П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2019 р.
м.Одеса
Справа № 1540/4642/18
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса
в порядку письмового провадження 21 листопада 2018 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі, а саме: визнання протиправним та скасування рішення «Про відмову у встановлені пенсії за особливі заслуги перед Україною № 34 від 02 травня 2018 року; зобов'язання відновити виплату надбавки до розміру пенсії за особливі заслуги перед Україною, починаючи з 12 лютого 2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позивні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною, так як позивач має почесне звання «заслуженого» лікаря Грузинської РСР.
При цьому, апелянт зазначає, що норми Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» поширюється на осіб, нагороджених держаними нагородами у республіках, що входили до складу СРСР, зокрема, Грузинської РСР.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу, з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято правомірне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як чинним законодавством не передбачено можливості призначати пенсії за особливі заслуги перед Україною громадянам, нагородженим держаними нагородами в республіках, окрім Української РСР, що входили до складу СРСР.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Центральному ОУПФУ в м. Одесі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, маючи почесне звання «Заслуженого лікаря Грузинської РСР» позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною.
В свою чергу, рішенням управління № 34 від 02 травня 2018 року позивачу відмовлено у встановленні пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як наявний у позивача статус «Заслуженого лікаря Грузинської РСР» не є підставою для призначення йому пенсії, передбаченої ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так , Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» передбачає встановлення громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту тощо, пенсій за особливі заслуги перед Україною.
Відповідно до п. 6 ст. 1 ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «заслужений», державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 01 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і до неї додаються всі необхідні документи, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.
Крім того, Закон України «Про державні нагороди України», відповідно до Конституції України, встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про державні нагороди України», державними нагородами є: звання Герой України; орден; медаль; відзнака «Іменна вогнепальна зброя»; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака.
Відповідно до положень ст. 15 ЗУ «Про державні нагороди України», особи, нагороджені державними нагородами, користуються пільгами, передбаченими законами України.
При цьому, згідно п. 2 Розділу 5 Прикінцеві положення ЗУ «Про державні нагороди України», до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того, п. 3 Розділу 5 Прикінцеві положення ЗУ «Про державні нагороди України» встановлено, що дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з нагородженням громадян України, удостоєних державних нагород СРСР або республік, що входили до його складу.
Колегією суддів встановлено, що позивач, у період з 04 квітня 1991 року по 12 лютого 2018 року, перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію, передбачену ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, до 12 лютого 2018 року позивач отримував надбавку до пенсії за особливі заслуги у відповідності до положень ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
В даному випадку, позивачу присвоєно почесне звання «Заслуженого лікаря Грузинської РСР» у 1983 році, що не заперечується пенсійним органом у спірних правовідносинах.
При цьому, починаючи з 12 лютого 2018 року, у зв'язку з переходом позивача на отримання пенсії за віком, передбаченої ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійним органом припинено виплату відповідної надбавки.
В свою чергу, не погоджуючись із вказаними обставинами позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.
Проте, оскаржуваним рішення пенсійного органу від 02 травня 2018 року позивачу відмовлено у встановлені пенсії за особливі заслуги перед Україною, так як наявне у нього почесне звання «Заслуженого лікаря Грузинської РСР» не є підставою для призначення відповідної пенсії.
В свою чергу, надаючи правовому оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевказаних положень чинного законодавства вбачається, що громадянам України можуть призначатись пенсії за особливі заслуги перед Україною, зокрема, громадянам відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «заслужений».
Між тим, варто зазначити, що почесні звання в Україні присвоюються у відповідності до вимог ЗУ «Про державні нагороди України».
В свою чергу, вказаним Законом встановлено, що особи, нагороджені державними нагородами, зокрема, почесним званням «Заслужений лікар», користуються пільгами, передбаченими законами України.
Крім того, вказаним Законом встановлено, що його дія поширюється на правовідносини, пов'язані з нагородженням громадян України, удостоєних державних нагород СРСР або республік, що входили до його складу.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що на позивача, нагородженого почесним званням «Заслуженого лікаря Грузинської РСР», поширює свою дію ЗУ «Про державні нагороди України», а тому він прирівнюється до осіб, нагороджених державними нагородами України.
Більш того, варто зазначити, що позивач отримував спірну надбавку за наявне у нього почесне звання до лютого 2018 року.
В свою чергу, позбавлення його відповідного права, на думку колегії суддів, є свавільним втручанням суб'єкта владних повноважень у гарантовані ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» та ЗУ «Про державні нагороди України» права особи.
Крім того, враховуючи встановлений у межах розгляду даної справи факт припинення нарахування позивачу спірної надбавки, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган поновити її виплату, починаючи з 12 лютого 2018 року, відповідно до положень ст. 5 ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Між тим, колегія суддів вважає передчасними вимоги позивача щодо встановлення розміру спірної надбавки, так як останній не визначався пенсійним органом у оскаржуваному рішенні.
Тому, беручи до уваги, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року - скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі «Про відмову у встановлені пенсії за особливі заслуги перед Україною» № 34 від 02 травня 2018 року.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_2 пенсію за особливі заслуги перед Україною, як особі зазначеній у п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», а також здійснити перерахунок раніше виплаченої пенсії, починаючи з 12 лютого 2018 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя
Яковлєв О.В.
Судді
Градовський Ю.М. Крусян А.В.
