ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15335/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019

(головуючий суддя - Пашкіна С.А., суддів Зубець Л.П., Буравльов С.І.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018

(суддя Ягічева Н.І.)

у справі №910/15335/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Бізнес-Сіті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон Сіті Груп"

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка"

про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Бізнес-Сіті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Бізнес-сіті" акт приймання-передачі частки до договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у cтатутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс" від 24.10.2018 з нотаріальним посвідченням підписів повноважних представників. Визнання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп" від 01.11.2018 №1/11-18 про тимчасове відсторонення директора ОСОБА_5 від обов'язків керівника ТОВ "Кредо Солюшнс" протиправним. Скасування рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп" від 01.11.2018 №1/11-18 про тимчасове відсторонення директора ОСОБА_5 від обов'язків керівника ТОВ "Кредо Солюшнс". Скасування рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп" від 01.11.2018 №1/11-18 про призначення виконуючим обов'язки керівника ТОВ "Кредо Солюшнс" ОСОБА_6.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір про продаж частини частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс". Всупереч укладеному договору відповідач ухиляється від підписання та нотаріального посвідчення підписів на акті приймання-передачі частки, який необхідний для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізиних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників товариства. Відповідач фактично продовжує управління ТОВ "Кредо Солюшнс" після підписання договору про продаж частки позивачу.

1.3. Товариство з обмереженою відповідальністю "Авто-Бізнес-сіті" звернулось з клопотанням про забезпечення позову, у якому заявник просив:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп", його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження частки або частини частки в статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс", а також вчиняти будь-які інші дії, що вимагають внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп", його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на припинення правовідносин з директором ТОВ "Кредо Солюшнс" ОСОБА_5;

- до набрання законної сили рішенням суду заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс", крім реєстраційних дій, вчинених на підставі судових рішень;

- заборонити виконуючому обов'язки керівника ТОВ "Кредо Солюшнс" ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії як виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс", пов'язані зі здійсненням фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс", за виключенням здійснення нарахування та виплати заробітної плати працівникам, податків, обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством України.

2. Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-бізнес-сіті" про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп", його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження частки або частини частки у статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс", а також вчиняти будь-які інші дії, що вимагають внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп", його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на припинення правовідносин з директором ТОВ "Кредо Солюшнс" ОСОБА_5.

Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс", крім реєстраційних дій, вчинених на підставі судових рішень. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

2.2. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що заява ТОВ "Авто-бізнес-сіті" про вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підтверджена належними та допустимими засобами доказування. Ухвала суду обґрунтована тим, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача станом на час вирішення спору у суді, виключить можливе порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також надасть можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення даного позову.

2.3. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" (яке не брало участі у справі на момент постановлення ухвали місцевим господарським судом) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Бізнес-Сіті" у задоволенні заяви.

2.3.1. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" була обґрунтована тим, що корпоративні права ТОВ "Кредо Солюшнс" є речовими доказами в межах кримінального провадження №120131110000001043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.5 ст.27, ч.4 ст. 190, ч.1 ст.205, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/19045/17 від 04.10.2018 накладено арешт на зазначені корпоративні права, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, у зв'язку із наявністю достатніх підстав вважати, що вони підлягатимуть спеціальній конфіскації у порядку, встановленому Кримінальним кодексом України, та за рахунок коштів, від реалізації яких мають бути відшкодовані збитки потерпілому у цьому кримінальному провадженні - ТОВ "Українська металургійна компанія".

2.4. З аналогічними вимогами апеляційної скарги у цій справі до апеляційного господарського суду звернулось також Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка", яке також не брало участі у справі на момент постановлення ухвали місцевого господарського суду.

2.4.1. Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" зазначило, що корпоративні права ТОВ "Кредо Солюшнс" арештовані в межах кримінального провадження №12013110000001043 та передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яке згідно з законом передало ці активи в управління ТОВ "ЖК Воздвиженка" для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, що не було враховано судом першої інстанції при постановленні ухвали від 21.11.2018.

2.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" - без задоволення.

2.5.1. Відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг, суд зазначив, що дослідивши наявні матеріали оскарження №910/15335/18 та встановивши обставини укладення договору про продаж частини частки (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс", суд дійшов висновку, що викладені в апеляційних скаргах доводи не мають вирішального значення та не можуть бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-бізнес-сіті" про забезпечення позову (частково).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

3.1.1. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" зазначає, що під час постановлення судових рішень, які оскаржуються, суди порушили норми процесуального права, а саме статті 136, 137 ГПК України, а також неправильно застосували норми матеріального права (не застосовано закон, який підлягав застосуванню), а саме, статті 129, 129-1 Конституції України, частини 3, 5, 8, 9 статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

3.1.2. Вважаючи вжиті заходи забезпечення неспівмірними та неадекватними заявленим позовним вимогам, скаржник посилається на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. у справі №752/19045/17, постановлену 04.10.2018, відповідно до якої накладено арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" та передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.

Згідно з доводами скаржника, вжиття Господарським судом міста Києва заходів забезпечення позову у цій справі у будь-якому випадку не забезпечує та не може забезпечити виконання судового рішення навіть у випадку задоволення позову, а призводить виключно до негативних наслідків, спрямованих на перешкоджання виконання судового рішення, прийнятого в межах кримінального провадження.

3.1.3. Суди не врахували, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" є фінансовою установою, внесеною до Державного реєстру фінансових установ, яка має ліцензію на надання послуг з факторингу, що підтверджується інформацією із Комплексної інформаційної системи Нацкомфінпослуг. У зв'язку з цим, суди помилково не застосували положення статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Так, згідно з частиною 9 ст.9 зазначеного Закону, у разі коли особа набуває істотної участі у фінансовій установі або збільшує свою істотну участь до рівня, визначеного частиною п'ятою цієї статті, без отримання письмового погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, зазначена особа не має права прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (часток) та брати будь-яким чином участь в управлінні фінансовою установою.

Тобто до отримання письмового погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг юридична особа - позивач (який має намір набути істотної участі у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду) не має права прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (часток) та брати будь-яким чином участь в управлінні фінансовою установою. Інформація щодо отримання позивачем письмового погодження, передбаченого Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у тексті ухвали від 21.11.2018 відсутня. Апеляційний суд зазначене питання також не досліджував.

Таким чином, скаржник вважає, що висновки Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, не забезпечують збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, не містять обґрунтування чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, не містять обґрунтування імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, судові рішення, що оскаржуються, фактично лише призводять до перешкоджання виконання ухвали слідчого судді у справі №752/19045/17 (провадження № 1-кс/752/8239/18) від 04.10.2018, яка набрала законної сили, у кримінальному провадженні, потерпілим у якій є скаржник, що суттєво впливає на його права та інтереси.

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" також звернулося до суду з касаційною скаргою на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій з вимогами їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

3.2.1. Як і Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" скаржник вважає, що застосовані судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову у цій справі є неефективними та неадекватними, оскільки корпоративні права ТОВ "Кредо Солюшнс" визнано речовими доказами у кримінальному провадженні з подальшою їх передачею в управління скаржнику на підставі договору, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

3.2.2. Скаржник звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу за матеріалами оскарження, а не за всіма матеріалами справи. В матеріалах оскарження були відсутні копії доданих до позову документів, які між іншими є недопустимими доказами, оскільки не засвідчені належним чином. Проте всупереч імперативної норми закону про безпосередність дослідження доказів суд апеляційної інстанції прийняв постанову без їх дослідження і послався в постанові на встановлення цих обставин, чим порушив норми процесуального права (ст. 86 ГПК України).

3.2.3. Скаржник вважає, що суд вжив заходи забезпечення позову під впливом введення його в оману сторонами спору, оскільки наявні обґрунтовані підстави вважати про очевидну штучність позову та клопотання про забезпечення позову. На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка", сторони спору умисно не надали суду пояснень та доказів про загальновідомі обставини щодо арешту корпоративних прав, а тому є законні підстави для скасування незаконних ухвали та постанови.

3.2.4. Ухвала впливає та порушує права, законні інтереси та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка", зокрема позбавляє права користування конкретним матеріальним благом, яким є здійснення законної підприємницької діяльності на підставі договору управління.

3.3. У відзивах на касаційні скарги позивач заперечує проти доводів, наведених у них, та просить залишити без змін ухвалу та постанову, що переглядаються.

На думку ТОВ "Авто-бізнес-сіті" судом першої інстанції правомірно застосовано заходи забезпечення позову, оскільки вони є співмірними та адекватними заявленим позивачем позовним вимогам, а також тим негативним наслідкам, які можуть настати в результаті їх невжитття.

Позивач також акцентує увагу на тому, що ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія", ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" не є сторонами договору, невиконання якого стало підставою для виникнення спору у цій справі. Відтак права, інтереси та обов'язки таких осіб не порушуються, що в свою чергу також є підставою для відмови у задоволенні касаційних скарг.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).

4.1.3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (ч.3 ст.304 ГПК України).

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала та постанова судів попередніх інстанцій, якими задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Тобто предметом розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у цій справі.

4.2.2. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

За змістом частини 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

4.2.3. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

4.2.4. Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст.14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову судом першої інстанції учасниками цієї справи були Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-бізнес-сіті" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп".

Як зазначено вище у п.1.2 цієї постанови, спір у справі, за твердженням позивача, виник у зв'язку з ухилянням відповідача підписати акт приймання-передачі частки, відчуженої ним позивачеві за договором купівлі-продажу.

Місцевий господарський суд встановив, що відповідач вчиняє дії, направлені на зміну керівника юридичної особи після укладання ним договору про продаж своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс". Зі змісту ухвали суду першої інстанції слідує, що в підтвердження цих обставин заявник (позивач) надав ряд доказів, які досліджувались судом.

Відтак, за висновком суду першої інстанції, позивач довів співмірність та адекватність заявлених заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії. Таким чином, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Авто-бізнес-сіті" про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підтверджена належними та допустимими засобами доказування.

На дату постановлення ухвали про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" не були учасниками цієї справи.

Тобто доводи зазначених учасників щодо штучності поданого у цій справі позову та введення суду в оману щодо фактичних обставин справи, зважаючи на ухвалу слідчого судді у справі №752/19045/17 щодо накладення арешту в межах кримінального провадження №12013110000001043, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" є потерпілим, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" - управителем майна, судом не досліджувались.

Суд відхиляє як помилкове та таке, що не ґрунтується на нормах права, твердження скаржників про те, що ухвала слідчого судді в межах конкретного кримінального провадження є загальновідомим фактом.

Безпідставними є і доводи, про які йшлося у п. 3.1.3 цієї постанови, щодо необхідності судам на стадії вирішення питання про забезпечення позову досліджувати питання отримання позивачем письмового погодження від органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, передбаченого Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", оскільки суд на цій стадії судового процесу не вирішує спір по суті, не встановлює фактичних обставин справи, не надає оцінку доказам та доводам учасників справи.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що діючи в межах визначеної законом компетенції, за результатами здійснення оцінки поданих позивачем документів, встановивши співмірність та адекватність заявлених заходів забезпечення позову, відповідність забезпечення предмету позову, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Авто-бізнес-сіті".

Обставин порушення місцевим господарським судом норм процесуального чи матеріального права під час постановлення ухвали, що оскаржується, суд касаційної інстанції не встановив. Відтак і підстави для її скасування у Верховного Суду відсутні.

4.2.5. Щодо постанови апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як зазначено вище, у п.п. 3.3, 3.4 цієї постанови, не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" (учасники, які не брали участі у розгляді справи на момент подання апеляційних скарг, проте залучені до участі у справі під перегляду ухвали в апеляційному порядку) звернулися з апеляційними скаргами, вимагаючи скасування заходів забезпечення позову, застосованих у цій справі.

Доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" по суті ґрунтувались на існуванні ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04.10.2018 у справі №752/19045/17, згідно з якою було накладено арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс", заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, учасником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Неон сіті груп", а також згідно з якою арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними.

В підтвердження вимог своїх апеляційних скарг, скаржники подали до апеляційного суду ряд документів, в тому числі і Договір управління майном (активами) від 22.12.2018, укладений Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка", згідно з яким в управління скаржника-2 передано частку у статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс", що становить 100% від статутного капіталу товариства, засновником якого є ТОВ "Неон сіті груп".

В силу вимог зазначеної вище ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції повинен був надати належну правову оцінку доводам скаржників та поданих ними доказів, в їх підтвердження, чого здійснено взагалі не було.

Єдиним висновком апеляційного господарського суду про відхилення аргументів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка", відображеним судом у постанові, є: "викладені в апеляційних скаргах доводи не мають вирішального значення та не можуть бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-бізнес-сіті" про забезпечення позову (частково)". При цьому суд не конкретизує, які саме доводи він оцінює.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Всупереч зазначеному постанова суду апеляційної інстанції не містить жодних належних висновків стосовно доводів скаржників, якими обґрунтовані вимоги їх апеляційних скарг.

Так, поза увагою суду залишились доводи скаржників про наявність кримінального провадження, в межах якого ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/19045/17 від 04.10.2018 накладено арешт на корпоративні права ТОВ "Кредо Солюшнс". Суд не дослідив обставин накладення арешту в кримінальному провадженні, змісту вжитих заходів забезпечення у кримінальному провадженні, чи впливають застосовані судом у цій справі заходи забезпечення на права та інтереси апелянтів, умови договору про управління арештованим майном тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) у п.58 зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, підсумовуючи зазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду не відповідає вимогам обґрунтованості, про яку зазначено у ч.5 ст.236 ГПК України.

4.2.6. Крім того, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції переглядав ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову за матеріалами оскарження.

З наявного у справі листа Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 вих.№01-10//5041/18, адресованого Північному апеляційному господарському суду (а.с.16, т.1), слідує, що суд першої інстанції направив матеріали оскарження ухвали у справі в одному томі на 16 аркушах. Зокрема, було відправлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви ТОВ "Авто-бізнес-сіті", копію клопотання про забезпечення позову та безпосередньо ухвалу місцевого господарського суду про забезпечення позову.

Додатки, що були додані позивачем до позовної заяви, у матеріалах оскарження відсутні.

А саме, відсутній спірний договір купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс", лист позивача про необхідність підписання акта приймання-передачі за цим договором, рішення учасника №01/11-18 від 01.11.2018 тощо. Тобто документи, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги та відповідно необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, до суду апеляційної інстанції направлені не були.

Матеріали оскарження, що наявні у суді касаційної інстанції, не містять документів, які б підтверджували, що суд апеляційної інстанції оглядав та досліджував подані позивачем документи, в підтвердження обґрунтованості своїх вимог в частині забезпечення позову.

Натомість, суд апеляційної інстанції у постанові, що переглядається, зазначає, що "дослідивши наявні матеріали оскарження №910/15335/18 та встановивши вищевикладені обставини укладення договору про продаж частини частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс", відповідно до п.1 якого, на підставі договору відчужувач передає, а набувач приймає частину частки (корпоративні права) у розмірі 80% статутного капіталу ТОВ "Кредо Солюшнс"…".

Посилання суду на оцінку документів, які ним не досліджувались та відсутні у матеріалах справи (матеріалах оскарження), суперечить ст. 86 ГПК України.

У зазначеному аспекті доцільно звернути увагу апеляційного господарського суду на зміст позовної заяви ТОВ "Авто-бізнес-сіті", у якій йдеться про купівлю 100% частки ТОВ "Кредо Солюшнс", та висновки суду першої інстанції про купівлю 80% статутного капіталу ТОВ "Кредо Солюшнс", які здійснені місцевим судом за результатами оцінки договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс".

Проте апеляційний господарський суд цей договір не досліджував з підстави відсутності його у направлених матеріалах оскарження. Відтак не зрозуміло, на підставі оцінки яких доказів суд встановив обставини купівлі позивачем у відповідача 80% частки у статутному капіталі ТОВ "Кредо Солюшнс" і яким чином за висновком суду це впливає на вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову у цій справі.

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний господарський суд надав неповну юридичну оцінку доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка", що призвело до передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення їх апеляційних скарг.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (ч.4 ст.310 ГПК України).

5.2. У зв'язку з наведеними вище обставинами, відображеними у розділі 4 цієї постанови, зважаючи на встановлені законом межі компетенції суду касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

5.3. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого, правильно застосувавши норми процесуального права, вирішити питання про наявність підстав для забезпечення позову у цій справі.

6. Судові витрати

6.1. Враховуючи, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Воздвиженка" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі №910/15335/18 скасувати. Справу №910/15335/18 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: Г. Вронська

Л. Стратієнко