П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 673/829/18 Головуючий у 1-й інстанції: Дворнін О.С.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

25 березня 2019 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буденка Михайла Юрійовича на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2018 року (головуючий суддя Дворнін О.С., повне рішення складено 22.12.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буденка Михайла Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буденка Михайла Юрійовича, в якому просив:

- визнати дії інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буденка Михайла Юрійовича щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП незаконними;

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР №069543 від 06.05.2018 року та закрити справу.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 340 грн. оскільки належний йому автомобіль марки VOLKSWAGEN Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 не підлягає обов'язковому технічному контролю, а оскаржувана ним постанова у справі про адміністративне правопорушення базується виключно на припущеннях відповідача та його суб'єктивній думці.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2018 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано дії інспектора роти №4 УПП у Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції Буденка Михайла Юрійовича щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.121 КУпАП незаконними. Постанову серії ВР №069543, складену інспектором роти №4 УПП у Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції Буденком Михайлом Юрійовичем 06 травня 2018 року, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП скасовано, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 закрито.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В обгрунтування власної позиції відповідач зазначив про формальність підстав якими керувався як позивач, так і суд першої інстанції ухвалюючи рішення про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, на переконання відповідача суд першої інстанції взяв до уваги недостовірні пояснення позивача, при цьому не обгрунтував відхилення доказів і аргументів наведених відповідачем.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, судова колегія ухвалила здійснити розгляд справи в письмовому провадженні за наявними матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, входячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, постановою серії ВР №069543 від 06.05.2018 року, винесену інспектором роти №4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буденком Михайлом Юрійовичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, внаслідок встановлення факту скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, позивача - ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

У відповідності до змісту вказаної постанови, позивач 06.05.2018 року біля 12 год. 35 хв. по автодорозі Н-03 «Житомир-Чернівці» здійснював керування транспортним засобом марки VOLKSWAGEN Caddy, д.н.з. НОМЕР_2, який вчасно не пройшов обов'язкового технічного контролю.

Позивач не погоджуючись з діями відповідача у даній ситуації, оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, дійшов висновку про доведеність позивачем власних вимог завдяки свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу та фотознімкам, яким засвідчено наявність в автомобілі місць для сидіння пасажирів, внаслідок чого визнав транспортний засіб, яким керував позивач таким, що не підлягає обов'язковому технічному контролю.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначенні положеннями Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII).

Статтею 29 вказаного нормативного акту встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до ст. 33 Закону № 3353-XII технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями ст. 35 Закону № 3353-XII. Зокрема, обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

В той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Частиною 6 згаданої статті визначено періодичність проходження обов'язкового технічного контролю, який для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років має мати місце кожні два роки.

Постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30.01.2012 року затверджено Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, (надалі-Порядок №137) положення якого стосовно періодичності проведення обов'язкового технічного контролю повністю дублюють приписи Закону № 3353-XII. Зокрема, Порядком №137 також встановлена періодичність проходження обов'язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форм власності вантажопідйомністю до 3.5 тонни із строком експлуатації більше двох років - два роки.

У відповідності до приписів ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральник, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб марки Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2, 2000 року випуску, тип - фургон малотонажний, повна маса 1910 кг, а маса без навантаження 1240 кг.

При цьому, жодної відмітки, яка б свідчила про належність вказаного транспортного засобу до категорії легкових автомобілів судовою колегією у згаданому документі не виявлено.

Тобто в розрізі положень ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з урахуванням типу транспортного засобу позивача (фургон малотоннажний) судова колегія приходить до висновку про належність транспортного засобу позивача до вантажних автомобілів.

Крім того, в реєстраційній картці транспортного засобу з бази даних «НАІС» від 13.10.2006 року за кодом операції 70 (реєстрація транспортного засобу привезеного з-за кордону) зазначені наступні реквізити транспортного засобу позивача: автомобіль марки Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2, 2000 року випуску, тип АМТ - вантажний, тип кузова - фургон малотонажний-В.

Таким чином, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про належність транспортного засобу позивача до автомобілів вантажних, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю з періодичністю його проходження - кожні два роки.

Підсумовуючи викладене, судова колегія доходить до переконання, що автомобіль марки Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 не відноситься до транспортних засобів зазначених у ч. 2 ст. 35 Закону України «Пру дорожній рух», і маючи вантажопідйомність до 3,5 тонни та перебуваючи у експлуатації більше двох річного строку, підпадає під загальне правило встановлене ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» про обов'язковість проходження технічного контролю.

Водночас суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання суду першої інстанції на фотознімки, надані позивачем в підтвердження наявності в автомобілі марки Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2 місць для сидіння пасажирів, оскільки останні засвідчують лише факт самовільного переобладнання транспортного засобу та жодним чином не спростовують інформацію зазначену про вказаний автомобіль в свідоцтві про його реєстрацію та реєстраційній картці заведеній при перетині автомобілем кордону України.

Стосовно визнання незаконними дії інспектора роти №4 УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції Буденко М.Ю. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини 1, 2, 3, 5 та 6 статті 121, статті 121-1, 121-2, частини 1, 2, 3 статті 122, частина 1 статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Отже, наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у Інспектора як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Відтак, вчинення інспектором патрульної поліції законодавчо визначених дій має наслідком прийняття відповідного рішення суб'єкта владних повноважень - постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому самі по собі дії щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення та притягнення до відповідальності не можуть бути визнані протиправними.

Таким чином, з огляду на наведений вище аналіз норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, в призмі встановлених обставин справи та наявних матеріалів справи, судова колегія доходить до переконання, що висновки суду першої інстанції не є результатом здійснення повного та всебічного дослідження доказів у справі та встановлення дійсних обставин, що мали місце 06.05.2018 року на автодорозі Н-03 «Житомир-Чернівці».

Зокрема, позивач, стверджуючи про належність автомобіля марки VOLKSWAGEN Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 до категорії транспортних засобів, що не підлягають обов'язковому технічному контролю, повинен довести це належними і допустимими доказами.

На переконання судової колегії, наведені вище обставини, дають підстави судовій колегії стверджувати про помилковість висновків суду першої інстанції в даній справі, тобто, жодних дій, спрямованих на всебічне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи матеріали справи не містять.

Частиною 2 ст. 77 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, оскільки матеріали справи містять достатню кількість належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили обґрунтованість висновків про наявність підстав для винесення постанови серії ВР №069543 від 06.05.2018 року, зокрема щодо використання позивачем транспортного засобу тип вантажний, який потребує обов'язкового технічного огляду.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення серії ВР №069543 від 06.05.2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1, ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм чинного матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буденка Михайла Юрійовича задовольнити повністю.

Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Буденка Михайла Юрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Мельник-Томенко Ж. М.

Судді

Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.