ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2019 року № 826/10386/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та бездіяльність посадових осіб в частині проведення спеціальної перевірки, розпочатої 04.07.2017 року, зобов'язання Міністерство юстиції України призначити ОСОБА_1 на посаду категорії «Б» державної служби, згідно з результатами конкурсу від 21.06.2017 року та строків проведення спеціальної перевірки в двадцятиденний термін в період 04-29 липня 2017 року та про зобов'язання Міністерство юстиції України виплатити грошове утримання з моменту призначення по даний час - згідно з штатним посадовим окладом, визначеного чинним законодавством України.

Ухвалою суду від 17.08.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.09.2018 року від відповідача надійшло клопотання про залучення Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача з тих підстав, що перевірка відносно позивача проводилась Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, яка є юридичною особою. Також відповідач зазначив, що Міністерство юстиції України звернулось до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з листом від 10.09.2018 року № 512/9.1-31/18 для отримання витребуваних судом матеріалів, проте від Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відповідь не надійшла.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та витребувано від останнього належним чином засвідчені матеріали спеціальної перевірки, яку проведено відносно позивача під час конкурсу на вакантну посаду державної служби України до кадрового апарату Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що 21.06.2017 року його було оголошено «Переможцем конкурсу» на посаду заступника начальника слідчого відділу Управління Державної кримінально-виконавчої служби України, про що було оголошено на офіційному сайті Національного агентства України з питань державної служби. Згідно Закону України «Про запобігання корупції» позивач написав заяву про надання згоди на проведення спеціальної перевірки відносно нього та долучив Декларацію про майно та доходи за 2016 рік. Листом Національним агентством з питань запобігання корупції № 5707 від 19.07.2017 року повідомлялось про проведення перевірки Декларації за 2016 рік та вказано на розбіжності у доходах.

20.07.2017 року позивач надав пояснення Центральному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, де вказав про помилковість даних Національного агентства з питань запобігання корупції.

07.12.2017 року позивач отримав відповідь Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про не можливість призначити на посаду, оскільки 27.11.2017 року в структурі Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції слідчий відділ відсутній.

05.03.2018 року ОСОБА_1 знову звернувся до відповідача, на що отримав відповідь від 20.03.2018 року про загальні умови проведення конкурсу на заміщення посад.

Як зазначено в позовній заяві, відповідач порушив вимоги Закону України «Про державну службу», Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №171 від 25.03.2015 року, Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він посилається на те, що відповідно до ст. ст. 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції було організовано та проведено спеціальну перевірку стосовно ОСОБА_1 як особи, яка претендує на зайняття посади заступника начальника слідчого відділу управління Державної кримінально-виконавчої служби України. За вимогами п. 10 зазначеного Порядку Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надіслано до відповідних державних органів запити про перевірку відомостей щодо претендента на посаду. Міністерство юстиції звернулось до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з вимогою притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відповідальних за проведення перевірки позивача. Міністерство юстиції стверджує, що діяло в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Таким чином, відповідач стверджує, що позивач не навів обґрунтування яким саме чином Міністерство юстиції України порушило права та інтереси позивача. Просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що в порушення статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» недотримано терміну проведення та його не ознайомлено з висновками проведеної спеціальної перевірки.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача подано до суду відзив на позовну заяву від 27.12.2018 року, в якому останній зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 24.04.2018 року не відповідає Конституції України (є неконституційню), частина 6 ст. 216 КПК України, згідно з якою «слідчі органи Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України», а тому вимога позивача щодо призначення його на посаду є не можливою, так як дана посада ліквідована.

Запити про надання відомостей про ОСОБА_1 надсилалися до департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України, НАЗК, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, СБУ, Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної судової адміністрації України.

Для проведення спеціальної перевірки особи, яка претендує на зайняття посади, до Національного агентства з питань запобігання корупції подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як кандидата на посаду, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Враховуючи розбіжності виявлені Національним агентством з питань запобігання корупції у Декларації за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, його письмовим поясненням та відповідей Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, встановити достовірність інформації, яка перевірялася, є неможливим, що перешкодило позивачу зайняти посаду, яка передбачала зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком. Отже, з цих підстав третя особа просить відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2017 року №887/к «Про внесення змін до штату Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації» введено слідчий відділ у кількості 5 осіб (категорія посад - державні службовці).

Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889- VIII, Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 246, наказом Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 23.05.2017 року №215/ОД-17 на сайтах Національного агентства України з питань державної служби та Міністерства юстиції України 24.05.2017 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад державної служби категорії «Б» і «В», а саме: начальника, заступника начальника, старшого слідчого (2 посади), слідчого відділу управління Державної кримінально-виконавчої служби України.

Переможцем конкурсу на посаду заступника начальника слідчого відділу конкурсною комісією (протокол №12 від 16-20 червня 2017 року) було визначено ОСОБА_1

Листом Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 07.12.2017 року № 5.1.-1942-17/Л-1298 позивача повідомлено, що в структурі Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, затвердженій 27.11.2017 року Міністерством юстиції України слідчий відділ відсутній та враховуючи вищевикладене, призначити позивача на посаду заступника начальника слідчого відділу не вбачається можливим (а.с. 23).

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».

Відповідно до статті 22 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII) з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.

Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246, проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби (далі - посада) за результатами оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків.

Рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій «Б» і «В» приймає керівник державної служби в державному органі (пункт 5 Порядку).

Згідно з пунктом 6 Порядку, конкурс проводиться поетапно:

1) прийняття рішення про оголошення конкурсу;

2) оприлюднення рішення про оголошення конкурсу;

3) приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;

4) попередній розгляд поданих документів на відповідність встановленим законом вимогам;

5) проведення тестування та визначення його результатів;

6) розв'язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (крім категорії «В»);

7) проведення співбесіди та визначення її результатів;

8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата;

9) оприлюднення результатів конкурсу.

Відповідно до статті 23 вказаного Закону № 889-VIII інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу.

Рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» приймає суб'єкт призначення, на вакантні посади державної служби категорій «Б» і «В» - керівник державної служби відповідно до цього Закону.

Відповідно до частин першої-другої статті 28 Закону № 889-VIII рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом п'яти років.

Інформація про переможця конкурсу оприлюднюється на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, та державного органу, в якому проводився конкурс, не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу засідання конкурсної комісії відповідно до Порядку проведення конкурсу.

Згідно зі статтею 26 Закону № 889-VIII служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам та повідомляє кандидата про результати такої перевірки.

Так, стосовно позивача після оголошення його переможцем конкурсу розпочато спеціальну перевірку згідно статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2015 року № 171.

При проведенні спеціальної перевірки надіслано 9 запитів про надання відомостей щодо ОСОБА_1 до Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної судової адміністрації України.

Згідно з отриманими відомостями позивач значиться як особа, якій 24.10.2007 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України з обранням міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2008 року кримінальна справа закрита. Обвинувальні вироки суду стосовно ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

Національним агентством з питань запобігання корупції розглянуто запит від 04.07.2017 року №5.1-4013/6 про проведення перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком та надано інформацію від 17.07.2017 року про достовірність відомостей та встановлено такі розбіжності: у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відсутня інформація про отриманий (нарахований) дохід упродовж звітного періоду. Відповідно до наявної у Національному агентстві інформації ОСОБА_1 нараховано дохід у сумі 116 707,72 гривень (джерело доходу - ТОВ «КОНТУР-МЕТ») (а.с. 18-21).

Відповідно до пояснень позивача від 24.07.2017 року з приводу розбіжностей Е-декларації за 2016 рік, вказаного доходу від ТОВ «КОНТУР-МЕТ» він ніколи не отримував (а.с. 124).

Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції було направлено запит з проханням спростувати або підтвердити факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ «КОНТУР-МЕТ».

У відповіді за підписом директора ТОВ «КОНТУР-МЕТ», зазначено, що позивач в трудових відносинах не перебуває, ніколи не мав жодного юридичного чи фінансового відношення до діяльності підприємства, заробітну плату не отримував. Нарахування доходу позивачу відбулося помилково, у зв'язку зі збоєм у програмному забезпеченні при переході на нову версію 1:С 8.3 на даний момент усі помилки виправлені та подані звіти до відповідних органів для проведення перерахунків.

Головним управління Державної фіскальної служби України у м. Києві надано відповідь за № 15889/9/26-15-08-02-31 від 03.10.2017 року у відповідь на запит Центрального міжрегіонального управління щодо підтвердження або спростування факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «КОНТУР-МЕТ» та отримання у 2016 році доходу у сумі 116 707, 72 грн. про те, що запитувана інформація може бути надана при наявності письмової згоди вказаної фізичної особи або на письмову вимогу суду, оформлену у вигляді ухвали суду про витребування зазначеної інформації.

Отримавши письмову згоду позивача на проведення спеціальної перевірки, 20.10.2017 року за № 5.1-11196 був повторно направлений запит до ГУ ДФС у м. Києві.

08.12.2017 року від Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві отримано відповідь за №20300/9126-15-08-02-31 від 28.11.2017 року про те, що згідно із п. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року №2297-VI поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виходячи з вищенаведеного, у ГУ ДФС у м. Києві відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.

У Довідці за підписом начальника управління Авраменко С.В. про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1, який претендує на зайняття посади заступника начальника слідчого відділу управління Державної кримінально-виконавчої служби України Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції зазначено, що враховуючи розбіжності, виявлені Національним агентством з питань запобігання корупції у декларації, поданій позивачем, його письмовим поясненням та відповідей Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, встановити достовірність інформацій, яка перевірялася, є неможливим, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.

24.01.2018 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України з приводу неправомірних дій працівників кадрового апарату Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Міністерство юстиції України у відповіді від 14.02.2018 року №5364/Л-1706/14.3.1 зазначає, що працівниками Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції не дотримано вимоги Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком в частині отримання повторної згоди. Разом із тим, в листі зазначено, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків станом на 09.02.18 року позивач у 2016 році отримав дохід у сумі 97269,60 грн. (джерело доходу - дохід за здану вторинну сировину та побутові відходи), що може свідчити про те, що ТОВ «КОНТУР-МЕТ» не надало уточнюючий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

Після закінчення спеціальної перевірки складено довідку про результати спеціальної перевірки, в якій зазначені відомості, що перешкоджають зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, у зв'язку з неможливістю встановлення достовірної інформації.

За результатами розгляду звернення позивача надіслано лист до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з вимогою притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб відповідальних за проведення спеціальної перевірки (а.с. 30-33).

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України з приводу внесення неправомірних відомостей в податкову декларацію за 2016 рік посадовими особами ТОВ «КОНТУР-МЕТ» та просив усунути вказані неправомірні дані з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за вказаний період.

Позивачем до матеріалів справи додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за №761/Л/26-52-08-02-20 від 22.02.2018 року про відсутність інформації про доходи за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2017 року (а.с. 39). Вказану копію відомостей ним було також надіслано до відповідача разом із зверненням від 05.03.2018 року.

На що, листом від 20.03.2018 року відповідач надав загальну інформацію про проведення конкурсу на вакантні посади (а.с. 49).

У доданій Міністерством юстиції України до відзиву на позовну заву копії листа начальнику Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції вбачається, що останній лист з Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві надійшов 28.11.2017 року за №20300/9126-15-08-02-31, а відповідно до копії довідки про результати спеціальної перевірки перевірка була завершена 20.12.2017 року. Таким чином, працівниками Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції не дотримано вимог Порядку в частині строку проведення спеціальної перевірки.

В даному листі також зазначається, що наказом Міністерства юстиції України від 29.11.2017 року №4686/к «Про внесення змін до штату Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції» посада заступника начальника слідчого відділу Управління Державної кримінально-виконавчої служби України скорочена. Вказаний наказ до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надійшов лише 11.12.2017 року згідно з копією супровідного листа. З урахуванням зазначеного, підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні на посаду мали бути результати спеціальної перевірки, а не скорочення штатів.

На думку суду вищеперераховані обставини свідчать про внесення позивачем достовірних відомостей до Декларації за 2016 рік, а тому перешкод для зайняття позивачем посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком не було.

Що стосується посилань позивача на порушення строків перевірки визначеної статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції», то відповідач даний факт не заперечує.

Однак, враховуючи, що наказом Міністерства юстиції України від 29.11.2017 року №4686/к «Про внесення змін до штату Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції» посада заступника начальника слідчого відділу Управління Державної кримінально-виконавчої служби України скорочена, суд дійшов висновку про неможливість призначення позивача на дану посаду.

Крім того, що стосується визнання дій посадових осіб Міністерства юстиції України в частині проведення спеціальної перевірки бездіяльними та протиправними, суд зазначає що відповідач діяв в межах своїх повноважень, оскільки спеціальну перевірку здійснювало Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до частини 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 1 стаття 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 90, 241-246, 250, 371, КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.А. Бояринцева