ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/2106/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року (повний текст складено 11 жовтня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними та скасування, акту, подання та наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся в суд із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач 2), у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати акт від 02.03.2018 №5;

- визнати незаконним та скасувати подання від 24.04.2018 №816 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавленні права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача 1 від 27.04.2018 №1334/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- зобов'язати відповідача 1 поновити дію свідоцтва від 16.07.2013 НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого йому та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 16.07.2013 НОМЕР_1.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що подання відповідача 1 від 24.04.2018 №816 щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавленні права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є необґрунтованим, винесено в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Зокрема, на думку позивача, Дисциплінарною комісією не розглянуто ступінь вчиненого ним проступку, не з'ясовано питання завдання діями позивача шкоди будь-яким фізичним чи юридичним особам, не надано правової оцінки його поясненням щодо виявлених порушень, а частина вказаних порушень виходять за межі строку здійснення перевірки діяльності арбітражного керуючого. Окремо позивачем звернуто увагу на те, що його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавленні права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та у Єдиному реєстрі арбітражних керуючих відсутні відомості щодо наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.04.2018 №1334/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2; зобов'язано Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва НОМЕР_1 від 16.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2, та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 16.07.2013 НОМЕР_1, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що у матеріалах адміністративної справи відсутні докази винесення Міністерством юстиції України наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тому наказ від 27.04.2018 №1334/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого винесений Міністерством юстиції України передчасно. Також, судом першої інстанції вказано, що з урахуванням встановленого факту протиправності наказу Міністерства юстиції України від 27.04.2018 №1334/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2.», відображення у Єдиному реєстрі інформації про такий наказ не відповідає вимогам Порядку формування і ведення Єдиного реєстру та меті формування такого реєстру.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Міністерство юстиції України при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), шляхом видачі наказу від 27.04.2018 року №1334/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що закон не передбачає анулювання свідоцтва арбітражного керуючого на підставі лише подання дисциплінарної комісії без прийняття відповідного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача та представника Міністерства юстиції України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за результатами планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2, проведеної в строк з 12.02.2018 до 21.02.2018, встановлено численні порушення останнім вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства під час виконання повноважень у справах про банкрутство ПП «Віталком», ПП «ПФ «Макс», ТОВ «Огро Проджект».

Результати перевірки оформлені довідкою від 21.02.2018 №4, а в подальшому складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 02.03.2018 №5.

За результатами аналізу зазначеного акту директором Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України 19.03.2018 складено висновок щодо відповідності висновків акту вимогам законодавства з питань банкрутства та разом із поданням від 19.03.2018 №1087 направлено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для розгляду на засіданні матеріалів планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2

Як вбачається з протоколу від 24.04.2018 №70/04/18 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 19.03.2018 №1087.

У подальшому, заступником голови Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) до Міністерства юстиції України внесено подання від 24.04.2018 №816 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі якого Міністерством юстиції України видано наказ від 27.04.2018 №1334/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2 та внесено до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 16.07.2013 року НОМЕР_1, виданого ОСОБА_2

Вважаючи акт, подання та наказ протиправним, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343-ХІІ) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до частин 2-4 статті 107 Закону № 2343-ХІІ арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики (частина 1 ст. 108 Закону № 2343-ХІІ).

Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина 4 ст. 108 Закону № 2343-ХІІ).

Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (частини 5,6 ст. 108 Закону № 2343-ХІІ).

Згідно частини 1 статті 109 Закону № 2343-ХІІ дисциплінарними стягнення, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно частини 2 статті 109 Закону № 2343-ХІІ під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України.

Пунктом 5 статті 112 Закону № 2343-ХІІ визначено, що однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Частиною 1 статті 113 Закон № 2343-ХІІ передбачено, що у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Відповідно до п. 7.6.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядок №1284/5) на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, у разі невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю, що має місце в даному випадку.

Згідно пункту 7.2 Порядку протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Частиною 2 статті 113 Закон № 2343-ХІІ встановлено, що державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №395/2011, Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.

Таким чином, Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі відповідного подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у разі виявлення за наслідками перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень чинного законодавства, які свідчать про невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого, у тому числі невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 березня 2013 року №541/5 (далі - Порядок формування і ведення Єдиного реєстру), Єдиний реєстр містить серед іншого дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії і наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру, серед іншого, є рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.

Згідно пунктів 3.2, 3.2 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру доступ до інформації, яка міститься у Єдиному реєстрі, здійснюється через веб-сайт Єдиного реєстру, ведення якого забезпечує Адміністратор. На веб -сайт Єдиного реєстру, серед іншого, відображаються така інформація: дата та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії та наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та не заперечується відповідачами, Міністерством юстиції України наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не виносився.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що анулювання свідоцтва арбітражного керуючого не є дисциплінарним стягненням та можливе як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Подання дисциплінарної комісії та її рішення, оформлене протоколом, на які посилається відповідач 1 як на підставу видачі оскаржуваного наказу про анулювання свідоцтва позивача, не є доказом притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Відтак, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач 1 видав наказ від 27.04.2018 №1334/5 про анулювання свідоцтва позивача про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), за відсутності відповідного рішення структурного підрозділу Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про передчасність та необґрунтованість наказу від 27.04.2018 №1334/5.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання апелянта на пункт 27 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року №81/5, відповідно до якого у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

Так, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 7 КАС України, при визначенні органу, уповноваженого приймати вищезазначене рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення такої діяльності підлягають застосуванню норми Закону № 2343-XII, а не Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі №820/6626/16.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність рішення Державного органу з питань банкрутства про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є підставою для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.04.2018 №1334/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2, та зобов'язання Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва НОМЕР_1 від 16.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2 із забезпеченням виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 16.07.2013 НОМЕР_1, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_2

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма