті 267 ЦК України) (а.с. 96 - 100 т. 1).

В судове засідання апеляційного суду 27 березня 2019 року з'явилася представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат Снєжко А.Г., яка діє на підставі ордерів серія ДН № 040658 від 26.12.2018 року та серія ДН № 040659 від 26.12.2018 року (а.с. 73, а.с. 74 т.3). Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через Бабушкінський районний суд м. Дніпро.

Представник відповідача ПАТ "Донецькоблгаз" у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи 27 березня 2019 року (після відкладення справи 20 березня 2019 року) повідомлений, судова повістка - повідомлення направлена на електронну адресу відповідача та отримана ним 21 березня 2019 року (а.с. 152, а.с. 154, а.с. 170 т. 3). Представник відповідача апеляційний суд про причини неявки у судове засідання 27 березня 2019 року не повідомив і відповідно до частини 3 ст.131 ЦПК України вважається, що він не з'явився у судове засідання 27 березня 2019 року без поважних причин.

Раніше, разом із письмовим відзивом на апеляційну скаргу, відповідач направив до апеляційного суду заяву від 28.01.2019 року № 15/1-230 (підписана головою правління) про розгляд справи без участі представників ПАТ "Донецькоблгаз"(а.с. 102 т. 3).

Третя особа ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи 27 березня 2019 року був повідомлений відповідно до частини 1 ст. 1^{1 Закону України від 12.08.2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" шляхом розміщення 21 березня 2019 року інформації на офіційному веб-порталі судової влади (а.с. 167 т. 3).}

^{Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу 27 березня 2019 року у відсутність представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.}

^{Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник Снєжко А.Г. у судовому засіданні апеляційного суду 27 березня 2019 року доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.}

^{Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів та їх представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.}

^{Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.}

^{Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.}

^{Судом першої інстанції встановлено, що 28 вересня 2011року о 12.40 год. у світлий час доби, ОСОБА_4, керуючи належним ВАТ "Донецькоблгаз" технічно справним автомобілем марки ГАЗ-2705, реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався по другорядній дорозі, що примикає до головної автодороги Знаменка - Луганськ - Ізварино 436 км + 500 м в Ясинуватському районі Донецької області. Не переконавшись у безпеці своїх дій, виїхав на автодорогу Знаменка - Луганськ - Ізваріно, діючи у порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 "б", 10.1, 16.11 ПДР України, маючи реальну та об'єктивну можливість своєчасно виявити небезпеку для подальшого свого руху - автомобіль ВАЗ-21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який наближався до нього зліва по головній дорозі Знаменка - Луганськ - Ізваріно та рухався у напрямку м. Красноармійськ, не переконавшись у безпеці своїх дій, які виразились у злочинній самовпевненості, виїхав на автодорогу Знаменка - Луганськ - Ізваріно, не дав перевагу в русі (не вступив дорогу) водію автомобіля ВАЗ-21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, внаслідок чого сталось зіткнення між автомобілями. Під час ДТП ОСОБА_1 були заподіяні: забиття м'яких тканин голови в області чола, забиті рани обох колінних суглобів; закритий перелом лівої ключиці в середній третині зі зміщенням; закриті оскольчаті переломи 4-5 плюсневих кісток правої стопи; оскольчатий субкапітальний перелом 2-ої плюсневої кістки зі зміщенням відламків, які вимагають для свого загоєння термін понад 21 день (більше 3-х тижнів), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Таким чином, діями водія ОСОБА_4 були створені необхідні умови виникнення аварійної обстановки, що виразилася у порушенні ним п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1 і 16.11 ПДР України, при дотриманні яких він мав технічну можливість попередити цю ДТП, його дії полягають у прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.}

^{Зазначені обставини ДТП встановлені вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2013 року, який набрав законної сили 05 листопада 2013 року та яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України (а.с. 15 - 19 т. 3).}

^{Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05.11.2013 року вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2013 року скасовано в частині вирішення цивільного позову, справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства; в решті вирок залишено без змін (а.с.45 - 49 т. 1).}

^{Відповідно до частини 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.}

^{Згідно наказу № 54/к від 17.05.2005 року, який підписаний начальником РБУ "Газ-сервіс" Донецького обласного відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", ОСОБА_4 прийнято водієм РБУ "Газ-сервіс" (а.с. 106 т. 1, а.с. 11 т. 2).}

^{Відповідно до подорожнього листа № 036964 від 28.09.2011 року, виданого Ремонтно-будівельним управлінням "Газ-сервіс" Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на автомобіль ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 виїхав з гаража о 08-00, заїхав о 17-00 год. (а.с. 107-108 т. 1, а.с. 9-10 т. 2).}

^{Суд першої інстанції встановив, що власником транспортного засобу ВАЗ-21130 ЗНГ, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN-XTA21130054050875 XTA21130054050875, реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CАА 456273, виданого ВРЕВ-2 при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області 21.04.2010 року (а.с. 24 т. 1).}

^{ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої 28.04.2010 року на його ім'я ОСОБА_2 зі строком дії до 28 квітня 2013 року (а.с. 22 - 23 т. 1).}

^{З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 28 по 30 вересня 2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Обласній травматологічній лікарні м. Донецька, поступив в ургентному порядку, діагноз: забиті рани обох колінних суглобів; закритий перелом лівої ключиці з помірним зміщенням; закриті оскольчаті переломи 4-5 плюсневих кісток правої стопи; оскольчатий субкапітальний перелом 2-ої плюсневої кістки з помірним зміщенням, забиття м'яких тканин голови, підшкірна гематома, що підтверджується випискою з історії хвороби № 76161 (а.с. 26 т. 1).}

^{З 10 жовтня по 26 жовтня 2011 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології СМСЧ-6 м. Дніпропетровська з діагнозом: закритий перелом с/з лівої ключиці зі зміщенням відламків; закриті оскольчаті переломи 4-5 плюсневих кісток правої стопи зі зміщенням; закритий оскольчатий субкапітальний перелом 2-ої плюсневої кістки правої стопи зі зміщенням відламків. 11 жовтня 2011 року здійснена операція - з/репозиція підголовчатого перелому 2-й плюснової кістки правої стопи з чрезшкірною фіксацією спицею Кіршнера та діафіксацією спіцами Кіршнера оскольчатого перелому 5-ої плюсневої кістки правої стопи, гіпсовий лангет до в/з голені; 13 жовтня 2011 року проведена операція - відкрита репозиція, накостний остеосинтез лівої ключиці LСР пластиною системи Medimetall, що підтверджується виписним епікризом (а.с. 27 - 28 т. 1).}

^{Згідно листків непрацездатності ОСОБА_1 перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з 28 вересня 2011 року по 26 грудня 2011 року (а.с. 31 - 35 т. 1).}

^{Згідно виписного епікризу СМСЧ-6 м. Дніпропетровська ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 22 жовтня по 05 листопада 2012 року у відділенні травматології, 23 жовтня 2012 року проведена операція з видалення пластини з лівої ключиці (а.с. 29 - 30 т. 1).}

^{Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи, суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст. 1166, ст. 1167, ст. 1187, ст. 1172 ЦК України.}

^{Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, є джерелом підвищеної небезпеки.}

^{Відповідно до частин 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.}

^{Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.}

^{Враховуючи зазначене, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої позивачам, правильно виходив з того, що вирок суду в кримінальному провадженні щодо водія ОСОБА_4, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду при розгляді цієї цивільної справи про правові наслідки дій чи бездіяльності водія ОСОБА_4 в питанні чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, а тому факт скоєння ДТП за участю транспортного засобу ГАЗ-2705, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ПАТ "Донецькоблгаз", під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок якого був пошкоджений транспортний засіб ВАЗ-21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та факт заподіяння під час ДТП ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, вина водія ОСОБА_4 у скоєнні ДТП доказуванню у цій цивільній справі не підлягають.}

^{Враховуючи, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_4 28 вересня 2011 року, керуючи транспортним засобом ГАЗ-2705, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належав ВАТ "Донецькоблгаз", виконував свої трудові обов'язки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що завдана позивачам внаслідок ДТП шкода, має бути відшкодована відповідачем - ПАТ "Донецькоблгаз".}

^{Згідно наданого відповідачем Положення про Ремонтно-будівельне управління "Газ-сервіс", яке затверджено наглядовою радою ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (протокол № 149 від 10.08.2015 року), Ремонтно-будівельне управління "Газ-сервіс" є відокремленим структурним підрозділом ПАТ "Донецькоблгаз" без права юридичної особи (а.с. 218 - 230 т. 1). Відповідач визнає, що і станом на 28 вересня 2011 року Ремонтно-будівельне управління "Газ-сервіс" мало такий же правовий статус.}

^{В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що жодні документи з території структурного підрозділу РБУ "Газ - сервіс"вивезені не були, а тому підтвердити або спростувати чи знаходився ОСОБА_4 у трудових відносинах з ПАТ "Донецькоблгаз"в особі РБУ "Газ - сервіс",чи виконував трудове завдання чи правомірно керував транспортним засобом, є неможливим. Усі додані позивачами до позовної заяви документи (докази) є недостовірними (неприйнятними), виданими невстановленими особами з проставлянням невідомих штампів та печаток з території, де органи державної влади тимчасово не виконують функції держави, тому не можуть слугувати доказами по справі.}

^{Проте факт належності транспортного засобу ГАЗ-2705, реєстраційний номер НОМЕР_3, за участю якого сталося 28 вересня 2011 року ДТП, ПАТ "Донецькоблгаз" встановлено таким, що набрав законної сили вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2013 року (а.с. 15-19 т. 2), та цим вироком зазначений транспортний засіб повернутий, як речовий доказ, саме ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".}

^{Позивачами до матеріалів справи надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АНС 275263, яке видано 16.12.2008 ВРЕР м. Макіївки при УДА ГУМВС України в Донецькій області, згідно якого транспортний засіб ГАЗ 2705 414 ЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_3, належить ВАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", код ЄДРПОУ 03361075 (а.с. 7 т. 2), яка ними була знята з матеріалів кримінальної справи. Код ЄДРПОУ 03361075, зазначений у свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, співпадає з кодом ЄДРПОУ відповідача у справі.}

^{Згідно пояснень позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду копія наказу № 54/к від 17.05.2005 року про прийняття ОСОБА_4 на роботу та копія подорожнього листа від 28.09.2011 року ним також були зняті з матеріалів кримінальної справи.}

^{Доказів про те, що транспортний засіб ГАЗ-2705, реєстраційний номер НОМЕР_3, не належить ПАТ "Донецькоблгаз", відповідачем суду не надано, як не надано і доказів про те, що ОСОБА_4 28 вересня 2011 року неправомірно заволодів транспортним засобом.}

^{Крім того, вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2013 року також встановлено, що як на час скоєння ДТП, так і на час розгляду кримінальної справи ОСОБА_4 працював водієм Ремонтно-будівельного управління "Газ-сервіс" ПАТ "Донецькоблгаз". Зазначені обставини були встановлені задовго до початку антитерористичної операції, а тому посилання відповідача на те, що додані позивачами до позовної заяви документи (докази) є недостовірними (неприйнятними), виданими невстановленими особами з проставлянням невідомих штампів та печаток з території, де органи державної влади тимчасово не виконують функції держави, тому не можуть слугувати доказами по справі, є необґрунтованими.}

^{Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.}

^{Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.}

^{Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1323/11-09 від 30.11.2011 року, складеного експертом Центру незалежних експертиз ОСОБА_9, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 42 354,65 грн.; вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 41 311,54 грн. Відновлення транспортного засобу економічно не доцільно (а.с. 81-105 т. 1).}

^{Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1323 від 30.11.2011 року, виданої експертом ОСОБА_9, позивачем ОСОБА_2 сплачено за автотоварознавче дослідження авто НОМЕР_4, 700,00 грн. (а.с. 132 т. 1).}

^{Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що її позовні вимоги є доведеними у розмірі 42 011,54 грн. (41 311,54 + 700,00), оскільки позивач, як власник пошкодженого автомобіля, погодилась, що він є фізично знищеним і намірів щодо ремонту автомобіля вона не має.}

^{Враховуючи, що цю шкоду позивач просила відшкодувати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 93 685,73 грн., суд правильно зазначив, що законодавством України не передбачено відшкодування завданої шкоди з урахуванням індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, що відшкодування шкоди не є порушенням грошового зобов'язання.}

^{Висновок суду щодо незастосування до спірних правовідносин вимог ст. 625 ЦК України позивачем ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не оскаржується.}

^{Не погоджуючись з рішенням суду про стягнення на її користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, 42 011,54 грн., позивач ОСОБА_2В посилається на те, що суд стягнув шкоду відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1323/11-09 від 30.11.2011 року. Проте вартість шкоди станом на 2011 рік значно менше реальної вартості знищеного автомобілю на момент розгляду справи. Враховуючи, що у висновку автотоварознавчого дослідження № 1323/11-09 від 30.11.2011 року вартість матеріальної шкоди визначена у доларовому еквіваленті 5 170, 60 $ (арк. 11 висновку), реальна вартість шкоди складатиме по курсу НБУ станом на 27.11.2018 року 144249,39 грн. (5 170,60 x 27,898).}

^{Зазначені доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі.}

^{Визначаючи вартість матеріальної шкоди, експерт у висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1323/11-09 від 30.11.2011 року дійсно виходив з ціни транспортного засобу згідно довідкової літератури 5 020,00 USD, після чого застосував курс долара США до української гривні 7,9897 та визначив вартість матеріальної шкоди у 41 311,54 грн. (аркуш 8 висновку, а.с. 81-105 т. 1). У висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1323/11-09 від 30.11.2011 року, зокрема, і на аркуші 11, відсутня ціна транспортного засобу 5 170,60 USD, яка зазначена в апеляційній скарзі.}

^{Посилаючись на невідповідність розміру завданої шкоди, яка стягнута на її користь за пошкоджений транспортний засіб, реальній вартості втраченого майна на момент розгляду справи, позивач ОСОБА_2 будь-яких доказів щодо реальної вартості транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент розгляду справи у 2018 році не надала. Доказів про те, що ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 21130, 2005 року випуску, і станом на 2018 рік, враховуючи економічний стан в державі, наявні пропозиції продажу транспортних засобів такої ж марки та моделі, наявний попит на такі транспортні засоби, залишилася незмінною і складає 5 020,00 USD, позивачем суду також не надано.}

^{Визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, у спосіб запропонований в апеляційній скарзі, а саме, шляхом застосування іншого, діючого станом на час розгляду справи, курсу долара США до гривні, до ціни транспортного засобу, визначеної у висновку автотоварознавчого дослідження, з якої виходив експерт, діючим законодавством не передбачено.}

^{Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.}

^{Відповідно до частини 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.}

^{Відповідно до частини 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.}

^{Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.}

^{Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.}

^{Крім того, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, у розмірі 144 249,39 грн. позивач ОСОБА_2 у суді першої інстанції не заявляла. У позовній заяві вона просила відшкодувати їй вартість матеріальної шкоди у розмірі 41 311,54 грн. з урахуванням індексу інфляції 2,23, що складало 92 124,73 грн. (без урахування вартості автотоварознавчого дослідження).}

^{Відповідно до п. 2 частини 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.}

^{Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.}

^{Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.}

^{Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.}

^{В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.}

^{Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.}

^{Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).}

^{Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування позивачам завданої матеріальної шкоди, суд першої інстанції не прийняв до уваги докази надані позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування понесених після ДТП витрат у зв'язку із пошкодженням автомобіля ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: квитанцію № 041743 від 23.11.2011 року - перевозка авто, стоянка на суму 1 700 грн.; квитанція № 041744 від 23.11.2011 року - перевозка авто на суму 380 грн.; фіскальний чек № 0232 від 08.12.2011р. на суму 505,00 грн., посилаючись, що з них не вбачається, що ці витрати понесені саме позивачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, пов'язаної з зазначеними витратами на автомобіль, у розмірі 4 585,00 грн. задоволенню не підлягають.}

^{Не погоджуючись з таким висновком суду, позивачі в апеляційній скарзі посилаються на його необґрунтованість. Зазначають, що розрахункові документи, акти приймання-передавання виконаних робіт містять посилання на замовника ОСОБА_1 та пошкоджений автомобіль ВАЗ 21130. Так як позивачі знаходяться у шлюбі, то відповідно до статей 60, 61, 65 СК України неважливо хто саме сплачував ці послуги.}

^{Зазначені доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає частково обґрунтованими.}

^{На підтвердження витрат по оплаті послуг евакуатора та тимчасового зберігання пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 2080,00 грн. позивачем ОСОБА_1 надано:}

^{- акт приймання-передавання виконаних робіт від 23.11.2011 року, згідно якого адвокат володільця транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, Лобушко В.В., як замовник, прийняв, а СПД ОСОБА_11, як виконавець, передав виконані роботи: 1. транспортування транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 380,00 грн. (погрузка - розвантаження, перевезення 16 км); 2. автостоянка 54 доби 1 080,00 грн. (54 х 20 грн.); 3. доставка на стоянку 620,00 грн. (а.с. 122 т. 1);}

^{- розрахункову квитанцію СПД ОСОБА_11 від 23.11.2011 року № 041743 на суму 1 700 грн. (перевезення авто НОМЕР_4, 620 грн. та стоянка 1 080,00 грн.) (а.с. 122 т. 1);}

^{- розрахункову квитанцію СПД ОСОБА_11 від 23.11.2011 року № 041744 на суму 380 грн. (перевезення авто НОМЕР_4) (а.с. 122 т. 1).}

^{Незважаючи на те, що у розрахункових квитанціях дійсно не зазначено платника, в них зазначено марку та реєстраційний номер транспортного засобу щодо якого надавалися послуги, які співпадають з маркою та реєстраційним номером пошкодженого під час ДТП транспортного засобу, яким керував позивач ОСОБА_1 та який зареєстрований на ім'я його дружини ОСОБА_2}

^{Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 від 11.04.2007 року, він зареєстрований у м. Донецьк (а.с. 127 т. 1), тобто за місцем скоєння ДТП. Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2008 року СПД ОСОБА_11 здійснює вантажні перевезення (а.с. 127 т. 1).}

^{Згідно пояснень позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду після ДТП транспортний засіб ВАЗ 21130 не міг рухатися, а тому був поміщений на стоянку у м.Донецьку, де зберігався весь час досудового розслідування. 23 листопада 2011 року виникла необхідність в його транспортуванні на СТО для часткової розборки з метою проведення автотоварознавчого дослідження, з чим і були пов'язані зазначені вище витрати.}

^{Такі пояснення позивача підтверджуються матеріалами справи, згідно яких щодо транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, у листопаді 2011 року дійсно проводилося автотоварознавче дослідження, що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1323/11-09 від 30.11.2011 року (а.с. 81-105 т. 1). Зазначена в акті приймання-передавання виконаних робіт кількість днів стоянки транспортного засобу - 54 доби відповідає кількості днів між датою ДТП (28.09.2011 року) та 22 листопада 2011 року.}

^{На підтвердження витрат по оплаті часткового розбирання автомобіля у розмірі 505 грн. позивачем ОСОБА_1 суду надані:}

^{- рахунок ТОВ "АвтоМайстер"№ 982 від 28.11.2011 року на суму 505,00 грн. (часткове розбирання автомобіля) та наряд-замовлення № 982 від 28.11.2011 року щодо часткового розбирання автомобіля ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, в яких замовником зазначено ОСОБА_1 (а.с. 123 - 124 т. 1);}

^{- акт виконаних робіт № 903 від 08.12.2011 року про виконання часткового розбирання автомобіля ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому замовником зазначено ОСОБА_1, яким і підписано акт виконаних робіт (а.с. 125 т. 1);}

^{- фіскальний чек № 0232 від 08.12.2011 року на суму 505,00 грн., виданий СТО ТОВ "АвтоМайстер" (а.с. 125 т. 1).}

^{Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив позивачу ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на послуги евакуатора та тимчасове зберігання пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 2 080,00 грн. та по оплаті послуг СТО з часткового розбирання транспортного засобу з метою проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 505,00 грн., а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обгрунтованими та на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача слід стягнути витрати, пов'язані із зберіганням, транспортуванням та частковим розбиранням транспортного засобу після ДТП, у розмірі 2 585,00 грн. (2 080 + 505).}

^{На підтвердження витрат на зберігання транспортного засобу ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 2 000 грн. позивачем надано рахунок ТОВ "АвтоМайстер" № 499 від 06.08.2012 року на суму 2 000,00 грн., в якому замовником зазначено ОСОБА_1 (а.с. 126 т.1).}

^{Проте документів, які підтверджують оплату зазначеного рахунку, позивачем суду не надано. У судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтвердив, що фінансового документа про оплату 2 000 грн. у нього не має, оскільки такий його адвокат йому не передавав. До якого часу пошкоджений автомобіль зберігався на стоянці ТОВ "АвтоМайстер" позивач конкретно пояснити не зміг.}

^{Враховуючи, що позивачем не надано документів про оплату рахунку ТОВ "АвтоМайстер" № 499 від 06.08.2012 року на суму 2 000,00 грн., підстави для відшкодування йому цих витрат відсутні.}

^{Відповідно до частини 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.}

^{Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування позивачу ОСОБА_1 вартості зіпсованого внаслідок ДТП одягу, а саме: шорти - 390,00 грн., кофта "Дизель" - 420,00 грн., сандалі ECCO - 760,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є недоведеними, позивачем не надано належних доказів на їх підтвердження.}

^{Зазначений висновок суду позивачами не оскаржується, вони з ним погоджуються.}

^{Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування позивачу ОСОБА_1 витрат на проїзд з м. Дніпропетровська до м. Донецьк та м. Ясинувата під час досудового розслідування кримінальної справи та на судові засідання Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області для розгляду кримінальної справи, витрат на найм житла у загальній сумі 8 829,27 грн., витрат по оплаті доставки поштової кореспонденції слідчому Ясинуватського СВ Бекарь С.С. у розмірі 7,40 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ці витрати, пов'язані з переїздом сторін та їх представників до іншого населеного пункту за місцем провадження у справі, найманням житла, несуть сторони.}

^{Не погоджуючись з рішенням суду в цій частині, позивачі в апеляційній скарзі посилаються на порушення судом норм процесуального права, зокрема, статей 133, 138, ст. 141 ЦПК України, неврахування судом, що явка позивачів до суду була пов'язана з їх участю у судових засіданнях за викликом суду та є процесуальною дією, що переїзди до суду та найм житла є судовими витратами, які мають покладатися на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем надані належні докази, що підтверджують факт переїздів до суду та найм житла, оплату цих послуг на загальну суму 8 829,27 грн.: бланк виконання заказу на транспортні послуги за маршрутом Дніпропетровськ - Донецьк від 02.11.2011 року на суму 1 585 грн., бланк виконання заказу на транспортні послуги за маршрутом Дніпропетровськ - Донецьк - Ясинувата від 08.11.2011 року на суму 1 645 грн., проїзні документи УА № 306162, УА № 306161 на загальну суму 83,64 грн., квитанції №№ 2090, 2103 на проживання у готелі "Біла Сова" м. Макіївки на загальну суму 680,00 грн., проїзні документи УТ № 475199, УТ № 475198 на загальну суму 120,52 грн., проїзні документи УБ № 614620, УБ № 614619 на загальну суму 83,64 грн., квитанція послуг таксі на суму 127,25 грн., квитанція № 29 на проживання у готелі "Біла Сова" м. Макіївки на суму 340,00 грн., проїзні документи УБ № 614626, УБ № 614627 на загальну суму 51,72 грн., фіскальні чеки №№ 9267, 9268, 9269 на оплату послуг кімнати відпочинку на вокзалі Ясинувата на загальну суму 60 грн., проїзні документи УД № 619664, УД № 619663 на загальну суму 179,56 грн., квитанція послуг таксі на суму 191,10 грн., квитанція № 638 на проживання у готелі "Централь" м.Донецьк на суму 500,00 грн., проїзні документи УД № 619665, УД № 619666 на загальну суму 83,64 грн., документ про повернення проїзних документів на суму 55,32 грн., чеки №№ 149501, 149502 на автоекспрес на суму 192,92 грн., проїзні документи УГ № 621821, УГ № 621820 на загальну суму 176,70 грн., проїзні документи УГ № 643189, УГ № 643190 на загальну суму 62,26 грн., чеки АЗС на суму 485,11 грн., на суму 302,37 грн., на суму 409,97 грн., на суму 459,92 грн., на суму 514, 96 грн., на суму 441, 21 грн. (а.с. 133 - 149 т. 1). Суд не врахував, що позивачі вимушені були брати участь у судовому провадженні у м. Ясинувата з вини відповідача, отже, мають право на відшкодування відповідних витрат.}

^{Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги позивачів, які у кримінальній справі були визнані потерпілими, що витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, в тому числі найманням житла, є процесуальними витратами, які понесені позивачами під час досудового розслідування та розгляду кримінальної справи № 0555/199/2012 по звинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України.}

^{Порядок відшкодування цих процесуальних витрат встановлено главою 8 "Процесуальні витрати" розділу І "Загальні положення" Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року.}

^{Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.}

^{Відповідно до ст. 121 КПК України витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять.}

^{Відповідно до частин 2, 3 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.}

^{Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.}

^{Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.}

^{Відповідно до ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.}

^{Отже, у зв'язку із ухваленням щодо ОСОБА_4 обвинувального вироку процесуальні витрати, понесені позивачами, як потерпілими, у період з 02.11.2011 року по 05.11.2013 року (згідно позовної заяви та доданих до неї документів) у зв'язку із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження у кримінальній справі № 0555/199/2012 за звинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України, мають компенсуватися обвинуваченим.}

^{Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.}

^{Процесуальні витрати, понесені позивачами, як потерпілими, у зв'язку із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження у кримінальній справі, не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України та матеріальною шкодою, яку має відшкодувати юридична особа відповідно до ст. 1172 ЦК України у разі її завдання її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Отже, підстави для відшкодування у цій цивільній справі процесуальних витрат, понесених позивачами, як потерпілими, у зв'язку із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження у кримінальній справі № 0555/199/2012, відповідачем - ПАТ "Донецькоблгаз" на підставі ст. 1172 ЦК України відсутні. З такою позицією погодився представник позивачів - адвокат Снєжко А.Г., яка у судових дебатах у суді апеляційної інстанції просила стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 58 534,54 грн., тобто зменшивши зазначену в апеляційній скарзі суму матеріальної шкоди 67 450,19 грн. на 8 829,27 грн., що є процесуальними витратами у кримінальній справі.}

^{Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.}

^{Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої у зв'язку із ушкодженням здоров'я, суд першої інстанції виходив з того, що в обґрунтування понесених витрат на лікування позивачем надано численні квитанції, з яких неможливо визначити, що витрати на придбання ліків та інших супутніх товарів понесені саме позивачем та саме на його лікування, що ці витрати є виправданими та підтверджені медичною документацією.}

^{Суд прийняв докази, що підтверджують понесені ОСОБА_1 витрати на лікування згідно переліку ліків, зазначених у листах лікарських призначень, зокрема: чек - діагностика на суму 120,00 грн., чек № 1 - пов'язка підтримуюча на суму 100,00 грн., чек - мікропор на суму 24,80 грн., рахунок - фактура № 0040/10 від 11.10.2011 року - комплект гвинтів з пластиною для лікування переломів ключиці на суму 4 815,00 грн., чек - милиці з опорою на суму 100,00 грн., квитанція - устілка - супінатор на суму 170,00 грн., чеки по оплаті занять ЛФК (басейн) на суму 310,00 грн., чек на кетанов на суму 31,20 грн., чек - ліки на операцію на суму 284,00 грн., чек - ліки на суму 86,65 грн., на загальну суму 5 041,65 грн., які стягнув з відповідача.}

^{Посилаючись на вимоги ст.ст. 77, 79 ЦПК України, суд не прийняв надані позивачем ОСОБА_1 докази в обґрунтування понесених витрат на лікування, пожертвування та проїзд, а саме: чек на булівакаін на суму 116,19 грн., квитанцію № 1255 про надання добровільної пожертви на суму 100 грн., рахунок від 10.10.2011року на суму 500 грн. та рахунок від 18.10.2011 року на суму 600 грн. на оплату перевезення службою "Айболіт", квитанцію за комісію банку на суму 48 грн., квитанцію на оплату проїзду на таксі на суму 48 грн., квитанцію № 2996 про надання добровільної пожертви на суму 100 грн., фіскальні чеки на черевики чоловічі на суму 1 349,10 грн. та на суму 1 499,40 грн., квитанцію № MS -37382 від 21.04.2012 року на гантелі наборні хромовані 2 шт. по 15 кг на суму 899 грн., чек на медикаменти на суму 86,65 грн. Зазначені докази суд визнав неналежними, послався, що благодійні внески ніяким чином не стосуються ДТП; на гантелі, на придбання чоловічих черевиків відсутні рекомендації лікаря щодо придбання саме такого виду взуття та гантелей для занять лікувальною фізкультурою. В рахунках на перевезення службою "Айболіт" не вказано, що перевозка цією службою пов'язана саме з лікуванням позивача, що саме цей вид перевезення та послуги санітарів були необхідними для транспортування позивача ОСОБА_1, не зазначено звідки та до якого пункту здійснювалося це перевезення. Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що наявність оригіналів платіжних документів підтверджує факт їх придбання саме позивачем, суд не прийняв до уваги, оскільки останнім не надано доказів у доцільності їх придбання та призначення їх саме на лікування позивача.}

^{Не погоджуючись з таким висновком суду, позивачі в апеляційній скарзі посилаються на те, що суд дав невірну оцінку наданим позивачем доказам, що суд безпідставно не врахував чек від 10.10.2011 року на оплату булівакаїну на суму 116,19 грн. (а.с. 109 т. 1), враховуючи, що позивач потрапив у відділення травматології СМСЧ - 6 м. Дніпропетровськ 10 жовтня 2011 року та саме в цей день був придбаний цей препарат, а 11 жовтня 2011 року позивачу ОСОБА_1 була проведена з-репозиція підголовчатого перелому, операція проходила під проводниковою анестезією (а.с. 27 т. 1). Згідно Інструкції на булівакаїн - це препарат для місцевої анестезії, який застосовується для інфільтраційної анестезії у випадках, коли необхідна значна тривалість ефекту, наприклад, для усунення післяопераційного болю.}

^{З цими доводами апеляційної скарги апеляційний суд погоджується, оскільки дійсно препарат булівакаїн був придбаний 10 жовтня 2011 року під час перебування позивача ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в СМСЧ-6 м. Дніпропетровськ, що підтверджується виписним епікризом СМСЧ-6 м. Дніпропетровськ (а.с. 27-28 т. 1). Отже, суд першої інстанції помилково не врахував ці витрати, пов'язані з ушкодженням здоров'я позивача ОСОБА_1}

^{Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом безпідставно не враховано чек від 22.10.12 року на оплату медикаментів на суму 86,65 грн. (а.с. 120 т. 1), апеляційний суд зазначає, що в цій частині суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків: в абзаці 5 на аркуші 8 рішення суд зазначив, що він цей чек враховує (а.с. 36 т. 3), а в абзаці 14 на аркуші 7 рішення зазначив, що чек на суму 86,65 грн. є неналежним доказом (а.с. 35 - 36 т. 3).}

^{Враховуючи, що зазначені медикаменти були придбані згідно фіскального чеку 22 жовтня 2012 року (а.с. 120 т. 1), що в цей період з 22 жовтня 2012 року по 05 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, перебував на стаціонарному лікуванні в СМСЧ-6, де 23 жовтня 2012 року йому було проведена операція з видалення пластини з лівої ключиці, що підтверджується виписним епікризом (а.с. 29-30 т. 1), згідно пояснень позивача він купив зазначені у фіскальному чеку медичні препарати для того, щоб 23.10.2012 року йому провели хірургічну операцію, апеляційний суд вважає, що ці витрати підлягають відшкодуванню позивачу, оскільки вони пов'язані з ушкодженням його здоров'я 28 вересня 2011 року під час ДТП.}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не врахував у витратах позивача ОСОБА_1 вартість його перевезення службою "Айболіт", а саме, рахунок на 500 грн. від 12.10.2011 року (а.с. 112 т. 1) та рахунок на 600 грн. від 18.10.2011 року (а.с. 115 т. 1), апеляційний суд вважає необґрунтованими.}

^{Згідно виписного епікризу СМСЧ - 6 м. Дніпропетровськ позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології з 10 по 26 жовтня 2011 року (а.с. 27-28 т. 1). Тобто, перевезення згідно наданих рахунків здійснювалося саме під час стаціонарного лікування у м. Дніпропетровськ у СМСЧ - 6, в той час як на наданих позивачем рахунках стоїть печатка ТОВ "Айболіт" м. Черкаси. Пояснення позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду про те, що послуги ТОВ "Айболіт" йому надавалися у м. Дніпропетровську, є недоведеними. Пояснення позивача, що під час стаціонарного лікування він відлучався з медичної установи додому, у зв'язку з чим і користувався послугами ТОВ "Айболіт", суперечать режиму стаціонарного лікування, який передбачає цілодобове знаходження пацієнта у відділенні під наглядом лікарів і середнього медичного персоналу.}

^{Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з наданих рахунків не вбачається звідки та до якого пункту здійснювалися ці перевезення, що позивачем не доведено причинний зв'язок між його витратами на перевезення службою "Айболіт" з його стаціонарним лікуванням, що 12 та 18 жовтня 2011 року він потребував послуг санітарів, які не є працівниками медичного закладу, в якому він перебував на стаціонарному лікуванні, і взагалі послуг санітарів та перевезення спеціальним транспортом.}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що не зрозуміла логіка суду, яким чином травмована людина мала б пересуватися по місту; що міркування суду про те, для лікування потрібне було перевезення або для чогось іншого, недоречні, суперечать принципам цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності сторін.}

^{Необґрунтованими апеляційний суд вважає і доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не врахував при відшкодуванні шкоди фіскальні чеки на черевики чоловічі з ортопедичною устілкою на суму 1 499,40 грн. від 04.04.2012 року (а.с. 119 т. 1) та від 04.12.2011 року на суму 1 349,10 грн. (а.с. 116 т. 1).}

^{Суд першої інстанції правильно зазначив, що на придбання чоловічих черевиків відсутні рекомендації лікаря щодо придбання саме такого виду взуття та взагалі, що позивач у зв'язку із переломом плюснових кісток правої стопи потребував іншого взуття, ніж було у його користуванні. Що стосується рекомендації лікаря щодо ортопедичних устілок (а.с. 37 т. 1), то судом ці рекомендації враховані та позивачу відшкодовано придбання устілки-супінатора, розмір 28, вартістю 170,00 грн. згідно квитанції від 12.12.2011 року (а.с. 117 т. 1).}

^{Посилання позивачів в апеляційній скарзі на загальновідомими знання, що травмованим ногам потрібне зручне взуття, а якщо ноги набрякають, якщо вони після травми понівечені, то розмір потрібно брати більший, щоб було зручно надягати та знімати, щоб менше було болю під час пересування, що людина взимку носить зимове взуття, а весною демісезонне, у зв'язку з чим потрібно було купувати 2 пари черевиків з устілками, не спростовують висновків суду. Посилання позивачів на принцип правдоподібності на підтвердження заявлених позовних вимог не ґрунтується на нормах цивільного судочинства, оскільки такий принцип не належить до принципів цивільного судочинства, які передбачені ст. 2 ЦПК України, та не є конституційною засадою судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.}

^{Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.}

^{З цих же підстав апеляційний суд вважає необґрунтованими і доводи апеляційної скарги про те, що придбання 2 шт. гантелей хромованих на суму 899,00 грн. згідно замовлення № МS -37382 від 21.04.2012 року (а.с. 119 т. 1) було викликано необхідністю реабілітації після операції ключиці, після важкого та тривалого періоду лікування, пов'язаного з обмеженістю у русі, і це загальновідомі знання.}

^{Посилання позивача на наявність в матеріалах справи на а.с. 37 т. 1 доказу, згідно якого зрозуміло в чому полягала післяопераційна реабілітація, яку повинен був проходити позивач, є необґрунтованим.}

^{На а.с. 37 т. 1 знаходиться відповідь Комунального закладу "Міська поліклініка № 6" від 29.12.2011 року на запит адвоката Лобушко В.В., в якій зазначено, що ОСОБА_1 був виписаний з амбулаторного лікування 27 грудня 2011 року в задовільному стані, при виписці надані рекомендації: ортопедичні устілки, продовження ЛФК, ЛФК у басейні, видалення металоконструкції з лівої ключиці через 1 рік (а.с. 37 т. 1). Проте серед рекомендацій відсутні рекомендації щодо використання гантелей, в тому числі вагою по 15 кг.}

^{Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.}

^{Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рекомендація лікаря на використання під час реабілітації гантелей відсутня, а тому ці витрати позивача відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.}

^{Відповідно до ст. 6 ЦПК України суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.}

^{Відповідно до частини 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.}

^{Зазначені процесуальні норми спростовують доводи апеляційної скарги про те, що відмова суду у стягненні всіх витрат позивача на лікування та усе, що пов'язано з ушкодженнями, є неповагою до учасника справи та є необґрунтованою упередженістю.}

^{Є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні витрат на лікування, які підлягають відшкодуванню позивачу ОСОБА_1, допущена арифметична помилка на суму 1 000,00 грн., у зв'язку з чим сума таких витрат (чек - діагностика на суму 120,00 грн., чек № 1 - пов'язка підтримуюча на суму 100,00 грн., чек - мікропор на суму 24,80 грн., рахунок - фактура № 0040/10 від 11.10.2011р. - комплект гвинтів з пластиною для лікування переломів ключиці на суму 4 815,00 грн., чек - костиль з опорою на суму 110,00 грн., квитанція - устілка - супінатор на суму 170,00 грн., чеки - оплата занять ЛФК (басейн) на суму 310 грн., чек - кетанов на суму 31,20 грн., чек - ліки на операцію на суму 284,88 грн., чек - ліки на суму 86,65 грн.) складає не 5 041,65 грн., а 6 052,53 грн. (суд помилився також у вартості милиць, зазначивши 100,00 грн., замість 110,00грн. та у вартості ліків на операцію, зазначивши 284,00 грн., замість 284,88 грн.).}

^{Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з ушкодженням його здоров'я та його лікуванням, у загальній сумі 6 168,72 грн. (6 052,53 + 116,19).}

^{Доводи апеляційної скарги про доведеність витрат позивача , пов'язаних зі шкодою здоров'ю, на суму 11 091,99 грн. є необґрунтованими.}

^{Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування позивачу ОСОБА_1 упущеної вигоди у розмірі 41 250,00 грн., яка з урахуванням індексу інфляції згідно позовної заяви складає 91 987,50 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що доходи у розмірі 41 250,00 грн. дійсно були б ним отримані у разі якщо б відповідач не вчинив протиправних дій. Позивач при розрахунку розміру упущеної вигоди виходив із вірогідності таких збитків, які ймовірно могли бути йому завдані діями відповідача, які він вважає неправомірними. Вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди, які ґрунтуються на розрахунку прибутку, є теоретичними, побудованими на очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені належними доказами, які б свідчили що зазначений розмір прибутку, міг би і повинен був отримати позивач.}

^{Не погоджуючись з такими висновками суду, позивачі в апеляційній скарзі правильно посилаються на їх необґрунтованість.}

^{З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 з січня 2010 року є агентом в Україні італійської компанії EUROIMPIANTI обладнання для фарбування, що підтверджується відповідною заявою компанії EUROIMPIANTI від 11.01.2010 року (а.с. 154 т. 1, а.с. 172-173 т. 3).}

^{Відповідно до частини 1 ст. 243 ЦК України комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.}

^{02 серпня 2011 року між ТОВ "Кронас-Логістік" (далі Комітент) та ОСОБА_1, що є представником компанії нерезидента EUROIMPIANTI (Італія) та діє на підставі декларації про визнання представником в Україні від 11.01.2010 року (далі Комісіонер), був укладений договір, згідно якого Комісіонер за дорученням Комітента зобов'язався придбати та передати у власність останньому в строк до 10.10.2011 року комплект статичного фарбувального обладнання EUROIMPIANTI (Італія) для порошкового фарбування автомобільних дисків (далі Товар) згідно із специфікацією наведеною у Додатку № 1, в інтересах Комітента, а останній зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги (п. 1.1). За цим договором Комісіонер зобов'язаний: провести з Продавцем перемовини про придбання для Комітента обладнання на вигідних умовах відповідно до вимог Комітента; організувати розмитнення Товарів, закуплених (придбаних) Комісіонером в інтересах Комітента; знайти транспортні засоби для перевезення вантажу у вказаний Комітентом пункт призначення (п. 1.2).}

^{Відповідно до п. 6.1 договору сума комісійної винагороди Комісіонера складає 41 250,00 грн., що складає 10% від суми товару. Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата винагороди у розмірі 100% здійснюється на протязі трьох банківських днів від дати передання вантажу (а.с. 151 - 152 т. 1).}

^{Згідно додатку № 1 до договору сторонами погоджена комплектність поставки комплекту статичного фарбувального обладнання та його вартість 412 508,00 грн., що еквівалентно 35 900 EURO (а.с. 153 т. 1).}

^{Відповідно до п. 2 частини 2 ст. 22 ЦК України збитками є також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).}

^{Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.}

^{Відповідно до частини 3 ст. 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.}

^{Згідно пояснень позивача ОСОБА_1 договір комісії ним виконаний не був, оскільки 28 вересня 2011 року сталося ДТП, внаслідок якого він тривалий час був непрацездатний та був пошкоджений транспортний засіб ВАЗ, який ним використовувався для своєї роботи.}

^{Згідно матеріалів справи Комітент - ТОВ "Кронас-Логістік" 12 жовтня 2011 року направив позивачу ОСОБА_1 претензію, в якій посилаючись на порушення ним умов договору комісії вимагав виконати умови договору до 31 жовтня 2011 року та попередив, що в іншому випадку товариство вимушено буде розірвати договір в односторонньому порядку (а.с. 157 т. 1).}

^{03 листопада 2011 року Комітент - ТОВ "Кронас-Логістік" направив позивачу ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору у зв'язку з тим, що в строк до 31 жовтня 2011 року поставка Товару здійснена не була (а.с. 158 т. 1).}

^{Відповідно до ст. 1025 ЦК України комітент має право відмовитися від договору комісії.}

^{Враховуючи, що ДТП з вини працівника відповідача сталося 28 вересня 2011 року, тобто в період до закінчення строку виконання договору (10 жовтня 2011 року), що внаслідок ДТП позивач з 28 вересня 2011 року по 26 грудня 2011 року знаходився на лікарняному, тобто був непрацездатним, у зв'язку з чим не міг, як комітент, виконати умови договору комісії, а саме, організувати розмитнення Товару, його перевезення Комітенту, що стало причиною розірвання договору комісії Комітентом відповідно до ст. 1025 ЦК України, внаслідок чого позивач, як комісіонер, не отримав встановлену договором комісійну плату в розмірі 41 250,00 грн., апеляційний суд вважає, що дохід в розмірі 41 250,00 грн. позивач за звичайних обставин, якби він внаслідок ДТП не втратив на три місяці працездатність, що стало причиною невиконання договору комісії, міг би реально одержати, а тому висновки суду першої інстанції, що цей дохід є лише теоретичним не ґрунтуються на нормах матеріального права.}

^{Згідно з частиною четвертою статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.}

^{Позивач є комерційним представником компанії EUROIMPIANTI (Італія), між ним та ТОВ "Кронас-Логістік" був укладений договір комісії щодо придбання та передачі у власність ТОВ "Кронас-Логістік" певного обладнання, перелік якого був погоджений у додатку № 1 до договору. Між сторонами були погоджені строки передачі такого обладнання, погоджена його вартість та комісійна плата, яку має отримати позивач після передачі обладнання. Згідно пояснень позивача станом на 28 вересня 2011 року обладнання вже було готово до поставки на 80%. Отже, визначена договором комісійна плата є реально очікуваним позивачем доходом, про що обґрунтовано зазначає позивач в апеляційній скарзі. Позивач обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі, що підтвердженням втрати реально очікуваного доходу є претензія Комітента та заява Комітента про розірвання договору. Тобто збитки позивача полягають не в його реальних втратах, яких він зазнав або зазнає, а в тих доходах, які він недоотримав внаслідок порушення його цивільного права, а саме, внаслідок ушкодження його здоров'я винним діями працівника відповідача.}

^{Суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що передбачена договором комісійна плата, яку не отримав позивач, є теоретичною.}

^{Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, який викладений у постанові від 18.05.2016 року у справі № 6-237цс16, та позицією Верховного Суду , яка викладена у постанові від 21.11.2018 року у справі № 672/778/16-ц (провадження 61-31310св18).}

^{Вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування упущеної вигоди у розмірі 41 250 грн. з урахуванням індексу інфляції у розмірі 91 987,50 грн. не ґрунтуються на законі.}

^{Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.}

^{Проте дія частини 2 статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини між позивачем і відповідачем (деліктне зобов'язання), адже між ними немає будь-яких договірних зобов'язальних правовідносин. Саме такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 908/2552/17 (Касаційний господарський суд).}

^{Отже, відшкодуванню позивачу ОСОБА_1 підлягає упущена вигода в розмірі 41250,00 грн.}

^{Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.}

^{Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.}

^{Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.}

^{Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.}

^{Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.}

^{Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.}

^{Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.}

^{Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.}

^{Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.}

^{Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.}

^{Відповідно до п. 9 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.}

^{Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що 28 вересня 2011 року внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого відчував фізичний біль та фізичні страждання, що є підставою, передбаченою п. 1 частини 2 ст. 23 ЦК України, для відшкодування йому моральних страждань.}

^{Визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував, що внаслідок ДТП позивача було госпіталізовано до Комунальної установи "Обласна травматологічна лікарня" у м. Донецьк, де він знаходився на лікуванні з 28.09.2011 року по 30.09.2011 року, був виписаний для проходження лікування за місцем мешкання; з 10.10.2011 року по 26.10.2011 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у СМСЧ - 6 м.Дніпропетровська, де йому було проведено дві операції; з 22.10.2012 року по 05.11.2012 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у СМСЧ - 6 м. Дніпропетровська, де йому було проведено операцію по видаленню пластини (металоконструкції), яка була встановлена у зв'язку із отриманими ушкодженнями здоров'я при ДТП. Враховуючи глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення можливості їх реалізації, а саме те, що, будучи чоловіком працездатного віку, отримав ряд тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад його здоров'я, тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, що позивач внаслідок ДТП пережив сильний стрес, страх смерті, моральні страждання позивача ОСОБА_1 суд оцінив в 20 000 грн.}

^{Не погоджуючись з таким висновком суду, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що оцінка судом його моральних страждань не відповідає обсягу моральних страждань, вимогам розумності та справедливості. Зазначає, що просив стягнути 1 500 000 грн. моральної шкоди за 13 місяців душевних та фізичних страждань, тривалі 7 років відстоювання невизнаних відповідачем прав. Суд не взяв до уваги експертні розрахунки 2013 року, оскільки "з інформації реєстру методик проведення судових експертиз, розміщеного на сайті Міністерства юстиції України, яка є загальновідомою та доступною для кожного громадянина, вбачається, що за прийнятим рішенням з 29.01.2016 року застосування методики встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань розробника професора ОСОБА_6, реєстраційний код 14.1.04, на території України припинено". З позицією суду не можна погодитись, так як вказана методика на момент проведення психологічної експертизи у кримінальній справі № 0555/199/12 була схвалена Міністерством юстиції України, використовувалась в судовій практиці. Крім того, суд не звернув увагу на питання, які були поставлені на вирішення судовому експерту. Ставилося питання не лише щодо підтвердження спричинення моральної шкоди, моральних та фізичних страждань, глибини, обсягів та тривалості, а й питання можливогорозміру грошового еквіваленту спричинених моральних страждань. Розмір моральної шкоди, визначений судом, не співмірний з розміром моральної шкоди, визначеним експертом, не відповідає принципу справедливості судового рішення, коли мова йде про занижену оцінку фактичним глибині, обсягу та тривалості душевних та фізичних страждань, які зазнали позивачі.}

^{Зазначені доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає частково обгрунтованими.}

^{Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок фізичного болю та страждань, які позивач ОСОБА_1 зазнав у зв'язку з ушкодженням його здоров'я під час ДТП, йому завдана моральна шкода.}

^{Проте визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди в 20 000 грн., суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, не врахував, що внаслідок ДТП позивачу були завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок чого він тривалий час з 28 вересня 2011 року по 26 грудня 2011 року перебував на лікарняному, переніс дві операції, у зв'язку з чим не міг працювати та забезпечувати свою сім'ю. З 22.10.2012 року по 05.11.2012 року позивач також перебував на стаціонарному лікуванні та йому було проведено операцію по видаленню пластини (металоконструкції), яка була встановлена у зв'язку з отриманим при ДТП ушкодженням здоров'я. Враховуючи зазначені обставини, а також глибину душевних страждань ОСОБА_1, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, моральні страждання позивача ОСОБА_1 апеляційний суд оцінює в 60 000 грн.}

^{Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що протягом 7 років він змушений відстоювати свої невизнані відповідачем права, апеляційний суд не приймає, оскільки вирок стосовно ОСОБА_4 набув законної сили лише 05 листопада 2013 року. З 14 квітня 2014 року на Сході України розпочато антитерористичну операцію, внаслідок якої заявлений позивачами у кримінальній справі цивільний позов Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області, який з травня 2014 року не може здійснювати правосуддя, розглянутий не був, а за захистом свого порушеного права до Дружківського міського суду Донецької області, якому визначена підсудність справ, що перебували в провадженні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області, позивачі звернулися лише у грудні 2017 року. Отже, тривалий строк вирішення спору щодо відшкодування позивачам завданої їм внаслідок ДТП шкоди пов'язаний в тому числі і з діями позивачів.}

^{Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що вона зазнавала моральних страждань внаслідок пошкодження належного їй на праві власності автомобіля. Внаслідок зазначеного позивач за її твердженнями тривалий час перебувала у стресовому стані, був порушений її сон. У зв'язку із пошкодженням автомобіля їй тривалий час довелося користуватися громадським транспортом, що викликало суттєві незручності; багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, довелося відкласти, а від деяких з них вона змушена була взагалі відмовитись. Враховуючи глибину та тривалість душевних страждань позивача, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, моральні страждання позивача ОСОБА_2 суд оцінив в 10 000 грн.}

^{Не погоджуючись з рішенням суду в цій частині, позивач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що оцінка судом її моральних страждань не відповідає вимогам розумності та справедливості. Визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що діями працівника відповідача їй завдано моральну шкоду, яка пов'язана із пошкодженням автомобіля. Проте судом не враховано, що моральних страждань їй завдано і внаслідок ушкодження здоров'я її чоловіка ОСОБА_1, оскільки фізичні страждання чоловіка викликали у неї душевні страждання, вона побоювалася його можливої інвалідності, внаслідок чого пережила сильний стрес та тривалий час знаходилася у стані депресії, погіршився стан її здоров'я, порушився сон. Вона постійно просипалася через те, що чоловіку потрібен був її догляд - йому необхідно було терміново прийняти знеболювальне або через те, що чоловік кричав у сні, переживаючи страшну аварію. Вона переживала моральні страждання і через те, що розраховувала на чоловіка щодо матеріального забезпечення сім'ї, проте тривалий час було невідомо чи зможе він в повній мірі забезпечувати сім'ю. В експертному висновку в розділі "Індивідуально-психологічні особливості підслідної" міститься інформація про те, що після ДТП її життя повністю змінилося. На її утриманні та під постійним доглядом була не тільки дитина, а й безпомічна доросла людина, яка тимчасово стала непрацездатною. Між дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 та чоловіком доводилося розриватися, фізичне та психічне навантаження була надмірним. Тягар фізичних навантажень, нервових перевантажень вплинули на взаємовідносини позивачки з оточуючим світом, більше року вона вела ізольований та замкнутий спосіб життя, втратила радість життя, моральна шкода полягає й у тому, що у рік ДТП планували народження другої дитини. Позивачка вказує на життя після ДТП з почуттям нескінченної втоми та втрати у справедливість. Враховуючи, що наслідки ДТП позначилися на здоров'ї її чоловіка більше року, мова йде про втрату нормального, щасливого, звичного життя на цей період, втрату почуття радості життя не тільки в позивачів, а й у їхньої дитини, втрату певних надій духовного та матеріального характеру.}

^{Зазначені доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає частково обґрунтованими.}

^{Визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями водія ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив лише з того, що моральна шкода, яка завдана позивачу ОСОБА_2, полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням належного їй на праві власності автомобіля ВАЗ, який відновленню не підлягає, що є підставою для відшкодування моральної шкоди, яка передбачена п. 3 частини 2 ст. 23 ЦК України.}

^{Проте в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 обґрунтовано зазначає і на це вона посилалась у позовній заяві, що душевних страждань їй завдавали тяжкі травми її чоловіка, отримані під час ДТП. Як зазначає позивач, вона багато часу приділяла догляду за чоловіком, побоювалася можливої його інвалідності. Суд першої інстанції зазначене не врахував, не врахував, що відповідно до п. 2 частини 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї чи близьких родичів.}

^{Враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_2 та їх тривалість, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, що у травні 2012 року позивачами був придбаний новий автомобіль (а.с. 53 т. 2), та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, моральні страждання позивача ОСОБА_2, які їй були завдані як пошкодженням внаслідок ДТП автомобіля, так і внаслідок ушкодження під час ДТП здоров'я її чоловіка, апеляційний суд оцінює в 15 000 грн.}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги експертні розрахунки 2013 року при проведенні психологічної експертизи у кримінальній справі № 0555/199/12 була, не спростовують висновків апеляційного суду. По-перше, у цій цивільній справі судова психологічна експертиза не проводилася, клопотання про її проведення позивачами не заявлялося. Додані позивачами до позовної заяви копії висновків експерта № 5782/28 та № 5781/28, які складені відповідно 15.02.2013 року та 22.02.2013 року, (а.с. 50-65, 69-80 т. 1), не містять конкретних висновків щодо характеру, об'єму та глибини моральних страждань, які перенесли кожний з позивачів, та в них відсутній висновок щодо грошового еквівалента моральних страждань.}

^{Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. І такий розмір визначається судом, виходячи з конкретних обставин справи.}

^{Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції щодо доведеності завданої позивачам як матеріальної, так і моральної шкоди не відповідають обставинам справи. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 ст. 376 ЦПК України є підставами в межах доводів апеляційної скарги для зміни судового рішення.}

^{Отже, враховуючи зазначене, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню на відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням, 6 168,72 грн.; на відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням пошкодженого транспортного засобу та його тимчасовим зберіганням, 2 585,00 грн.; упущена вигода у розмірі 41 250,00 грн.; на відшкодування моральної шкоди 60 000,00 грн. На користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, 42 011,54 грн., на відшкодування моральної шкоди 15 000,00 грн.}

^{Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що він перебуває під дією форс-мажорних обставин, не спростовує висновки апеляційного суду.}

^{Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.}

^{Відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року за № 2059/05-4 про настання обставин непереборної сили Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року для відповідача при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів; на момент видачі сертифіката обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити не можливо (а.с. 195 т. 1).}

^{Проте матеріальна та моральна шкода, що є предметом позову у цій справі, позивачам завдана задовго до настання обставин непереборної сили, які засвідчені для відповідача при здійсненні господарської діяльності з 01 липня 2014 року. Отже, підстави для звільнення відповідача від відповідальності за завдану матеріальну та моральну шкоду внаслідок деліктних зобов'язань, які виникли 28 вересня 2011 року, відсутні.}

^{Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на пропуск позивачами при зверненні до суду строку позовної давності є необґрунтованими.}

^{Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.}

^{Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.}

^{Цивільний позов позивачами був заявлений ще у кримінальній справі, що підтверджується вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2013 року (а.с. 38-44 т. 1, а.с. 15-20 т. 2), тобто строку позовної в межах давності, перебіг якої почався, як обґрунтовано зазначає відповідач, 28 вересня 2011 року, коли позивачі дізналися про порушення їх цивільних прав.}

^{Відповідно до частини 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.}

^{Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05 листопада 2013 року вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2013 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасовано, справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі, оскільки Ремонтно-будівельне управління "Газ-Сервіс", до якого був заявлений позов, не є юридичною особою, є її філією (а.с. 45-49 т. 1, а.с. 187-193 т. 3).}

^{Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2013 року було відкрито провадження в порядку цивільного судочинства у справі № 250/4410/13-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ремонтно-будівельного управління "Газ-Сервіс" про відшкодування шкоди, завданої злочином, та на 10 грудня 2013 року було призначено попереднє судове засідання (а.с. 194-195 т. 3).}

^{09 грудня 2013 року адвокатом Лобушко В.В. була подано заяву про заміну неналежного відповідача Ремонтно-будівельного управління "Газ-Сервіс" на належного - ПАТ "Донецькоблгаз" та заяву про збільшення позовних вимог, на підтвердження чого позивачами надано копії цих заяв з відміткою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області про їх прийняття 09.12.2013 року (а.с. 232-233, а.с. 234 т. 2).}

^{У зв'язку із проведенням на території Донецької області антитерористичної операції Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області припинив свою діяльність.}

^{У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції згідно ст. 1 Закону України від 12.08.2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" була змінена територіальна підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам.}

^{Згідно розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" визначено територіальну підсудність цивільних справ підсудних Ясинуватському міськрайонному суду Донецької області - Дружківському міському суду Донецької області.}

^{Відповідно до частини 3 ст. 1 Закону України від 12.08.2014, № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.}

^{У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.}

^{Донецькому апеляційному суду відомо, що жодна справа з Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області до Дружківського міського суду Донецької області передана не була.}

^{У зв'язку з тривалим невирішенням справи, провадження у якій було відкрито Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області у порядку цивільного судочинства 26 листопада 2013 року, обумовленим неможливістю здійснювати правосуддя цим судом в районі проведення антитерористичної операції, неможливістю передачі матеріалів цивільної справи №250/4410/13-ц відповідно до встановленої Законом підсудності, позивачі 15 грудня 2017 року на виконання положень частини 3 ст. 1 Закону України від 12.08.2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" подали до Дружківського міського суду Донецької області відповідні достатні документи та матеріали, що у них зберігалися, на підставі яких Дружківський міський суд Донецької області розглянув справу, яка знаходилася в провадженні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області, який не може здійснювати правосуддя у зв'язку із проведенням на території Донецької області антитерористичної операції.}

^{Крім того, відповідно до п. 3 частини 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.}

^{Посилаючись у відзиві на апеляційну скаргу на дію обставин непереборної сили, на сплив строку позовної давності, відповідач, який є юридичною особою та має у своїй структурі значну кількість юристів, апеляційну скаргу на оскаржуване позивачами судове рішення не подав, а лише заперечував проти апеляційних вимог позивачів.}

^{Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.}

^{Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.}

^{Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.}

^{Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.}

^{До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.}

^{Позивачі при зверненні до суду з позовною заявою сплатили судовий збір кожний у розмірі 640 грн. з позовних вимог про відшкодування моральної шкоди (а.с. 1, а.с. 169, а.с. 170 т. 1).}

^{Відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.}

^{Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивачів і відповідно про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягають компенсації позивачам за рахунок відповідача: позивачу ОСОБА_1 у сумі 25,60 грн. (з позовних вимог у розмірі 1 500 000 грн. сплачено судовий збір у розмірі 640 грн., задоволено позовні вимоги у розмірі 60 000 грн. (60 000 х 640 : 1 500 000); позивачу ОСОБА_2 у сумі 19,20 грн. (з позовних вимог у розмірі 500 000 грн. сплачено судовий збір у розмірі 640 грн., задоволено позовні вимоги у розмірі 15 000 грн. (15 000 х 640 : 500 000).}

^{Вимоги про відшкодування позивачам матеріальної шкоди, з яких позивачі звільнені від сплати судового збору, апеляційним судом задоволено у розмірі 92 015,26 грн. (на користь позивача ОСОБА_1 - 50 003,72 грн., на користь позивача ОСОБА_2 - 42 011,54грн.), з яких з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 920,15 грн.}

^{06 липня 2018 року представник позивачів у суді першої інстанції - адвокат Карлаш І.А. подав до суду клопотання про відшкодування позивачам судових витрат, а саме, позивачу ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в розмірі 4 200 грн., позивачу ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 23 000 грн. та витрат, пов'язаних з явкою до суду та проживанням у готелі, у розмірі 6 279,20 грн. (а.с. 137-140 т. 2).}

^{Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.}

^{За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:}

^{1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;}

^{2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.}

^{Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.}

^{Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:}

^{1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);}

^{2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);}

^{3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;}

^{4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.}

^{На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач ОСОБА_2 надала:}

^{- витяг з реєстру Національної асоціації адвокатів України, згідно якого адвокат Лобушко В.В. здійснює адвокатську діяльність;}

^{- квитанції про переказ коштів на карту, в яких відправником зазначена ОСОБА_2, одержувачем - Лобушко В.В., на суму 1 500 грн., на суму 200 грн., на суму 2 500 грн.}

^{Враховуючи, що позивачем ОСОБА_2 не надано суду договір про надання правничої допомоги адвокатом Лобушко В.В., не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також пояснення позивачів, що адвокат Лобушко В.В. надавав їм правову допомогу у кримінальній справі, яка розглядалася Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що витрати позивача ОСОБА_2 на правову допомогу у розмірі 4 200,00 грн. є недоведеними і відшкодуванню їй не підлягають. Позивачем ОСОБА_2 зазначений висновок суду не оскаржується.}

^{Позивачем ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано:}

^{- договір про надання правової допомоги від 21.02.2018 року, який ним укладено з адвокатом Карлашем І.А., згідно якого адвокат взяв на себе зобов'язання щодо складання проекту відповіді на заперечення ПАТ "Донецькоблгаз" у цивільній справі № 229/4838/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "Донецькоблгаз" про відшкодування шкоди (а.с. 146 - 147 т. 2); згідно додатку № 1 до договору від 21.02.2018 року винагорода адвоката складає 3 000 грн. (а.с. 147 т. 2);}

^{- договір про надання правової допомоги від 23.04.2018 року, який ним укладено з адвокатом Карлашем І.А., згідно якого адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу виключно у рамках представництва інтересів Клієнта в судових засіданнях суду І інстанції у цивільній справі № 229/4838/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "Донецькоблгаз" про відшкодування шкоди. Правова допомога надається шляхом: усного консультування з юридичних питань; складання проектів та подання необхідних процесуальних документів; представництва інтересів клієнта в органах судової влади, судових засіданнях; інших дій, якщо адвокат визнає їх необхідними; згідно додатку № 1 до договору від 23.04.2018 року винагорода адвоката складає 20 000 грн. (а.с. 150 - 152 т. 2);}

^{- розрахунок витраченого часу з описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги від 21.02.2018 року та за договором від 23.04.2018 року (а.с. 137 - 140 т. 2, а.с. 10, а.с. 13 т. 3);}

^{- акти приймання-передавання робіт (наданих послуг) від 22.02.2018 року та від 22.10.2018 року (а.с. 11, а.с. 12 т. 3);}

^{- квитанції від 21.02.2018 року на суму 3 000,00 грн., від 23.04.2018 року на суму 10 000,00 грн., від 03.07.2018 року на суму 10 000,00 грн. (а.с. 149, а.с. 153, а.с. 154 т. 2);}

^{Згідно розрахунку витраченого часу адвокатом за договором про надання правової допомоги від 21.02.2018 року на складання проекту відповіді на заперечення ПАТ "Донецькоблгаз" у цивільній справі № 229/4838/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "Донецькоблгаз" про відшкодування шкоди адвокатом витрачено 4 години (а.с. 10 т. 3). В матеріалах справи є відповідь на заперечення ПАТ "Донецькоблгаз" у цивільній справі №229/4838/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "Донецькоблгаз" про відшкодування шкоди (а.с. 1 - 21 т. 2).}

^{Згідно розрахунку витраченого часу за договором про надання правової допомоги від 23.04.2018 року адвокатом витрачено 26 годин: 1) ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 229/4838/17 - 6 годин; 2) консультування клієнта з юридичних питань у цивільній справі №229/4838/17 - 10 годин; 3) складання відзиву на додаткові заперечення ПАТ "Донецькоблгаз" від 17.09.2018 року - 4 години; 4) складання та подання документів з процесуальних питань (клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, клопотання про долучення письмових доказів від 11.06.2018 року) - 1 година; 5) участь у судових засіданнях по цивільній справі № 229/4838/17 у режимі відеоконференції - 5 годин (а.с. 13 т. 3).}

^{В матеріалах справи наявні процесуальні документи, які зазначені у розрахунку витраченого часу, а саме, відзив на додаткові заперечення ПАТ "Донецькоблгаз" від 17.09.2018 року (а.с. 224 - 231 т. 2), клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (а.с. 83, а.с. 95 т. 2), клопотання про долучення письмових доказів від 11.06.2018 року (а.с. 98 т. 2).}

^{Згідно протоколів судових засідань адвокат Карлаш І.А. приймав участь у 8 судових засіданнях: 14.06.2018 року (а.с. 113 т. 2), 03.07.2018 року (а.с. 126 т. 2), 05.07.2018 року (а.с. 132 т.2), 24.07.2018 року (а.с. 189 т. 2), 04.09.2018 року (а.с. 204 т. 2), 09.10.2018 року (а.с. 238 т. 2), 01.11.2018 року (а.с. 17 т. 3), 27.11.2018 року (а.с. 24 т. 3).}

^{Стягуючи з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 на відшкодування понесених витрат на правову допомогу 10 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов договору від 23.04.2018 року адвокат правову допомогу надає виключно в рамках представництва інтересів клієнта в судових засіданнях суду першої інстанції; адвокат брав участь у судових засіданнях 14.06.2018 року, 03.07.2018 року, 04.07.2018 року, 24.07.2018 року, 04.09.2018 року, 09.10.2018 року, 01.11.2018 року та 27.11.2018 року протягом 5 год. 41 хв. в режимі відеоконференції.}

^{Не погоджуючись з таким висновком суду, позивачі в апеляційній скарзі посилаються на те, що заявлені ними суми витрат підтверджені розрахунковими документами та 23 000,00 грн. ними фактично сплачені. Адвокат Карлаш І.А. надав їм правову допомогу в повному обсязі, встановленому договором про надання правової допомоги, в тому числі складав процесуальні документи, надавав їм консультації, а не лише брав участь у судових засіданнях. Розмір гонорару адвоката відповідає вимогам ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адже справа, що розглядається, відноситься до категорії складних, позивачами заявлені великі розміри відшкодування моральної шкоди. Справа розглядалася тривалий проміжок часу.}

^{Апеляційний суд вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 23 000 грн. позивачем ОСОБА_1 доведені. Їх розмір є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову. Отже, розподілу між сторонами підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 23 000 грн.}

^{Відповідно до частини 1 ст. 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.}

^{Позивачі просять відшкодувати їм витрати, пов'язані з переїздом з м. Дніпро до м.Дружківка, наймом житла у м. Дружківка у розмірі 6 279 грн., пов'язані з розглядом справи судом першої інстанції.}

^{Відмовляючи у відшкодуванні цих судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що такі витрати відповідно до частини 1 ст. 138 ЦПК України несуть сторони. Такий висновок суду першої інстанції суперечить нормам частині 2 ст. 141 ЦПК України, згідно якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.}

^{Відповідно до частини 3 ст. 138 ЦПК України граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.}

^{Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави". Згідно зазначеної постанови у цивільних справах компенсація витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові не може перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.}

^{Згідно п. 5 "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", яка затверджена наказом Мінфіна України від 13.03.1998 року № 59 (в редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин), підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98, витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.}

^{Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (в редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин) гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу в Україні затверджена не більш як 600 гривень.}

^{На підтвердження понесених витрат на найм житла у м. Дружківка позивачами надані квитанції:}

^{- про найм житла на ім'я позивача ОСОБА_2: від 15.01.2018 року на суму 227,25 грн. за 1 добу (а.с. 160 т. 2); від 29.01.2018 року на суму 260,00 грн. за 1 добу (а.с. 164 т. 2), тобто витрати на найм житла за добу не перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення, а тому підлягають розподілу між сторонами у сумі 487,25 грн.,}

^{- про найм житла на ім'я позивача ОСОБА_1: від 15.01.2018 року на суму 227,25 грн. за 1 добу (а.с. 161 т. 2); від 29.01.2018 року на суму 280,00 грн. (260 грн. проживання + 20 грн. паркування) за 1 добу (а.с. 163 т. 2); від 03.04.2018 року на суму 510,00 грн. (490 грн. проживання + 20 грн. паркування) за 1 добу (а.с. 162 т. 2), тобто витрати на найм житла за добу не перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення, а тому підлягають розподілу між сторонами у сумі 977,25 грн. (227,25 + 260 + 490) без врахування витрат на паркування, які не відносяться до складу судових витрат.}

^{Згідно пунктів 6, 12 "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", яка затверджена наказом Мінфіна України від 13.03.1998 року № 59, витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті (п. 6).}

^{Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо (абзац перший пункту 12 розділу ІІ у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.07.2017 року № 669). Витрати, понесені у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.}

^{На підтвердження витрат, пов'язаних з переїздом з м. Дніпро до м. Дружківка, позивачами надані фіскальні чеки на придбання пального від 15.01.2018 року на суму 1 179,94 грн., від 16.01.2018 року на суму 840,14 грн., від 30.01.2018 року на суму 950,00 грн., від 03.04.2018 року на суму 1 219,80 грн., від 04.04.2018 року на суму 584,82 грн., всього на суму 4 774,70 грн. (а.с. 155 - 159 т. 2).}

^{Враховуючи, що законодавством про службові відрядження не передбачено відшкодування витрат на проїзд шляхом оплати витрат на придбання пального, що квитки на транспорт загального користування або довідки про вартість такого перевезення позивачами суду не надано, витрати на придбання пального на суму 4 774,70 грн. позивачам відшкодуванню не підлягають.}

^{Отже, витрати, пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції, які підлягають розподілу між сторонами, позивачем ОСОБА_1 доведено у розмірі 23 977,25 грн. (23 000 + 977,25), позивачем ОСОБА_2 - у розмірі 487,25 грн.}

^{Відповідно до п. 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.}

^{Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві були заявлені вимоги на суму 1 650 645,50 грн. ( 1 500 000 + 58 658,00 + 91 987,50), судом апеляційної інстанції позовні вимоги задоволено на суму 110 003,72 грн. (6 168,72 + 2 585,00 + 41 250,00 + 60 000,00), судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції (витрати на правову допомогу, витрати, пов'язані з явкою до суду), які складають 23 977,25 грн., підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 597,91 грн. (110 003,72 х 23 977,25 : 1 650 645,50).}

^{Всього за рахунок відповідача позивачу ОСОБА_1 підлягають компенсації судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, у розмірі 1 623,51 грн. (25,60 судовий збір + 1 597,91 інші судові витрати).}

^{Враховуючи, що позивачем ОСОБА_2 у позовній заяві були заявлені вимоги на суму 593 685,73 грн. (93 685,73 + 500 000), судом апеляційної інстанції позовні вимоги задоволено на суму 57 011,54 грн. (42 011,54 + 15 000,00), судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції (витрати, пов'язані з явкою до суду), які складають 487,25 грн., підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 46,79 грн. (57 011,54 х 487,25: 593 685,73).}

^{Всього за рахунок відповідача позивачу ОСОБА_2 підлягають компенсації судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у розмірі 65,99 грн. (19,20 судовий збір + 46,79 інші судові витрати).}

^{В апеляційній скарзі позивачами заявлено клопотання про відшкодування їм судових витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн.}

^{На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачами надано:}

^{- договір про надання правової допомоги від 03.12.2018 року, укладений між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Снєжко А.Г. (а.с. 72 т. 3);}

^{- договір про надання правової допомоги від 03.12.2018 року, укладений між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Снєжко А.Г. (а.с. 71 т. 3);}

^{- платіжні доручення про перерахування грошових коштів з карткового рахунку позивача ОСОБА_2 на користь адвоката Снєжко А.Г. від 04.12.2018 року на суму 5 025,13 грн., від 27.12.2018 року на суму 10 050,25 грн. (а.с. 75, а.с. 76 т. 3), всього на суму 15 075,38 грн.;}

^{- орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції на суму 16 200 грн. (а.с. 79 т. 3).}

^{У судовому засіданні 27 березня 2019 року адвокатом Снєжко А.Г. подана заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 22 217,00 грн., в якій надано уточнений розрахунок витрат на правову допомогу, а саме: 1) співбесіди та консультації 2 години 400,00 грн., 2) заява до Дружківського міського суду від 05.12.2018 року 100,00 грн., 3) ознайомлення з матеріалами справи у Дружківському міському суді 12.12.2018 року 3 години 600,00 грн., відрядження у м. Дружківка 250,00 грн. проїзд, добові 417,00 грн. 4) вивчення та аналіз матеріалів справи 11.12.2018 року - 18.12.2018 року 15 годин 4 500,00 грн., 5) складання апеляційної скарги 19.12.2018 року - 26.12.2018 року 18 годин 5 400,00 грн., 6) розрахунок витрат на правову допомогу 0,5 год. 100,00 грн., 7) відправлення апеляційної скарги через Укрпошту до м. Дружківка 1 година 02.01.2019 року 150,00 грн., 8) заява про розгляд справи в режимі відеоконференції 0,5 год. 100,00 грн., 9) відповідь на відзив 4 години 1 200,00 грн., 10) підготовка до розгляду справи, консультування позивачів 8 годин 1 000,00 грн., 11) судове засідання 06.03.2019 року 3 000,00 грн., відрядження 500,00 грн., проїзд 1 200,00 грн., 12) додаткові пояснення щодо позовної давності 2 години 600,00 грн., 13) судове засідання 27.03.2019 року 1 000,00 грн., проїзд 1 200,00 грн., відрядження 500,00 грн., всього 22 217,00 грн. (а.с. 175 т. 3).}

^{До заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу додано:}

^{- доповнення від 14.03.2019 року до договору про надання правової допомоги від 03.12.2018 року у справі № 229/4838/17, які підписані як позивачем ОСОБА_1, так і позивачем ОСОБА_2, згідно яких максимальний гонорар адвоката у справі № 229/4838/17 складає 22 200,00 грн. (а.с. 176 т. 3);}

^{- платіжні доручення про перерахування грошових коштів з карткового рахунку позивача ОСОБА_2 адвокату Снєжко А.Г. від 04.03.2019 року на суму 1 708,54 грн., від 11.03.2019 року на суму 2 211,06 грн., від 19.03.2019 року на суму 3 316,58 грн. (а.с. 177, а.с. 178, а.с. 179 т. 3), всього на суму 7 236,18 грн.}

^{Апеляційний суд вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 22 217,00 грн. позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 доведені. В матеріалах справи є відомості про ознайомлення адвоката з матеріалами справи у Дружківському міському суді Донецької області, є зазначені у розрахунку витрат часу процесуальні документи складені адвокатом - апеляційна скарга, відповідь на відзив, додаткові пояснення щодо позовної давності, заява про розгляд справи в режимі відео конференції. Згідно протоколів судового засідання адвокат приймала участь у судових засіданнях 06 та 27 березня 2019 року.}

^{Апеляційний суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову. Отже, розподілу між сторонами підлягають витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 22 217,00 грн.}

^{Оскільки позивачі є подружжям та мають спільний бюджет, гонорар адвокату перераховувався у справі в цілому, а не кожним з позивачів, на що звернула увагу суду адвокат Снєжко А.Г., для визначення компенсації витрат на правову допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, апеляційним судом береться загальна сума вимог позивачів, зазначена в апеляційній скарзі.}

^{Враховуючи, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у апеляційній скарзі просили стягнути на їх користь 2 216 295,58 грн. ( 1 500 000 + 67 450,19 + 148 845,39 + 500 000), судом апеляційної інстанції їх вимоги задоволено у розмірі 167 015,26 грн. (6 168,72 + 2 585,00 + 41 250,00 + 60 000,00 + 42 011,54 + 15 000), судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати на правничу допомогу), які складають 22 217,00 грн., підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 674,23 грн. (167 015,26 х 22 217,00 : 2 216 295,58). Оскільки оплата за надані послуги адвокату перераховувалася саме позивачем ОСОБА_2, ці витрати підлягають компенсації саме їй.}

^{Керуючись ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -}

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 листопада 2018 року змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (код ЄДРПОУ 03361075, юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Південна, будинок 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 111 627 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 23 коп.,з яких:

- на відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням, 6 168 грн.72 коп.;

- на відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням пошкодженого транспортного засобу та його тимчасовим зберіганням, 2 585 грн. 00 коп.

- упущену вигоду у розмірі 41 250 грн. 00 коп.

- на відшкодування моральної шкоди 60 000 грн. 00 коп.

- на відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи судом першої інстанції, 1 623 грн. 51 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (код ЄДРПОУ 03361075, юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Південна, будинок1) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) 58 751 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят одна) гривня 76 коп.,з яких:

- на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, 42 011 грн. 54 коп.;

- на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. 00 коп.

- на відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи судом першої інстанції, 65 грн. 99 коп. ;

- на відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, 1 674 грн. 23 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (код ЄДРПОУ 03361075, юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Південна, будинок 1) на користь держави судовий збір у розмірі 920 (дев'ятсот двадцять) гривень 15 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : Л.І. Соломаха

Судді: О.В. Агєєв

Ю.М. Мальований

Повне судове рішення складено 01 квітня 2019 року.

Головуючий суддя : Л.І. Соломаха