ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2019 року

Київ

справа №826/18571/16

адміністративне провадження №К/9901/37287/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/18571/16

за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Балась Т.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив зобов'язати відповідача включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та виплатити позивачу в установленому порядку відшкодування вкладу кошти в сумі 71402,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що бездіяльність ФГВФО щодо невиплати гарантованої суми відшкодування за вкладом в ПАТ «Імексбанк» є протиправною, оскільки Уповноважена особа на виконання судового рішення, ухваленого у справі №815/4721/15, подала до Фонду додаткову інформацію щодо внесення змін до переліку вкладників, які мають право на отримання сум гарантованого відшкодування, до якої включено ОСОБА_2

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задоволено.

Суди встановили, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Імексбанк» укладено ряд договорів на відкриття банківських рахунків, на яких станом на 27.01.2015 обліковувались грошові кошти, а саме:

- від 29.11.2006 на відкриття банківського рахунку в іноземній валюті № НОМЕР_1, із залишком в розмірі 6 494,57 дол. США.

- від 27.04.2011 на відкриття банківського рахунку в національній валюті НОМЕР_2, із залишком в розмірі 1 680,50грн.;

- від 14.07.2014 на відкриття банківського рахунку в національній валюті НОМЕР_3, із залишком в розмірі 126 915,92 грн.

19.06.2015 йому частково відшкодовано суму вкладу в межах граничної суми в розмірі 128597,42 грн. Проте, оскільки вказана сума не погашає суми вкладів позивача, яка гарантовано підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду, ОСОБА_2 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», однак жодних дій Уповноваженою особою вчинено не було, у зв'язку із чим звернувся до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі №815/4721/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016, частково задоволено позов ОСОБА_2 Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо відшкодування ОСОБА_2 вкладу за договором банківського рахунку № ПР 1509 від 29.11.2006, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Імексбанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням сплаченої суми та суми гарантованого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

На виконання зазначених судових рішень 29.02.2016 Уповноваженою особою передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Разом з тим, відповідачем не вчинено дій щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та виплатити позивачу в установленому порядку відшкодування вкладу в сумі 71402,58 грн.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи ФГВФО. Виконавчою дирекцією ФГВФО затверджується реєстр вкладників відповідно до отриманого Переліку вкладників. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ФГВФО, не затверджуючи зміни до Загального реєстру вкладників та не виплачуючи гарантовану суму вкладу, діяв всупереч вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказує, що суди не надали належної правової оцінки тому, що у ФГВФО відсутні підстави для виплати позивачу гарантованої суми вкладу, оскільки Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом. Зазначає, що перерахування коштів на рахунок позивача відбувалось з рахунків третіх осіб шляхом внутрішньобанківських проводок, що свідчить про сумнівність таких операцій.

У поданих запереченнях представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 26 січня 2015 року № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» на рахунках позивача знаходилась сума, що перевищує 200000грн.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на виконання судових рішень, які набрали законної сили, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, шляхом включення до переліку позивача.

Разом з тим, виконавчою дирекцією Фонду не було затверджено Загального реєстру вкладників ПАТ «Імексбанк» з урахуванням поданих Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» змін.

Колегія судів враховує, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Крім того, Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорюванні дій працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. Такі неправомірні або оспорюванні дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАСУ є обов'язковими для адміністративних судів.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про те, що позивача не включено до Загального реєстру вкладників у зв'язку з тим, що у судовому порядку накладено арешт на його рахунок, оскільки ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/31631/17-к від 27 червня 2017 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року у частині арешту на грошові кошти фізичних осіб, що знаходяться у тому числі, на рахунку ОСОБА_2

Суд звертає увагу, що складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи ФГВФО. Виконавчою дирекцією ФГВФО затверджується реєстр вкладників відповідно до отриманого Переліку вкладників.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Положення № 14), Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Системний аналіз наведені правових норми дає підстави дійти до висновку про те, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема, щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування (пункт 5 розділу ІІІ Положення № 14).

Оскільки Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» внесено зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок ФГВФО, відповідно до яких до переліку включено також позивача, та подано ці зміни до Фонду, тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не затвердження на їх підставі Загального реєстру вкладників Фондом є протиправною бездіяльністю, яка порушує права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів ФГВФО.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №826/18571/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду