УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2414/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 176 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

підозрюваного: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 07 березня 2019 року про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

в с т а н о в и л а:

Слідчим управлінням ГУНП в Житомирській здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудові розслідувань за № 12019060000000085 від 01 березня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з грудня 2018 року по початок березня 2019 року ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, під надуманим приводом щодо заборгованості перед неіснуючою особою інтереси якої, з їх слів вони представляють, маючи намір на незаконне вимагання передачі чужого майна ОСОБА_10 , бажаючи незаконно збагатитись шляхом погроз та вимагання чужого майн діючи у рамках спільної злочинної змови, почали періодично телефонувати та приїжджати до останнього, таким чином усно, а також особисто під час зустрічі незаконно висловлювали вимоги щодо передачі їм грошових коштів в сумі 3000 доларів США, з погрозою застосування фізичного насильства до ОСОБА_10 , та безпосереднім застосуванням фізичного насильства.

Після чого,06.03.2019близько 15години 00хвилин ОСОБА_9 ,діючи запопередньої змовоюта спільноз ОСОБА_7 ,маючи умиселна отриманнячужого майнашляхом вимагання,призначили зустріч ОСОБА_11 ,на АЗС"БРСМ",що заадресою:Житомирська область,місто Новоград-Волинський,вул.Житомирська,146,куди прибулиу цейже деньта час на автомобілях марки "DAEWOO LANOS" д.р.н. НОМЕР_1 та "ПЕЖО 607" р.н. НОМЕР_2 , де погрожуючи застосуванням фізичної сили, у черговий раз висловили ОСОБА_11 незаконну вимогу передачі грошових коштів в сумі 2000 доларів США, в свою чергу усвідомлюючи і сприймаючи пред`явлені погрози як реальні ОСОБА_12 передав останнім грошові кошти в сумі 800 доларів США.

Цього ж дня, близько 15 години ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були затримані працівниками правоохоронних органів на території автозаправки «БРСМ», за адресою Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 146 після фактичного отримання від потерпілого ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 800 доларів США.

Процесуальне керівництво у вищевказаному провадженні здійснюється прокуратурою Житомирської області.

06.03.2019 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано: ОСОБА_7 .

06.03.2019 року старший слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_13 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 07 березня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_13 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 05.05.2019 року.

В апеляційній скарзі захисник в інтересах підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та звільнити підозрюваного з-під варти. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки постановлена з порушенням вимог здійснення кримінального провадження та не відповідає вимогам ст. 372 КПК України, а саме в частині вимог викладу мотивувальної частини даного процесуального рішення, в якій відсутні мотиви не можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу та не зазначено жодного реального доказу на підтвердження заявлених ризиків в клопотанні. Вказує, що КПК України не забороняє та не обмежує застосовувати більш м`які запобіжні заходи. Зазначає, що ОСОБА_7 досі не допитано в якості підозрюваного в даному кримінальному провадженні. Слідчий суддя надав перевагу версії сторони обвинувачення і не з`ясовував у підозрюваного як фактично відбувалися події між ним та потерпілим та обираючи запобіжний захід в виді тримання під вартою ОСОБА_7 виходив з того, що санкція ч.2 ст.189 КК України передбачає покарання від 3 (трьох) років до 7 (семи) років позбавлення волі, тобто понад п`ять років, обґрунтовував лише суворістю покарання, яке може бути застосоване в подальшому до підозрюваного. Твердження суду в ухвалі, що одне з питань, яке суд взяв в основу для обрання запобіжного заходу такого як тримання під вартою - це покази потерпілого ОСОБА_10 про погрози застосування до нього насильства з боку ОСОБА_7 і це як наслідок послугує переховуванню підозрюваним від органів досудового слідства та суду, знищення, ховання, спотворення будь-яких речей, які мають значення в справі. Але такий умовивід суду не є логічним і будується на припущеннях, які носять формальний характер. Стверджує, що ОСОБА_7 жодної небезпеки для суспільства не становить, а пред`явлена йому підозра носить лише версію слідства з невірним викладом обставин і як наслідок невірну кваліфікацію дій останнього, а не виклад фактичних обставин. Крім того, ОСОБА_7 є громадянином України, раніше не судимий, має вищу економічну освіту, має міцні соціальні зв`язки за місцем проживання в м.Новоград-Волинський, де проживає разом із мамою пенсіонеркою, сестрою, яка інвалідом другої групи загального захворювання, племінницею. За місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою ОСББ «Мікрорайон «Зелені» від 11.03.2019р. за №173. Вказує також, що слідчий суддя мав навести доводи на обґрунтування щодо незастосування альтернативного запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , але такі відсутні.

Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши ухвалу в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).

Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. Стаття 5 § 1(c) навіть не передбачає, що поліція має одержати достатні докази для висунення обвинувачення як на час арешту, так і під час перебування апелянта під вартою (N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався. Предметом дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.189 КК України, обгрунтовується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.03.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 02.03.2019 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.03.2019 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.03.2019 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 06.03.2019 року; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 06.03.2019 року; протоколом обшуку автомобіля «Peugeot» моделі 607 реєстраційний номер Польщі НОМЕР_2 від 06.03.2019 року.

ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з погрозою застосування насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за який передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, тому під загрозою тяжкості покарання є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, спілкуватися з іншими підозрюваними, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що на даному етапі досудового розслідування доцільно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання ризикам, зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України. Слідчим суддею перевірено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність слідчим та прокурором можливих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про доведеність недостатності в даному випадку більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Доводи апеляційноїскарги проте,що ОСОБА_7 жодної небезпекидля суспільстване становить,а пред`явленайому підозраносить лишеверсію слідстваз невірнимвикладом обставині якнаслідок невірнукваліфікацію дійостаннього,а невиклад фактичнихобставин тате,що ОСОБА_7 є громадяниномУкраїни,раніше несудимий, маєвищу економічнуосвіту,має міцнісоціальні зв`язкиза місцемпроживання вм.Новоград-Волинський,де проживаєразом ізмамою пенсіонеркою,сестрою,яка єінвалідом другоїгрупи загальногозахворювання,племінницею,за місцемпроживання характеризуєтьсяпозитивно, тому до нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та не можуть бути в даному випадку, враховуючи всі обставини провадження, безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, та не впливають на правильність прийнятого слідчим суддею рішення. Крім того сам характер дій підозрюваного, пов`язаних із застосуванням насильства та погрозою його застосування, відносно потерпілого, встановлених органом досудового розслідування, та їх тривалість свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи під дією іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може чинити вплив як на потерпілого так і на можливих свідків даних подій, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином .

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги захисника про те, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу, тому вказаний запобіжний захід є невмотивовано жорстоким, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження.

Здійснення ж оцінки наведених слідчим в клопотанні та наданих прокурором в ході судового розгляду доказів виходить за межі даного судового розгляду та може бути предметом дослідження лише щодо доведеності наявності обгрунтованості підозри, що і було здійснено слідчим суддею.

Під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею перевірено доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення та наявність ризиків, пов`язаних з застосуванням запобіжного заходу, а також враховані всі обставини, які мають вагоме значення для визначення запобіжного заходу для підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

За наведених обставин, підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 07 березня 2019 року про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному

порядку не підлягає.

Судді: