Провадження №2/367/300/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.

за участі секретаря Шубчик В

представника позивача ОСОБА_1П

представника відповідача ОСОБА_2В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до повного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5»,3-я особа відділення повного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про стягнення матеріальної та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що 19 лютого 2015 року між ним та відділенням Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_5» у м. Буча по вул. Нове Шосе, 16 було укладено договір про надання ломбардом фінансового кредиту та договір закладу майна до ломбарду.

Згідно умов цих договорів ОСОБА_4 прийняв від нього в заклад автомобіль ВАЗ 21013, державний номер Б3741РВ, оцінивши його у 3 000,00 грн., та надав кредит на 30 діб до 21.03.2015 в сумі 2 750, 00 грн.

Так як в нього до закінчення строку повернення кредиту покращився матеріальний стан, він 25.02.2015 року звернувся до ОСОБА_4 (відділення Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_5» у м. Буча) з метою повернення йому боргу та отримання закладеного автомобіля, але працівник ломбарду повідомив і, що автомобіль викрадений і повернути його неможливо.

Він викликав на місце працівників Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київські області, які прийняли заяву про викрадення, оглянули місце викрадення, але внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за його неодноразовими вимогами лише 06.03.2015 за № 12015110040000480.

З протоколу огляду місця події, складеного слідчим СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київські області від 25.02.2015, вбачається, що «Місцем огляду являється асфальтована ділянка місцевості, що знаходиться навпроти ломбарду ПТ «Ломбард «ОСОБА_5», розташованого за адресою: м. Буча по вул. Нове Шосе, 16. До вказаної ділянки здійснюється вільний доступ. Зі слів заявника на зазначеній ділянці знаходився викрадений автомобіль. В ході огляду директор ломбарду ОСОБА_6 надав техпаспорт «АЦ № 109336» на автомобіль ВАЗ 21013, реєстраційний талон «ДАН № 215235, д.н.з. Б3741РВ, модель «ВАЗ 21013», 1981 року випуску», поліс № АС 19690891 на автомобіль «ВАЗ 21013» на ім’я ОСОБА_7 та ключ до автомобіля, які запаковані в поліетиленовий пакет та вилучені.

Отже з протоколу огяду вбачається, що закладений ним автомобіль зберігався ОСОБА_4 неналежним чином, а саме - він зберігався просто на вулиці без застосування будь-яких заходів щодо його охорони, що і привело до його втрати.

Оскільки ОСОБА_4 не вживались заходи щодо збереження закладеного ним автомобіля, всупереч вимогам чинного законодавства закладений автомобіль не був ним застрахований. ОСОБА_4 зобов’язаний відшкодувати йому вартість автомобіля за звичайними цінами, а не З 000,00 грн., як оцінено автомобіль ОСОБА_4, який при оцінці скористався тим, що він є малограмотною людиною і вказав у специфікації саме цю суму.

Згідно експертного висновку про ринкову вартість автомобіля марки ВАЗ 21013 державний реєстраційний номер Б3741РВ вартість автомобіля становить 21 560,00 гривень

Неправомірними діями та бездіяльністю відповідача йому завдано також моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях з приводу втрати майна, щодо якого відповідач не вжив належних заходів для його зберігання, яку він оцінює в 10 000,00 грн.

Крім того ним понесені витрати на оплату судового збору за подання даного позову у сумі 640,00 грн., на оплату експертного висновку - 400,00 грн. та за надання правової допомоги в сумі 500,00 грн.

Позивач просить стягнути з Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_5» (м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 16) на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 21 560 (двадцять одну тисячу п’ятсот шістдесят) гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень, на відшкодування витрат по сплаті судового збору 640 (шістсот сорок) гривень, на відшкодування витрат по оплаті експертного висновку 400,00 (чотириста) гривень, на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги 500 (п’ятсот) гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з тих підстав,що позивач не є власником автомобіля,а тому не має права ставити питання про відшкодування матеріальної шкоди за викрадений автомобіль.Також,позивач не надав доказів тих обставин,що йому спричинена моральна шкода .Просив у позові відмовити.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з»явився,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд,заслухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази по справі,оглянувши матеріали кримінального провадження,вважає позов таким,що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Статтею 572 ЦК України визначено поняття застави, а саме: в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст. 587 ЦК України особа, яка володіє предметом застави, зобов’язана, якщо інше не встановлено договором вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, утримувати предмет застави належним чином; заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов’язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.

Аналогічні положення містяться в статтях 44, 45, 48 Закону України «Про заставу», якими зокрема передбачено, що:

- заклад це застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя;

- заставодержатель, якщо інше не передбачено договором, зобов'язаний:

вживати заходів, необхідних для збереження предмета закладу; належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього у випадках, коли немає доказів, що втрата, пошкодження або загибель закладу сталися не з його вини;

- за втрату або недостачу предмета закладу заставодержатель несе відповідальність у розмірі вартості втраченого майна, а за пошкодження предмета закладу – в розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна; заставодержатель зобов'язаний відшкодувати заставодавцю всі заподіяні втратою, недостачею чи пошкодженням предмета закладу збитки в повному обсязі, якщо це передбачено законом чи договором; заставодержатель відповідає за втрату, недостачу чи пошкодження предмета закладу, якщо він не доведе, що втрата, недостача чи пошкодження сталися не з його вини; якщо заставодержателем є ломбард або інша організація, для якої надання кредитів громадянам під заклад є предметом її діяльності, звільнення від відповідальності може мати місце лише за умови, що заставодержатель має докази, що втрата, недостача чи пошкодження предмета закладу сталися внаслідок непереборної сили.

Статтею 967 ЦК України передбачено, що договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції, ціна речі визначається за домовленістю сторін; ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки.

Згідно ст. 582 ЦК України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом; оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігай відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Згідно П.1 ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості.

У судовому засіданні було встановлено,що у лютому 2015р на території відділення Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_5» у м.Буча по вул..Нове Шоссе,16 зберігався автомобіль ВАЗ 21013 д.н Б3741РВ,власником якого є ОСОБА_8

25.02.2015р директор ломбарду ОСОБА_6О звернувся до Ірпінського відділу поліції із заявою про те,що у період з 23.02.2015р по 25.02.2015р було викрадено автомобіль марки ВАЗ 2103 білого кольору,який знаходився за адресою м.Буча,вул..Н.Шоссе 16,напроти ломбарду.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015110040000480 від 06.03.2015р за ч 1 ст. 289 КК України.Наведені обставини справи підтверджуються матеріалами зазначеного кримінального провадження.

Звертаючись до суду із позовом,позивач зазначає,що 19 лютого 2015 року між ним та відділенням Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_5» у м. Буча по вул. Нове Шосе, 16 було укладено договір про надання ломбардом фінансового кредиту та договір закладу майна до ломбарду.Згідно умов цих договорів ОСОБА_4 прийняв від нього в заклад автомобіль ВАЗ 21013, державний номер Б3741РВ, оцінивши його у 3 000,00 грн., та надав кредит на 30 діб до 21.03.2015 в сумі 2 750, 00 грн.

Однак,на підтвердження зазначених обставин справи позивач не надав до суду належних та допустимих доказів.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.»

Відповідно до ст.. 77 ЦПК України « 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.. 78 ЦПК України «1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.»

Відповідно до ст. 79 ЦПК України « Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.»

Відповідно до ст.. 80 ЦПК України « Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.»

Позивач надав до суду ксерокопію Договорів(а.с.6).

Відповідно до ст..95 ЦПК України «України Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.»Зазначені ксерокопії договорів (а.с.6) належним чином не засвідчені,оригінали зазначених договорів до суду надані не були,у зв»язку з чим суд не може вважати зазначені ксерокопії договорів належними та допустимими доказами.

При цьому суд звертає увагу на ті обставини,що власником автомобіля ВАЗ 21013, державний номер Б3741РВ є ОСОБА_7Доказів тих обставин,що позивач є власником спірного автомобіля (чи на відповідній законній підставі володів спірним автомобілем) до суду надано не було.

Відповідно до ст.. 22 ЦК України «Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).»

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України «Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.»

Враховуючи викладені обставини,поскільки суду не було надано доказів тих обставин,що позивач є власником спірного автомобіля,а також не було надано належних та допустимих доказів тих обставин,що позивач є заставодавцем автомобіля ВАЗ 21013, державний номер Б3741РВ,суд відмовляє позивачу у позовних вимогах про стягнення із відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у суммі 21560грн.

Позивач також просить стягнути із відповідача моральну шкоду у суммі 10000грн.

Відповідно до ст.. 23 ЦК України « Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України «Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.»

Відповідно до п 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р № 4 “Про судову практику відшкодування моральної(немайнової )шкоди,а саме п 9 даної постанови,згідно якого “Розмір відшкодування моральної(немайнової)шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань,з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.Зокрема,враховується характер і тривалість страждань,стан здоров”я потерпілого,тяжкість завданої травми,наслідки тілесних ушкоджень,істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.”Ставлячи питання про відшкодуванна моральної шкоди позивач не надав до суду жодного доказу на підтвердження тих обставин,що йому винними діями відповідача було заподіяно моральну шкоду,в чому саме полягає дана моральна шкода та який її розрахунок.Враховуючи викладене суд відмовляє позивачу у позовних вимогах про стягнення із відповідача моральної шкоти у суммі 10000грн.

Поскільки суд відмовляє позивачу у позовних вимогах про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,то не підлягають до задоволення і вимоги в частині відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу,у зв»язку з чим суд відмовляє позивачу у стягненні із відповідача 640 гривень судового збору, 400,00 гривень на відшкодування витрат по оплаті експертного висновку,та 500 гривень на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги .

На підставі ст. 572,575,582,587,950,951,967,1066,1067 ЦК України,,керуючись ст.ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА _3 у позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлений 21.03.2019р.

Суддя: С.І. Оладько