ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 р.

Справа № 818/1000/17

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року (суддя І інстанції: Н.В. Савицька), повний текст рішення складено 16.11.18 року по справі № 818/1000/17

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство Агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України"

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області , Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Білопільському, Лебединському, Сумському районах та м.Сумах УКВОЗ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_1

про визнання дій протиправними та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

11.07.2017 року, Державне підприємство «Дослідне господарство агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії агарних наук України» (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач), головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Білопільському, Лебединському, Сумському районах та м. Сумах УКВОЗ ГУ Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_1 (далі – відповідач-2), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні, здійсненні заходів з охорони земель, та в частині родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; скасувати припис відповідача №7/0/92-17-ДК/0115Пр/03/01/17 від 26.06.2017 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №818/1000/17 задоволено позовні вимоги частково.

Визнано протиправним та скасовано припис відповідача №7/0/92-17-ДК/0115Пр/03/01/17 від 26.06.2017 року.

В задоволенні позову в частині визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні, здійсненні заходів з охорони земель та в частині родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки позивача, що розташована на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, про що складений акт від 16.06.2017 року №7-ДК/2/АП/09/01/-17.

За результатами перевірки прийнятий припис від 26.06.2017 року №7/0/92-17-ДК/0115 Пр/03/01/-17, яким позивачу приписано звільнити самовільно зайняті земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у строк до 26 липня, що самовільно використовуються, або надати документи, що підтверджують право користування земельними ділянками.

Суд першої інстанції під час часткового задоволення позовних вимог, посилався на те, що висновок відповідача про самовільне використання позивачем земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності площею 3294,00 га на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області є необґрунтованим, тому припис відповідача підлягає скасуванню.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні, здійсненні заходів з охорони земель та в частині родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, судом першої інстанції відмовлено, з підстав дотримання відповідачем вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 6 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), у постійне володіння земля надається колгоспам, радгоспам, іншим державним, кооперативним, громадським підприємствам, установам і організаціям, релігійним організаціям для ведення сільського та лісового господарства.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" від 13.12.1991 №1977-XII (в редакції станом на 13.12.1991), самоврядними науковими організаціями, що мають державну підтримку, є ОСОБА_2 наук України та Українська академія аграрних наук. Кошти на їх діяльність щорічно визначаються в бюджеті. Ці організації залучаються до проведення фундаментальних досліджень, розробки і втілення науково-технічної політики, експертизи важливих наукових та народногосподарських проектів. Держава безкоштовно надає ОСОБА_2 наук України та Українській академії аграрних наук у довічне користування основні та обігові фонди, що використовуються для діяльності, передбаченої їх статутами.

Частиною 3 ст. 8 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" від 01.12.1998 №284-XIV (в редакції станом на 01.12.1998) визначено, що державним науковим установам передаються в постійне користування земельні ділянки згідно із законодавством України.

Частиною 10 ст.15 наведеного Закону передбачено, що Держава передає академіям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності основні фонди, а також обігові кошти. Використання майна, переданого академіям, здійснюється ними відповідно до законодавства та статутів академій. Земельні ділянки надаються академіям у постійне користування відповідно до земельного законодавства України.

Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 № 848-VIII (в редакції станом на 16.01.2016), землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок (для приватних наукових установ), у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються науковими установами відповідно до земельного законодавства. Земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи ОСОБА_2 Національної академії наук України або національних галузевих академій наук. Передача в оренду державними (комунальними) науковими установами закріплених за ними на основі права оперативного управління або господарського відання об’єктів власності, а також земельних ділянок здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства України.

У відповідності до приписів ч. 6 ст. 18 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26..11.2015 № 848-VIII (в редакції станом на 16.01.2016, та на час прийняття оскаржуваного припису), використання державного майна, переданого національним галузевим академіям наук, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна". Земельні ділянки надаються національним галузевим академіям наук у постійне користування відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна" від 07.02.2002 N3065-III, вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та національних галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою ОСОБА_2 Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Постановою ОСОБА_2 Верховної Ради Української PCP "Про статус Української академії аграрних наук" від 29.07.1991 №1370-ХІІ, постановлено, що Українська академія аграрних наук є самоврядною організацією, яка входить до складу агропромислового комплексу республіки. Академія діє на основі законів Української PCP та власного ОСОБА_3 і разом з Академією наук Української PCP забезпечує розвиток фундаментальних досліджень, здійснює підготовку наукових кадрів та спеціалістів вищої кваліфікації. Закріплено за Українською академією аграрних наук землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно ОСОБА_2.

Як вбачається із листа від 17.07.2017 року №10-2-21/417 Національної академії аграрних наук України позивач створений наказом Української академії аграрних наук від 13.12.1991 №303 "Про перейменування радгоспу імені Леніна Сумської державної сільськогосподарської дослідної станції в дослідне господарство імені Леніна Сумської державної сільськогосподарської дослідної станції".

Наказом №16 від 21.02.2001 позивача перейменовано в дослідне господарство "Агрофірма "Надія" Сумської державної сільськогосподарської дослідної станції.

У відповідності до Закону України "Про наукове і науково-технічну діяльність", ОСОБА_3 НААН, затвердженого зборами Національної академії аграрних наук від 10-11.11.2016, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 15.02.2017 №390/5, постанови ОСОБА_2 Верховної Ради України від 29.07.1991 №1370-ХІІ "Про статус Української академії аграрних наук", а також із врахуванням положень Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та аграрного комплексу в народному господарстві України", Національна академія аграрних наук визначена як самоврядна наукова організація, якій держава передала землю та інше державне майно в безстрокове безоплатне користування без зміни форми власності та використовується відповідно до законодавства та ОСОБА_3 Національної академії аграрних наук.

Окрім того, в п. 2 наказу Національної академії аграрних наук від 15.04.1992 №103, закріплено за науковими установами, господарствами, підприємствами, організаціями землю, будівлі, споруди, обладнання, транспорті засоби, інші основні фонди станом на 01.01.1992.

Крім цього, відповідно до відомостей що містяться у листі від 17.07.2017 №10-2-21/417 Національної академії аграрних наук згідно до бухгалтерської та фінансової звітності за позивачем станом на 01.01.1997 рік у постійному користуванні дослідного господарства перебувало всього 3960 га землі, із них сільськогосподарських угідь 3557 га, в т.ч. ріллі 3360 га.

За викладених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що земельні ділянки державою фактично передані у постійне користування Національній академії аграрних наук в силу норми ст. 9 Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" від 13.12.1991 №1977-XII, по цей час перебувають на балансі ОСОБА_3, зокрема і балансі позивача на праві оперативного управління.

Крім визначеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наведені вище земельні ділянки не були вилучені із постійного користування Національної академії аграрних наук, в подальшому передані на баланс підприємства, що підпорядковуються ОСОБА_3, як органу по управлінню майном, закріпленому за господарствами, тобто за позивачем.

В своїй апеляційній скарзі відповідач не спростовує наведені висновки суду першої інстанції.

Правова позиція відповідача обґрунтовується лише нормами Земельного кодексу України чинними на час прийняття оскаржуваного припису, а не законодавчими актами чинними на час початку існування правовідносин.

Колегія суддів вважає, що відповідач в апеляційній скарзі не навів посилання на некоректне застосування судом першої інстанції нормативних актів, що регулюють земельні відносини з національними галузевими академіями наук.

З приводу посилань апеляційної скарги про недотримання позивачем вимог чинного земельного законодавства щодо документального оформлення існуючих земельних відносин, то колегія суддів зауважує на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 Земельного кодексу України, державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

Наказом Української академії аграрних наук від 15.04.1992 №103 "Про використання основних та обігових фондів наукових установ, господарств, підприємств та організацій, що входять до складу Української академії аграрних наук", закріплено за науковими установами, господарствами, підприємствами і організаціями землю, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, техніку та інші основні засоби станом на 1 січня 1992 року згідно з додатком. Встановлено, що вилучення земель для різних потреб керівники науково- дослідних установ, господарств та підприємств можуть здійснювати тільки з дозволу Української академії аграрних наук.

Пунктами 1.1, 1.3, 1.4 Статуту ДП "Надія", затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 15.12.2016 року визначено, що підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Української академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

Підприємство є правонаступником в частині майна, землі, майнових прав і зобов’язань ДП "Надія". Підприємство створене наказом Української академії аграрних наук від 13 грудня 1991 року №303. Загальне підпорядкування діяльності Українській академії аграрних наук, як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством.

Пунктами 4.4, 4.5 наведеного ОСОБА_3 передбачено, що використання земельних ділянок, переданих державною у постійне користування та майна у безстрокове безоплатне користування ОСОБА_3, здійснюється відповідно до законодавства України, ОСОБА_3 та наукової установи, якій підпорядковане господарство, а також цього ОСОБА_3. Земельні ділянки є державною формою власності. Вилучення земельних ділянок господарства може здійснюватися лише за згодою ОСОБА_2 відповідно до норм чинного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що 02.02.2017 року позивачем подані до відповідача заяви №43,№43/1,№43/2, №43/3, №43/4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 3575,07 га в постійне користування, для дослідницьких і навчальних цілей за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 року у справі №818/1066/17 лист-відповідь відповідача на вищевказані звернення позивача скасовано, та зобов’язано відповідача повторно розглянути дані звернення.

Так, на підставі розпорядження №541 від 05.08.2011 року голови Роменської районної державної адміністрації розпорядженням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки на території Роменського району, та у 2011 році розроблена відповідна технічна документація, яка отримала позитивний висновок відділу Держкомзему у Роменському районі ГУ Держкомзему у Сумській області (на даний час правонаступником є відповідач по даній справі).

У відповідності до річного звіту підприємства радгосп імені Леніна (на даний час ДП "Надія") за 1993 рік перебувало на балансі сільськогосподарські угіддя, в т.ч. рілля, сінокоси, пасовища, відповідна площа лісу. Згідно річного звіту підприємства радгосп імені Леніна (на даний час ДП "Надія") за 1996 рік перебувало на балансі сільськогосподарські угіддя, в т.ч. рілля, сінокоси, пасовища, відповідна площа лісу, багаторічні насадження, ставки та водоймища.

Згідно до довідки Управління Держгеокадастру у Роменському районі Сумської області від 23.01.2017 №8-28-0.2-54/2-17 встановлено розміри земельних ділянок, що знаходяться в постійному користуванні позивача, в т.ч. 3228 га ріллі.

Відповідач вказує в апеляційній скарзі на те, що здійснення оплати земельного податку, відображення земельної ділянки на балансі, та подання статичної звітності з вказанням на земельну ділянку, не може вказувати на належне оформлення права користування земельної ділянки відповідно до правил земельного законодавства чинного на час прийняття оскаржуваного припису.

Колегія суддів погоджується з таким твердженням.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що здійснення даних заходів підтверджує користування позивачем (підприємствами, яких він є правонаступником) даними земельними ділянками ще до набрання чинності приписів земельного законодавства на які посилається відповідач.

Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року по справі № 818/1000/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_4

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст постанови складено 22.03.2019 року