ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/331/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя - Церковна Н.Ф.)

від 20.09.2018

та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Саврій В.А.; судді: Демидюк О.О., Дужич С.П.)

від 29.11.2018

у справі № 918/331/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області,

Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління ДСНС України у Рівненській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Рівненська обласна державна адміністрація,

про зобов'язання до укладення договору на постійне обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій,

за участю представників учасників справи:

позивача - Мацегорін А.О.

відповідача 1 - Мітчук О.Я.

відповідача 2 - не з'явилися

третьої особи - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПрАТ "Рівнеазот") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - Управління) та Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ДСНС у Рівненській області, за яким просить зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до укладення договору на постійне обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій в редакції позивача.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ПрАТ "Рівнеазот" посилається на те, що Управлінням було двічі відмовлено на пропозицію в укладенні правочину з посиланням на невідповідність запропонованого товариством проекту договору положенням постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2017 № 5 "Про затвердження Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій". При повторній відмові Управління від укладення зазначеної угоди, останнє мотивувало відмову невідповідністю запропонованого предмета спірного договору як "надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг…" нормам Порядку. Оскільки Управлінням в порушення імперативних приписів чинного законодавства не було надано ПрАТ "Рівнеазот" ні власної редакції спірного договору, ні відповідного протоколу розбіжностей, товариство, посилаючись на статті 16, 626, 628 Цивільного кодексу України, статтю 179 Господарського кодексу України та статті 20, 24, 133 Кодексу цивільного захисту України, просило суд зобов'язати Управління укласти з позивачем договір в редакції позивача.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 у справі № 918/331/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 рішення Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 у справі № 918/331/18 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- листом від 16.01.2018 № 01-286/06/1 ''Про роботу спільної комісії'' Управління запропонувало позивачу розглянути питання щодо укладання договору на аварійно-рятувальне обслуговування з третім державним пожежно-рятувальним загоном Управління, який надасть змогу проведення силами фахівців відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг на підставі пункту 1 частини 5 статті 24, статті 133 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 763 "Про затвердження переліку суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі";

- у відповідь на вказане звернення листом від 18.01.2018 № 208 ПрАТ "Рівнеазот" не заперечив проти можливості укладення договору на аварійно-рятувальне обслуговування з третім державним пожежно-рятувальним загоном та просив Управління надати конкретні пропозиції у вигляді проекту договору стосовно здійснення подальшого забезпечення протипожежного захисту підприємства підрозділами Управління у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів та Кодексу цивільного захисту України;

- листом від 25.01.2018 № 01-448/06/1 Управління надало позивачу проект договору на аварійно-рятувальне обслуговування державною аварійно-рятувальною службою;

- ПрАТ "Рівнеазот" листом від 31.01.2018 № 374 просило привести проект договору у відповідність до вимог постанови Кабінету міністрів України № 5 від 11.01.2017 "Про затвердження Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій", № 110 від 20.02.2012 "Деякі питання надання підрозділами Державної служби надзвичайних ситуацій платних послуг" та повторно надати його на адресу позивача;

- у відповідь на лист товариства Управління листом від 02.02.2018 № 02-622 направило підготовлений проект договору, який укладається аварійно-рятувальними службами із суб'єктами господарювання та повідомило, що вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 110 не відносяться до Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання за вказаним договором;

- листом від 27.02.2018 № 03-914/08 Управління повідомило ПрАТ "Рівнеазот" про те, що проект спірного договору не може містити інші норми, які не стосуються безпосередньо надання послуг по здійсненню аварійно-рятувальною службою постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування, та запропонувало укласти окремий договір на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій товариства з третім державним пожежно-рятувальним загоном Управління ГУ ДСНС України у Рівненській області (ДПРЗ - 3);

- листом від 02.03.2018 № 783 товариство звернулося до Управління з проханням визначитися із уповноваженим суб'єктом, який буде стороною договору і надаватиме послуги по ньому, і в 20-денний строк розглянути наданий ПрАТ "Рівнеазот" проект договору відповідно до вимог діючого законодавства та у разі відсутності заперечень підписати цю угоду;

- листом від 10.04.2018 № 02-1694/08 Управління повторно повідомило ПрАТ "Рівнеазот" про те, що договір не може містити інші норми, які стосуються безпосередньо надання послуг по здійсненню аварійно-рятувальною службою постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування відповідно до Порядку. При цьому Управлінням було запропоновано укласти окремий договір на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій товариства, і при укладенні цього договору додатковою угодою припинити дію договору від 30.11.2016 № 1162 відповідно до пункту 7.4, що дало б можливість Управлінню ліквідувати ДПРЗ-1 з охорони об'єктів позивача та не допускати збільшення заборгованості позивача по даному договору;

- ПрАТ "Рівнеазот" 26.04.2018 № 1401 звернувся листом до Управління з пропозицією укласти договір на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій товариства з долученням до цього відправлення проекту спірного договору у двох примірниках;

- Управління у відповідь на вказане звернення листом від 10.05.2018 № 01-2281/08 повідомило про те, що визначений предмет спірного договору у запропонованій товариством редакції не відповідає нормам Порядку. Також товариству було наголошено, що аварійно-рятувальна служба може надавати інші платні послуги за окремим договором, перелік яких затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 № 1102 "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій", та які не можуть бути предметом договору на постійне та обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій;

- вважаючи, що товариство відноситься до переліку суб'єктів господарювання галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню, а також не досягнення результатів в порядку досудового врегулювання спору, ПрАТ "Рівнеазот" звернулося до Господарського суду Рівненської області про зобов'язання Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області укласти договір на постійне обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій ПрАТ "Рівнеазот" у запропонованій позивачем редакції.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено ухилення Управління від укладення спірного договору. Також суд зазначив, що в силу наданих Управлінню повноважень, останнє не може зобов'язати певний Загін укладати господарсько-правові договори, та не може бути стороною в договорі на постійне обслуговування, оскільки не є аварійно-рятувальною службою. При цьому судом встановлено відсутність доказів звернення позивача з відповідною офертою про укладення спірного договору до Загону.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 у справі № 918/331/18, ПрАТ "Рівнеазот" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот":

- рішення судів попередніх інстанцій ПрАТ "Рівнеазот" вважає незаконними та необґрунтованими, такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимоги Постанови Кабінету міністрів України № 83 від 04.03.2015, яка містить перелік підприємств лише державної форми власності та не застосовано Постанову Кабінету міністрів України від 10.08.1993 № 615;

- той факт, що саме Управління здійснює загальне керівництво роботою аварійно-рятувальних служб на відповідній території та контроль за тим, щоб всі підприємства на території Рівненської області, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі аварійно-рятувальними службами перебували на такому обслуговуванні та мали відповідні укладені договори, спростовує твердження судів попередніх інстанцій про відсутність в Управління повноважень зобов'язувати підпорядковані йому державні аварійно-рятувальні загони укладати договори господарського-майнового характеру;

- судами безпідставно зазначено про необґрунтованість вартості послуг аварійно-рятувального обслуговування.

3.3. У відзивах на касаційну скаргу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області та Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення просили відмовити в її задоволенні, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 у справі № 918/331/18 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є вимога ПрАТ "Рівнеазот" зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до укладення договору на постійне обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій в редакції позивача.

4.2. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

4.3. За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

4.4. Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

4.5. За умовами частини першої статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

4.6. Відповідно до статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

4.7. Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

4.8. Частиною першою статті 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

4.9. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу.

4.10. За змістом частини першої статті 133 Кодексу цивільного захисту України суб'єкти господарювання та окремі території, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій, підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку.

Частиною 2 статті 133 Кодексу цивільного захисту України визначено, що аварійно-рятувальне обслуговування передбачає надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг відповідно до укладеної угоди.

Суб'єкти господарювання, галузі та окремі території, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню, а також порядок такого обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 133 Кодексу цивільного захисту України).

4.11. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 763 затверджено Перелік суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі. Відповідно до пунктів 1, 2 такого Переліку такими суб'єктами є: суб'єкти господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти підвищеної небезпеки (за винятком суб'єктів господарювання, що утворили на професійній основі об'єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку); суб'єкти господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають окремі об'єкти, на території яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій державного, регіонального та місцевого рівня (за винятком суб'єктів господарювання, що утворили на професійній основі об'єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку), зокрема, галузі хімічної та нафтохімічної промисловості.

4.12. Відповідно до Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 5, (далі - Порядок) останній визначає механізм здійснення аварійно-рятувальними службами постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, щодо яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

Аварійно-рятувальному обслуговуванню підлягають суб'єкти господарювання, галузі та окремі території, щодо яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій (пункти 1, 2 Порядку).

Пунктом 4 Порядку визначено, що право на здійснення обслуговування мають аварійно-рятувальні служби, що утворені на професійній основі та атестовані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 828 "Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників".

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі відсутності на об'єкті суб'єкта господарювання власної об'єктової аварійно-рятувальної служби, атестованої в установленому порядку для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виникнення яких можливе на зазначеному об'єкті, обслуговування такого об'єкта здійснюється іншими аварійно-рятувальними службами, а на об'єкті, що має стратегічне значення для економіки та/або безпеки держави, - державними аварійно-рятувальними службами, атестованими відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 6 Порядку обслуговування здійснюється на підставі відповідного договору, що укладається між суб'єктом господарювання та аварійно-рятувальною службою, за письмовим зверненням уповноваженої особи суб'єкта господарювання до відповідної аварійно-рятувальної служби з одночасним поданням відомостей, визначених за результатами ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, декларації безпеки та плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, які підлягають обслуговуванню.

4.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єкти ПрАТ "Рівнеазот" віднесено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки, що підтверджується, зокрема, відповідним свідоцтвом та не заперечується сторонами. Такі об'єкти підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі.

Укладення договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів та окремих територій товариства є обов'язковим в силу Закону.

4.14. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПрАТ "Рівнеазот" про зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до укладення договору на постійне обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій в редакції позивача.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управління відповідно до статутних документів та Положення про Головне управління ДСНС України (далі - Положення), як юридична особа публічного права, не є аварійно-рятувальною службою, що в силу приписів чинного законодавства не може бути стороною у договорі на постійне обов'язкове обслуговування та відповідно не може ухилятися від його укладання.

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Управління на відповідній території є, зокрема:

- реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

- внесення на розгляд ДСНС пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 7 Положення визначено, що Управління здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через підпорядковані підрозділи, територіальні органи нижчого рівня (у разі їх утворення в установленому законодавством порядку), а також контроль за їх діяльністю. При цьому вказаним Положенням не передбачено повноважень Управління зобов'язувати підпорядковані йому державні аварійно-рятувальні загони (частини), які є окремими самостійними юридичними особами, укладати договори господарського-майнового характеру.

4.15. За умовами Порядку сторонами договору є суб'єкт господарювання та аварійно-рятувальна служба.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Водночас судами першої та апеляційної інстанцій встановлено відсутність письмового звернення ПрАТ "Рівнеазот" саме до аварійно-рятувальної служби, в тому числі і до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління ДСНС України у Рівненській області, який є самостійною юридичною особою, про укладання спірного договору та надання передбачених Порядком відомостей, визначених за результатами ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, декларацій безпеки та плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, які є необхідними для підписання спірного договору, надання яких становлять невід'ємну частину процесу його укладення, що прямо передбачено Порядком. При цьому судами також враховано статутну діяльність Загону, за якою він може надавати додаткові платні послуги на договірних засадах за зверненням заінтересованих юридичних і фізичних осіб в межах повноважень, спрямованих на виконання покладених на нього завдань (розділи 2, 3, 4 Статуту).

4.16. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на об'єкті позивача наявна власна об'єктова аварійно-рятувальна служба Воєнізований газорятувальний загін, атестований на підставі пункту 4 Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 828 "Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників".

4.17. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання до укладення договору на постійне обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єкту та окремих територій.

4.18. Доводи, викладені в касаційній скарзі ПрАТ "Рівнеазот", колегією суддів відхиляються, оскільки є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.09.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі № 918/331/18 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська