ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року

м . Харків

Справа № 617/1962/13-ц

Провадження № 22-ц/818/953/19

Категорія: відшкодування шкоди

Харківський апеляційний суд у складі:

судді -доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря – Пузікової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу заапеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 07 листопада 2018 року у складі судді Глоби М.М.

у цивільній справі № 617/1962/13-ц за позовом ОСОБА_2 до Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

встановив :

06.06.2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, який в подальшому уточнювала та остаточно 08.09.2016 року просила: стягнути з Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області на її користь 215000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної органом місцевого самоврядування;

- 425 973 грн. 19 коп. відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу місцевого самоврядування;

- визнати незаконними дії Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають у порушенні ст. 24 Конституції України щодо публічного визнання привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживань громадян с. Металівка, надрукованих у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02 серпня 2009 року;

- визнати незаконними дії Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області щодо поширення інформації про особу без її згоди у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02 серпня 2009 року, у газеті «Старосалтівський вісник» № 4 від 28 травня 2010 року;

- визнати поширену Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області інформацію, опубліковану у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02 серпня 2009 року – неправдивою та зобов’язати ОСОБА_3 спростувати її у той же спосіб, шляхом друкування відповідного повідомлення у друкованому засобі масової інформації Старосалтівської об’єднаної територіальної громади у колонці «ОФІЦІЙНО», наступного змісту: «ОСОБА_3 Вовчанського районного суду Харківської області визнано поширену Старосалтівською Селищною радою Вовчанського району Харківської області інформацію опубліковану у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02 червня 2009 року у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 неправдивою, визнано протиправними дії Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають у порушенні ст. 24 Конституції України щодо публічного визнання привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання громадян с. Металівка, надрукованих у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02.08.2009 року; вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування позовних вимоги ОСОБА_5 зазначала, що 08 червня 2010 року в належному їй домоволодінні, розташованому за адресою вул. Металівська, 57 у с. Металівка Вовчанського району Харківської області було виявлено зникнення частини паркану довжиною 50 метрів, яким було огороджено належну їй садибу. Огорожу було демонтовано на підставі рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 13 травня 2010 року LXI сесії V скликання «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою селищної ради стан» з додатком до рішення ОСОБА_3 від 13 травня 2010 року «Перелік самовільно розміщених об’єктів, від яких звільняється територія смт. Старий Салтів та с. Металівка з метою відновлення та приведення у придатний для використання територіальною громадою стан». Рішення було прийнято з перевищенням владних повноважень, на підставі незаконного та нікчемного акту перевірки постійної комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології ОСОБА_3 (далі – Комісія) від 18 червня 2009 року.

Для отримання вказаних документів вона сплатила 12 грн. 00 коп. на підставі рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області LІІ сесії V скликання від 27 жовтня 2009 року «Про встановлення плати за послуги виконкому, що надаються населенню».

Вищевказані рішення і дії посадових осіб органів самоврядування були оскаржені нею до прокуратури Вовчанського району. З підстав невідповідності рішень вимогам діючого законодавства, прокуратурою району внесені протести на вказані рішення селищної ради. ОСОБА_3 від 24 листопада 2010 року за наслідком розгляду протесту прокурора, рішення ОСОБА_3 від 27 жовтня 2009 року було скасовано, але завдану шкоду у розмірі 12 грн. 00 коп. не відшкодовано. Протест прокурора на зазначений акт Комісії від 18 червня 2009 року та рішення ОСОБА_3 від 13 травня 2010 року не розглянутий, однак є зупиненими.

Вважає, що Комісія перевищила власні повноваження щодо обстеження належній їй земельної ділянки, склала незаконні акти від 18 червня 2009 року та від 12 серпня 2009 року.

Внаслідок зазначеного, вона була незаконно позбавлена права власності на огорожу, вартістю 40000 грн. 00 коп. та сплатила 12 грн. 00 коп. за отримання рішення ОСОБА_3. Їй була спричинена моральна шкода у розмірі 20000 грн. 00 коп.

Крім того, в ніч з 18 січня 2011 року на 19 січня 2011 року невстановленими особами умисно, шляхом підпалу було знищено елінг, розташований у садибі по вул. Металівська, 57 в с. Металівка Вовчанського району Харківської області, який належить їй, чим спричинено матеріальні збитки у розмірі 129 000 грн. 00 коп.

Продовжуючи злочинну діяльність, 26 травня 2011 року невстановленими особами умисно, шляхом підпалу знищено альтанку, розташовану у садибі за вищевказаною адресою, чим їй спричинені матеріальні збитки у розмірі 86000 грн. 00 коп. Вищевказана садиба використовувалась її родиною для проведення відпочинку з 2003 року, для вирощування екологічних овочів та фруктів, рибальства і як наслідок, планувалось переселення родини до садиби, як у місце постійного проживання. Проводити подальшій благоустрій садиби неможливо, оскільки до теперішнього часу їй не відшкодовано збитки за втрачене майно. Також на теперішній час вона позбавлена права на відпочинок, оскільки знищена садиба використовувалась нею для відпочинку. Крім того, від постійного страху і відстоювання у судах свого права, порушеного органом місцевого самоврядування її здоров’я значно похитнулось. Вважає, що незаконними діями (бездіяльністю) органу місцевого самоврядування їй спричинена моральна шкода, яка складає 425 973 грн. 19 коп.

Крім цього вказувала, що постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року її позовні вимоги до Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та ОСОБА_6 задоволенні частково. Судом визнано незаконним та скасовано:

-акт постійної комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології ОСОБА_3 від 18 червня 2009 року та 12 серпня 2009 року;

-рішення XLIX сесії V скликання ОСОБА_3 від 14 серпня 2009 року «Про затвердження акту постійної комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради Вовчанського району»;

-рішення LXI сесії V скликання ОСОБА_3 від 13 травня 2010 року «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою стан» з додатком до рішення в частині звільнення території с. Металівка від самовільно розміщеної одноповерхової споруди та огорожі по вул. Металівській, 57, с. Металівка та приведення у придатний стан для використання;

-рішення LІІІ сесії VI скликання ОСОБА_3 від 11 липня 2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_2 про скасування рішення ОСОБА_3 від 1 травня 2010 року»;

-визнано незаконними дії осіб по демонтажу та вивезенню огорожі домоволодіння по вул. Металівська, 57, с. Металівка Вовчанського район Харківської області, належного ОСОБА_2;

-стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 96 253 грн. 06 коп., моральну шкоду в розмірі 30 958 грн. 70 коп., судові витрати в розмірі 2 543 грн. 33 коп.

Також ОСОБА_2 зазначала, що Старосалтівською селищною радою Вовчанського району Харківської області порушені права і свободи її родини, оскільки відповідно до змісту газети «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02 червня 2009 року розповсюджено недостовірну інформацію щодо нібито самоправства її родини у користуванні земельною ділянкою. У вказаному виданні, ОСОБА_3 порівнює мешканців с. Металівка і поділяє їх на «мешканців» і «дачників», при цьому поділяє «дачників» на тих, хто вирішить проблеми мешканців за власні кошти, і ОСОБА_4, який «до того ж дачник» і проголошений ОСОБА_3 особою, яка поводиться «по хамски, досить зухвало, та вкрай різко», ОСОБА_3 запевняє громаду, що ОСОБА_4 винний перед громадою і «порушник повинен буде відшкодувати збитки, що були нанесені громаді». Окрім цього, у газеті «Старосалтівський вісник» № 4 від 28 травня 2010 року опубліковано рішення LХІ сесії V скликання ОСОБА_3 від 13 травня 2010 року «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою стан» з додатком до рішення, чим порушено її права і свободи, оскільки поширено інформацію про її майно, розташоване по вул. Металівська, 57 у с. Металівка Вовчанського району Харківської області, зокрема про те, що вказане майно буде у відкритому доступі після знесення огорожі та вказує про нібито протиправність її дій у відношенні до всієї громади.

Поширення Старосалтівською селищною радою Вовчанського району Харківської області у засобах масової інформації недостовірної інформації про неї та інформації про знесення огорожі її домоволодіння призвело до пошкодження її майна шляхом спалення альтанки та одноповерхової споруди, чим спричинено їй матеріальну шкоду у розмірі 215 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_7 також призвели до спричинення їй моральної шкоди, яка вираховується у постійному пригніченому стані, у неможливості спілкуватись з мешканцями територіальної громади, втраті авторитету її родини перед громадою, постійного нагадування згарища на місці альтанки та одноповерхової споруди.

ОСОБА_3 рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 07 листопада 2018 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: стягнути зі Старосалтівської Селищної ради Вовчанського району Харківської області на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 215 000,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної діями і бездіяльністю органа місцевого самоврядування; стягнути зі Старосалтівської Селищної ради Вовчанського району Харківської області кошти у розмірі 425 973Д9грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної діями і бездіяльністю органа місцевого самоврядування; визнати протиправними дії Старосалтівської Селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають у порушенні ст.24 Конституції України щодо публічного визнання привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання громадян с.Металівка, надрукованих у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02.08.2009 року; визнати незаконними дії Старосалтівської Селищної ради Вовчанського району Харківської області щодо поширення інформації про особу без її згоди у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02.08.2009 року, у газеті «Старосалтівський вісник»№4 від 28 травня 2010 року; визнати поширену Старосалтівською Селищною радою Вовчанського району Харківської області інформацію опубліковану у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02.08.2009 року- неправдивою та зобов'язати Старосалтівську селищну раду Вовчанського району Харківської області спростувати її у той же спосіб, шляхом друкування відповідного повідомлення у друкованому засобі масової інформації Старосалтівської об'єднаної територіальної громади у колонці «ОФІЦІЙНО», наступного змісту: «ОСОБА_3 Вовчанського районного суду Харківської області визнано поширену Старосалтівською Селищною радою Вовчанського району Харківської області інформацію опубліковану у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02.08.2009 року у відношенні ОСОБА_411 та ОСОБА_2 неправдивою, визнано протиправними дії Старосалтівської Селищної ради Вовчанського району Харківської області, які полягають у порушенні ст..24 Конституції України щодо публічного визнання привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання громадян с.Металівка, надрукованих у газеті «Вісник Старого Салтова» № 9 від 02.08.2009 року.

Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_2вказує, що критичне ставлення суду першої інстанції до підстав та предмету позову в частині втрати майна і спричиненні моральної шкоди позивачу у наслідок протиправних дій та рішень відповідача є необґрунтованим, так як спростовується наявними доказами у справі. Так як саме дії відповідача щодо прийняття протиправних рішень, публікації цих рішень у засобах масової інформації, бездіяльність відповідача щодо відновлення паркану і створили причинний зв'язок який і привів до виникнення підстав і предмету позову.

Також , на думку скаржника, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про нібито відшкодовану шкоду завдану позивачу в наслідок прийняття незаконного рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 13 травня 2010 року постановою у справі №617/832/13-а, так як відшкодування шкоди у розмірі 215000,00грн (матеріальна вартість втраченого майна, елінгу та альтанка) не було заявлено в адміністративній справі, а є предметом розгляду саме у цьому цивільному провадженні.

Крім того, поширення масової інформації на території селища Старий Салтів, сіл Петрівське, Березники, Металівка є газета «Вісник Старого Салтова» у 2009 році та «Старосалтівський вісник» з 15.01.2010 року.

За даними Державного Реєстру Друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності :

-газета «Вісник Старого Салтова» свідоцтво № ХК 1407-248Р заснована 12.02.2008р. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, Харківська обл.

-газета «Старосалтівський вісник» свідоцтво № ХК 1579-320Р заснована 15.01.2010р. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, Харківська обл., засновник ОСОБА_8 дружина депутата ОСОБА_3 ОСОБА_9 (Керуючий справами ОСОБА_3, в подальшому в.о. обов'язків селищного голови ОСОБА_3)

Законом України «Про інформацію» передбачено відповідальність за порушення законодавства про інформацію, зокрема цивільно – правову. При цьому визначено неприпустимість зловживання правом на інформації, а саме неприпустимість використання інформації для посягання на права і свободи людини.

Відповідач протягом тривалого часу розповсюджував негативну інформацію про родину позивача, протиправно розповсюдив засобом масової інформації персональні данні позивача, зокрема адресу та склад майна, які на думку відповідача підлягають знищенню (том2 а.с.77-80).

Так п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України за №1 від 27 лютого 2009року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено «У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.» Отже саме це визначення належного відповідача - Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області і має застосовуватись у цій справі, так як розповсюдження інформації в газетах відбулось з посиланням на джерело Старосалтівська селищна рада і опубліковано у рубриках «до відома громадян» і «офіційно». Отже відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у цій частині також є необґрунтованою.

Також, необґрунтованою, на думку скаржника, є відмова суду у відшкодуванні моральної шкоди за цим позовом, так як відшкодована шкода у справі №617/832/13-а є достатньою і повною при розгляді предмету та підстави адміністративного позову, які не є тотожними з підставами для відшкодування моральної шкоди у цьому провадженні. Підставою для відшкодування моральної шкоди завданої відповідачем є приписи статті 31 Закону України «Про інформацію», а саме на підставі припису цієї статті позивач має таке право, так як порушено право на свободу інформації, чим позивачу завдано матеріальну і моральну шкоди.

Старосалтівська Селищна рада Вовчанського району Харківської області відзив на апеляційну скаргу не подала, в судовому засіданні представник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 07 листопада 2018 року залишити без змін, оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння, що розташоване по вул. Металівська, 57 у с. Металівка Вовчанського району Харківської області.

У газеті «Старосалтівський вісник» за № 4 від 28 травня 2010 року було опубліковане рішення LХІ сесії V скликання ОСОБА_3 від 13 травня 2010 року та додаток до нього, згідно яких зазначено про звільнення території від самовільно розміщених об’єктів – одноповерхової споруди на березі Печенізького водосховища та огорожі, розташованих за адресою: с. Металівка, вул. Металівська, 57 (том 2 а.с. 77 - 78).

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та ОСОБА_6 задоволенні частково. Судом визнано незаконним та скасовано:

-акт постійної комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології ОСОБА_3 від 18 червня 2009 року та 12 серпня 2009 року;

-рішення XLIX сесії V скликання ОСОБА_3 від 14 серпня 2009 року «Про затвердження акту постійної комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради Вовчанського району»;

-рішення LXI сесії V скликання ОСОБА_3 від 13 травня 2010 року «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою стан» з додатком до рішення в частині звільнення території с. Металівка від самовільно розміщеної одноповерхової споруди та огорожі по вул. Металівській, 57, с. Металівка та приведення у придатний стан для використання;

-рішення LІІІ сесії VI скликання ОСОБА_3 від 11 липня 2014 року «Про розгляд заяви ОСОБА_2 про скасування рішення ОСОБА_3 від 1 травня 2010 року»;

-визнано незаконними дії осіб по демонтажу та вивезенню огорожі домоволодіння по вул. Металівська, 57, с. Металівка Вовчанського район Харківської області, належного ОСОБА_2;

-стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 96 253 грн. 06 коп., моральну шкоду в розмірі 30 958 грн. 70 коп., судові витрати в розмірі 2 543 грн. 33 коп.

З огляду на ст.ст.1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

За змістом ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Тобто, обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок знищення елінгу та альтанки у розмірі 215 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є суб’єктом, діями якого завдана шкода ОСОБА_2, відсутній причинний зв’язок між діями відповідача щодо прийняття незаконного рішення та спричиненням позивачу матеріальної шкоди, завданої шляхом знищення елінгу та альтанки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

В ніч з 18 січня 2011 року на 19 січня 2011 року невстановленими особами шляхом підпалу було знищено належний ОСОБА_2 елінг, розташований у садибі по вул. Металівська 57 в с. Металівка Вовчанського району Харківської області, чим спричинено матеріальні збитки у розмірі 129 000 грн.

Крім того, 26 травня 2011 року невстановленими особами знищено альтанку, шляхом підпалу, розташовану у садибі за вищевказаною адресою, чим їй спричинені матеріальні збитки у розмірі 86 000 грн. 00 коп.

За вказаними фактами 18 лютого 2013 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220260000143, за № 12013220260000142.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, незалежно від вини цієї особи.

Складовими частинами цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору і тягне за собою порушення майнових (немайнових) прав та інтересів іншої особи із настанням для неї негативних наслідків (втрат) майнового чи немайнового характеру.

Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності), а й факт заподіяння шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) та заподіянням шкоди.

ОСОБА_2 не надала належних доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та завданою їй шкодою, а саме знищенням невідомими особами елінгу та альтанки шляхом підпалу, оскільки сам факт прийняття органом місцевого самоврядування та опублікуванням у печатному виданні рішення від 13 травня 2010 року «Про відновлення та приведення самовільно зайнятої території у придатний до використання територіальною громадою селищної ради стан» та акту перевірки постійної комісії з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин, використання земельних ресурсів та екології Старосалтівської селищної ради від 18 червня 2009 року, які у подальшому визнанні незаконними та скасовані судом, не є безумовною підставою для відшкодування матеріальної та моральної шкоди та не вказує на наявність протиправних дій Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області саме по знищенню невідомими особами елінгу та альтанки шляхом підпалу, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині у зв'язку з його недоведеністю.

Крім того, постановою Вовчанського районного суду від 17 грудня 2015 року рішення Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області визнано незаконним та скасовано та відшкодовано матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_2, яка була заподіяна їй незаконним рішеннями органу місцевого самоврядування.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про спростування інформації, поширеної у друкованому виданні - газеті «Вісник Старого Салтова» за № 9 від 02 червня 2009 року, суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що вказана інформація містить негативний характер щодо позивача, членів її родини та підлягає спростуванню, суду не надано, а також у зв’язку з тим, що позивач, незважаючи на роз’яснення їй процесуальних прав та їх здійснення, вона не заявила клопотання щодо залучення належного співвідповідача - редакції засобу масової інформації чи іншої установа, що виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Разом з тим, відповідно до положень статті 7 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» До суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач. Засновник (співзасновники) може об’єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем.

Видавцем друкованого засобу масової інформації може виступати суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред’явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору (ст. 28 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»).

Згідно статті 29 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ, є продукцією друкованого засобу масової інформації.

За змістом статті 30 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації. Чинити перешкоди розповсюджувачу у здійсненні його діяльності на законних підставах забороняється.

Згідно із частинами 4 та 7 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, оскільки саме позивачем визначається коло відповідачів і у зв’язку з тим, що ОСОБА_10 не залучено у якості співвідповідача - редакції засобу масової інформації чи іншої установа, що виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації, то не підлягають і задоволенню її позовні вимоги в цій частині.

Враховуючи , що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовної вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив і у її задоволенні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частинами 1 та 2 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 07 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 березня 2019 року

Головуючий – П.В. Кісь

Судді: І.В. Бурлака

ОСОБА_11