___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 р.

м. Херсон

Справа № 540/2114/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - Опаренко О.В.

відповідача - Насєка М.В., Ляшенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0088191203 від 03.09.2018 р.,

встановив:

У жовтні 2018 р. Колективне підприємство "Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" (далі - позивач - КП "Генічеський рибколгосп "Ревхвиля"") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому, з урахуванням заяви від 06.11.2018 р., просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0088191203 від 03.09.2018 р.

Ухвалою суду від 12.11.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.12.2018 р.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2018 р. відкладено підготовче засідання до 11.01.2019 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, призначено підготовче судове засідання на 11.01.2019 р.

Ухвалою суду від 11.01.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження та у зв'язку з не явкою в судове засідання позивача через погодні умови відкладено підготовче судове засідання до 25.01.2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 25.01.2019 р. оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні у зв'язку з витребуванням додаткових доказів, призначено підготовче судове засідання на 15.02.2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2019 р. закінчено підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.03.2019 р.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що є загальним технологічним користувачем і радіоаматором радіочастотного ресурсу України та отримав дозволи Українського державного центру радіочастот на встановлення радіообладнання № МС - 80-0208052 на судно " Генічанін" та за № МС - 80-0208051 на судно " СЧС-1065". За позицією позивача, згідно діючого законодавства для початку роботи радіообладнання суден потрібно отримати ліцензію на роботу радіостанції, проте, у зв'язку з відсутністю даних служб у м. Київ ( службу розформували), у м. Сімферополь ( на даний час є окупованою територією та відійшов від юридичної відповідальності України) КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля" не отримав дану ліцензію, а тому з технічних та не залежних від нього обставин, з 2016 р. по 2008 рік не користується радіочастотним ресурсом України. У зв'язку з вказаними обставинами, за твердженням позивача, рентна плата КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля" не нараховувалась, звіти до контролюючого органу не подавались. При цьому, позивач вказує, що відповідно до п.п. 258.2.4. ст. 258 ПК України у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України контролюючий орган зобов'язаний надати до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, певну інформацію для вжиття до платників рентної плати заходів по припиненню дії дозволів. Крім того, вважає за необхідне до спірних правовідносин застосувати приписи п. 56.21 ст. 56 ПК України та прийняти рішення на користь позивача.

30.11.2018 р. відповідач надав суду відзив, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля" встановлено, що за період січень 2017 року по квітень 2018 року позивач не здійснював нарахування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на підставі отриманих дозволів на експлуатацію морської суднової станції від 26.01.2017 р. № МС - 80-0208052, № МС - 80-0208051, що є порушенням п. 254.1., п. 254.3., п.п.154.5.2. п. 254.5., п.п. 258.1.1. п. 258.1. ст. 258 ПК України та стало підставою для збільшення суми грошових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що основним видом діяльності КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля " за кодом КВЕД 03.12. прісноводне рибальство.

02.08.2018 р. фахівцем ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі на підставі наказу ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 19.06.2018 № 605 та керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст..20, пп.75.1.2. п.75.1 ст.75, 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 та 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля" з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з рентної плати користування радіочастотним ресурсом України за період з 26.01.2017 по 30.04.2018, за результатами якої складено акт від 08.08.2018 р. № 00007/21-22-12-03/03889474 ( далі - акт перевірки).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля" п. 254.1. п. 254.3, п.п.254.5.2 п.254.5 ст. 254, п.п.258.1.1 п.258.1 ст. 258 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за період з січня 2017 р. по квітень 2018 р. податкових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на загальну суму 956 616,80 грн.

14.08.2018 р. КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля" листом за вих.. № 291 направив на адресу ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі заперечення на акт перевірки..

29.08.2018 р. ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі листом за № 9596/10/21-22-12-03 залишив висновки акту перевірки без змін.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0088191203 від 03.09.2018 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем " Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України" (код платежу 13060000) за основним платежем 956 616,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 239 154,20 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Закону України " Про радіочастотний ресурс України" від 1 червня 2000 р. № 1770-III (надалі - Закон № 1770-III), Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.( далі - ПК України).

Так, Законом № 1770-III визначено правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до статті 1 цього Закону, зокрема, визначено, що

- дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

- користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.

- користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 6 Закону N 1770-III користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 30 цього Закону визначено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Відповідно до частини 3 ст. 42 Закону N 1770-III дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР на платній основі у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Державне госпрозрахункове підприємство "Український державний центр радіочастот" утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Повноваження УДЦР поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування. (ч. 1,2 ст. 16 цього Закону).

За визначенням ст. 57 Закону № 1770-III користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 ПК України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється, зокрема, за користування радіочастотним ресурсом України.

Згідно з підпунктом 251.1.3 пункту 251.1 статті 251 ПК України рентна плата складається з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до пункту 254.1 статті 254 ПК України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі, зокрема, :

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України ( п.п. 254.1.1.);

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою ( п.п. 254.1.2.);

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення( п.п. 254.1.3.);

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою ( п.п. 254.1.4.).

Підпунктом 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 цього Кодексу передбачено, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Пункт 254.3 статті 254 Податкового кодексу України визначає, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Згідно з підпунктами 254.5.1-254.5.4 пункту 254.5 статті 254 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування податкових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Так, перелік користувачів радіочастотного ресурсу - платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із зазначенням виду зв'язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Відповідно до п. 257.1. ст.. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

При цьому, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати. ( п. 257.1. ст.. 257 ПК України).

На платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно з нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів (пп. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України).

Отже, наведеними правовими нормами передбачено обов'язок осіб, які здійснюють користування радіочастотним ресурсом на підставі відповідних дозвільних документів самостійно обчислювати суму податкових зобов'язань з рентної плати, виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо та сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом. У випадку невиконання обов'язку щодо сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом настає відповідальність, передбачена чинним законодавством.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля" є загальним користувачем радіочастотного ресурсу України на підставі

- дозволу Українського державного центру радіочастот на експлуатацію морської суднової станції від 26.01.2017 р. № МС - 80-0208052, термін дії якого до 13.07.2021 р.;

- дозволу Українського державного центру радіочастот на експлуатацію морської суднової станції від 26.01.2017 р. № МС - 80-0208051, термін дії якого до 28.03.2018 р.

При цьому, за позицією позивача, наявність вказаних дозволів на експлуатацію морської суднової станції без фактичного користування радіочастотним ресурсом не створює для платника обов'язку щодо нарахування та сплати рентної плату за користування радіочастотним ресурсом.

Проте, суд не погоджується з вказаним доводом позивача, з огляду на таке.

По-перше, жодною нормою Закону № 1770-II та ПК України не передбачено звільнення осіб, які отримали відповідні дозвільні документи, від обов'язку сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом у разі фактичного не використання таким ресурсом.

По-друге, у змісті дозволів Українського державного центру радіочастот на експлуатацію морської суднової станції від 26.01.2017 р. № МС - 80-0208052, № МС - 80-0208051 міститься примітка, що згідно Закону України " Про радіочастотний ресурс України" користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на платній основі з моменту надання дозволу на експлуатацію.

Вказане узгоджується з абзацом третім підпункту 254.5.3 пункту 254.5 статті 254 ПК України, яким передбачено, що інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.

При цьому, суд зауважує, що статтею 45 Закону № 1770-II передбачено порядок та підстави анулювання дозволу на експлуатацію, зокрема, анулювання дозволу на експлуатацію здійснюється УДЦР самостійно або за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. ( частина1 цієї статті).

Підставами для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є, невикористання радіоелектронного засобу більше одного року ( п. 6 ч. 2 цієї статі).

УДЦР приймає рішення про анулювання дозволу на експлуатацію на підставі, зокрема, заяви користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання дозволу ( абз. 1 ч. 3 цієї статті).

Отже, невикористання радіоелектронного засобу більше одного року є підставою для анулювання дозволу на експлуатацію за заявою користувача радіочастотного ресурсу України, а не підставою для звільнення від виконання обов'язку щодо самостійного нарахування рентної плати відповідно до вимог діючого законодавства.

Однак, надаючи правову оцінку висновку відповідача про заниження КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля " податкового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період січень 2017 р. по квітень 2018 р. на загальну суму 956 616,80 грн., у зв'язку з тим, що протягом вказаного періоду КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля " не здійснював самостійного нарахування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на підставі дозволів Українського державного центру радіочастот на експлуатацію морської суднової станції від 26.01.2017 р. № МС - 80-0208052, № МС - 80-0208051, що є порушенням п. 254.1, п. 254.3, п.п.254.5.2 п.254.5 ст. 254, п.п. 258.1.1 п. 258.1 ст. 258 ПК України суд вказує про таке.

В судовому засіданні представник позивача з посиланням на доводи, викладені у позові, стверджував, що відповідальність платника рентної плати у разі його не сплати протягом шести місяців надає право контролюючому органу подати інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

За позицією представника відповідача, висловленою в судовому засіданні, на податковий орган покладено повноваження щодо здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати, у т.ч., щодо самостійного його нарахування якщо платник рентної плати ухиляється від виконання вказаного обов'язку, що узгоджується з п.п. 54.3.2 пункту 54.3. ст. 54, ст. 258 ПК України.

Отже, в межах розгляду даної справи спірність питання полягає щодо наявності у контролюючого органу повноважень самостійно нараховувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України у разі самостійного не нарахування платником рентної плати.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками відповідача, що позивач протягом періоду з січня 2017 р. по квітень 2018 р. не подавав до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, внаслідок чого до позивача була застосована відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого п.120.1 ст. 120 ПК України.

Підпунктом 14.1.39. п. 14.1. ст.. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, грошове зобов'язання платника податків це, крім іншого, сума коштів, яку він повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, нормативною підставою для визначення спірної суми грошового зобов'язання за платежем " рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України" відповідачем зазначено підпункт 54.3.2 пункту 54.3. ст.. 54 ПК України.

Визначення сум податкових та грошових зобов'язань врегульовано ст. 54 ПК України.

Так, пунктом 54.1. цієї статі передбачено, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. цієї статті визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, у розумінні вказаної норми ПК України, на контролюючий орган покладено обов'язок самостійно визначити суму грошових зобов'язань у разі встановлення контролюючим органом завищення або заниження платником податку у заявлених ним податкових деклараціях.

Проте, суд звертає увагу на те, що за змістом акту перевірки та під час розгляду справи представники відповідача стверджували, що КП " Генічеський рибколгосп Ревхвиля " не подавало податкові декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, що стало підставою для самостійного визначення податкового зобов'язання за вказаним видом платежу.

Отже, на думку суду, вказані обставини унеможливлюють застосовувати до вказаних спірних правовідносин вищевказані приписи ПК України.

Відповідно до ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за особою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України, визначена Законом України " Про радіочастотний ресурс України" від 1 червня 2000 року N 1770-III та Податковим кодексом України.

Так, положеннями ч.ч. 1-3 ст. 58 Закону N 1770-III визначено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України.

За несвоєчасну сплату щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України справляється пеня згідно із законами України.

У разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до пп. 10 п. 6 Положення про НКРЗІ, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 р. № 1067, НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право звертатися до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, законів та телекомунікації, інформатизацію, користування радіочастотним ресурсом та поштовим зв'язком, а також з позовами про скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

При цьому, перелік податкових порушень та відповідальність платника рентної плати за їх вчинення визначені наступними нормами ПК України, а саме,

- за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. ( п. п. 120.1 ст. 120 ПК України);

- у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу ( п. п. 126.1 ст. 120 ПК України).

- у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством ( підпункт 258.2.4 пункту 258.2 статті 258 ПК України).

Отже, наведеними нормами права не передбачено повноважень контролюючого органу самостійно визначати суму податкових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unіted Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Слід зазначити також порушення суб'єктом владних повноважень принципу захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Як відзначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприяття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як відзначив суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Отже, відсутність у відповідача законодавчо визначених повноважень щодо самостійного нарахування позивачу спірної суми податкових зобов'язань за платежем " рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України" не може вважатися доказом того, що при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, виходячи з основних принципів податкового законодавства України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 17 936,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 248 від 04.10.2018 р., тому вказана сума судового збору підлягає стягненню з ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Колективного підприємства "Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" (місцезнаходження 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, Фрунзенське шосе, буд. 4, код ЄДРПОУ 3889474) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0088191203 від 03.09.2018 про збільшення Колективному підприємству "Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" (код ЄДРПОУ 3889474) суми грошового зобов'язання за платежем "Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України" у розмірі 1 195 771,00 грн., в тому числі за основним платежем на 956 616,80 грн. та за штрафними санкціями на 239 154,20 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Колективного підприємства "Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" (місцезнаходження 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, Фрунзенське шосе, буд. 4, код ЄДРПОУ 3889474) судовий збір в сумі 17 936,57 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість грн. 57 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 березня 2019 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 111031003