open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

Київ

справа №855/81/19

адміністративне провадження №А/9901/64/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

секретар судового засідання - Шевчук К.В.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_3,

представників відповідача - Краснощока А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2019 року (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А, судді - Земляна Г.В., Лічевецький І.О., рішення ухвалене у м. Києві) у справі

за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_5

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправними дій та бездіяльності, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 15 березня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов адміністративний позов кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК, Комісія) про визнання протиправними:

1.1. бездіяльності щодо безконтрольності з боку Центральної виборчої комісії за виконанням окружними виборчими комісіями постанови від 18.02.2019 року №334 «Про заходи щодо забезпечення безпеки функціонування інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України» Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори» (далі - Постанова № 334);

1.2. бездіяльності щодо не прийняття рішення у вигляді постанови щодо заходів щодо перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», елементи якого встановлено в приміщеннях окружних виборчих комісій, вимогам із захисту інформації в Україні, які будуть здійснюватися робочими групами;

1.3. бездіяльності щодо не прийняття рішення у вигляді постанови щодо кваліфікації та кількісного складу робочих груп, які мають здійснювати заходи щодо перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», елементи якого встановлено в приміщеннях окружних виборчих комісій, вимогам із захисту інформації в Україні;

1.4. дії щодо порушення порядку виконання Центральною виборчою комісією Постанови №334 «Про заходи щодо забезпечення безпеки функціонування інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України» Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори» (далі - ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори»).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними дій та бездіяльності.

2.1. Стягнуто з кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (р/р №34312206081055, отримувач - УДК у Печерському районі, код отримувача - 38004897, МФО - 899998) судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 3073,60 (три тисячі сімдесят три) гривень.

3. У рішенні суд зазначив, що позивачем не зазначено, який саме нормативно-правовий акт покладає на відповідача обов'язок з прийняття рішення у вигляді постанови щодо заходів перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» та щодо кваліфікації та кількісного складу робочих груп; не зазначає яким чином Центральною виборчою комісією порушено порядок виконання Постанови №334, та яким актом законодавства встановлено такий порядок. Суд дійшов висновку, що ані зазначеними нормами, ані іншими вимогами чинних нормативно-правових актів не встановлено обов'язку з боку відповідача щодо контролю за виконанням постанови в сфері перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу шляхом вжиття заходів, про які зазначає позивач. Постанова №334 не містить термінів щодо утворення робочих груп із забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», такі терміни не передбачено жодним іншим нормативно-правовим актом. Надіслання Центральною виборчою комісією Постанови №334 окружним виборчим комісіям з виборів Президента України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та Службі безпеки України суд визнав вжиттям відповідачем достатніх та залежних від нього заходів, спрямованих на забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності вказаного вище програмно-технічного комплексу. Крім того, суд зауважив, що з Постанови №334 вбачається, що відповідачем встановлено терміни виконання вказаних у ній вимог - до 28.03.2019 року та до 29.03.2019 року, що свідчить про передчасність вимог позивача, позаяк даний позов подано до настання визначених строків, а саме 15.03.2019 року. На думку колегії суддів, дана обставина також доводить безпідставність посилань позивача на допущення протиправної бездіяльності ЦВК.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень)

4. 18 березня 2019 року до Суду надійшла апеляційна скарга кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене судове рішення та задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі.

5. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що в адміністративному позові ним вказувалось на порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 25 Закону України «Про вибори Президента України», що спростовує висновки судів про не зазначення ним нормативно-правового акту, відповідно до якого ЦВК зобов'язана контролювати виконання своєї постанови, а також прийняти рішення щодо визначення заходів перевірки. Вказує, що судом першої інстанції взагалі не надано правової оцінки його доводам щодо того, що постанова №334 є нормативно-правовим актом, що має правові наслідки його виконання чи невиконання, а орган, що його видав, наділяється контрольними функціями. Посилаючись на приписи Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року №373, зазначає, що ці нормативні акти чітко передбачають, які саме заходи має вчиняти власник системи для належного її забезпечення. Посилається на те, що прийняття відповідачем постанови №334 призвело до того, що при створенні робочих груп окружні виборчі комісії включали до таких груп лише співробітників Служби Безпеки України, натомість співробітники Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України були відсутні. Вважає, що безконтрольність та незрозумілість виконання постанови ЦВК від 18.02.2019 року №334 призвели до її хаотичного виконання окружними виборчими комісіями.

6. 19 березня 2019 року відповідачем до Суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, зазначаючи, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що оскаржувану позивачем постанову ЦВК надіслано окружним виборчим комісіям, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Службі безпеки України, що свідчить про вжиття заходів, спрямованих на забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу. Зазначає, що утворення робочих груп відноситься до повноважень окружних виборчих комісій з виборів Президента України, а делегування співробітників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України до складу цих груп здійснюється на підставі відповідних приписів, наданих керівниками цих державних органів або керівниками їх регіональних органів (за їх згодою). Відповідач вказує на те, що приймаючи постанову №334 ЦВК як власник автоматизованої системи ЄІАС «Вибори» визначила завдання, а також коло суб'єктів їх виконання з урахуванням їх повноважень, визначених відповідним законодавством. Крім того, зауважує, що позивач не вказує яким законодавчим актом передбачено вчинення Комісією певних дій, про які він зазначає у своєму позові, а саме контрольні заходи щодо виконання постанови, не визначення кількісного складу робочої групи, заходів, які робоча група повинна вчиняти щодо перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», елементи якого встановлено в приміщеннях окружних виборчих комісій. Крім того, ЦВК вважає ці посилання скаржника втручанням у її дискреційні повноваження.

7. Ухвалами Верховного Суду від 19 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду.

8. У судовому засіданні представник позивача підтримав висновки, викладені в поданій апеляційній скарзі, просив задовольнити її вимоги.

9. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судом попередньої інстанції встановлено, що Постановою Центральної виборчої комісії №62 від 15.01.2019 року ОСОБА_5 зареєстровано як кандидата на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31.03.2019 року.

11. 26.03.1999 року Центральною виборчою комісією було прийнято постанову №24, якою схвалено Технічне завдання на проектування Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Вибори".

12. Постановою Центральної виборчої комісії від 21.12.2001 року №60 затверджено Порядок надання, обробки, захисту та збереження інформації щодо підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні з використанням засобів Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори».

13. Відповідно до розділу 1 Порядку, обробка, захист та збереження інформації щодо виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнських референдумів здійснюються з використанням засобів Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Вибори" відповідно до чинного законодавства. Власником інформації, наданої Комісії суб'єктами надання інформації та отриманої після її обробки, як такої, що створена за рахунок коштів Державного бюджету України, є держава. Власником автоматизованої системи ЄІАС «Вибори» є Комісія.

14. Так, Центральною виборчою комісією з метою забезпечення безпеки функціонування ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» було прийнято Постанову №334 від 18.02.2019 року, якою доручено Окружним виборчим комісіям з виборів Президента України:

1) утворити робочу групу із забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», до складу якої включити за їх згодою співробітників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Служби безпеки України на підставі відповідних приписів, наданих керівниками цих державних органів або керівниками їх регіональних органів;

2) забезпечити виконання робочою групою до 28 березня 2019 року включно заходів щодо перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», елементи якого встановлено в приміщеннях окружних виборчих комісій, вимогам із захисту інформації в Україні;

3) за результатами перевірки, здійсненої робочою групою, скласти протокол аналізу результатів впровадження технічних та організаційних заходів зі створення комплексної системи захисту інформації ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», який до 29 березня 2019 року включно подати до Центральної виборчої комісії;

4) забезпечити безпеку елементів ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» та каналів зв'язку, задіяних для забезпечення її функціонування, що розташовані у приміщеннях окружної виборчої комісії, під час передачі відомостей про хід та результати голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року.

15. 06.03.2019 року позивачем подано заяву до Центральної виборчої комісії з проханням надати інформацію щодо: встановлення у всіх виборчих комісіях елементів програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАЄ «Вибори»; створення ОВК робочих груп із забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу; складу з конкретним переліком осіб та співробітників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Служби безпеки України, які входять до складу робочих груп; переліку заходів щодо перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу вимогам із захисту інформації в Україні, які будуть здійснюватися робочими групами.

16. 11.03.2019 року Центральною виборчою комісією надано відповідь на вказану заяву, де зазначено, що елементи програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» встановлено у всіх окружних виборчих комісіях з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року». При цьому повідомлення Центральної виборчої комісії окружними виборчими комісіями з виборів Президента України щодо створення робочих груп із забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» законодавством не передбачено, а отже Комісія не володіє інформацією «про склад з конкретним переліком осіб та співробітників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Служби безпеки України (з обов'язковим зазначенням їх посад та кваліфікації), які входять до складу робочих груп із забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС "Вибори Президента України" ЄІАС "Вибори"».

17. Також, відповідачем вказано, що перелік заходів щодо перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу вимогам із захисту інформації в Україні, які будуть здійснюватися робочими групами, буде зазначено в протоколах аналізу результатів впровадження технічним та організаційних заходів зі створення комплексної системи захисту інформації ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», які повинні бути подані до Центральної виборчої комісії до 29 березня 2019 року включно.

18. Позивач, вважаючи, що в зв'язку з неналежним виконанням обов'язків Центральною виборчою комісією можливе порушення його прав та інтересів, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

19. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Частини 1, 2 статті 13 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року №1932-IV (далі - Закон №1932-IV): рішення Комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, в тому числі відповідними виборчими комісіями і комісіями з референдумів нижчого рівня, а також органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами України.

У разі якщо рішення Комісії передбачає вжиття певними особами заходів для його виконання, про вжиті заходи на виконання рішення повинно бути повідомлено Комісію у встановлений нею строк.

21. Частина 6 статті 13 Закону №1932-IV: невиконання, неналежне, несвоєчасне виконання рішень Комісії тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

22. Частина 2 статті 16 Закону №1932-IV: комісія за результатами узагальнення практики застосування законодавства України про вибори і референдуми та практики проведення виборів і референдумів в Україні, а також у разі необхідності може за власною ініціативою розглянути та прийняти у встановленому цим Законом порядку рішення стосовно <…> організації підготовки та проведення виборів і референдумів 3) організації роботи виборчих комісій та комісій з референдумів <…> інших питань, віднесених до повноважень Комісії.

23. Пункти 1, 2, 3, 5, 9, 12, 13 статті 17 Закону №1932-IV: комісія забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми; здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов'язкові для використання в роботі виборчих комісій та комісій з референдумів роз'яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми; здійснює контроль за дотриманням політичними партіями, іншими суб'єктами виборчого процесу та процесу референдуму вимог законодавства про вибори і референдуми; публікує інформацію про підготовку та проведення виборів і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність, а також інші матеріали, що стосуються виборчого та референдумного процесів; здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

24. Пункти 1, 3, 6 статті 18 Закону №1932-IV: комісія організовує підготовку і проведення виборів Президента України; очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів Президента України, спрямовує та контролює їх діяльність; публікує постанови Комісії та іншу інформацію стосовно виборів Президента України у випадках, передбачених законом.

25. Частина 1 статті 22 Закону України «Про вибори Президента України» від 05 березня 1999 року №474-XIV (далі - Закон №474-XIV): виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів Президента України і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори Президента України.

26. Частина 2 статті 22 Закону №474-XIV: статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим та іншими законами. Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення виборів Президента України, і є комісією вищого рівня щодо усіх окружних та дільничних виборчих комісій, передбачених цим Законом. Центральна виборча комісія не є правонаступником окружних виборчих комісій.

27. Частини 1, 2 статті 25 Закону №474-XIV: повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України визначаються Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим та іншими законами.

Центральна виборча комісія, крім повноважень, визначених Законом України "Про Центральну виборчу комісію" приймає обов'язкові для застосування виборчими комісіями роз'яснення з питань виконання цього Закону, здійснює організаційно-методичне забезпечення їх діяльності; <…> здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

28. Частини 17, 18 статті 28 Закону №474-XIV: рішення виборчої комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання. Ніхто не має права втручатися у діяльність виборчих комісій, за винятком випадків, передбачених законом.

Рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване виборчою комісією вищого рівня або судом. У такому випадку виборча комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання <…>.

29. Частина 1 статті 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" від 23 лютого 2006 року №3475-IV (далі - Закон №3475-IV): Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, а також інших завдань відповідно до закону.

30. Частина 1 статті 16 Закону №3475-IV: Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України виконує покладені на неї завдання у взаємодії з центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями.

31. Статті 1 Закону України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 року №2229-XII (далі - Закон №2229-XII): Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

32. Стаття 8 Закону №2229-XII: Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань <…>.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Частина 1 статті 308 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

34. Згідно частини 2 цієї статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

35. В обґрунтування поданої позивачем апеляційної скарги останній посилається на встановлений п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону №474-XIV обов'язок відповідача, відповідно до якого Центральна виборча комісія, крім повноважень, визначених Законом України «Про Центральну виборчу комісію», здійснює контроль, зокрема, за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про вибори Президента України виборцями, окружними і дільничними виборчими комісіями та їх членами. На думку скаржника, зазначена норма покладає на ЦВК обов'язок контролювати виконання своєї постанови №334 від 18.02.2019 року, а також прийняти рішення щодо визначення заходів для належного забезпечення функціонування системи ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори».

36. Колегія суддів враховує, що при розгляді адміністративної справи №855/53/19 Верховний Суд дійшов висновку, що Постанова ЦВК №334 від 18.02.2019 року прийнята за наявності на те обґрунтованих підстав та переслідувала легітимну мету, а саме: забезпечення належного рівня кібербезпеки та ефективного, безпечного функціонування ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», що узгоджується з функціями та завданнями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і Служби безпеки України у сфері інформаційної безпеки держави, у зв'язку з чим, вимоги щодо визнання протиправною спірної постанови ЦВК в частині утворення робочих груп із залученням співробітників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і Служби безпеки України не ґрунтуються на належних правових підставах.

37. Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

38. З аналізу положень статті 25 Закону №474-XIV, статей 16-18 Закону №1932-IV, якими визначено повноваження ЦВК, в тому числі щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, не вбачається обов'язку Комісії щодо здійснення нею контролю за виконанням ухваленого рішення.

39. Судом попередньої інстанції вірно встановлено, що Постанова №334 від 18.02.2019 року не містить термінів щодо утворення робочих груп із забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС "Вибори Президента України" ЄІАС "Вибори". Натомість вказаною Постановою встановлено терміни виконання її вимог в частині забезпечення виконання робочою групою заходів щодо перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» - до 28 березня 2019 року та складення робочою групою за результатами проведеної перевірки протоколу аналізу результатів впровадження технічних та організаційних заходів зі створення комплексної системи захисту інформації ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» і подання його до Центральної виборчої комісії - до 29 березня 2019 року.

40. На виконання своїх функцій Центральною виборчою комісією надіслано Постанову №334 від 18.02.2019 року окружним виборчим комісіям з виборів Президента України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та Службі безпеки України.

41. Суд враховує, що встановлені ЦВК терміни для виконання вимог Постанови №334 від 18.02.2019 року на час розгляду даної адміністративної справи ще не сплинули, що свідчить про передчасність доводів позивача стосовно вчинення відповідачем будь-якої бездіяльності, яка б характеризувалась пасивною поведінкою цього органу.

42. З огляду на це колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про вжиття відповідачем достатніх та залежних від нього заходів, спрямованих на забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності вказаного вище програмно-технічного комплексу.

43. При цьому, прийняття ЦВК додаткових рішень у вигляді постанов щодо визначення заходів з перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС "Вибори Президента України" ЄІАС "Вибори", щодо кваліфікації та кількісного складу робочих груп, які мають здійснювати заходи з перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС "Вибори Президента України" ЄІАС "Вибори" не є обов'язком відповідача відповідно до вимог діючого законодавства.

44. Суд зазначає, що відповідно до положень статті 13 Закону №1932-IV Постанова ЦВК №334 від 18.02.2019 року є обов'язковою для виконання всіма суб'єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, в тому числі відповідними виборчими комісіями нижчого рівня.

45. З матеріалів справи вбачається, що окружними виборчими комісіями на виконання зазначеної постанови прийнято відповідні рішення щодо утворення робочих груп для здійснення заходів з перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС "Вибори Президента України" ЄІАС "Вибори". На наявність таких рішень, як на підставу для визнання протиправною бездіяльності ЦВК щодо нездійснення контролю за виконанням Постанови від 18.02.2019 року №334, посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

46. Однак, Суд вважає за необхідне зазначити, що рішення окружних виборчих комісій, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковим для виконання. Законодавством встановлена заборона втручання у діяльність виборчих комісій, за винятком випадків, передбачених законом. Водночас, законом передбачено право суб'єкта виборчого процесу, яким є позивач, в разі незгоди з цими рішеннями, оскаржити їх в судовому порядку.

47. Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на приписи Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року №373, в частині визначення цими нормативними актами заходів, які має вчиняти власник системи для належного її забезпечення, оскільки ці нормативно-правові акти визначають загальні вимоги та організаційні засади забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів або інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах. Проте Суд зауважує, що постанова ЦВК від 18.02.2019 року №334, яка покладає обов'язок з проведення перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС «Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори» на окружні виборчі комісії, вже була предметом розгляду адміністративної справи №855/53/19, за наслідком розгляду якої була визнана Судом обґрунтованою і такою, що прийнята на законних підставах. Враховуючи зазначені обставини, а також те, що предметом розгляду даної адміністративної справи є допущення, на думку позивача, протиправної бездіяльності з боку ЦВК в частині контролю за виконанням постанови від 18.02.2019 року №334 Судом не досліджується питання суті викладених в цій постанові вимог та пропозицій.

48. Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

49. Враховуючи встановлені в даній справи обставини відсутності в законодавстві нормативно-правових актів, які б покладали на відповідача обов'язок з прийняття рішення у вигляді постанови щодо заходів перевірки відповідності стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС "Вибори Президента України» ЄІАС «Вибори», щодо визначення кваліфікації та кількісного складу робочих груп, а також щодо встановлення порядку виконання ЦВК прийнятих нею рішень, Суд вважає правомірними висновки суду попередньої інстанції щодо відсутності підстав вважати, що відповідач припустився протиправної бездіяльності.

50. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, Суд виходить з того, що Шостим апеляційним адміністративним судом надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено.

51. З огляду на викладене, Суд вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов правомірних висновків про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

52. За приписами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 та скасування оскаржуваного рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2019 року.

54. Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

55. За змістом підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, <…> ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

56. Враховуючи те, що при поданні апеляційної скарги до Верховного Суду судовий збір позивачем не був сплачений, Суд вважає за необхідне стягнути з кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення у розмірі 4610,40грн.

57. Керуючись статтями 272, 273, 277, 278, 292, 293, 315, 316, 321, 322 КАС України, Суд -

п о с т а н о в и в:

58. Апеляційну скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

59. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2019 року - залишити без змін.

60. Стягнути з кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 40 коп.

61. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа

Джерело: ЄДРСР 80583263
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку