Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 р. Справа № 520/753/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулися позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, з адміністративним позовом до прокуратури Харківської області, в якому просять суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність прокуратури Харківської області, які полягають у підписанні листа №15/1-296-17 від 14.12.2018 року у відповідь на адвокатський запит №10/12-2018 від 10.12.2018 не уповноваженою особою; направленні зазначеного листа поза межами строків, визначених ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на неправильну адресу із зазначенням неповних даних адресата; ненаданні відповідей на жодне із поставлених запитань, викладених в зазначеному адвокатському запиті, а також надання роз’яснення про можливість оскарження відповіді на адвокатський запит в порядку ст.ст. 303-307 КПК України;

- зобов’язати прокуратуру Харківської області надати повну та обґрунтовану інформацію у відповідь на адвокатський запит №10/12-2018 від 10.12.2018 року у строки, визначені законом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 10.12.2018 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до керівника прокуратури Харківської області в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з адвокатським запитом № 10/12-2018, в якому просив, зокрема, повідомити, чи здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, чи проводилися з 01.01.2015 року по 31.10.2017 року відносно вказаних осіб негласні слідчі (розшукові) дії, а також просив надати іншу інформацію. Листом прокуратури Харківської області від 14.12.2018 року № 15/1-296-17 надано відповідь на запит ОСОБА_3 Проте, останній не погоджується з його змістом, вважає його неприйнятним та таким, що має ряд недоліків, а також не містить відповідей на жодне з поставлених адвокатом питань.

Позивачі просили суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

05.03.2019 року (Вх. №01-26/13498/19) від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що доводи позовної заяви є необґрунтованими, безпідставними, оскільки: 1) відповідь на запит надано в межах строків, передбачених ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яку підписано уповноваженою особою, прокурором прокуратури Харківської області; 2) відповідь направлена на адресу запитувача поштовою кореспонденцією; 3) у відповіді роз'яснено загальний порядок оскарження дій чи рішень прокурора або слідчого відповідно до ст. ст. 303-307 КПК України, а не відповіді на адвокатський запит; 4) інформація на адвокатський запит була надана повністю.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 03.12.2018 року між адвокатом адвокатського об'єднання "АФ "Мороз і Партнери" ОСОБА_3 (Адвокат) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (Клієнти) укладено договори про надання правової допомоги №03/12-18, №04/12-18, предметом яких є надання Адвокатом правової допомоги Клієнтам (а.с. 11 - 12, 14 - 15).

10.12.2018 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до керівника прокуратури Харківської області з адвокатським запитом № 10/12-2018, в якому просив повідомити: чи здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, надати засвідчені копії витягів з відповідних кримінальних проваджень; чи проводилися з 01.01.2015 року по 31.10.2017 року відносно вказаних осіб слідчі (розшукові) дії, вказати вид НСРД, номер кримінального провадження, в рамках якого вони проводились, дату та номер клопотання про їх проведення, інформацію, про осіб, які підписали це клопотання, дату та номер судового рішення, яким дозволено проведення НСРД, результати проведених НСРД та їх використання в якості доказів у кримінальному провадженні (а.с. 20 - 21).

Листом прокуратури Харківської області від 14.12.2018 року №15/1-296-17 надано відповідь на запит ОСОБА_3, якою зокрема, повідомлено запитувача, що на даний час в межах досудового розслідування у вказаних КП повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оголошувалося, рішення про залучення до КП у якості потерпілої сторони не приймалося. Зазначено, що вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що розголошення відомостей досудового розслідування стосовно проведених органом досудового розслідування заході, в тому числі слідчих та негласних слідчих розшукових дій, на цій стадії кримінального провадження, може зашкодити досудовому розслідуванню у зв'язку з чим підстав для задоволення запиту в цій частині не вбачається (а.с. 22 - 24).

Не погоджуючись із наданою відповіддю прокуратури Харківської області від 14.12.2018 року №15/1-296-17 на адвокатський запит, 27.12.2018 року ОСОБА_3 звернувся із письмовою скаргою до прокуратури Харківської області, в якій просив надати відповідь на адвокатський запит у повному обсязі (а.с. 25 - 28).

На скаргу адвоката, прокуратурою Харківської області 14.01.2019 року також було надано відповідь (а.с. 29 - 31).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 24 зазначеного Закону, адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Суд зазначає, що направлення адвокатського запиту є особливою формою реалізації адвокатом своїх повноважень, наданих відповідно до Закону України № 5076-VI. В даному випадку, спірні правовідносини виникли виключно між адвокатом, який звернувся з адвокатським запитом до прокуратури Харківської області та вважає, що на його адвокатський запит відповідачем надано не належну відповідь, та розпорядником запитуваної інформації - прокуратурою Харківської області. Проте, з позовом щодо оскарження дій прокуратури Харківської області та зобов’язанням надати повну та обґрунтовану інформацію на адвокатський запит звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Право на звернення до суду визначено статтею 5 КАС України. Відповідно до ч.1 вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб’єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб’єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області з запитами інформаційного характеру не зверталися, то права, свободи або законні інтереси позивачів при розгляді адвокатського запиту адвоката ОСОБА_3 з боку прокуратури Харківської області не порушені.

У разі незгоди із відповіддю прокуратури на адвокатський запит №10/12-2018 від 10.12.2018 року адвокат ОСОБА_3 не позбавлений права особисто звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61068, м. Харків, вул. Галицька, буд. 8), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: 61068, м. Харків, вул. Галицька, буд. 8) до прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, адреса: 61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко