ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року

Львів

№ 857/1361/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруком» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дору Ю.Ю.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді о 10 год. 55 хв. 13 грудня 2018 року, повне судове рішення складено 18 грудня 2018 року, у справі №260/1161/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруком» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

31.10.2018 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруком», просило застосувати до суб'єкта господарювання ТОВ «Бруком» (код ЄДРПОУ 31320310), розташованого за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт.Веселинове, вул.Миколаївська, 1а, (далі - Товариство), захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів, будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки, заперечень чи зауважень до Акта від 28.09.2018 року №100 відповідачем не подавалося. Суд першої інстанції вказав, що на час проведення планової перевірки позивачем (17.09.2018-28.09.2018) ТОВ «Бруком» провадило господарську діяльність в тому числі і на об'єкті за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт.Веселинове, вул.Миколаївська, 1а. На день розгляду справи відповідач є діючим господарюючим суб'єктом, що не виключає можливості в подальшому використання вищевказаного об'єкта на праві користування чи праві власності, а подані відповідачем докази на підтвердження припинення діяльності за місцем господарської одиниці, не вказують на усунення порушень які створюють загрозу життю та здоров'ю людей виявлених під час проведення планової перевірки. Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруком» подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що з 28.11.2018 Товариство припинило експлуатувати автозаправну станцію за адресою : Миколаївська область, Веселинівський район, смт.Веселинове, вул.Миколаївська, 1а, та за згодою сторін з власником цієї АЗС розірвало договір оренди, відповідно до акта приймання-передачі від 28.11.2018 орендоване майно повернено власнику автозаправної станції. Скаржник зазначає, що довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій на вказаній господарській одиниці вказує на припинення здійснення господарської діяльності Товариства на АЗС. Вказане, на переконання скаржника, не було враховано судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, зазначив, що допущені Товариством порушення вимог пожежної безпеки є особливо небезпечними, створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Вказано, що Товариство допустило посадових осіб до перевірки, визнало наявність усіх виявлених порушень та не заперечувало у встановленому законом порядку проти таких.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач просив розгляд справи проводити за відсутності представника.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруком» зареєстроване як юридична особа 03.05.2001, серед видів діяльності за КВЕД - 47.30 роздрібна торгівля пальним.

Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Миколаївській області від 19.12.2017 №631 та повідомлення про проведення планової перевірки від 30.08.2018 № 04-4700/03.02 на підставі посвідчення від 17.09.2018 №108 у період з 17 по 28 вересня 2018 року працівниками Головного управління ДСНС України у Миколаївській області проведно планову перевірку автозаправної станції ТОВ «Бруком», розташованої за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт.Веселинове, вул.Миколаївська, 1а, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Перевірку проведено в присутності уповноваженої особи Товариства.

За результатами проведеної планової перевірки складений Акт планової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 28.09.2018 за №100 (далі - акт №100), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), зокрема:

1) з'єднання електричного проводу живлення кондиціонеру, улаштованого в приміщенні операторської, не виконанні за допомогою зварювання, паяння, опресування або затискачів (порушено пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ), відповідно до якого з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

2) електросвітильники з лампою розжарювання та з люмінісцентними лампами, улаштовані в приміщенні операторської, експлуатуються без захисного ковпака та розсіювача (порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ, відповідно до якого експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) забороняється);

3) лінія живлення до побутового кондиціонеру в приміщенні операторської не забезпечена автономним пристроєм електричного захисту (порушено пункт 2.26 глави 2 розділу IV ППБУ, відповідно до якого лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів);

4) система пожежної сигналізації, що змонтована в приміщенні операторської, підключена до системи централізованого пожежного спостереження (порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил та пункт 12.1.1, пункти Ж. 11.1, Ж. 11.3 додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», відповідно до яких будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

5) не проводиться технічне обслуговування системи пожежної сигналізації (порушено пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ та пункти Ж.2.4, Ж.6.3, Ж.11.3 додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», згідно з вимогами яких тримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

6) пожежна водойма не заповнена водою (порушено підпункт 8 пункту 2.1 ви 2 розділу V ППБУ, згідно з вимогами якого підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається на підприємстві - на його власника (орендаря);

7) пожежний щит на території автомобільної заправної станції, не укомплектовано у повному обсязі комплектом засобів пожежогасіння (порушено пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ, відповідно до якого до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.);

8) автомобільна заправна станція не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м для евакуації транспортних засобів з території у випадку пожежі (порушено пункт 3 розділу І ППБУ, підпункт 11 пункту 1 розділу VII «Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів» (НАПБ В.01.058 - 2008/112), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 № 658, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.03.2009 за № 235/16251, відповідно до яких автомобільні заправні станції оснащуються жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі);

9) гучномовний зв'язок знаходиться в несправному стані (порушено пункт 10.5 глави 10 розділу VI ППБУ, відповідно до якого автомобільні заправні станції мають бути оснащені телефонним, гучномовним зв'язком).

Виявленні порушення стали підставою для звернення до суду з позовом про вжиття заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів, будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Частиною 6 статті 7 Закону №877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Товариство порядок призначення та проведення перевірки, а також зафіксовані в Акті №100 від 28.09.2018 порушення пожежної безпеки не оскаржувало, заперечення на вказаний акт не подавало.

Так, відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Таким чином, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Застосування таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей на період до повного усунення порушень вимог законодавства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

Товариство у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі не заперечує наявність порушень, зафіксованих актом №100 від 28.09.2018, однак протиправність позовних вимог аргументує тим, що 28.11.2018 Товариство припинило експлуатувати автозаправну станцію за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт.Веселинове, вул.Миколаївська, 1а та розірвало договір оренди №3Б-4 від 01.03.2013, майно передано відповідно до акта прийому-передачі від 28.11.2018, ліцензію на право роздрібної торгівлі за вказаною адресою анульовано.

Суд апеляційної інстанції зауважує, шо відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

Таким чином, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається також і на орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Оскільки станом на момент проведення перевірки та виявлення (фіксації) порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки договір оренди автозаправної станції за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт.Веселинове, вул.Миколаївська, 1а був чинним, автозаправна станція експлуатувалась, Товариство здійснювало там господарську діяльність, виявлені порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому вказані аргументи скаржника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

При цьому, застосування заходу реагування не є юридичною відповідальністю, а необхідним оперативним та превентивним заходом, мета якого усунути існування загрози життю та здоров'ю людей.

До того ж, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач є діючим господарюючим суб'єктом, що не виключає можливості в подальшому використання вищевказаного об'єкта на праві користування чи праві власності.

З огляду на зазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, закріплених статтею 2 КАС України принципу пропорційності та вимоги дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване застосування заходу реагування, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом повного зупинення експлуатації автозаправної станції за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт.Веселинове, вул.Миколаївська, 1а, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви підставності застосування заходу реагування, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруком» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі №260/1161/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Т. І. Шинкар

судді

М. А. Пліш

В. Я. Макарик

Повне судове рішення складено 18.03.2019