ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/357/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.

за участю секретаря судового засіданняФедак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (головуючий суддя Качур Р.П., м.Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області) та просив визнати дії відповідачів протиправними і зобов`язати здійснити доплату грошової допомоги в розмірі 189000,00 грн. відповідно допостанови Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 рокузгідно встановленої позивачу ІІ групи інвалідності, яка настала після проходження служби внаслідок виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, тобто чотирирічного грошового забезпечення за вирахуванням раніше оплаченого 25.02.2011 року - півторарічного періоду грошового забезпечення; стягнути з відповідачів на користь позивача кошти за відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000,00грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року, прийнятим в порядку спрощеного провадження, позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області розглянути подану позивачем заяву від 05.12.2016 з додатками та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707. У задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовлено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права; вважає, що суд неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, чим порушив ст.56 Конституції України і норми вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги згідно ПКМУ №707 від 12.05.2007р.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що при винесенні даного рішення суд не взяв до уваги, що ідентичне рішення вже було винесено Постановою Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 01,06.2016 року, а саме: «Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 16 травня 2012 року та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня.2007 р №707 ». Відмінність між обома рішеннями судів полягає лише в даті заяв, але жодного ефекту від розгляду поданої заяви, на протязі тривалого періоду часу позивач не отримав тому, що рішення про виплату так і не відбулося. Крім цього, на відміну від рішення суду першої інстанції в постанові ВАСУ з`ясовано конкретні обставини та надано вичерпні роз`яснення з яких вбачається, що на військовослужбовців внутрішніх військ ( ким являвся у 1987р. ОСОБА_1 ) які залучалися до виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - поширюються права і обов`язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції. Адже зараз лише обставини проходження строкової служби позивачем являються основною перепоною для відповідачів, при прийнятті рішення про доплату колишньому військовослужбовцю МВС. Тобто, ВАСУ 01.06.2016р. довів щодо ліквідатора ОСОБА_2 наявні підстави для прийняття рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати йому одноразової грошової допомоги згідно ПКМУ №707 від 12.05.2007р.

Позивач, як ліквідатор на протязі шести років оббиває пороги владних кабінетів, честь і гідність громадянина принижена чиновниками різних рівнів, а моральний і психологічний тиск з їхнього боку - це повсякденно пережитий інвалідом стрес.

Попередня заява про виплату від 05.12.2016 р. багаторазово пересилалася з ГУМВСУ у Л/о до МВС України і назад на протязі двох останніх років. За цей час позивач додав до неї згідно вимог ліквідаційної комісії безліч довідок та документів, однак аргументованої відповіді чому її повернуто без прийнятого рішення не отримав.

Суд першої інстанції повторно дублює рішення ВАСУ яке не діє і виконується тільки виключно в частині щодо прийняття заяви, а щодо прийняття рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги згідно ПКМУ №707 від 12.05.2007р. - умисно ігнорується.

Просить скасувати рішення суду і прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 1993 року по 31.12.2010, був звільнений зі служби через хворобу (25.02.2011 позивачу встановлено 3-тю групу інвалідності після травми, пов`язаної із виконанням службових обов`язків, діагноз: наслідки відкритої ЧМТ у вигляді після травматичного церебрального арахноїдиту з гіпертензійним синдромом)

У лютому 2012 року позивачу встановлено інвалідність, пов`язану з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як встановлено, у листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до МВС України, ГУМВС України у Львівській області, третьої особи Міністерства оборони України, про зобов`язання уповноваженого органу здійснити виплату грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.20107 №707.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 по справі №2а-9590/12/1370, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 по справі №876/4120/13, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України. Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду від 15.11.2013 по справі К/800/56228/13, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 16.05.2012 та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2017 № 707.

У зв`язку з тим, що таке питання не входить до компетенції Головного управління МВС України у Львівській області, ліквідаційною комісією на виконання вищезазначеного рішення суду, було отримано документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані ОСОБА_1 , відповідно до абзацу 2 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, скеровано до МВС України для прийняття відповідного рішення.

В подальшому, 21.12.2016 за № 15/2-5065 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув на доопрацювання заяву ОСОБА_1 з додатками, та повідомив наступне. У зв`язку з відсутністю в ДФОП МВС України фахівців з медицини, за матеріалами ОСОБА_1 . Департаментом направлено лист до ЦВЛК МВС України з проханням перевірити відповідність свідоцтва про хворобу заявника вимогам законодавства. Рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги буде прийнято після проведення вказаної перевірки, про що буде повідомлено додатково.

08.02.2017 за №15/2-326 до ліквідаційної комісії ГУМВС України надійшов лист з ДФОП МВС України з повідомленням про те, що за результатами розгляду Центральною військово-лікарською комісією МВС експертно-медичної документації ВЛК ДУ ТМО МВС України по Львівській області, складеної щодо колишнього працівника міліції ОСОБА_1 , встановлено наступне. ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби (в/ч НОМЕР_1 ) у 1987, тобто до прийняття його на службу в органи внутрішніх справ з 1993 по 2010.У свідоцтві про хворобу від 26.01.2011 № 43 та постанові ВЛК від 26.01.2011 № 2 помилково встановлений причинний зв`язок частини діагностованих ОСОБА_1 захворювань, як пов`язаних з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Зазначене формулювання причинного зв`язку захворювань приймається щодо осіб, які під час участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проходили службу в ОВС. Голові ВЛК запропоновано внести зміни до постанови ВЛК у свідоцтві про хворобу від 26.01.2011 № 43 з урахуванням вимог пункту 1.79.2 «Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України», затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85 (далі - Порядок), з урахуванням того, що ОСОБА_1 під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проходив військову службу (у тому числі не на території України).

Крім того, ліквідаційною комісією на адресу «ДУ «ТМО МВС України» у Львівській області» 08.02.2018 за вихідним №1/05/31-2018 направлено копії свідоцтва про хворобу від 26.01.2011 № 43, та постанови ВЛК від 26.01.2011 №2, щодо освідування ОСОБА_1 та листи з Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 21.12.2016 № 15/2-5065 та від 08.02.2017 №15/2- 326 для відома та належного реагування.

Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області повторно 08.02.2018 за вихідним № 2/112/05/31-2018 направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані ОСОБА_1 згідно абзацу 2 п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, оскільки це входить до компетенції МВС України.

Однак, зважаючи на те, що документи, які подавав позивач не були приведені у відповідність вимог законодавства, тому відповідач МВС України відмовив позивачу у встановленні такого виду допомоги.

Позивач, як встановлено з матеріалів справи та архівної довідки №10/1479 від 30.11.1992 в період з 30 січня по 07 червня 1987 року виконував службово-бойові задачі по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні Бригінського району Гомельської області, тобто не на території України.

Згідно архівної довідки Управління внутрішніх військ МВС Республіки Білорусь, ОСОБА_1 був військовослужбовцем - сержантом.

На службу до ОВС України (ГУМВС України у Львівській області) ОСОБА_1 був прийнятий лише у 1993 році, (через З роки після ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні Бригінського району Гомельської області, Білорусія).

Служба в ОВС та військова служба не є тотожними поняттями.

Позивач, вступаючи на службу до ОВС України та проходячи її у зоні відчуження служби не проходив, інвалідності не мав, оскільки це виключало б прийняття його на службу.

Згідно висновку МСЕК від 25.02.2011 позивачу встановлено 3-тю групу інвалідності після травми, пов`язаної із виконанням службових обов`язків, діагноз: наслідки відкритої ЧМТ у вигляді після травматичного церебрального арахноїдиту гіпертензій ним синдромом.

З моменту прийняття позивача на службу до ОВС України з 1993 року по 03.02.2012 жодних відомостей про негативний вплив наслідків на Чорнобильській АЕС на здоров`я позивача немає.

До повноважень ГУМВС України у Львівській області не входить прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає виключно МВС України, керуючись при цьому вимогам законодавства, перевіряючи наявність підстав для отримання виплати, повноту поданих документів.

Причини встановлення групи інвалідності у 2011 та 2012 році встановлені з різних підстав. Подальше встановлення другої групи інвалідності базуються на події, яка передувала встановленню групи інвалідності вперше (III група), а також за 3 роки до моменту вступу на службу до ОВС України.

Тому, вимоги позивача щодо визнання дій відповідачів протиправними та зобов`язання відповідачів здійснити доплату грошової допомоги в розмірі 189 000 грн., згідно встановленої йому 2 групи інвалідності, яка настала після проходження служби внаслідок виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинності є безпідставними.

Зважаючи на викладене, позивачу було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством на момент спору, тому вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Окрім цього, відповідно до ПКМ України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004, затверджено Інструкцію зі статистики заробітної плати, дія якої поширено на всіх юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи незалежно від форм власності й організаційно-правових форм господарювання.

Відповідно до п.3.34. наказу №5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС не належать до фонду оплати праці.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАСУ, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАСУ, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, зважаючи на вищевикладене, одноразова грошова допомога не є складовою грошового забезпечення, а позивач пропустив строки звернення до суду, оскільки відмову про отримання оскаржуваної допомоги отримав 07.05.2018, до суду звернувся 23.10.2018.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подало відзив на апеляційну скаргу позивача, просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 на оскаржуване рішення суду залишити без задоволення.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, ступінь втрати працездатності 65 %, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що стверджується копією Виписки з акта огляду МСЕК № 257552 від 18.01.2018 року.

05.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно допостанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12.05.2007 року № 707(далі - Постанова № 707).

Крім цього, 17.04.2018 року позивачем було надіслано для долучення до попередньо поданої заяви про виплату одноразової грошової допомоги додатковий пакет документів. Всього, до заяви про виплату одноразової грошової допомоги додано: копію вимоги Державного виконавця від 28.11.2016 року № 09.1-45/6879; копію вимоги Державного виконавця від 01.09.2016 року № 09.1-45/89/В-3 5703; виписку із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 015058; копію виписки із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 840824; копію свідоцтва про хворобу від 26.01.2011 № 43; копіюпостановиВЛК ГУМВС України у Львівській області від 26.01.2011 № 2; копію архівної довідки від 30.11.1992 № 10/1479; довідку про грошове забезпечення від 17.05.2011 № 16/4606; довідку НАСК «Оранта» від 24.04.2012 № 5-01/465; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 19.04.2012 № 194; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 16.12.2016 № 2605/10-11972; копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; копію посвідчення «Інвалід війни» 3 групи; картку реквізитів; копію паспорта та ідентифікаційного номера; копію листа ДФОП МВС України від 21.03.2018 № 15/2-Б-201; копіюпостановиВЛК від 20.02.2018; копію експертного висновкуЛьвівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27.10.2017 № 13; копію довідки МСЕК від 18.01.2018 № 257552; копію посвідчення «Інвалід війни» 2 групи.

Листом від 07.05.2018 року за вих. № Б-8/31/17-2018 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повернуло ОСОБА_1 подану заяву та додані до неї матеріали, оскільки підстав для виплати одноразової грошової допомоги не достатньо (захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ) (а.с. 11-12).

Задовольняючи позов про зобов`язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області розглянути подану позивачем заяву від 05.12.2016 з додатками та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, і з таким погоджується колегія суддів, що позивачем при зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги було надано всі необхідні документи, передбачені Постановою № 707, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 2 п. 1Постанови №707, одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Згідно із вимогами п.п. 5-7 Постанови № 707, для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Для виплати грошової допомоги обов`язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про проведену або не проведену раніше виплату.

Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 року у справі № К/800/56228/13 встановлено, що ОСОБА_1 у 1985-1987 роках проходив строкову військову службу, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до архівної довідки управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь від 30 листопада 1992 року (на підставі архівних документів військової частини НОМЕР_1 ) позивач виконував службово-бойові задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні Бригінського району Гомельської області з 30 січня по 07 червня 1987 року. З 07 червня 1993 року по 31 грудня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої був звільнений через хворобу. Відповідно допостановивійськово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26 січня 2011 року захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У лютому 2012 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Крім того, судом зазначено, що упозивача виникло право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, ним виконано умову для її виплати - надано підтвердження установлення інвалідності під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, що передбачено Постановою № 707.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом - ч. 4ст. 78 КАС України.

Таким чином, встановлено, що у позивача є право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, зокрема, на її виплату в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, як і встановлено, що він звернувся до органу внутрішніх справ за місцем проходження служби з відповідною заявою. Рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідачами не прийнято, а подані матеріали повернуті без права виплати.

Щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1статті 1167 Цивільного кодексу Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, обов`язковому з`ясуванню підлягає наявність такої шкоди.

Позивачем, як суду першої, так і апеляційної інстанції не доведено факту заподіяння моральної шкоди, а судом не встановлено підстав для задоволення вимог про відшкодування шкоди, наявності самої шкоди, її розміру.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, відповідно до приписів ч. 5ст. 122 КАС України, оскільки цей спір не стосується прийняття громадянами публічної служби, її проходження, звільнення з публічної служби, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що не заперечує і відповідач, що відмову в отриманні оскаржуваної допомоги ОСОБА_1 отримав 07.05.2018, а до суду звернувся 23.10.2018. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

керуючись ч.3 ст.243, ст.308, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги ОСОБА_1 та головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року по справі № 1340/4937/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді Т. І. Шинкар Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 19.03.19