РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року

Справа № 160/7714/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/7714/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку та виплати його пенсійного забезпечення згідно довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 23.06.2018 року за №565 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які виплачувались під час проходження позивачем служби;

зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсійне забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, премії та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 05.09.2018 року;

зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду протягом місяця звіт про виконання судового рішення.

Справі за вищезазначеним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер №160/7714/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 р. відкрито провадження по справі №160/7714/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/7714/18 у спрощеному провадженні з урахуванням положень ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 зазначив, що він є пенсіонером МВС та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за вислугу років, однак при призначенні йому пенсії відповідачем не враховано до її складу додаткових виплат грошового забезпечення позивача: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, премій та одноразової грошової допомоги при звільненні. У відповідь на звернення позивача за здійсненням перерахунку його пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено у проведенні такого перерахунку. З огляду на викладене, позивач вважає, що з боку відповідача була допущена щодо нього протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення його прав.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області аргументована безпідставністю заявлених до суду вимог. Так, відповідач зазначив, що включення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та одноразової грошової допомоги при звільненні, що виплачується військовослужбовцям не доводить наявність підстав для їх включення до складу грошового забезпечення з якого обчислюється (перераховується) пенсія, у зв’язку з тим, що такі підстави законодавчо не закріплені. Крім того, відповідач зауважив, що надана позивачем довідка про грошове забезпечення не відповідає формі встановленої Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) проходив військову службу на офіцерських посадах у Збройних Силах України.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №259 від 21.12.2010р. позивач був звільнений з військової служби в запас на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

З 22.12.2010р. ОСОБА_2 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р., однак на думку позивача, пенсію йому розраховано без включення додаткових виплат грошового забезпечення (в т.ч.: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація, премія та одноразова грошова допомога при звільненні).

05.09.2018р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області із заявою про перерахунок розміру його пенсійного забезпечення та виплату згідно з виданою йому довідкою Центрального архівного відділу Національної гвардії України №565 від 23.06.2018р. про розмір додаткових видів грошового забезпечення, які виплачувались під час проходження позивачем служби протягом останніх 24 місяців військової служби

Листом за вих. №Б14517-18 від 17.09.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2, що ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» №393 від 17.07.1992р. визначено основні постійні види грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія. І при цьому, до складу грошового забезпечення для призначення або перерахунку пенсій не передбачено врахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової допомоги на оздоровлення, разових премій та одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому підстави для проведення відповідного перерахунку відсутні.

Не погодившись із вищезазначеною позицією пенсійного органу, ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 від-22.09.2005р., конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін, до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні за №6-рп/2007 від 09.07.2007р. зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави; Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей» за №393 від 17.07.1992р. - пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991р.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 Закону).

Так, з одержаного позивачем під час служби грошового забезпечення (в т.ч. матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової допомоги на оздоровлення, разових премій та одноразової грошової допомоги при звільненні) сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, що підтверджується довідкою Центрального архівного відділу Національної гвардії України про розмір додаткових видів грошового забезпечення, які виплачувалися під час проходження позивачем служби.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.07.2008р. за № 638/15329; далі - Інструкція).

Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу XXX Інструкції).

Щодо включення вихідної грошової допомоги при звільненні до додаткового грошового забезпечення, слід зазначити, що одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-XII.

Окрім цього, підпунктами 2, 3 пункту 5 Постанови №1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, а також надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Отже, зазначені премії і допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.

За таких обставин відмова відповідача у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за останні 24 місяці його військової служби та одноразової грошової допомоги при звільненні є неправомірною.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України №333 від 12.03.2012р., який зареєстрований Міністерством юстиції України від 27.03.2012р. за № 456/20769 і затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, згідно з якою витрати на виплату одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу при звільненні зі служби віднесена до витрат на виплату грошового забезпечення (заробітної плати) по коду 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ - пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. (далі - Закон №1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону №1058-ІV - до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Те саме стосується і сум індексації заробітної плати, на які також було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі і сума матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012р., 14.05.2013р. , 28.05.2013р., 06.11.2013р., від 03.06.2014р. у справах №№ 21-430а11, 21-97а13 , 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14, а також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 495/6612/16-а, від 30.01.2018р. у справі № 638/20628/16-а, від 07.02.2018р. у справі № 521/11616/17, від 14.02.2018р. у справі № 576/1417/17.

Так, зокрема, у постанові від 03.06.2014р. (справа №21-134а14) Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України - висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно із набувшим чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постанови КМУ № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсіонне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопаду 2015 р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопаду 2015 р, «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268», відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок раніше нарахованої мені пенсії з врахуванням всіх надбавок, що були попередньо враховані, а також з новим розміром посадового окладу.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обов'язок нарахування та виплату пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що відповідачем відносно позивача фактично порушене його право щодо пенсійного забезпечення (в частині не врахування усіх складових сум грошового забезпечення ОСОБА_2 у вигляді одноразової грошової допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги), яке фактично виникло на стадії призначення пенсії.

Тобто, фактично має місце перерахункове обчислення раніше призначеної пенсії з урахуванням тих додаткових показників заробітної плати, які не були враховані при такому призначенні.

У відповідності до роз'яснень Мінсоцполітики щодо надання підприємствами, установами, організаціями довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 01.11.2016р., зазначено, що відповідно до статті 90 Закону №889-УІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що свідчить про те, що на момент звернення ОСОБА_3 до пенсійного органу іншої форми довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії не передбачалось.

Стаття 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» регулює перерахунок раніше призначених пенсій. Він проводиться на підставі документів про заробіток додатково наданих пенсіонером.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991р., індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р.

У відповідності до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення регулюються правовідносини у разі підвищення мінімальної заробітної плати, пенсії.

Перерахунок призначеного розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії у розумінні пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а тому місяць перерахунку мені пенсії не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії. Згідно з пунктом 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації матеріального забезпечення безробітних здійснюється з місяця, в якому розпочата така виплата.

Разом з тим, відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок призначеної пенсії державного службовця з 05.09.2018р.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими.

Водночас, слід зазначити, що в якості заявлених до суду позовних вимог ОСОБА_2 у прохальній частині позовної заяви просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не проведення позивачу перерахунку та виплати його пенсійного забезпечення згідно довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України №565 від 23.06.2018р. за з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які виплачувались під час проходження позивачем служби.

З цього приводу слід зазначити, що повідомлення про прийняття та підстави для прийняття певного рішення за своєю суттю є вчиненням дій, а не допущенням бездіяльності.

З огляду на вищевикладене, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії – підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо заявленого ОСОБА_2 у прохальній частині позовної заяви клопотання про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що положеннями статті 387 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подати звіт є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи квитанцією за №0.0.951588522.1 від 29.01.2018р. на суму 704,80 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем – у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 700, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №160/7714/18 (Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: 50042, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом за вих. №Б14517-18 від 17.09.2018р., у проведенні ОСОБА_2 перерахунку його пенсійного забезпечення згідно довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України за №565 від 23.06.2018р. з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які виплачувались ОСОБА_2 під час проходження служби.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсійне забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, премії та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 05.09.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 700,00 грн. (сімсот гривень).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

ОСОБА_1