Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2019 року № 826/7662/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до "Feslur Finance Limited", за участю третьої особи – Державної фіскальної служби України про продовження дії спеціальної санкції,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку, позивач) до "Feslur Finance Limited" (Кіпр), за участю третьої особи – Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України, третя особа про подовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосованої до іноземного суб’єкта господарювання на термін до усунення порушення статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” на суму 2 886 772,00 доларів США при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2014 № 110814.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” до відповідача за порушення зовнішньоекономічного законодавства відповідним наказом Мінекономіки застосовано спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. У зв’язку з тим, що обставини, які зумовили застосування до відповідача згаданої санкції, ним не усунуті, позивач вважає за доцільне в судовому порядку подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та судового розгляду справи. Письмових заперечень з приводу заявлених позовних вимог до суду не подав.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, у судовому засіданні 12.04.2018 судом ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Статтею 35 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з цим або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені вище, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

На підставі подання Державної фіскальної служби України від 15.06.2015 № 14301/5/99-99-22-05-02-16, Міністерство видало наказ від 09 липня 2015 року № 735 “Про застосування спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до іноземних суб’єктів діяльності”, яким застосовано до відповідача спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов’язаних з ним Законів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 30.10.2015 №4102-10/36104-03 звернувся до Державної фіскальної служби України щодо розгляду питання доцільності продовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до іноземного суб’єкта господарської діяльності "Feslur Finance Limited".

Державна фіскальна служба України листом від 10.12.2015 № 28272/5/99-99-22-05-02-16 надала відповідь, що "Feslur Finance Limited" порушення законодавчо встановлених строків розрахунків не усунуто.

Доказів усунення відповідачем порушень вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" суду не надано.

За таких обставин суд бере до уваги доводи позивача про наявність обґрунтованих підстав для подовження судом дії застосованої до відповідача спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 9 статті 37 Закону при прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Відповідно до частини 2 статті 251, частини 2 статті 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Суд погоджується з доводами позивача про доцільність подовжити дію спеціальної санкції – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до "Feslur Finance Limited" наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09 липня 2015 року № 735 на термін до усунення "Feslur Finance Limited" порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме до погашення простроченої заборгованості у розмірі 2 886 772, 00 доларів США за зовнішньоекономічним контрактом від 11.08.2014 № 110814 укладеним з ТОВ «Іллічівський Зерновий порт».

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити повністю.

2. Продовжити дію спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.07.2015 №735 до "Feslur Finance Limited" на термін усунення "Feslur Finance Limited" порушення статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2014 № 110814 укладеного із суб’єктом господарювання України ТОВ «Іллічівський Зерновий порт» на суму 2 886 772, 00 доларів США.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук