Провадження № 2-а/663/24/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

секретаря Радіонової О. Ю.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача Логвіновського В. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Скадовського районного суду Херсонської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Херсонській області Логвіновського Віталія Федоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив скасувати винесену відповідачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки вважав зазначену постанову незаконною, так як складена за відсутності доказів вчинення ним зазначеного в ній правопорушення, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності, а також закрити провадження по справі.

Ухвалою суду від 09.03.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 20-21).

В судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву з підстав у ній викладених.

Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Херсонській області Логвіновський В. Ф. в судовому засіданні, посилаючись на правомірність винесеної ним постанови, просив відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що з 14.07.2017 і по теперішній час позивач працює на посаді секретаря Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області, на яку був обраний рішенням сесії Новомиколаївської сільської ради № 147 від 14.07.2017 (а.с. 5).

03.01.2019 до Новомиколаївської сільради надійшла заява від депутата ради ОСОБА_9, яка, зважаючи на звернення мешканців села, повідомила, що на перехресті вулиць Робітнича - проспект Миру в с. Новомиколаївка знаходиться сухостійне і трухляве дерево породи тополя, яке перебуває у аварійному стані, створює загрозу життю та здоров'ю жителям села і дітям (а.с. 6).

09.01.2019 до Новомиколаївської сільради надійшла заява мешканки села ОСОБА_2, яка просила спиляти сухе та трухляве дерево тополі біля вулиці Робітнича та проспекту Миру, що схилилося над проїзною частиною і є загрозою життю людей (а.с. 7).

14.01.2019 за дорученням сільського голови комісія сільської ради у складі директора комунального підприємства «Новомиколаївське джерело» ОСОБА_4, як голови комісії, членів комісії, депутатів ОСОБА_3, ОСОБА_1 та гр-на ОСОБА_6, з виходом на місце обстежила вищевказане дерево (та ще 4 дерева у парковій зоні) і дійшла висновку, що воно дійсно сухостійне, трухляве, має довжину близько 7 метрів і похилене в бік автодороги Р-57 Олешки - Гола Пристань - Скадовськ. За результатами обстеження комісією було складено акт і прийнято рішення про негайне видалення 5 сухостійних дерев, які знаходились у аварійному стані, в тому числі і дерева, розташованого на перехресті вулиці Робітнича і проспекту Миру в с. Новомиколаївка, з подальшим оформленням документів відповідно до Пунктів 6, 8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045, тобто з повідомленням про це Державної екологічної інспекції у Херсонській області (а.с. 9).

15.01.2019 Новомиколаївська сільрада надіслала до Державної екологічної інспекції у Херсонській області листа за вих. № 02-28-14 з проханням погодити акт обстеження від 14.01.2019, на який, як зазначив позивач та не спростував відповідач, відповіді отримано не було (а.с. 10,11).

Відповідач, вказуючи, що такий лист до інспекції не надходив не надав будь-яких доказів на підтвердження цих доводів.

14.02.2019 до Новомиколаївської сільради надійшла заява мешканця села ОСОБА_5, який просив термінового вжиття заходів по видаленню небезпечного сухого дерева тополі, що знаходиться на перехресті вулиці Робітнича і проспекту Миру, так як воно, як пише заявник, «скоро впаде на трасу» (а.с. 12).

Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення № 10500 від 25.02.2019, ОСОБА_1 25.02.2019 о 10.30 год. на куті вул. Робітничій та проспекту Миру в с. Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області спиляв бензопилою сухе дерево породи «Тополь» з діаметром 49 см. Без належним чином оформленого дозволу в адміністративних межах Новомиколаївської сільської ради Скадовського району Херсонської області, що є порушенням статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та постанови КМУ від 01.08.2006 за № 1045 (а.с. 17).

Як вбачається з копії постанови від 27.02.2019 № 05-11/30, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Херсонській області Логвіновським В. Ф. розглянувши вищевказаний протокол встановлено, що ОСОБА_1, який працює секретарем Новомиколаївської сільради вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 8 статті 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», тим, що він порушив вимоги статті 153 КУпАП, а саме знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев та інших об'єктів озеленення в населених пунктах. В результаті порушення заподіяно шкоду на суму 2850 грн. (а.с. 95).

За змістом частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Статтею 153 КУпАП встановлена відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскаржувана постанова від 27.02.2019 не містить зазначення про докази, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В протоколі, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови зазначено, що ОСОБА_1 25.02.2019 о 10.30 год. на куті вул. Робітничій та проспекту Миру в с. Новомиколаївка спиляв бензопилою сухе дерево породи «Тополь» з діаметром 49 см. без належним чином оформленого дозволу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 25.02.2019 ним особисто за дорученням посадових осіб Новомиколаївської сільради було спиляно бензопилою сухе дерево породи «Тополь» на куті вул. Робітничій та проспекту Миру в с. Новомиколаївка, так як була загроза, що воно впаде і може нашкодити. Також вказав, що ОСОБА_1 під час спилювання дерева присутній не був, а перебував на робочому місці в сільській раді.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що 25.02.2019 допомагав ОСОБА_7 спилювати сухе дерево породи «Тополь» на куті вул. Робітничій та проспекту Миру в с. Новомиколаївка, дрова від якого відвезли до дитячого садку для опалення приміщення, під час вказаних робіт ОСОБА_1 присутній не був, його викликали, коли до них під'їхав інспектор і почав з'ясовувати на якій підставі було спиляне дерево.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що являється головою комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню у с. Новомиколаївка. У зв'язку з численними заявами від жителів села з приводу загрози життю людей, яка може бути наслідком падіння сухого дерева на куті вул. Робітничій та проспекту Миру в с. Новомиколаївка комісією було проведено обстеження вказаного дерева та зроблено висновок про необхідність його спиляти.

З урахуванням наведеного зазначені в протоколі від 25.02.2019 обставини не відповідають дійсності в частині спиляння вказаного дерева особисто позивачем.

З наведених підстав, суд вважає протокол про адміністративне правопорушення № 10500 від 25.07.2019 недопустимим доказом.

Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 153 КУпАП.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Херсонській області Логвіновським В. Ф. при розгляді справи про адміністративне правопорушення не звернуто уваги на причини по яким було прийнято рішення спиляти дерево, яке за своїм станом створювало загрозу в тому числі життю жителів села Новомиколаївка, а також не перевірено доводів щодо бездіяльності державної екологічної інспекції в частині реагування у визначені законом строки на лист сільської ради щодо погодження акту обстеження зелених насаджень від 14.01.2019.

Тоді як, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Суд також звертає увагу, що в даному випадку дії по спилюванню дерева відбулися у стані крайньої необхідності задля збереження безпеки у населеному пункті.

Крайня необхідність визначається як стан, за якого особа правомірно заподіює шкоду інтересам, що охороняються державою, щоб усунути небезпеку, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, за умови неможливості усунути цю небезпеку іншими засобами, якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Так, згідно статті 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Правомірність крайньої необхідності визначається низкою умов, які зазвичай ділять на дві групи: а) умови, що характеризують небезпеку; б) умови, що характеризують дії з її усунення.

До першої групи умов належать: 1) реальність - небезпека дійсно існує, а не уявляється особою, що її усуває; 2) наявність - загроза для правоохоронюваних об'єктів уже виникла, вона не викликає сумніву, безпосередньо існує, ще не минула та вимагає дій для її усунення; 3) неминучість - усунення небезпеки не може бути здійснено іншим способом, окрім завдання шкоди іншим інтересам, що охороняються державою.

До другої групи (умов правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності) умов належать: 1) наявність небезпеки заподіяння шкоди інтересам, які охороняються законом; 2) неможливість усунення наявної небезпеки без заподіяння шкоди іншим інтересам, що охороняються правом; 3) заподіяна шкода не повинна перевищувати шкоду відвернену, тобто не повинні бути перевищені межі крайньої необхідності.

Загроза заподіяння шкоди для визнання дій особи як вчинених у стані крайньої необхідності має бути наявною, існуючою реально, а не в уяві особи. Якщо реально загрози заподіяння шкоди не існує, або ж вона вже минула, чи можливість заподіяння шкоди віддалена в часі, а не є негайною і неминучою, то заподіяння шкоди інтересам, які охороняються, не може бути визнане правомірним і йому має даватися оцінка на загальних підставах із урахуванням положень про вплив помилки на кваліфікацію дій винного. Але якщо особа сумлінно помиляється щодо наявності загрози, її реальності, то її дії мають розглядатись як вчинені в стані крайньої необхідності.

Вказані обставини відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не досліджувалися.

Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, не спростовано реальної загрози жителям населеного пункту, яка могла бути наслідком падіння сухого дерева, на що неодноразово вказували жителі села, з урахуванням дій сільської ради, що передували прийняттю рішення про необхідність спиляння дерева, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.02.2019 № 05-11/30 за статтею 153 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Справу про адміністративне правопорушення за статтею 153 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Скадовський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 22.03.2019.

Суддя Пухальський С. В.