Номер провадження 2/573/110/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О. І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області, третя особа: Білопільська районна державна адміністрація Сумської області про визнання права власності на самочинно збудований гараж,

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білопільської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований гараж, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 25 липня 2018 року затверджено технічну документацію та передано йому у власність земельну ділянку для гаражного будівництва площею 0,0031 га з кадастровим номером 5920610100:00:009:1284, розташовану за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Горобівський шлях, гараж №60. 04 липня 2018 року відомості про право власності на вказану земельну ділянку внесені до Державного реєстру речових на нерухоме майно. На зазначеній земельній ділянці знаходиться самочинно побудований ним у 1988 році гараж. При зверненні до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва, екології та інфраструктури Білопільської РДА, з метою узаконення прав на будівлю гаража, отримав відмову, оскільки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видаються до проектування та будівництва об’єкта та роз’яснено судовий порядок оформленням цього майна в порядку ст. 376 ЦК України. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на індивідуальний гараж №60, розташований за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Горобівський шлях площею 31 кв.м.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача – Білопільської міської ради в судове засідання також не з'явився, міський голова ОСОБА_2 направив до суду листа про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнають.

Представник третьої особи - Білопільської районної державної адміністрації Сумської області в судове також засідання також не з’явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про день, час і місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням 50 сесії VII скликання Білопільської міської ради від 29 березня 2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під індивідуальним гаражним будівництвом умовною площею 0,003 га за адресою: Сумська область, місто Білопілля, вул. Горобівський шлях, гараж №60. Рішенням 55 сесії VII скликання Білопільської міської ради від 27 липня 2018 року затверджено проект землеустрою земельної ділянки за зазначеною вище адресою для будівництва індивідуальних гаражів з кадастровим номером 5920610100:00:009:1284, площею 0,0031 га та передано її у власність останнього (а. с. 5-11).

З матеріалів справи також вбачається, що 06 серпня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №27363768 внесені відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів з кадастровим номером 5920610100:00:009:1284 площею 0,0031 га, розташовану на території м. Білопілля Сумської області, вул. Горобівський шлях, гараж 60 (а. с. 12).

Також судом встановлено, що по вул. Горобівський шлях у м. Білопілля Сумської області розташований гараж №60, який на праві власності за фізичною чи юридичною особою не зареєстрований. Основна інвентаризація проведена по замовленню ОСОБА_1 від 09 грудня 2002 року (а. с. 15).

Як вбачається з технічного паспорта на гараж №60 в кооперативі «Південний» по вул. Горобівський шлях у м. Білопілля Сумської області, який виготовлено 20 грудня 2018 року, ОСОБА_1 у 1988 році побудував цегляний гараж площею 31 кв.м. з погребом площею 7,5 кв.м. та оглядовою ямою площею 2,4 кв.м. (13-14).

Даний факт підтверджуються записами на аркушах №№72-78 Книги обліку інвентаризаційних матеріалів №Г-2 на гаражі №51-100 в кооперативі «Південний» за адресою: м.Білопілля, вул.Горобівський шлях.

Згідно з висновком та довідкою №52 від 14 грудня 2018 року КП "Білопільське районне архітектурно-планувальне бюро" гараж №60 на території кооперативу «Південний» по вул. Горобівський шлях у м. Білопілля Сумської області зведений з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм та правил, знаходиться в межах земельної ділянки, не виходить за червону лінію вулиці, а також не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 16-17).

Як вбачається з відповіді відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва, екології та інфраструктури Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 12 грудня 2018 року №7, наданої на звернення ОСОБА_1 щодо надання містобудівних умов та обмежень для будівництва індивідуального гаражу за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Горобівський шлях, гараж №60, у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної документації» містобудівні умови та обмеження надаються на об’єкт, що проектується та буде будуватися. Однак, відповідно до технічного паспорту, виданого Сумським бюро технічної інвентаризації, гараж за вказаною вище адресою вже збудований, тому у наданні містобудівних умов та обмежень для будівництва індивідуального гаражу відмовлено (а. с. 18).

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно ч.1, ч. 3 та ч.5 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до п. 4, п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Крім того, відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Відповідно до п. 12 вказаної вище Постанови у справах, пов’язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов’язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Згідно з п. 14-16 роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (ч. 3 ст. 375 ЦК).

При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Як встановлено судом, спірний гараж збудував позивач у 1988 році на земельній ділянці, яка не була йому для цього відведена, але у 2018 році вона була передана йому у власність і право власності на неї за позивачем зареєстровано 04 липня 2018 року. Самочинно збудований гараж не порушує прав інших осіб.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 41800, Сумська область, місто Білопілля, вулиця Червонофлотця Перепелиці, будинок 15) до Білопільської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 04058019, місцезнаходження: 41800, Сумська область, місто Білопілля, вулиця Соборна, будинок 70), третя особа: Білопільська районна державна адміністрація Сумської області (код ЄДРПОУ 04058120, місцезнаходження: 41800, Сумська область, місто Білопілля, вулиця Старопутивльська, будинок 35) про визнання права власності на самочинно збудований гараж задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на індивідуальний гараж №60 площею 31 кв.м., розташований за адресою: Сумська область, місто Білопілля, вулиця Горобівський шлях.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя