ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/724/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій та визнання незаконними і скасування постанов.

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про :

- визнання протиправними дій ГУ ДФС у Полтавській області щодо передачі недостовірної інформації про несплату позивачем та не оскарження вимоги у досудовому та судовому порядку позивачем;

- визнання протиправними дій державного виконавця Карлівського РВ ДВС щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та арешту на кошти позивача;

- визнання незаконною та скасування постанови від 17.01.2019 про відкриття виконавчого провадження №58096707;

- визнання незаконною та скасування постанови від 17.01.2019 про арешт коштів боржника ВП№58096707;

- визнання незаконною та скасування постанови від 17.01.2019 про арешт майна боржника ВП №58096707.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що направлення ГУ ДФС у Полтавській області вимоги, як виконавчого документа, до Карлівського РВ ДВС є передчасним та незаконним, оскільки вказана вимога оскаржувалася позивачем у досудовому порядку, потім без пропущення строків, визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у судовому порядку. Відтак, Карлівським РВ ДВС відкрито виконавче провадження №58096707, накладено арешт на кошти та майно позивача за відсутності передбачених законом підстав.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 відкрито провадження у справі №440/724/19 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у судове засідання також не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У відзиві на адміністративний позов просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник Головного управління ДФС у Полтавській області до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У відзиві на адміністративний позов проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що на підставі даних інформаційної системи в автоматизованому режимі платнику податків 13.11.2018 сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2404-53 в розмірі 13438,29 грн., яка отримана останнім 22.11.2018. Рішенням ДФС України від 28.12.2018 №20744/М/99-99-11-05-02-25 скаргу ОСОБА_1 залишено без змін, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2404-53 від 13.11.2018 - без змін, яке отримано позивачем 03.01.2019. За результатами адміністративного оскарження вимоги та з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 820 грн., відповідачем 10.01.2019 сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 12618,29 грн. та 15.01.2019 направлено до Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області для примусового виконання.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до статті 59 Податкового кодексу України 13.11.2018 ГУ ДФС у Полтавській області сформовано та надіслано ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2404-53 на загальну суму 13438,29 грн /а.с. 190/.

Дана вимога отримана позивачем 22.11.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Із даною вимогою позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги 28.12.2018 №20744/М/99-99-11-05-02-25 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2404-53 від 13.11.2018 - без змін, яке отримане позивачем 03.01.2019 /а.с. 164-167/.

14.01.2019 року вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2404-53 від 13.11.2018 в розмірі 12618,29 грн. (з урахуванням часткової сплати в розмірі 820 грн.) була направлена для примусового виконання до Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області /а.с. 109, 191/.

17.01.2019 державним виконавцем Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58096707 з виконання вимоги №Ф-2404-53 від 13.11.2018 /а.с. 110/.

Постановою державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 17.01.2019 ВП № 58096707 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника /а.с. 112/.

А постановою державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 17.01.2019 ВП № 58096707 винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника /а.с. 114/.

Позивач, вважаючи недостовірною інформацію передану ГУ ДФС у Полтавській області органу державної виконавчої служби в частині несплати позивачем та не оскарження вимоги у досудовому та судовому порядку, та не погодившись з діями державного виконавця Карлівського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та арешту на кошти позивача, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку позовним вимога ОСОБА_1 щодо надання ГУ ДФС у Полтавській області органу державної виконавчої служби недостовірної інформації, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 08.07.2010 №2464-УІ "Про збір та облік єдиною внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон ).

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Інструкція), затвердженою наказом Мінфіну України за № 449 від 20.04.2015 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 14 Закону на органи доходів і зборів покладено контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Пунктом 2 pозділу VI Інструкції визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів .

Згідно частини 6 статті 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які на кінець звітного періоду, в якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмка, вимогу про її сплату. Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції відповідачем на підставі даних інформаційної системи в автоматичному режимі сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2404-53 від 13.11.2018 на суму 13438,29 грн.

Частиною 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням ДФС України про результати розгляду скарги 28.12.2018 №20744/М/99-99-11-05-02-25 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2404-53 від 13.11.2018 - без змін, яке отримане позивачем 03.01.2019.

Як встановлено з відзиву ГУ ДФС у Полтавській області, за результатами адміністративного оскарження вимоги та з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 820 грн., відповідачем 10.01.2019 сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 12618,29 грн. та 14.01.2019 направлено до Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області заяву №1566/10/16-31-53-17-21 про примусове виконання вимоги від 13.11.2018 №Ф-2404-53 /а.с. 109/.

З приводу тверджень позивача що повідомлення про вручення рішення ДФС України ОСОБА_1 було отримано 15.01.2019, а стягувачем за вимогою ще 14.01.2019 (тобто наперед до дати отримання оригіналу повідомлення) вже сформовано заяву про примусове виконання, суд зазначає наступне

У відповідності до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як зазначалося судом вище та підтверджено матеріалами справи, рішення ДФС України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 отримане позивачем 03.01.2019, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек-номер відправлення 0405340697359) /а.с. 167/.

Згідно вказаного рекомендованого повідомлення та інформації, яка міститься на сайті ПАТ "Укрпошта", рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (трек-номер відправлення 0405340697359) повернуто ДФС України поштовим відділенням 05.01.2019 /а.с. 182-183/.

Підстави для сумніву у достовірності зазначення працівником поштового зв'язку дати отримання позивачем поштового відправлення ДФС України, 03.01.2019, відсутні.

У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 узгодженої суми недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення ДФС України, відповідачем 14.01.2019 направлено до Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області заяву №1566/10/16-31-53-17-21 про примусове виконання вимоги від 13.11.2018 №Ф-2404-53.

Доказів надання відповідачем ОСОБА_2 районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області недостовірної інформації з примусового виконання вимоги від 13.11.2018 №Ф-2404-53 позивачем суду не надано та судом не встановлено.

За таких умов позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Полтавській є безпідставними, а заявлені вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, правомірність оскаржуваних дій та постанов Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року /далі - Закон №1404-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.

Частинами першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частина п’ята статті 26 Закону №1404-VIII встановлює, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Судовим розглядом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2404-53 від 13.11.2018 направлена до Карліського РВ ВДВС ГТУЮ у Полтавській області 14 січня 2019 року та отримана останнім 16.01.2019, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі /а.с. 109/.

Таким чином, ГУ ДФС у Полтавській області пред‘явило виконавчий документ до Карліського РВ ВДВС ГТУЮ у Полтавській області до закінчення тримісячного строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, встановленого частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", та вже наступного робочого дня 17 січня 2019 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58096707.

Постановою державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 17.01.2019 ВП № 58096707 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника /а.с. 112/.

А постановою державного виконавця Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 17.01.2019 ВП № 58096707 винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника /а.с. 114/.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Частиною сьомою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.56 Закону №1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частиною 3 ст.56 Закону №1404 визначено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно ч.5 ст.56 Закону №1404, про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Аналіз наведених вище норм є підставою для висновку, що з метою забезпечення фактичного виконання вимог виконавчого документа державний виконавець здійснює пошук та накладає в першу чергу арешт на кошти боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів та арешт на рухоме і не рухоме майно боржника.

Вказане свідчить про наявність повноважень у відповідача та підстав щодо арешту майна та коштів боржника, а тому постанови від 17.01.2019 про арешт коштів на рахунках позивача та про арешт майна боржника винесено у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як зазначає сам позивач у тексті позовної заяви, оскаржувані постанови від 17.01.2019 року вручені йому 14.02.2019.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58096707 від 17.01.2019, про арешт майна боржника ВП №58096707 від 17.01.2019 та про арешт коштів боржника від 17.01.2019 є такими, що прийняті державним виконавцем на підставі та в межах повноважень, наданих Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем доведено відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних постанов, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця Карлівського РВ ДВС щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та кошти позивача, то вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що правові наслідки для позивача створюють саме постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника як рішення суб’єкта владних повноважень, правова оцінка яким надана судом вище, інших неправомірних дій, які б створювали правові наслідки для позивача або мали вплив на права, обов'язки та інтереси позивача позивачем не наведено, а судом не виявлено.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (пров. Тупий, 11, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639), Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Полтавський шлях, 54, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 35013778) про визнання протиправними дій та визнання незаконними і скасування постанов відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя

ОСОБА_3