ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2515/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2018 року №0089961201 та від 25.09.2018 року № НОМЕР_1,

встановив:

Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства міста Херсона" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 07.09.2018 року № НОМЕР_2 та від 25.09.2018 року № НОМЕР_1 на загальну суму 5 962 401,98 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що спірні ППР є необґрунтованими з огляду на наступні обставини. Так, комунальним підприємством протягом 2015 року виконувались податкові зобов'язання згідно приписів Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», постанови Кабміну від 04.06.2015 року № 375 за рахунок коштів, що поступали з бюджету у вигляді субвенцій в рахунок відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Виплата таких субвенцій з бюджету та сплата податкових зобов'язань здійснювалась згідно з довідками про податкову заборгованість, які видавались ГУ ДФС у Херсонській області та за договорами про організацію взаєморозрахунків згідно наведеної постанови КМУ. Кошти були спрямовані на погашення заборгованості з податку на додану вартість (далі - ПДВ), проте не зараховані на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника коштів. Позивач стверджує, що внаслідок цього підприємству Державною фіскальною службою протиправно занижено ліміт для реєстрації податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, що в свою чергу унеможливило їх подальшу реєстрацію та призвело до прийняття контролюючим органом спірних ППР. Наведені обставини встановлені постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 року в справі № 821/1139/17, яка набрала законної сили. Відтак, неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації підприємством податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь позивача, та як наслідок, можливість притягнення його до відповідальності. Разом з тим, позивач окремо наголошує на незаконності винесення ППР від 25.09.2018 року №0100641201, оскільки вказане ППР винесене на підставі неузгодженого податкового зобовязання, встановленого ППР від 07.09.2018 року № НОМЕР_2, тому позивач не зобовязаний був виконувати вимоги ППР від 07.09.2018 року до закінчення процедури його адміністративного оскарження.

18.12.2018 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2019 року.

04.01.2019 року до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивачем на порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України за період з 01.05.2018 року по 30.06.2018 року не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на суму податкових зобовязань 5962401,98 грн., що встановлено Актом камеральної перевірки від 15.08.2018 року №2503/21-22-12-01/03355726, у зв'язку з чим до комунального підприємства правомірно застосовано штрафні санкції на підставі ППР від 07.09.2018 року № НОМЕР_2. Стверджує, що відповідно ІС «Архів електронної звітності» підсистема «Реєстр податкових накладних» позивачем після спливу 10 календарних днів, наступних днем отримання позивачем ППР від 07.09.2018 року не було зареєстровано виданих податкових накладних в ЄРПН, що стало підставою для складання Акту камеральної перевірки від 25.09.2018 року № 3137/21-22-12-01/03355726 та спірного ППР від 25.09.2018 року № НОМЕР_1. Що стосується доводів позивача, що підставою не реєстрації податкових накладних є протиправна бездіяльність органу доходів і зборів щодо не зарахування в системі електронного адміністрування ПДВ отриманої субвенції, зазначає, що у разі, якщо сума, обчислена відповідно до п.200 1.3 ст.200 1 ПК України, була меншою, ніж сума податку на додану вартість в податкових накладних, які позивач повинен був зареєструвати в ЄРПН, то останній зобов'язаний перерахувати необхідну суму коштів із свого поточного рахунку на рахунок в СЕА. Тобто, неперерахування на рахунок в СЕА субвенції з бюджету не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення.

Ухвалою від 18.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.02.2019 року, вирішено викликати свідка ОСОБА_4 (головний бухгалтер підприємства) до суду для надання показів щодо обставин справи.

Протокольною ухвалою від 07.02.2019 року оголошено перерву до 19.03.2019 року для надання представником позивача додаткових документів.

У судове засідання сторони зявились, в ході його проведення було допитано свідка, проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач надає комунальні послуги із водопостачання та водовідведення і є учасником взаєморозрахунків відповідно до п. 16 ст. 14 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» і порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та надавалися населенню, яка виникла з невідповідністю фактичної вартості послуг тарифам, що затверджувалися або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 04.06.2015 року.

Відповідно до Порядку та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженого постановою КМУ від 4 червня 2015 р. № 375 позивачем з уповноваженими органами державної влади були укладені договори про організацію взаєморозрахунків від 01.12.2015 року № 17, від 01.12.2015 року № 18, від 16.12.2015 року № 32 згідно яких позивач отримав грошові кошти в розмірі 5 517 184,18 грн., в якості погашення заборгованості з різниці в тарифах, які в подальшому перерахувало на рахунок ГУ ДКСУ в Херсонській області. Проте, ДФСУ не зарахувала кошти субвенції в системі електронного адміністрування ПДВ.

Позивач звертався до ДФС України із проханням виконати вимоги чинного законодавства та здійснити зарахування відповідних коштів на поповнення електронного рахунку.

Так, 19.12.2016 року, листом № 27344/6/99-99-12-03-01-15 від ДФС України позивача було повідомлено, що ДФС отримало з Державної казначейської служби України інформацію про субєктів господарювання щодо зарахування до бюджету сум ПДВ у межах розрахунків погашення заборгованості з різниці в тарифах, яка зокрема включає дані щодо МПК «ВУВКГ м. Херсона» у сумі 5 517 184,18 грн.

З метою врегулювання даного питання ДФС та ДКСУ вживаються заходи на виконання вимог Кодексу та постанови КМУ щодо врахування відповідних сум у системі електронного адміністрування ПДВ.

Після повторного звернення позивача до ДФС України із вказаного питання, листом була отримана відповідь, якою повідомлено про вирішення питання.

Однак, станом на травень 2017 року ДФС України враховано до Формули та відображено в системі електронного адміністрування ПДВ сплачену суму субвенцій лише в розмірі 4180282,24 грн. (за договором № 17 від 01.12.2015 року), проте, не зараховано на відповідному електронному рахунку з ПДВ Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона» субвенцій на загальну суму 1 336 901,94 грн., які було сплачено за договором від № 18 від 01.12.2015 року згідно платіжного доручення № 19 від 17.12.2015 року в розмірі 764 310,68 грн., та за договором № 32 від 16.12.2015 року, згідно платіжного доручення № 20 від 28.12.2015 року в розмірі 572 591,26 грн.

У звязку із наведеними обставинами позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Постановою ХОАС від 15.08.2017 року в справі № 821/1139/17 визнано протиправною бездіяльність ДФСУ щодо не зарахування на рахунок комунального підприємства у системі електронного адміністрування ПДВ коштів з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; зобов'язано ДФСУ зарахувати шляхом збільшення сум поповнення електронного рахунку на рахунок позивача у системі електронного адміністрування ПДВ - на загальну суму 1336901,94 грн. з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. Рішення набрало законної сили.

Згідно змісту позовної заяви, станом на момент звернення до суду із даним позовом, ДФСУ наведеного рішення не виконано, у звязку із чим, підприємство позбавлено можливості реєструвати податкові накладні в ЄРПН.

На звернення позивача до ДФСУ із проханням виконати вимоги чинного законодавства та здійснити зарахування відповідних коштів на поповнення електронного рахунку, податковий орган листом від 14.11.2018 року № 36955/6/99-99-12-03-01-15 надав відповідь на вказане звернення, якою зазначив, що виконання рішення суду проводитиметься згідно ст. 372 КАСУ, тобто виключно у примусовому порядку.

15.08.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області на підставі ст. 76 розділу II Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН МКП «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона» за період за травень-червень 2018 року, за результатами якої складений акт перевірки № 2503/21-22-12-01/03355726 (далі - Акт № 2503).

На підставі акту перевірки № 2503 податковим органом прийняте ППР від 07.09.2018 року №0089961201 про застосування до позивача штрафу в розмірі 50% у сумі 2981200,99 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 5962401,98 грн.

Зазначене ППР оскаржене позивачем 18.09.2018 року № 02/04-08/2851 до ДФСУ.

Рішенням від 19.11.2018 року № 6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без задоволення, ППР без змін.

25.09.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області проводить камеральну перевірку МКП «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона» та складає акт №3173/21-22-12-01/03355726 (далі акт № 3173).

Перевіркою встановлено, що відповідно ІС «Архів електронної звітності» підсистема «Реєстр податкових окладних» станом на 09.07.2018 року підприємством МКП «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона» після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку ППР від 07.09.2018 року №0089961201 (отримане 12.09.2018 року) відсутні зареєстровані видані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за період за травень-червень 2018 року.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 3173 податковим органом прийняте ППР від 25.09.2018 року №0100641201 про застосування до позивача штрафу в розмірі 50% у сумі 2981200,99 грн. за відсутність реєстрації накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись із спірним ППР, позивач звернувся до суду.

Отже спірні правовідносини стосуються незаконності застосування до позивача штрафу за ППР від 07.09.2018 року № НОМЕР_2, та повторного штрафу за ППР від 25.09.2018 року №0100641201 через відсутність реєстрації накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку ППР від 07.09.2018 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні положення законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

До 01.01.2017 р. п.201.10 ст.201 ПК України передбачав, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З 01.01.2017 р. п.201.10 п.201 ПК України викладено в новій редакції та визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З 03.12.2017 р. у п.201.10 ст.201 ПК України внесено зміни та викладено у наступній редакції: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом, а відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.2001.1 ст.2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 ст.2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2001.2 ст.2001 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до п.2001.4 ст.2001 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.2001.3 2001 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу.

Пунктом 2001.5 ст.2001 ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

З аналізу даних правових норм слідує, що платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов'язань зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстру податкових накладних у визначені п.201.10 ст.201 ПК України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 ст.2001 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що позивачем за період з 01.05.2018 року по 30.06.2018 року не здійснено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 5962401,98 грн., а саме: за травень 2018 року на суму 3101969,48 грн., в т.ч. податкові накладні, що підлягають наданню покупцям платникам ПДВ та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 364173,48 грн.; за червень 2018 року на суму 2860 432,50 грн., в т.ч. податкові накладні, що підлягають наданню покупцям платникам ПДВ та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 358929,50 грн.

Вказані обставини не заперечуються сторонами. Однак, позивач вказує на те, що не реєстрація податкових накладних відбулася не з вини підприємства, а внаслідок бездіяльності органу доходів і зборів щодо не зарахування в системі електронного адміністрування ПДВ субвенцій, отриманих у 2015 році у розмірі 1336901,94 грн., що підтверджується постановою ХОАС від 15.08.2017 року. В той же час, доказів на підтвердження виконання наведеного рішення, відповідачем до суду не надано.

З цього приводу суд зазначає, що головним завданням Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" є використання надр для видобування питної води; піднімання та забезпечення питною водою населення, підприємств, установ і організацій міста; очищення, знешкодження стічних вод каналізації; експлуатація та ремонт водопровідно-каналізаційних систем міста; надання ремонтно-будівельних і транспортних послуг населенню; видобування та розлив мінеральної води; зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск прекурсорів.

Чинним законодавством передбачено відшкодування підприємству державою завданих регулюванням тарифів збитків за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

На виконання цього Порядку між компетентними органами державної вдали та Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" 01.12.2015 року, 16.12.2015 року укладено договори №№ 17, 18, 32 про організацію взаєморозрахунків, згідно яких комунальне підприємство отримало 5517184,18 грн. субвенції, які було спрямовано на погашення ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.12.2015 року № 16, від 17.12.2015 року № 19, від 28.12.2015 року № 20.

Орган доходів і зборів на наступний день після здійснення оплати з рахунку підприємства, відкритого в органах казначейства, не зарахував кошти субвенції відповідно до абз."в" п.2001.4 ст.2001 ПК України на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Приписами п.2001.3 ст.2001 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника еПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Тобто, однією із складових формули є показник суми еПопРах, який враховує суму коштів субвенції з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 року № 967 внесено зміни до Порядку № 569 в частині збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах. Так, п.9 Порядку № 569 було доповнено абзацом наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення".

В порушення вказаних вимог орган доходів і зборів не зарахував кошти субвенції у розмірі 1336901,94 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, чим штучно зменшив комунальному підприємству ліміт для реєстрації податкових накладних, що підтверджується постановою ХОАС від 15.08.2017 року в справі № 821/1139/17, яка як вже зазначалося судом, набрала законної сили.

З аналізу динаміки реєстраційного ліміту комунального підприємства варто дійти висновку, що від'ємний наростаючий підсумок 2015 року очевидним чином переходив до показника 2016, 2017 (з урахуванням часткового зарахування коштів субвенції), 2018 років, який, логічно, також отримав від'ємний показник реєстраційного ліміту в СЕА з ПДВ. Наведені обставини очевидним чином обумовлювали неможливість реєстрації податкових накладних з травня по червень 2018 року в силу від'ємного значення реєстраційного ліміту, який накопичувальним чином виник через бездіяльність фіскального органу.

При цьому, тимчасове досягнення позивачем позитивного ліміту внаслідок перерахування коштів з власного поточного рахунку, що дало можливість зареєструвати окремі податкові накладні, виписані з травня по липень 2018 року, не виправдовує правомірність застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 року № НОМЕР_2.

Аналізуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок бездіяльності ДФС України та невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (із змінами від 18.11.2015 р. № 967, від 30.12.2015 р. № 1177) у грудні 2015 року комунальному підприємству в системі електронного адміністрування ПДВ штучно занижено ліміт для реєстрації податкових накладних, у звязку із чим, з урахуванням часткового зарахування коштів субвенції станом на 2017 рік, позивача було позбавлено можливості реєструвати податкові накладні за період з травня по червень 2018 року в межах граничних термінів.

Суд зауважує, що відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В межах спірних правовідносин суд встановив, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 року по справі № 819/777/17.

Враховуючи встановлену неправомірність ППР від 07.09.2018 року № НОМЕР_2, суд зауважує на тому, що ППР від 25.09.2018 року № НОМЕР_1, яке винесене через невиконання першого рішення, також має вважатися протиправним та підлягає скасуванню.

До того ж, оскільки ППР № НОМЕР_1 від 25.09.2018 року винесене на підставі податкового зобовязання, встановленого ППР від 07.09.2018 року (отримане позивачем 12.09.2018 року), щодо якого вже було розпочато процедуру адміністративного оскарження (згідно скарги до ДФС від 18.09.2018 року), тобто зобовязання на той момент ще не було узгодженим, а відтак, враховуючи приписи п. 57.3 ст. 57 та п. 113.1 ст.113 ПК України, позивач не зобовязаний був виконувати вимоги ППР від 07.09.2018 року до його узгодження та до тих пір не міг нести відповідальність за невиконання неузгоджених податкових вимог (процедура адміністративного оскарження завершилась прийняттям ДФСУ рішення по скарзі 19.11.2018 року).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахування судової практики Європейського суду з прав людини.

Положення ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначають практику ЄСПЛ як джерело права під час відправлення правосуддя.

Так, положеннями п.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Верховна Рада України постановила, що Україна без укладення спеціальної угоди повністю визнає обов'язковою практику та юрисдикцію ЄСПЛ в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування норм Конвенції.

Суд враховує при вирішенні даної справи рішення від 23.07.2002 р. по справі "Компанія "Вестбергатаксі Актіеболаг" та Вулич проти Швеції", де Суд зазначив, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яка має водночас і запобіжний, і каральних характеру з достатньою очевидністю вказують на те, що податкові правопорушення підпадають під третій критерій, викладений у справі "Енгель проти Нідерландів", що вказує на розповсюдження дії ст.6 Конвенції на податкові правовідносини (тотожна позиція викладена в п.34 рішення ЄСПЛ "Деліколи проти Мальти", п.72 рішення "Кемпбели і Феля проти Сполученого Королівства", п.53 "Озтюрк проти Німеччини", п.Ш "Бенденун проти Франції").

Згідно п.п.70-71 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) "70 … Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п.38)…".

Суд відмічає, що застосування штрафних санкцій до платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, тобто за не вчинення дій, які платник об'єктивно не міг вчинити через протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, є порушенням принципів обґрунтованості, розсудливості, пропорційності та не відповідає принципу належного урядування.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд, відповідно до ст.90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність застосування відповідачем до комунального підприємства штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних на підставі податкових повідомлень-рішень від 07.09.2018 року № НОМЕР_2 та від 25.09.2018 року № НОМЕР_1, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір в сумі 89436,02 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 07 вересня 2018 року №0089961201 та від 25 вересня 2018 року № НОМЕР_1, складеніГоловним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75)

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) на користь Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" судовий збір в розмірі 89436 (вісімдесяти дев'яти тисяч чотириста тридцяти шести) грн. 02 коп. шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 березня 2019 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 111030000