ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/972/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Командитного товариства «Приватне підприємство «В.А.Т. Компанія «Дніпро» і компанія»

до Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

про зобов’язання до вчинення дій

за участі:

- секретаря судового засідання – Бєлової О.С.,

- представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

у с т а н о в и в:

Щодо дій, аргументів та доказів позивача

16.11.2018 Командитне товариство «Приватне підприємство «В.А.Т. Компанія «Дніпро» і компанія» звернулося з позовом до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про:

- зобов’язання підключити розташовані у м. Херсоні по вулиці Робочій, буд. 66 електроустановки, призначені для виробництва електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії (дахову сонячну фотовольтаїчну електричну станцію), до електричних мереж у точці приєднання: «І та ІІ с.ш. РП-6кВ ПС-35/6кВ «Дзержинська»,

- зобов’язання за оплату установити та ввести в експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії у відповідності до технічного завдання шифр 97-2018 ТЗ.АУЕ та робочого проекту шифр 97-2018 АУЕ із наданням акту приймання автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії у промислову експлуатацію.

У якості обґрунтування власної позиції позивач вказав, що:

- на підставі «Технічних умов № 36/80-260 приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок» від 14.04.2017, виданих на підставі Договору про приєднання до електричних мереж від 28.11.2017 здійснив будівництво першої черги об’єкта електроенергетики – дахову сонячну фотовольтаїчну електричну станцію та 02.10.2018 зареєстрував декларацію про готовність об’єкта до експлуатації,

- 12.10.2018 подав відповідачу повідомлення про готовність провести на території ПС-35/6кВ «Дзержинська» роботи з монтажу двох кабелів живлення від межі земельної ділянки до РП-6кВ ПС-35/6кВ «Дзержинська» та оплатити відповідні роботи,

- 16.10.2018 звернувся до відповідача з листом про укладення додаткової угоди та надання рахунку щодо оплати облаштування комерційного обліку електричної енергії згідно поданої технічної документації,

- 22.10.2018 листом до відповідача висловив прохання підтвердити готовність електроустановок зовнішнього електрозабезпечення до приєднання та провести підключення дахової сонячної електричної станції до електричних мереж,

- у свою чергу, відповідач листами від 06.11.2018 та 07.11.2018 повідомив про невизначення ним місця приєднання кабелів живлення до РП-6кВ ПС-35/6кВ «Дзержинська» та вказав, що не має змоги продовжити реалізацію договору про приєднання до електричних мереж через відсутність визначення вартості з приєднання,

- така відмова відповідача порушує умови договору про приєднання та Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32, яка була чинною на час підписання договору, оскільки: а) у відповідності до пункту 2.3. договору відповідач взяв на себе обов’язок забезпечити приєднання електроустановок відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації, а також здійснити підключення об’єкта до електричних мереж на умовах договору; б) у відповідності до пункту 3.6. договору підключення електроустановок до електричних мереж здійснюється на підставі заяви протягом п’яти днів;

- на думку позивача, посилання відповідача на неможливість надати рахунок на оплату вартості приєднання суперечить пункту 3.2.3. договору та пунктів 4.1.1. – 4.1.4. правил приєднання, а також є обов’язком самого відповідача, який не може бути перепоною у виконанні договірних відносин,

- у відповідності до положень статті 20 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» електропередавальне підприємство не має права відмовити у наданні послуг комерційного обліку електричної енергії,

- судовий захист полягає у спонуканні відповідача до виконання умов договору, оскільки він не підготував електроустановки зовнішнього електрозабезпечення до приєднання та після отримання заяви позивача не провів підключення об’єкта до електричних мереж.

З метою підтвердження заявлених вимог позивач разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- Договір про приєднання до електричних мереж від 28.11.2017 (а.с. 13-15),

- Технічні умови № 36/80-260 (а.с. 16-19),

- Протокол розбіжностей до договору про приєднання та додатку № 1 (а.с. 21-23),

- рішення Господарського суду Херсонської області від 28.08.2017 у справі № 923/533/17 (а.с. 24-29),

- постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 923/533/17 (а.с. 30-33),

- листи позивача відповідачу № 1-9/78 від 05.10.2018, № 1-9/80 від 09.10.2018, № 1-9/82 від 12.10.2018, № 1-9/84 від 16.10.2018, № 1-9/85 від 22.10.2018, № 1-9/95 від 16.11.2018 (а.с. 34- 38, 43),

- листи відповідача позивачу № 34-061052-12 від 19.10.2018, № 34-064432-12 від 06.11.2018, № 34-064594-12 від 07.11.2018 (а.с. 39-42).

Щодо дій, аргументів та доказів відповідача

Відповідачем заявлені до нього вимоги не визнаються з посиланням на наступні обставини:

- посилання позивача на пункти 4.1.1. – 4.1.4. Правил приєднання є неправомірним, оскільки вони виключені з Правил у відповідності до постанови НКРЕКП від 30.03.2017 № 441 «Про затвердження змін до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж», яка набрала чинності з 12.05.2017, а безпосередньо договір між сторонами укладено (з урахуванням його укладення у судовому порядку) з 28.11.2017,

- безпосередньо позивачем не виконані умови пункту 3.1.2. договору про приєднання, а саме: не оплачено вартість приєднання; не введено в експлуатацію електричні мережі зовнішнього електропостачання; не надано документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки; не узгоджено акт розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності,

- також позивачем не виконані умови пункту 3.2.1. договору, а саме: не розроблено на підставі технічних умов проектну документацію та вона не погоджена з виконавцем послуг; не оплачено вартість послуг з приєднання в точці приєднання; не введено в експлуатацію власний об’єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об’єкта,

- на думку відповідача, лише після виконання позивачем наведених зобов’язань, у відповідача виникають власні зобов’язання щодо приєднання,

- підключенню електроустановок до мережі передує виконання сторонами вимог пункту 3.1. Правил приєднання до електричних мереж, які у даному випадку відсутні, а також оплата за приєднання, яка остаточно узгоджується після погодження електропередавальною організацією проектної документації,

- позивач неправомірно посилається на положення Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», оскільки він 11.06.2017 втратив чинність,

- відповідач за умовами договору та діючим законодавством не зобов’язаний установлювати та вводити в експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії на об’єкті позивача, а крім того у нього відсутня ліцензія на такий вид робіт, як «роботи з установлення та введення в експлуатацію автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії»,

- у відповідності до пункт 3.14. Правил користування електричною енергією (постанова НКРЕ № 28 від 31.07.1996) акт прийняття в дослідну експлуатацію складається після завершення робіт з влаштування автоматизованої системи обліку електроенергії та здійснюється протягом одного місяця від дати встановлення відповідного обладнання, і лише після їх відповідності технічному завданню та проектним рішенням складається акт приймання в промислову (постійну) експлуатацію,

- у відповідності до пункту 8.5. Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 19.10.1998 № 1349 автоматизована система обліку електроенергії повинна пройти дослідну експлуатацію протягом не менше одного кварталу, а тому введення системи в експлуатацію без проведення відповідних попередній технічних дій унеможливлене та є незаконним.

Щодо предмету спірних правовідносин

З огляду на зміст викладених обставин та позицій сторін, суд приходить до висновку, що предметом спору у справі є зобов’язання відповідача підключити збудовану позивачем сонячну електричну станцію до електричних мереж, а також зобов’язання відповідача установити та ввести в експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії.

Отже, при вирішенні спору суд повинен відповісти на питання:

- яка правова природа договірних відносин?

- чи виконані сторонами умови укладеного договору щодо виконання дій по підключенню сонячної електричної станції до електричних мереж?

- чи виконані відповідачем умови договору щодо установлення та введення в експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії?

Процесуальні дії та рішення суду

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею у справі була визначена ОСОБА_1, якою ухвалою від 20.11.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (07.12.2019) надати відзив на позов, а позивачу строк (12.12.2018) – відповідь на відзив.

У свою чергу, відповідачем відзив на позов не наданий. Проте 28.01.2019 відповідачем поданий до суду документ з додатками під назвою «заперечення на клопотання позивача по справі № 923/972/18», в якому висловлена власна позиція щодо заявлених позовних вимог, тобто фактично подана «заява по суті справи».

З цього приводу суд зазначає, що у відповідності до статті 161 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина 1 статті 161). Заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161). Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 3 статті 161). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справ, якщо визнає це необхідним (частина 5 статті 161).

Отже, відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий, а власні заперечення щодо суті позову висловлені у іншому документі, який хоча і не має назви: «відзив», але у ньому наявні пояснення відповідача щодо суті позову, а тому судом він сприймається як відзив на позов.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України встановлено, що «у разі ненадання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами».

Судом ці положення сприймаються як такі, що стосуються випадку взагалі відсутності відзиву на позов у матеріалах справи, а тому суд приходить до висновку, що порушення відповідачем строку подачі відзиву на позов не є наслідком неврахування самого наявного відзиву при вирішенні спору, а тому спір вирішений з урахуванням поданого відповідачем відзиву на позов.

Підготовче засідання у справі проведене 26.12.2018, 31.01.2019 та 19.02.2019 за участі представників обох сторін.

Ухвалою суду від 19.02.2019 закінчене підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений на 19.03.2019 із викликом сторін. Проте, у судове засідання 19.03.2019 представники сторін не з’явилися. Зокрема, причина неявки представника позивача не відома, а відповідачем подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю його представника у іншому судовому розгляді. Це клопотання судом відхилене через відсутність поважності причини неприбуття у судове засідання, оскільки юридична особа спроможна укласти договір на представництво її інтересів з іншою особою. Поряд з цим, суд зазначає, що ухвала суду від 19.02.2019 була отримана сторонами, що слідує з повідомлень про вручення поштових відправлень № 7350103279093 та № 7350103279085, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Разом з тим, подані відповідачем разом із «запереченнями на клопотання позивача» копії документів не засвідчені належним чином, а тому не сприймаються судом у якості доказів у відповідності до положень частин 1 та 2 статті 91 ГПК України виходячи з наступного.

За змістом глави 5 «Докази та доказування» ГПК України:

- «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2)» (стаття 73),

- «Кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1)» (стаття 74),

- «Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (частина 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення (частина 2)» (стаття 76),

- «Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1)» (стаття 77),

- «Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи» (стаття 78),

- «Письмовими доказами є документи …, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії …(частина 2). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4). (стаття 91).

Резюмуючи наведені правові положення слідує висновок, що письмові документи є доказами у випадку, коли вони подані до суду в оригіналі, або у належним чином засвідчених копіях. Отже, подача документів у копіях, які не засвідчені належним чином, має наслідком неприйняття таких документів у якості доказів.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

28.11.2017 Одеським апеляційним господарським судом у справі № 923/533/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" про визнання договору укладеним в редакції позивача прийнята постанова, якою встановлені обставини, що не потребують потворного доказування у межах даної справи.

Зокрема за змістом цієї постанови судом встановлено, що:

«КТ «ПП «В.А.Т. Компанія «Дніпро», маючи намір та можливість розташувати на даху власної будівлі генеруючу установку для вироблення електричної енергії сонячного випромінювання, керуючись Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32, звернулось до ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» із заявою про приєднання електроустановки певної потужності для виробництва електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії до електричних мереж, у задоволенні якої останнім було відмовлено.

Позивач розцінив відмову відповідача як порушення його прав, гарантованих чинним законодавством на вироблення та реалізацію електроенергії з альтернативних джерел, та звернувся з відповідним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.11.2016, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2017, у справі 923/970/16 за позовом КТ «ПП «В.А.Т. Компанія «Дніпро» і компанія» до ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» про спонукання до вчинення дій позовні вимоги задоволено: визнано протиправною бездіяльність ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» щодо надання позивачу, у відповідності до пункту 3.1.2. Правил риєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 №32, підписаного проекту договору про приєднання та технічних умов; зобов’язано ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» безоплатно підготувати та невідкладно надати КТ «ПП «В.А.Т. Компанія «Дніпро» і компанія» підписаний проект договору про приєднання, відповідно до додатку 1 Правил та технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок, призначених для виробництва електроенергії з використанням альтернативних джерел енергії, відповідно до додатку 6 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 №32, на підставі поданої КТ «ПП «В.А.Т. Компанія «Дніпро» і компанія» заяви від 12.08.2016 та доданих до неї документів.

На виконання вказаного рішення позивачем було надіслано на адресу відповідача проект договору про приєднання до електричних мереж від 14.04.2017 із додатком № 1 «Технічні умови №36/80-260 приєднання, яке не є стандартним до електричних мереж електроустановок».

Листом №1-9/38 від 15.05.2017 відповідач направив ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» підписаний та скріплений печаткою договір про приєднання до електричних мереж разом із протоколом розбіжностей у двох примірниках для узгодження та підписання, який був отриманий останнім 23.05.2017.

У протоколі розбіжностей відповідач запропонував власну редакцію пунктів 3.1.1, 4.1, 7.4, 8.3 договору, пунктів 1, 7.4, 9, 14.2 додатку №1 та власне найменування додатку №1, а також запропонував видалити пункти 3.2.3 договору та пункти 8.1, 8.2, 16 додатку № 1.

Не погоджуючись з пропозиціями відповідача, викладеними в протоколі розбіжностей до договору, позивач передав неврегульовані розбіжності за договором на розгляд господарського суду».

Безпосередньо наявні розбіжності були урегульовані саме рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.08.2017 у справі № 923/533/17, яке набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду названою постановою.

Отже, фактично, Договір про приєднання до електричних мереж без номера від 14.04.2017 укладений між сторонами з дати набрання судовим рішенням законної сили, а саме 28.11.2017.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «За цим договором до електричний мереж виконавця послуг або іншого власника мереж приєднується: виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії, який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66…» (пункт 1.1.),

- «Місце забезпечення потужності об’єкта замовника встановлюється на: «І та ІІ с.ш. РП-6кВ ПС-35/6кВ «Дзержинська» (пункт 1.2.),

- «Точка приєднання (межа балансової належності об’єкта замовника) встановлюється на: І-ІІ черги будівництва на наконечниках двох кабелів живлення в місці приєднання двох КЛ-6кВ, що проектується від І та ІІ с.ш. РП-6кВ ПС-35/6кВ «Дзержинська» до РП-6кВ СЕС, що проектується» (пункт 1.3.),

- «Тип приєднання об’єкта замовника: нестандартне» (пункт 1.4.),

- «Виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об’єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об’єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об’єкта замовника до електричних мереж на умовах цього договору» (пункт 2.1.),

- «Замовник оплачує виконавцю послуг вартість приєднання» (пункт 2.2.),

- «Виконавець послуг зобов’язаний:

3.1.1. Забезпечити в установленому порядку приєднання об’єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об’єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у термін, зазначений у договорі, після виконання замовником зобов’язань, визначених пунктом 3.2. цього розділу.

3.1.2. Підключити електроустановки замовника до електричних мереж протягом 5 робочих днів (якщо підключення не потребує припинення електропостачання іншим споживачам) або 10 робочих днів (якщо підключення потребує припинення електропостачання іншим споживачам) після введення в експлуатацію об’єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування, та після виконання таких етапів:

- оплати замовником вартості приєднання,

- введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об’єкта замовника,

- надання документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки об’єкта замовника,

- узгодження із замовником акту розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін» (пункт 3.1.),

- «Замовник зобов’язаний:

3.2.1. Розробити на підставі технічних умов від 14.04.2017 № 36/80-260 … проектну документацію та погодити її з виконавцем послуг (для приєднання, яке не є стандартним).

3.2.2. Оплатити на умовах цього договору вартість наданих послуг виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання.

3.2.4. На дату 27.03.2019 ввести в експлуатацію власний об’єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об’єкта» (пункт 3.2.),

- «Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання іншим споживачам, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об’єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування» (пункт 3.6.),

- «… Для приєднання, яке не є стандартним, плата за приєднання остаточно узгоджується після погодження електропередавальною організацією проектної документації. Уточнене значення оформлюється додатковою угодою до цього договору» (пункт 4.1.),

- «Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов’язань, але не довше ніж до 27.03.2019» (пункт 7.1.).

У межах цього договору та на його виконання позивач листами № 1-9/78 від 05.10.2018, № 1-9/80 від 09.10.2018, № 1-9/82 від 12.10.2018, № 1-9/84 від 16.10.2018, № 1-9/85 від 22.10.2018 та № 1-9/95 від 16.11.2018:

- направив відповідачу на погодження Технічне завдання «Автоматизована система комерційного обліку електричної енергії сонячної електростанції (СЕС) потужністю 700 кВт ...», робочий проект «Автоматизована система комерційного обліку електричної енергії сонячної електростанції (СЕС) потужністю 700 кВт ...», Акт розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності,

- повідомив про готовність здійснити роботи власним коштом по монтажу двох кабелів живлення від межі власної земельної ділянки до місця приєднання – РП-6кВ ПС-35/6кВ «Дзержинська»,

- висловив прохання надати рахунок на оплату облаштування комерційного обліку електричної енергії,

- повідомив про введення об’єкта будівництва в експлуатацію за Декларацією про готовність до експлуатації № СЕС (1 черга) ХС141182750027.

У свою чергу, відповідач листами № 34-061052-12 від 19.10.2018, № 34-064432-12 від 06.11.2018, № 34-064594-12 від 07.11.2018 повідомив позивача про:

- неможливість здійснення розрахунку плати за приєднання через виключення з договору за протоколом розбіжностей пункту 3.2.3. договору, яким на замовника покладався обов’язок передати виконавцю послуг проектну документацію на зовнішнє електропостачання, лише за наявності якої можливий розрахунок вартості послуг,

- відповідно до договору позивач самостійно повинен виконати роботи з облаштування вузла комерційного обліку електричної енергії,

- відсутність узгодження комірок 6кВ на ПС-35/6кВ «Дзержинська», до яких мають бути приєднанні дві кабельні лінії живлення, що унеможливлює визначення місця прокладення траси по території ПС-35/6кВ «Дзержинська»,

- за умовами договору виконання робіт з будівництва двох кабельних ліній для забезпечення приєднання відповідач повинен виконати лише після сплати позивачем коштів за нестандартне підключення.

Отже, наведеними доказами підтверджується факт наявності договірних відносин між сторонами щодо зобов’язання відповідача перед позивачем підключити сонячну електростанцію та її обладнання на умовах укладеного договору від 17.04.2017, а також факт відсутності самого підключення станом на час розгляду справи в суді.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини

Щодо правової природи договору

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов’язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (надалі ГК України) одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов’язань (майново-господарських зобов’язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.

Зокрема, згідно з приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Щодо виконання сторонами умов договору відносно підключення

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов’язань, за яким суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу … (частина 2). Зобов’язана сторона має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, що є необхідною умовою виконання (частина 6). При цьому не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Отже, виконання договірних зобов’язань відповідачем за договором нерозривно пов’язане не тільки з його обов’язками, але й обов’язками обох сторін договору.

Поряд з цим, суд зазначає, що умовами договору сторонами поряд із обов’язками виконавця робіт фактично обумовлене зустрічне виконання зобов’язання самим замовником послуг, що слідкує з положень статті 538 ЦК України.

Зокрема, за цією статтею: «Виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання (частина 1). При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (частина 2). У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3). Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок (частина 4)».

Отже, обов’язки позивача за договором як замовника послуг є зустрічним виконанням договору про надання послуг.

Аналізуючи умови договору щодо виконання зобов’язань кожної із сторін з метою встановлення наявності або відсутності обов’язку відповідача підключити сонячну електричну станцію до електричних мереж у точці приєднання, установити та ввести в експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії у відповідності до технічного завдання із наданням акту приймання автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії у промислову експлуатацію, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом раніше у пункті 3.1.2. договору сторонами установлений певний порядок виконання відповідачем власного обов’язку з предмету договору, а саме підключення електроустановки замовника до електричних мереж здійснюється після виконання таких етапів:

- оплати замовником вартості приєднання,

- введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об’єкта замовника,

- надання документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки об’єкта замовника,

- узгодження із замовником акту розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін».

Таким чином, названі етапи, які передують підключенню, визнані сторонами як обов’язкові, а тому становлять істотну умову договору щодо його виконання відповідачем. Натомість, відсутність хоча б одного з етапів виконання договірних відносин, є підставою для відмови від виконання самого підключення відповідачем.

У даному випадку позивачем не доведено шляхом надання відповідних доказів виконання вказаних етапів, які передують підключенню, а саме:

- оплати вартості приєднання,

- введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об’єкта,

- надання документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки об’єкта,

- узгодження із замовником акту розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін.

При цьому суд зазначає, що умови пункту 3.1.2. договору викладені з таким змістом, що не вказують на можливість виконання цих умов лише однією із сторін, тобто безпосередньо позивачем, а складають завершений склад спільними діями обох сторін, а саме:

- виставлення відповідачем рахунку на оплату вартості приєднання та його оплату позивачем,

- здійснення сторонами робіт по введенню в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об’єкта,

- надання позивачем та прийняття відповідачем документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки об’єкта,

- надання позивачем відповідачу для узгодження акту розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін та фактичне узгодження відповідачем такого акту шляхом його підписання.

Поряд з цим, у відповідності до пунктів 3.2.1., 3.2.2., 3.2.4 позивач зобов’язався:

- розробити проектну документацію та погодити її з виконавцем послуг,

- оплатити на умовах цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання,

- ввести в експлуатацію власний об’єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об’єкта.

Отже, вказані зобов’язання також становлять умови, які передують виконанню відповідачем власного обов’язку з підключення.

Проте, у даному випадку позивачем не доведено шляхом надання відповідних доказів виконання цих обов’язків, у тому числі погодження проектної документації відповідачем, виставлення відповідачем рахунку та його оплати позивачем, введення в експлуатацію електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об’єкта.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне навести положення діючого законодавства, яке регулює порядок підключення електроустановок до електричної мережі.

Так, на час розгляду справи цей порядок регулюється «Кодексом систем розподілу», затвердженого постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 310. Зокрема, у відповідності до пункту 1.1. Кодексу він визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу (далі - ОСР), користувачів системи розподілу (далі - користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

Безпосередньо підключення електроустановок замовника до електричної мережі регулюється пунктом 4.8. Кодексу, а саме:

- « 4.8.1. Підключення електроустановок Замовника до електричної мережі здійснюється власником таких мереж.

4.8.2. ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє Замовника про готовність власних мереж до підключення електроустановок Замовника, надає довідку про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначена довідка є підставою для укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.

4.8.3. Після отримання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення Замовник надає ОСР заяву на підключення, до якої додаються:

документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію (сертифікат або декларація) новозбудованих, реконструйованих або технічно переоснащених об'єктів Замовника;

документи, що підтверджують укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії;

документи, що підтверджують отримання Замовником послуги з улаштування комерційного обліку електричної енергії.

4.8.4. Підключення електроустановок Замовника до електричної мережі здійснюється протягом 5 робочих днів після отримання заяви Замовника або 10 робочих днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших Користувачів.

4.8.5. Фактом виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта Замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта Замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання.

Факт надання послуги з приєднання підтверджується актом щодо надання послуги з приєднання.

Акт щодо надання послуги з приєднання оформлюється сторонами після подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання Замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення Замовника».

Отже, для виконання робіт з підключення сторонами повинні бути проведені дії, які вказані у пункті 4.8. Кодексу, а саме надання позивачем:

- довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення,

- заяви на підключення, до якої додаються:

документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію (сертифікат або декларація) новозбудованих, реконструйованих або технічно переоснащених об'єктів Замовника;

документи, що підтверджують укладання Замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії;

документи, що підтверджують отримання Замовником послуги з улаштування комерційного обліку електричної енергії.

Резюмуючи наведене, суд приходить до висновку, що сторонами, у тому числі позивачем, не виконані вказані договірні зобов’язання, не надані відповідні документи відповідачу, які передують підключенню сонячної електростанції до електромереж, а тому у відповідача не виник обов’язок із підключення станом на час розгляду справи в суді.

У цьому контексті суд зазначає, що у своїх запереченнях відповідач посилається на невиконання позивачем пункту 3.1. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32, проте на час реалізації умов укладеного між сторонами договору, а також на час розгляду справи по суті вказана постанова втратила чинність у відповідності до пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 310, а тому такі заперечення судом не прийняті до уваги.

Щодо виконання сторонами умов договору відносно введення в експлуатацію

автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії

Вказаним Кодексом систем розподілу урегульовані положення щодо облаштування комерційного обліку електричної енергії.

Так, за змістом Кодексу:

- «4.1.32. Послуга з приєднання до електричних мереж ОСР не включає послугу із забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку. ОСР не має права відмовити учасникам ринку у наданні послуг комерційного обліку електричної енергії на території здійснення своєї ліцензованої діяльності»;

- « 4.1.33. На об'єкті електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), має бути встановлений окремий комерційний облік за кожною чергою (пусковим комплексом) та/або установкою, для яких застосовується окремий коефіцієнт "зеленого" тарифу».

Отже, забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії регулюється також Кодексом комерційного обліку, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.03.2018 № 311.

Так, за змістом підпункту 53 пункту 1.4. Кодексу комерційного обліку надане визначення постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО) – це суб’єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та цього Кодексу.

Поряд з цим Кодексом комерційного обліку установлено, що:

- « 1.5. До послуг комерційного обліку електричної енергії належить:

1) установлення, налаштування, заміна, розвиток, введення та виведення з експлуатації, а також технічна підтримка та обслуговування засобів комерційного обліку, допоміжного обладнання та автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, їх програмного та апаратного забезпечення;

2) збір, керування та адміністрування даних щодо комерційного обліку відповідно до цього Кодексу» (Розділ «Організація процесу комерційного обліку»);

- « 1.6. Учасники ринку мають право вільного вибору ППКО. Послуги комерційного обліку надаються на договірних засадах» (Розділ «Організація процесу комерційного обліку»);

- « 1.11. Якщо споживач на роздрібному ринку електричної енергії, що приєднаний до/через систему розподілу, не обрав собі зареєстрованого ППКО, то надання послуг комерційного обліку для цього споживача має здійснювати оператор системи розподілу (далі - ОСР), який здійснює на цій території свою ліцензовану діяльність. При цьому такі послуги споживачу можуть надаватись ОСР у рамках укладеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Споживач, що отримує послуги комерційного обліку від ОСР може у будь-який час обрати іншого зареєстрованого ППКО» (Розділ ІІІ);

- « 1.12. Угоди щодо надання послуг ППКО укладаються між зареєстрованим ППКО і замовниками послуг на договірних засадах, за умови їх відповідності вимогам цього Кодексу» (Розділ «Організація процесу комерційного обліку»);

- « 1.1. Суб'єкти господарювання можуть виконувати функції ППКО за умови наявності у них реєстрації в АКО необхідного рівня та дозвільних документів, отриманих в установленому законодавством порядку» (Розділ ІV).

Отже, улаштування комерційного обліку електричної енергії є окремим видом послуг на ринку розподілу електроенергії, які надаються виключно суб’єктами господарської діяльності, які зареєстровані адміністратором комерційного обліку.

У даному випадку відповідач не є таким суб’єктом, а тому у нього відсутні повноваження та фактично обов’язки за договором по улаштуванню комерційного обліку електричної енергії для позивача.

Щодо висновків суду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та пояснень сторін суд приходить до висновку, що:

- виконання договірних зобов’язань відповідачем нерозривно пов’язане не тільки з його обов’язками, але й обов’язками позивача, які передують виконанню обов’язків відповідачем,

- у пункті 3.1.2. договору сторонами установлений певний порядок виконання відповідачем власного обов’язку з предмету договору, а саме: підключення електроустановки замовника до електричних мереж здійснюється після виконання певних етапів,

- ці етапи визнані сторонами як обов’язкові, а тому становлять істотну умову договору щодо його виконання відповідачем, а відсутність хоча б одного з етапів виконання договірних відносин, є підставою для відмови від виконання самого підключення відповідачем.

- позивачем не доведено шляхом надання відповідних доказів виконання етапів, які передують підключенню,

- у пунктах 3.2.1., 3.2.2., 3.2.4 встановлені обов’язки позивача, які також становлять умови, які передують виконанню відповідачем власного обов’язку з підключення, але позивачем не доведено їх виконання,

- позивачем не виконані приписи пункту 4.8. Кодексу систем розподілу щодо надання відповідних документів,

- у зв’язку з цим у відповідача не виник обов’язок із підключення станом на час розгляду справи в суді,

- улаштування комерційного обліку електричної енергії є окремим видом послуг на ринку розподілу електроенергії, які надаються виключно суб’єктами господарської діяльності, які зареєстровані адміністратором комерційного обліку,

- відповідач не є суб’єктом, який має право здійснювати улаштування комерційного обліку електричної енергії, а тому у нього відсутні повноваження та фактично обов’язки за договором по улаштуванню комерційного обліку електричної енергії для позивача.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1136 від 16.11.2018 у сумі 3 5248 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають покладенню на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене – 19.03.2019

Суддя М.К. Закурін