ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2019 р.

Справа № 910/17290/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "УКРНАФТОБУРІННЯ"

до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (надалі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем положень договорів, укладених між позивачем та відповідачем, а також чинного законодавства за результатами транспортування природного газу позивача у листопаді 2018 року.

Ухвалою від 26.12.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.01.2019 р.

23.01.2019 р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, якою позивачем змінено позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії.

25.01.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову.

Протокольною ухвалою від 29.01.2019 р. заяву про зміну предмету позову прийнято до розгляду, підготовче засідання відкладено на 13.02.2019 р.

13.02.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 13.02.2019 р. представник відповідача подав доповнення до відзиву.

Протокольною ухвалою від 13.02.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2019 р.

27.02.2019 р. від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та заперечення по справі.

У судовому засіданні 27.02.2019 р. представник відповідача підтримав вказані клопотання про залучення до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню газифікації "Донецькоблгаз" та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Представник позивача заперечив проти задоволення таких клопотань.

Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Дослідивши матеріали справи та подані відповідачем заяви, суд не вбачає можливості впливу рішенням суду у даній справі на права і обов'язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню газифікації "Донецькоблгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 27.02.2019 р. відмовив у задоволенні заяв відповідача про залучення вказаних осіб до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 27.02.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

23.12.2015 р. між Приватним акціонерним товариством "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ", як замовником, та Публічним акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ"), як оператором, укладено договір транспортування природного газу №1512001003 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених таким договором, а замовник сплачує оператору встановлену договорі транспортування вартість послуг.

Пунктом 2.3. Договору визначено послуги, які надаються замовнику:

послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Згідно з п. 2.5. Договору, приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності відповідачу здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором транспортування, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п. 2.7. Договору, оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів.

Згідно з п. 3.1. Договору, оператор, зокрема, зобов'язаний:

своєчасно надавати послуги належної якості;

приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника, відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС;

забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби;

оприлюднювати інформацію, що стосується прав позивача на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом ГТС;

виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом ГТС та чинним законодавством України;

повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення вказаного Договору.

За умовами п.4.1. Договору, замовник зобов'язаний:

дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом ГТС;

негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора;

вчасно врегульовувати небаланси;

не перевищувати замовлені потужності, визначені в договорі;

повідомляти оператора, про зміну умов, які стали підставою для укладення Договору;

забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператору з представниками замовника, зазначеними у договорі;

Відповідно до п. 4.2. Договору, замовник наділений наступними правами:

отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені Договором строки;

замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим Договором;

передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за договором транспортування, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом ГТС та договором транспортування;

отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;

користуватися іншими правами, передбаченими договором транспортування та чинним законодавством України;

у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом ГТС, на територію та земельну ділянку оператора, де розміщені місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за якими здійснюється замовлення послуг.

За приписами п. 6.3. Договору, надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.

За договором транспортування оператор зобов'язується здійснювати транспортування та розподіл потужностей замовника (обсягів природного газу), які заводяться у точці входу в газотранспортну систему України (далі - ГТС) та/або транспортуються мережею ГТС до точок виходу з ГТС.

Відповідні послуги оператор надає на підставі номінацій, реномінацій або заявок на розподіл потужностей, які надаються замовником.

Транспортування природного газу або розподіл здійснюється чітко у відповідності та обсягах, які замовлені замовником таких послуг.

Згідно із абз.57 п.5 Глави 1 Розділу 1 Кодексу ГТС, номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Відповідно до абз.76 п.5 Глави 1 Розділу 1 Кодексу ГТС реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.

Пунктом 6 Глави 3 Розділу ХVІ Кодексу ГТС передбачено, що замовник послуг транспортування передає, зокрема, оператору:

- інформацію про планові (замовлені) обсяги транспортування природного газу відповідно до положень Глави 2 Розділу VIII Кодексу ГТС;

- номінації та реномінації обсягів транспортування природного газу відповідно до положень Кодексу ГТС.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, в рамках діючого Договору, позивач, з дотримання Розділу ХІ Кодексу ГТС, подав відповідачу наступні листи з номінаціями/реномінаціями (місячними номінаціями) та додатковими звітними документами на листопад 2018 року (копії містяться у матеріалах справи, т.1, а.с.42-263):

1. Лист №190-10/18 від 19.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №1 від 19.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 19.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 19.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

25.10.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

При цьому, по позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 41 059,2тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 41 059,2тис.куб.м.

2. Лист №191/3-10/18 від 22.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №2 від 22.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 22.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 22.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

31.10.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

3. Лист №192/2-10/18 від 23.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №3 від 23.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 23.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 23.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

31.10.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

4. Лист №195-10/18 від 26.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №4 від 26.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 26.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 26.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

31.10.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

5. Лист №195/5-10/18 від 26.10.2018р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №5 від 26.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 26.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 26.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

31.10.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

6. Лист №196-10/18 від 29.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №6 від 29.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 29.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 29.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

31.10.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

7. Лист №197-10/18 від 30.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №7 від 30.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 30.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 30.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

31.10.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 66 512,427тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) у обсязі 65 487,427тис.куб.м.

8. Лист №197/3-10/18 від 30.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №18 від 30.10.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 30.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 06.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

02.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

9. Лист №198-10/18 від 31.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №9 від 31.10.2018 р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 31.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 31.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

02.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

10. Лист №198/1-10/18 від 31.10.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №10 від 31.10.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 31.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 31.10.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

02.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 67 948,427тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 67 923,427тис.куб.м.

11. Лист №199-11/18 від 01.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №11 від 01.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 01.11.18 за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 01.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

06.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

12. Лист №200-11/18 від 02.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №12 від 02.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 02.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 02.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

06 листопада 2018 року відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 67 930,427тис.куб.м, протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 67 930,427тис.куб.м.

13. Лист №201/2-11/18 від 05.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №13 від 05.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 05.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 05.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

07.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

14. Лист №202/1-11/18 від 06.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №14 від 06.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 06.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 06.11.18 за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

07.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 88 682,26тис.куб.м, протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 88 565,292тис.куб.м.

15. Лист №203-11/18 від 07.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №15 від 07.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 07.11.18 за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 07.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

08.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 88 582,26тис.куб.м, протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 88 465,292тис.куб.м.

09.11.2018 р. відповідач підтвердив дану реномінацію з наступними даними, якими визначено, що по позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 88 582,26тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 88 582,26тис.куб.м.

16. Лист №204/2-11/18 від 08.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №16 від 08.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 08.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 08.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

12.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 88 678,26тис.куб.м, протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 88 678,26тис.куб.м.

17. Лист №205/7-11/18 від 09.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №17 від 09.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 09.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 09.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

13.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

18. Лист №206-11/18 від 12.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №18 від 12.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 12.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 12.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

13.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 97 409,26тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 97 409,26тис.куб.м.

14.11.2018 р. відповідачем повторно підтверджено прийняття даних документів.

19. Лист №207/4-11/18 від 13.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №19 від 13.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 13.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 13.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

16.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

За вказаними даними визначено, що по позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 97 748,26тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 97 748,26тис.куб.м.

20. Лист №208/8-11/18 від 14.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №20 від 06.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 14.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 14.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

17.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

21. Лист №209-11/18 від 15.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №21 від 15.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 15.11.18 за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 15.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

17.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 122 831,26тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 122 819,26тис.куб.м.

22. Лист №211/1-11/18 від 19.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №22 від 19.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 19.11.2018р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 19.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

20.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

За вказаними документами визначено, що по позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 123 747,26тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 123 735,26тис.куб.м.

23. Лист №211/6-11/18 від 19.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №23 від 20.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 20.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 20.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

22.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

За вказаними документами визначено, що по позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 123 951,16тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 123 941,16тис.куб.м.

24. Лист №214-11/18 від 22.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №24 від 22.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 22.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 22.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

23.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 124 796,16тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі124 786,16тис.куб.м.

25. Лист №215/2-11/18 від 23.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №25 від 23.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 23.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- Загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 23.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

27.11.2018 р. відповідач прийняв дану номінацію.

За вказаними документами визначено, що по позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 125 041,16тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 125 031,16тис.куб.м.

26. Лист №216/11-11/18 від 26.11.2018 р. з додатками:

- Місячна номінація замовника послуг транспортування №26 від 26.11.2018р.;

- Розподіл природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій станом на 26.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року;

- загальні підсумки розподілу природного газу по точках виходу станом на 26.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року.

Дана реномінація із звітними документами була підтверджена відповідачем двічі - 28.11.2018 р. та 30.11.2018 р.

По позивачу надходження природного газу до ГТС України становить 120 048,073тис.куб.м, а протранспортовано природній газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 119 788,073 тис.куб.м.

Також, позивачем, з метою формування відповідачем алокації по позивачу за листопад місяць, надано наступні звітні документи від 07.12.2018 р. (вхідний відповідача від 10.12.2018 р. за №1001АЛ-18-2222):

- звіт про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування №1 від 07.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а);

- комерційний звіт газовидобувного підприємства за листопад 2018 року №1 від 07.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -в).

У даних звітних документах (т.1, а.с.266-267) визначено, що позивачем у листопаді 2018 року подано до ГТС України 157 316,839 тис.куб.м. природного газу, а споживачами та покупцями позивача із ГТС України одержано природного газу у розмірі 107 414,729 тис.куб.м.

Судом встановлено, що відповідно до перелічених вище документів, за позивачем у ГТС України по результатам листопаду 2018 року наявним залишився нереалізований природний газ в обсязі 49 902,110 тис.куб.м., що відображено у Розділі ІІІ "Небаланс" звіту про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопада 2018 року №1 від 07.12.2018 р.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, 10.12.2018 р. з електронної адреси відповідача (o-dispodu@utg.ua) о 21год. 01хв. позивачу надіслано повідомлення про обсяги протранспортованого відповідачем природного газу позивача у ГТС України до точок виходу в обсязі 129 760,402 тис.куб.м. Даний спосіб подання інформації відповідає п.4 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС.

Одночасно, за даним повідомленням відповідача, у зв'язку із наявністю небалансу, позивачу запропоновано до 12.12.2018 р. врегулювати такий небаланс самостійно відповідно до п.3-5 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2493.

Як вбачається із матеріалів справи, та підтверджується сторонами, позивач 12.12.2018 р. листом за №213/1-12/18 подав уточнені звітні дані по результатам листопада місяця 2018 року (т.1, а.с.265-267):

- Звіт про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2018 року №2 від.12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а);

- Комерційний звіт газовидобувного підприємства за листопад 2018 року №2 від 12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -в).

Даними звітними документами визначено, що загальний обсяг наданого позивачем природного газу у листопаді 2018 року до ГТС України становить 157 887,391тис.куб.м, а отримано (протранспортовано) природний газ з ГТС України (постачання споживачам по власних договорах та передано у віртуальній торговій точці) в обсязі 114 940,988тис.куб.м.

Із вказаних документів вбачається, що в ГТС України за позивачем залишився нереалізований у листопаді 2018 року природний газ в обсязі 42 946,403тис.куб.м. Дана інформація відображена у п.3 "Закачка природного газу в ПСГ" розділу ІІ "Передача природного газу" Звіту про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопада 2018 року №2 від.12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а).

Позивач стверджує, що інформація, наведена у вказаних звідних документах, не була взята відповідачем до уваги, не врахована при здійсненні відповідачем алокації по позивачу, як газовидобувному підприємству, по результатам листопада 2018 року.

Позивач зазначає, що відповідачем, всупереч вимогам Кодексу ГТС, не здійснено балансування за результатами надходження та розподілу природного газу позивача послуг транспортування за результатами транспортування природного газу позивача у листопаді 2018 року на підставі звітних документів позивача, поданих відповідачу 12.12.2018 р. Про зазначене, на думку позивача, свідчить неподання відповідачем, всупереч п.11.2 Договору, до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, двох примірників акту наданих послуг, підписаних уповноваженим представником та скріплених печаткою відповідача.

За доводами позивача, за ним в ГТС України, по результатам листопада 2018 року, виник позитивний небаланс природного газу в обсязі 42 946,403тис.куб.м.

Відповідач, заперечуючи проти зазначених доводів і тверджень позивача, вказує, що відповідно до поданої позивачем реномінації, а саме Розподілу природного газу по споживачах згідно місячних номінацій/реномінацій ПрАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" станом на 26.11.2018 р. за період з 01 по 30 листопада 2018 року, позивачем було подано номінацію (реномінацію) в якій зазначено, що позивачем, як замовником послуг транспортування, подана інформація про плановий розподіл природного газу на ПАТ "Донецькоблгаз" у листопаді 2018 року загальним обсягом 1 794,365тис.куб.м. Даний обсяг включав, зокрема, розподіл природного газу на споживача ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" в листопаді 2018 року в обсязі 50,865тис.куб.м по ЕІС-коду (56Х09014D9F2DD03).

Також, з поданої відповідачем алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Донецькоблгаз", між замовниками послуги транспортування за листопад 2018 року (ЕІС-код 56X090000000001Z), який оформлений ПАТ "Донецькоблгаз" станом на 07.12.2018 р., судом встановлено, що за позивачем по ПАТ "Донецькоблгаз" у листопаді 2018 року розподілено вже 1 569,991тис.куб.м природного газу.

При цьому, такі дані відповідають даним, поданим позивачем відповідачу 12.12.2018 р. відповідно до Звіту про надходження та розподіл природного газу замовника (ПрАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ") послуг транспортування за листопад 2018 року №2 від.12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а).

Проте, відповідно до наданого відповідачем Звіту про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Донецькоблгаз", між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за листопад 2018 року, з позивачем, як постачальником у листопаді 2018 року, за споживачем - ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" розподілено 23 262,195тис.куб.м природного газу.

Тобто, на відміну від звітних документів позивача, поданих відповідачу 12.12.2018 р. для формування алокації, за даними відповідача обсяг розподіленого природного газу позивача по ПАТ "Донецькоблгаз" збільшився на 23 262,195тис.куб.

Позивач стверджує, що між позивачем та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (надалі - Споживач) 06 листопада 2018 року укладено договір постачання природного газу №ПГ-С/18-011/16 (надалі - договір постачання).

Відповідно до договору постачання, на підставі поданих позивачем реномінацій починаючи з 06.11.2018 р. по 26.11.2018 р. позивач зобов'язувався поставити у листопаді місяці на користь Споживача природний газ у обсязі 50,865тис.куб.м.

За твердженням відповідача, оскільки позивач у листопаді 2018 року був єдиним постачальником природного газу для Споживача по точці комерційного обліку ЕІС-код 56Х09014D9F2DD03, то, відповідно весь фактично спожитий газ по даній точці комерційного обліку повинен бути облікований за позивачем, як єдиним постачальником. Згідно алокації (звіту) оператора газорозподільної мережі про поділ відібраного з точки комерційного обліку ЕІС-код 56Х09014D9F2DD03 природного газу фактичний обсяг спожитого Споживачем у листопаді 2018 року складає 23 262,195 тис.куб.м. природного газу. У підтвердження даних доводів, відповідач посилається на норми Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС. Відповідач зазначає, що ним підтверджені номінації/реномінації, подані позивачем за листопад 2018 року.

Також, відповідач стверджує, що ним по результатам листопада 2018 року по позивачу, як постачальнику здійснено алокацію, за якою:

- на точках входу до ГТС України позивачем подано 157 887,391тис.куб.м природного газу, що відповідає поданому позивачем відповідачу 12.12.2018р. звіту про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2018 року №2 від.12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а).

- на точкам виходу з ГТС України позивачем подано 138 203,183тис.куб.м природного газу, що підтверджується даними операторів газорозподільних мереж (оператори ГРМ), наданих в їх алокаціях (звітах) про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу відповідного оператора ГРМ, між замовниками послуг транспортування за листопад 2018 року.

Проте, позивач з такими доводами відповідача не погоджується та зазначає, що у точках виходу із ГТС України позивачем відібрано у листопаді 2018 року 114 940,988тис.куб.м природного газу, а не 138 203,183 тис.куб.м., тобто, на 23 262,195тис.куб.м менше, ніж алокував відповідач.

Позивач вказує, що ним фактично не здійснювалося постачання природного газу у листопаді місяці 2018 року на користь Споживача - Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго".

Позивач не заперечує сам факт укладання договору постачання із Споживачем, проте зазначає, що фактично постачання природного газу споживачу у листопаді 2018 року не здійснювалось.

За результатом дослідження наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 19 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). А у відповідності до п. 18 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газосховища - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до положень п. 45 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. За змістом ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Згідно зі ст. 4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього Кодексу: майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України; земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря; трудові відносини; фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання; відносини за участю суб'єктів господарювання, що виникають у процесі виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Статтею 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Згідно із ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Як вбачається із ч. 1 ст. 306 ГК України, вказаний кодекс регламентує також і перевезення вантажів, під яким мається на увазі, зокрема, господарська діяльність, пов'язана з транспортуванням продукції трубопроводами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на підставі Договору між позивачем та відповідачем, як суб'єктами господарювання, виникли господарські правовідносини, що регламентуються як загальними нормами цивільного та господарського матеріального закону, так і спеціальними нормативно-правовими актами, у тому числі Законом України "Про ринок природного газу", підзаконними нормативно-правовими актами. Таким чином, до правовідносин сторін суд застосовує як загальні положення цивільного і господарського кодексів, так і відповідні положення спеціальних нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору за цим договором Оператор (відповідач) надає Замовнику (позивач) послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі. Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених договором. Як вбачається із преамбули до Договору, укладено у відповідності до Закону України "Про ринок природного газу" та кодексу ГТС.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи зобов'язаний забезпечити надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, зокрема послуги транспортування природного газу з або без гарантії реалізації права користування потужністю, послуги транспортування природного газу на різні періоди тривалості тощо.

Згідно з п. 1 розділу 1 глави І кодексу ГТС номінація - це попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.

Підставою для оспорювання дій відповідача щодо балансування у даному спорі є, зокрема, розбіжність між даними відповідача та даними позивача щодо обсягів відбору протранспортованого газу позивача - згідно із заявленими номінаціями/реномінаціями позивача у листопаді місяці 2018 року він повідомив відповідача про намір протранспортувати для потреб Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" обсяг природного газу 50,865 тисяч куб. метрів., у той час як відповідно до здійсненої відповідачем алокації (проведеної з урахуванням звіту ПАТ "Донецькоблгаз"), ОКП "Донецьктеплокомуненерго", як споживач позивача, спожив обсяг протранспортованого природного газу в розмірі 23 262, 195 тис. куб. метрів (тобто, у більшому обсязі, ніж вказаному споживачу було підтверджено).

Як вбачається із наявних у матеріалах справи номінацій та реномінацій, наданих позивачем відповідачу, позивач не надавав номінацій на визначений в алокації відповідача обсяг газу (23 262, 195 тис. куб. метрів). Тобто, транспортування такого об'єму газу на вказаного споживача позивач відповідачу не замовляв, а відтак, відповідач не мав жодних підстав як здійснювати таке транспортування, так і враховувати вказаний обсяг газу в алокації за листопад 2018 р., як відбір газу позивача його споживачем. Такі дії відповідача суперечать як загальним засадам цивільного і господарського закону в частині вимог добросовісності, справедливості і розумності, так і спеціальній нормі ч. 3 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, а також самому Договору, оскільки відповідно до п. 3.1 вказаного договору відповідач зобов'язаний своєчасно надавати відповідні послуги належної якості, що корелюється із закріпленим у п. 4.1 договору правом позивача замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають підтвердженим номінаціям/реномінаціям позивача.

Крім того, обґрунтованими є посилання позивача на відсутність у нього підстав та правової можливості на постачання природного газу ОКП "Донецьктеплокомуненерго" з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про ринок природного газу" з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства (абз.1 ч.1).

На виконання вищевказаного вказано Закону України 19.10.2018 р. Кабінетом Міністрів України відповідно до Постанови №867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (надалі - Положення).

Згідно із п.1 ч.3 Положення Кабінетом міністрів України на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - НАК "Нафтогаз України") покладаються, зокрема, такі спеціальні обов'язки:

продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням;

постачати природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України "Міжнародний дитячий центр "Артек", постачання яким у відповідному періоді (місяці постачання) не здійснює інший постачальник (у тому числі інший постачальник із спеціальними обов'язками відповідно до цього Положення), на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням;

постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, виробникам теплової енергії, а саме:

- виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору);

- виробникам теплової енергії, які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень житлового фонду та гуртожитків, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві;

- виробникам теплової енергії, які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою опалення службових та виробничих приміщень, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві;

- виробникам теплової енергії - об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативам та суб'єктам господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві;

- виробникам теплової енергії, що використовують природний газ для виробництва електричної енергії;

- виробникам теплової енергії, управління майном яких здійснюється суб'єктами господарювання, які залучені Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до ст.21 Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", для всіх категорій використання природного газу.

Згідно із наданими позивачем відомостями, відповідно до Ліцензій ОКП (АЕ №642506 від 31.03.2015р. та №642507 від 31.03.2015р., виданих НКРЕКП), "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" здійснює саме діяльність з виробництва та постачання теплової енергії, що підтверджується наявною у відкритому доступі інформацією, розміщеною на офіційному інтернет-сайті ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (за посиланням http://www.kpdtke.com.ua/index.php/poslugi/vidi-diyalnosti.html)

Зазначене підтверджує доводи позивача про те, що відповідно до чинних нормативно-правових актів, на НАК "Нафтогаз України" покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема, він виступає єдиним постачальником (із спеціальними обов'язками) природного газу для ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", у тому числі протягом листопада 2018 року.

Відповідно до абз.1 п.3 Глави 5 Розділу ІV Кодексу ГТС, якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов'язками, на якого в установленому порядку покладені обов'язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому споживачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов'язками Реєстр закріплених за ними споживачів.

Згідно з абз.4 п.3 Глави 5 Розділу ІV Кодексу ГТС в разі якщо постачальник із спеціальними обов'язками з причин заборгованості споживача (неналежних розрахунків) хоче відмовитись від фізичного постачання природного газу такому споживачу в певному періоді постачання, він повинен ініціювати заходи з припинення (обмеження) газопостачання такому споживачу відповідно до Правил постачання природного газу.

Згідно із абз.2 п.1 Глави І Розділу ХІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу окремим категоріям споживачів, подає окремі номінації/реномінації в рамках виконання спеціальних обов'язків для кожної точки входу/виходу, з/до якої такий замовник має намір подати/відбирати природний газ у відповідну газову добу.

Номінації/реномінації, що подаються замовником послуг транспортування природного газу, повинні містити таку інформацію:

- ідентифікацію точки входу або виходу, з/до якої замовник послуг транспортування має намір подати/відбирати природний газ у відповідну газову добу;

- ідентифікацію замовника послуг транспортування природного газу, що надає номінацію/реномінацію на відповідну точку входу та виходу (назва замовника, його ЕІС-код);

- для точок входу/виходу на міждержавних з'єднаннях - напрямок потоку природного газу; час початку і кінця потоку природного газу, щодо якого надається номінація/реномінація; ідентифікацію контрагента замовника послуг транспортування природного газу, що отримує/передає природний газ у відповідній точці входу або виходу суміжного оператора газотранспортної системи (назва контрагента, його ЕІС-код);

- газову добу, до якої належить відповідна номінація/реномінація;

- обсяг природного газу, що заявляється до транспортування.

Позивач вказує, що відповідно до абз.4 п.5 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи).

ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", відповідно до вимог Кодексу ГТС, присвоєно ЕІС-код 56Х09014D9F2DD03, який є єдиним кодом точки комерційного обліку природного газу. Тобто, постачання природного газу здійснюється виключно по даній точці входу. Дана інформація надана суду як позивачем, так і відповідачем і не оспорюється сторонами.

Відповідно до абз.13 п.5 Розділу І Правил, Постачальником із спеціальними обов'язками є суб'єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу. Для зміни постачальника, у тому числі постачальника із спеціальними обов'язками, такий постачальник повинен виключити споживача із Реєстру споживачів у порядку, передбаченому Кодексом ГТС.

Згідно із абз.1 п.3 Глави 5 Розділу IV Кодексу ГТС, якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов'язками, на якого в установленому порядку покладені обов'язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому споживачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов'язками Реєстр закріплених за ними споживачів.

Як вказує позивач, згідно з абз.3 п.3 Глави 5 Розділу IV Кодексу ГТС, у разі якщо споживач, який додатково включений до Реєстру постачальника із спеціальними обов'язками, буде виключений з Реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов'язками.

У разі якщо постачальник із спеціальними обов'язками з причин заборгованості споживача (неналежних розрахунків) хоче відмовитись від фізичного постачання природного газу такому споживачу в певному періоді постачання, він повинен ініціювати заходи з припинення (обмеження) газопостачання такому споживачу відповідно до Правил постачання природного газу (абз.3 п.3 Глави 5 Розділу IV Кодексу ГТС).

Тобто, за твердженням позивача, фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі відповідача, як оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, як це визначено у п.6 Розділу IV Правил.

Водночас, ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" не перебувало у Реєстрі споживачів позивача на листопад 2018 р. з постачання природного газу.

При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на спростування таких тверджень позивача.

З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що він фактично не мав змоги здійснювати постачання природного газу ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" у листопаді 2018 р. Відтак, обсяг споживання ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" протягом листопада 2018 року у обсязі 23 262,195 тис.куб.м. природного газу не може обліковуватися за позивачем, оскільки за вказаним споживачем відповідно до чинних в Україні нормативно-правових актів існував виключно постачальник із спеціальними обов'язками - НАК "Нафтогаз України" по точці вузла комерційного обліку (ЕІС-код 56Х09014D9F2DD03).

Суд зазначає, що такі твердження позивача відповідають п.7 Глави 6 Розділу ХІІ Кодексу ГТС, за яким алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника, та відноситься на нього оператором газотранспортної системи до моменту припинення постачання природного газу такому споживачу в установленому порядку.

У свою чергу, відповідно до абз.3 п.5 Розділу І Правил діючий постачальник - постачальник природного газу, до Реєстру споживачів якого включений споживач у відповідному періоді постачання.

З огляду на викладене, суд погоджується із позицією позивача про те, що відповідач не мав правових підстав включати обсяг природного газу 23 262,195 тис.куб.м, як поданий позивачем до транспортування та поставлений споживачу - ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" по договору постачання, оскільки позивач не був у листопаді 2018 року діючим постачальником природного газу для вказаного споживача.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач неправомірно алокував спожитий ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" у листопаді 2018 року природній газ в обсязі 23 262,195 тис.куб.м за позивачем.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що формування алокації по позивачу за листопад 2018 року здійснено на підставі звіту ПАТ "Донецькоблгаз" про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Донецькоблгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі контрагентів (споживачів) за листопад 2018 року, в якому вказано, що ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" в листопаді 2018 року було спожито 23 262,195тис.куб.м природного газу саме з ресурсу позивача.

Так, відповідачем не надано жодних доказів існування між позивачем та ПАТ "Донецькоблгаз" господарських відносин щодо транспортування природного газу. Як встановлено судом, позивачу послуги щодо траспортування природного газу надаються виключно відповідачем; між позивачем та оператором ГРМ - ПАТ "Донецькоблгаз", відсутні договірні відносини щодо надання послуг транспортування.

У свою чергу, діяльність ПАТ "Донецькоблгаз", як оператора газорозподільних систем (ГРМ) регулюється Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП 30.09.2015 р. №2494 (надалі - Кодекс ГРМ).

Відповідно до п.2 Глави 1 Розділу І Кодексу ГРМ, даний кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:

1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості;

2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу;

3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу);

4) доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу);

5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.

Згідно із абз.49 п.4 Глави 1 Розділу І Кодексу ГРМ, суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до п.1 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГРМ, оператор ГРМ передає оператору ГТС:

1) відомості прогнозу відборів/споживання природного газу по споживачах, відбори/споживання яких не вимірюються щодобово та які перебувають у газорозподільній зоні Оператора ГРМ;

2) відомості про фактичні обсяги природного газу, розподілені за споживачами, підключеними до/через ГРМ;

3) інформацію про виникнення перебоїв в системі Оператора ГРМ, що може вплинути на умови відбору природного газу в точках виходу з ГТС, із зазначенням причин виникнення перебоїв, очікуваного часу їх тривалості, зменшення потужності в точках приєднання до системи Оператора ГТС, значення параметрів, які не відповідають договірним умовам;

4) EIC-коди, що були присвоєні споживачам, підключеним до газорозподільної системи відповідного оператора, та відповідні ЕІС-коди їх точок комерційного обліку (за необхідності).

З огляду на норми Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ, враховуючи, що позивачу зі сторони ПАТ "Донецькоблгаз" не надаються послуги, передбачені даними кодексами, подання оператором ГРМ та прийняття відповідачем звітних документів такого оператора ГРМ щодо споживання природного газу споживачами в розрізі постачальників, у тому числі позивача, в даному випадку є таким, що суперечить вимогам Кодексу ГРМ. Оператор ГРМ не вправі здійснювати розподіл газу в розрізі постачальників, яким послуги транспортування природного газу надаються виключно відповідачем, як оператором ГТС. Розподіл протранспортованого ГТС природного газу в розрізі постачальників (замовників послуг транспортування) до точок виходу здійснюється виключно оператором ГТС.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності у нього чи у ПАТ "Донецькоблгаз" достовірної інформації про відбір саме газу позивача у обсязі 23 262,195 тис. куб. метрів, оскільки в матеріалах справи відсутні як будь-які докази наявності договірних відносин між позивачем та ПАТ "Донецькоблгаз", так і докази відбору ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" саме природного газу позивача у вказаному об'ємі у листопаді місяці 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, відповідач належними та допустимими доказами не довів суду факт відбору вказаного обсягу газу позивачем чи його споживачами, у тому числі ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО". Посилання відповідача на норму п. 4 розділу 3 глави XII кодексу ГТС, згідно із якою фактичні обсяги споживання природного газу, визначені оператором газорозподільної системи по споживачах (у тому числі побутових споживачах) чи їхніх точках комерційного обліку (що мають окремий EIC-код), підключених до газорозподільної системи цього оператора, та передані в установленому цим Кодексом порядку оператору газотранспортної системи, є обов'язковими для їх постачальника (постачальників) природного газу, спростовуються самим змістом кодексу ГТС. Так, вказаний розділ та глава Кодексу ГТС (розміщений на порталі Верховної ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-15#n1892) у чинній редакції не містять відповідного пункту, а норма вказаного відповідачем змісту в кодексі ГТС у інших його главах та розділах відсутня.

Відповідно до ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про віднесення спожитого в листопаді 2018 року ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" природного газу в обсязі 23 262,195 тис.куб.м в ресурс позивача, як постачальника по цьому споживачу у вказаний період. Також, суд встановив необґрунтованість такої позиції відповідача з огляду на відсутність належного посилання на відповідні норми чинного законодавства України.

При цьому, з матеріалів справи та пояснень учасників справи суд встановив незаконність здійсненням відповідачем будь-яких дій щодо алокації по позивачу за результатами листопада 2018 року після постановлення ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №910/16697/18, якою:

1) заборонено відповідачу (АТ "УКРТРАНСГАЗ", ЄДРПОУ 30019801), до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу у листопаді 2018 р. за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 р., надання природного газу позивачу в рамках послуги комерційного балансування для покриття неврегульованого небалансу за результатами надання транспортних послуг природного газу заявника у листопаді 2018 р.;

2) заборонено відповідачу (АТ "УКРТРАНСГАЗ", ЄДРПОУ 30019801), до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу у листопаді 2018 р. за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 р., здійснювати балансування з метою врегулювання небалансу природного газу заявника за результатами надання транспортних послуг природного газу Заявника у листопаді 2018 р. передбачене Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2493;

3) заборонено відповідачу (АТ "УКРТРАНСГАЗ", ЄДРПОУ 30019801), до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу заявника у листопаді 2018 р. за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 р., здійснювати дії по зверненню стягнення на гарантійне забезпечення, видане Акціонерним банком "Південний" (ЄДРПОУ 20953647);

4) заборонено відповідачу (АТ "УКРТРАНСГАЗ", ЄДРПОУ 30019801), до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу заявника у листопаді 2018 р. за результатами надання послуг транспортування природного газу позивача у листопаді 2018 р., відмовляти у прийнятті та виконанні від заявника номінацій на поточний та наступні газові періоди та повідомляти операторів суміжних систем про неможливість прийняття номінацій від заявника на поточний та наступні газові періоди;

5) заборонено відповідачу (АТ "УКРТРАНСГАЗ", ЄДРПОУ 30019801), до врегулювання спору щодо визначення обсягу небалансу природного газу заявника у листопаді 2018 р. за результатами надання послуг транспортування природного газу заявника у листопаді 2018 р., припиняти рух природного газу заявника в підземних сховищах газу, а саме відмовляти у наданні послуг зберігання природного газу (закачування, відбір, підняття).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 року зазначена ухвала господарського суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №910/16697/18 залишена в силі.

Дана ухвала господарського суду міста Києва станом на дату ухвалення рішення є чинною, а отже, доводи відповідача про законність та правомірність здійснення ним 12.12.2018р. алокації по позивачу за листопад 2018 року є безпідставними.

Позивач стверджує про порушення відповідачем його прав та інтересів, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІV Кодексу газосховищ, затвердженого постановою НКРЕКП №2495 від 30.09.2015 р. (далі - Кодекс ГС), відповідач надає послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу, укладеного між оператором та замовником, та на умовах, визначених Кодексом ГС. Типова форма договору зберігання (закачування, відбору) природного газу затверджується Регулятором та публікується на веб-сайті оператора газосховища.

Відповідно до абз.3 пп.2 п.2 глави 1 Розділу IV Кодексу ГС на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор газосховища надає замовникам, зокрема, послуги:

Як стверджує позивач та підтверджується відповідачем, між позивачем (як замовником) та відповідачем (як оператором) укладено договір зберігання (закачування, відбору) природного газу від 14.05.2018 р. №1805000459 (надалі - договір зберігання).

За договором зберігання відповідач надає позивачу послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу, у тому числі поміщеного в митний режим митного складу (надалі - послуги зберігання) шляхом надання позивачу доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у договорі зберігання, а позивач, як замовник, зобов'язується оплатити відповідачу вартість таких послуг на умовах договору зберігання, як то передбачено Розділом ІІ договору зберігання.

При цьому, як передбачено абз.2 п.1 Глави 3 Розділу 1 Кодексу ГС, відповідач, як оператор газосховищ зобов'язаний пропонувати послуги із зберігання (закачування, відбору) природного газу відповідно до положень Кодексу ГС.

Відповідно п.2 та п.4 Глави 2 Розділу 1 Кодексу ГС під час провадження діяльності із зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор газосховищ надає замовникам послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання їм потужності газосховища на підставі та умовах, визначених договором зберігання (закачування, відбору) природного газу, у порядку, передбаченому Кодексом ГС а також оператор у своїй діяльності додержується принципів пропорційності, прозорості та недискримінації, що передбачені Законом України "Про ринок природного газу" та іншими актами законодавства.

Згідно із абз.3 п.1 Глави 3 Розділу 1 Кодексу ГС до основних обов'язків відповідача належить документальне оформлення приймання-передачі природного газу у зв'язку з його зберіганням (закачуванням, відбором).

За п.1 Глави 4 Розділу 1 Кодексу ГС взаємовідносини між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи регулюються Кодексом ГС та Кодексом ГТС, угодою про впровадження оперативного балансового рахунку та технічною угодою, яка передбачає, у тому числі:

- засади обміну інформацією, яка дає можливість співпраці із системою обміну інформацією оператора газотранспортної системи;

- зобов'язання оператора газосховищ стосовно передачі прогнозних обсягів закачування та відбору природного газу відповідно до вимог Кодексу ГС;

- механізм узгодження відповідності пар кодів постачальник - одержувач;

- порядок надання відомостей, необхідних для проведення розподілу планових обсягів транспортування замовникам послуг транспортування в точках входу/виходу з/до газосховищ;

- порядок надання номінацій/реномінацій та механізм перевірки їх відповідності, які стосуються кількості природного газу у точках входу /виходу до/з газотранспортної системи з/до газосховищ;

- порядок розподілення (алокації) обсягів протранспортованого природного газу між окремими замовниками послуг транспортування, договори яких виконуються на точках входу/виходу до/з газотранспортної системи з/до газосховищ, а також порядок передачі даних про таке розподілення (алокацію) тощо.

Як встановлено судом, відповідач є одночасно оператором ГТС та оператором ГС, що підтверджує і сам відповідач.

Позивач зазначає, що на підставі Кодексу ГС та на виконання договору зберігання, у зв'язку із виникненням у позивача за результатами листопада 2018 року позитивного небалансу - нереалізованого газу в обсязі 42 946,403тис.куб.м, відповідач, як оператор ГС повинен був здійснити закачування природного газу до підземних газосховищ (ПГС).

Відповідно до п.1 та п.2 Глави 4 Розділу IV Кодексу ГС індивідуальна потужність закачування на місяць надається відповідачем, як оператором ГС, на переривчастій основі строком на 1 газовий місяць. Така послуга доступна тільки для газового місяця, наступного після місяця, в якому відбувається розподіл потужності. Індивідуальна потужність закачування на місяць дозволяє замовнику закачувати природний газ на переривчастій основі незалежно від базового сезону закачування.

За твердженням позивача, з метою направлення заявки відповідачу, як оператору ГС, про надання послуг із закачування природного газу до ПСГ, необхідно щоб оператор ГТС (відповідач) здійснив балансування та остаточну алокацію місячних подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу листопада місяця 2018 року у відповідності до поданих позивачем звіту про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2018 року №2 від.12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а) та Комерційного звіту газовидобувного підприємства за листопад 2018 року №2 від 12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -в), що подані Відповідачу 12.12.2018 р.

Судом встановлено, що відповідачем, як оператором ГТС, не здійснено необхідного балансування позивача по результатам листопаду 2018 року; та як Оператором ГС, не здійснено належного закачування залишку нереалізованого позивачем обсягу природного газу за результатами листопаду місяця 2018 року на загальний обсяг 42 946,403тис.куб.м., а фактично здійснено закачування лише в обсязі 19 684,208тис.куб.м природного газу.

При цьому, відповідач підтверджує, що ним, як оператором ГС, здійснено закачування природного газу позивача в обсязі небалансу - 19 684,208тис.куб.м за результатами листопада 2018 року.

Відповідач обґрунтовує такі дії саме вчиненням ним, як оператором ГТС, алокації по позивачу по результатам листопада 2018 року, в якій визначив позитивний небаланс позивача саме в обсязі 19 684,208тис.куб.м, а не як стверджує позивач, в обсязі 42 946,403тис.куб.м.

Відповідач вказує, що ним надано для підпису позивачу, в межах договору закачування:

- акт про рух природного газу в газосховищах від 30.11.2018 р. №210/11/18;

- акт наданих послуг №2000201/11.18/1805000459/ІРОміс від 30.11.2018р.;

- акт наданих послуг №20000206/11.18/1805000459/зак-балансування від 30.11.2018 р.

Надходження даних актів для оформлення позивачем не заперечується. Як встановлено судом, вказані акти підписані зі сторони позивача, однак із зауваженнями. Оскільки відповідачем в акті про рух природного газу в газосховищах від 30.11.2018р. №210/11/18 зазначено позитивний небаланс позивача за листопад 2018 року в обсязі 19 684,208тис.куб.м, позивачем даний акт було підписано із зауваженням, відповідно до якого:

- до закачування обсяг позитивного небалансу за листопад 2018 року - 42 946,403тис.куб.м.

- загальний обсяг природного газу на рахунку зберігання на кінець звітного місяця (листопада 2018 року) - 89 749,554 тис.куб.м.

Позивачем також із зауваженнями підписано акт наданих послуг №20000206/11.18/1805000459/зак-балансування від 30.11.2018р., а саме:

- зазначено до закачування обсяг позитивного небалансу за листопад 2018 року - 42 946,403тис.куб.м.;

- виходячи з обсягу газу 42 946,403тис.куб.м, що підлягає закачуванню за результатами звітного місяця (листопада 2018 року), вартість послуг закачування у сумі 3 982 677,62грн.

Відповідні акти направлені на адресу відповідача, проте останній жодним чином не відреагував на вказані зауваження у звітних документах (актах), жодних заперечень чи повідомлень на адресу позивача не надсилав.

Судом також встановлено, що позивачем на користь відповідача відповідно до платіжного доручення №180223 від 18.12.2018 р. здійснено оплату вартості послуг закачування природного у сумі 3 982 677,62грн, виходячи з обсягу газу 42 946,403 тис.куб.м, що підлягає закачуванню за результатами звітного місяця (листопада 2018 року).

Як вказує позивач, 14.12.2018 р. з автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України йому надійшла Податкова накладна з датою складання 30112018, порядковий номер 828, у якій визначено суму податкових зобов'язань з розрахунку обсягу закачування 19 684,208тис.куб.м природного газу.

18.12.2018 р. позивачем отримано з автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України Податкову накладну з датою складання 18.12.2018, порядковий номер 717, в якій визначено суму податкових зобов'язань з розрахунку обсягу закачування 23 262,195тис.куб.м природного газу.

За твердженням позивача, це свідчить про те, що за результатами закачування та зберігання природного газу позивача відповідачем сформовані податкові накладні на загальний обсяг закачування 42 946,403тис.куб.м природного газу, що відповідає інформації, поданій позивачем у звітних документах від 12.12.2018р. та відповідно до зауважень, вказаних позивачем у акті про рух природного газу в газосховищах від 30.11.2018 р. №210/11/18 та акті наданих послуг №20000206/11.18/1805000459/зак-балансування від 30.11.2018 р. по договору закачування.

Враховуючи наведене, позивач стверджує, що відповідачем не вчинено належних та необхідних дій щодо закачування до підземних сховищ природного газу, що належить позивачу, в обсязі 23 262,195 тис.куб.м., який залишився нереалізованим позивачем за результатами газового місяця - листопада 2018 року. Також, відповідачем не здійснено належного оформлення акту про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника із зазначенням станом на кінець звітного місяця - листопада 2018 року природного газу в обсязі 89 949,554 тис. куб. м.

При цьому, суд вважає такі доводи позивача обґрунтованими з огляду на відсутність будь-яких правових підстав для визначення природного газу позивача у обсязі 23 262,195тис.куб.м як протранспортованого до точок виходу з ГТС, а також спожитого ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" у листопаді 2018 року.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він діяв у відповідності до умов п. 3 глави 7 розділу ІІІ кодексу ГС, оформивши в односторонньому порядку акт про рух природного газу в газосховищах. Відповідно до вказаної норми кодексу ГС до 12 числа місяця, наступного за звітним, замовником та оператором газосховища здійснюється оформлення акта про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, в якому вказується: обсяг природного газу на рахунку зберігання на початок звітного місяця; обсяги закачаного та/або відібраного природного газу до/з газосховищ за звітний місяць відповідно до здійснених оператором газосховища алокацій згідно з розділом IX цього Кодексу; обсяги переданого/прийнятого природного газу відповідно до підтверджених торгових сповіщень про передачу природного газу, що зберігається в газосховищах; обсяг природного газу на рахунку зберігання на кінець звітного місяця. У разі порушення зазначеної вимоги оператор газосховища до 13 числа місяця, наступного за звітним, оформляє в односторонньому порядку акт про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, в обсязі згідно зі здійсненими оператором газосховища алокаціями та підтвердженими торговими сповіщеннями про передачу природного газу, що зберігається в газосховищі.

Як встановлено судом, відповідні правовідносини сторін були оформлені двостороннім актом, підписаним позивачем та відповідачем; при цьому в ньому було зафіксовано зауваження позивача щодо змісту такого акту.

Натомість, відповідно до п. 6.12 договору зберігання, послуги, що надаються за цим договором у звітному місяці, крім випадку, передбаченого п. 3.15 договору, оформляються двосторонніми актами наданих послуг між оператором і замовником. У випадку, визначеному в п. 3.15 договору, послуги оператора оформлюються шляхом складання акта в односторонньому порядку, який направляється на адресу замовника. Згідно із п. 3.15 договору зберігання у випадку повідомлення оператором ГТС про наявність неврегульованого місячного позитивного небалансу до 12 числа місяця, наступного за звітним, оператор в односторонньому порядку оформляє акт в обсязі небалансу замовника.

Так як обсяг небалансу позивача є предметом даного спору, то вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача підписати змінений акт про рух природного газу в газосховищах безпосередньо витікають із позовних вимог, котрі стосуються визначення обсягів газу, відібраних позивачем у листопаді 2018 року та спрямовані на зміну господарських правовідносин, котрі виникли між сторонами у вказаний період на підставі договору зберігання, є обґрунтованими та відповідають законодавству.

Відповідач також стверджує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту в частині зобов'язання відповідача підписати акт про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, відобразивши у ньому, що на рахунку зберігання позивачем станом на кінець звітного місяця листопада 2018 року обліковується 89 749,554 тис.куб.м природного газу.

Проте, суд відхиляє такі доводи відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За пунктом 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом. Згідно із статтею 320Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Статтею 321 Цивільного кодексу України чітко визначено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Тобто, право власності є непорушним правом і ніхто не вправі позбавляти чи обмежувати власника у такому праві крім випадків, визначених законом.

Предмет позовних вимог позивача становить саме зобов'язання вчинити певні дії відповідача. Зі змісту позовної заяви вбачається, що в ній відсутні вимоги майнового характеру, оскільки позивач не вимагає визнання за ним прав на матеріальні об'єкти, право власності чи витребування майна із чужого володіння. У позовній заяві не йдеться про оскарження чи визнання прав на матеріальну річ (майно), мова йде виключно щодо вчинення дій по фактичному оформленню статусу обсягу природного газу, який належить на праві власності саме позивачу.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту у даному спорі.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Отже, статтею 20 ГК України встановлено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить саме із положень ст. 13 Конвенції, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Тобто, вимога щодо підписання Актів направлена на виконання обов'язків відповідача за Договорами транспортування та зберігання, є необхідною для забезпечення поновлення порушених прав позивача.

Згідно із ст. 3 ГК України, господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Стаття 67 ГК України (господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами) вказує, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Таким чином, відносини між позивачем та відповідачем з приводу складання акту про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, є господарськими правовідносинами, що в виникли на підставі договору зберігання, а відтак спосіб захисту права, обраний позивачем, в частині зобов'язання відповідача скласти вказаний акт, відповідає змісту статті 20 ГК України.

Відтак, суд погоджується із позицією позивача щодо обраного способу захисту, зважаючи на зміст та суть укладених між позивачем та відповідачем Договору та договору зберігання природного газу, Кодексу ГТС та Кодексу ГС, а також господарських правовідносин, котрі існують між сторонами.

Так, відповідач, як оператор ГТС та оператор ГС, здійснює відповідно транспортування, відбір та закачування природного газу в ПСГ, а також належне документальне оформлення даних правочинів, у зв'язку з чим вимога позивача про підписання акту про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, повністю відповідає нормам п.3 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГС.

Суд також встановив, що позивач, у зв'язку із наявністю у нього за результатами листопаду 2018 року позитивного небалансу природного газу в загальному обсязі 42 946,403 тис.куб.м, подав за результатами такого місяця до відповідача, як оператора ГТС, звітні документи (звіт про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2018 року №2 від.12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а); комерційний звіт газовидобувного підприємства за листопад 2018 року №2 від 12.12.2018 р. (Форма Док. - Ф8-Зв -в).

Відповідні документи були подані з метою формування відповідачем остаточної алокації по позивачу за результатами листопаду 2018 року із визначенням обсягу позитивного небалансу та подальшого врегулювання такого небалансу позивача, шляхом закачування природного газу до ПСГ з оформленням усіх необхідних документів, передбачених договором транспортування, договором зберігання та в межах вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГС.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, своїми діями (бездіяльністю) відповідач чинить перешкоди щодо здійснення належного балансування позивача за результатами газового місяця листопада 2018 року та закачування природного газу позивача у обсязі 23 262,195тис.куб.м до ПСГ з метою врегулювання позитивного небалансу.

Заперечення відповідача проти позовних вимог відхиляються судом, оскільки зводяться до недоведений тверджень про відчуження позивачем у листопаді 2018 року обсягу 23 262,195тис.куб.м. на користь споживача - ОКП "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" на підставі договору постачання природного газу від 06.11.2018р. №ПГ-С/18-011/16.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покладається на позивача, в апеляційній та касаційній інстанціях - на сторони, що понесли такі витрати.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801):

- Здійснити остаточну алокацію місячних подач та відборів Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 33152471) при транспортуванні природного газу у листопаді місяці 2018 року, а саме - надходження природного газу до Газотранспортної системи України - 157 887,391тис.куб.м; передача (отримання) природного газу з Газотранспортної системи України (постачання споживачам по власних договорах та передача у віртуальній торговій точці) - 114 940,988тис.куб.м, у відповідності до поданих Приватним акціонерним товариством "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 33152471) Звіту про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопада 2018 року №2 від.12.12.2018р. (Форма Док. - Ф8-Зв -а) та Комерційного звіту газовидобувного підприємства за листопад 2018 року №2 від 12.12.2018р. (Форма Док. - Ф8-Зв -в).

- За результатами остаточної алокації місячних подач та відборів Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 33152471) при транспортуванні природного газу у листопаді місяці 2018 року, підписати у двох примірниках акт наданих по договору транспортування природного газу №1512001003 від 23.12.2015 р. послуг за листопад 2018 року, в якому зазначити обсяг надходження природного газу до Газотранспортної системи України у листопаді 2018 року - 157 887,391тис.куб.м; обсяг передачі (отримання) природного газу з Газотранспортної системи України (постачання споживачам по власних договорах та передача у віртуальній торговій точці) у листопаді 2018 року - 114 940,988 тис.куб.м.

- За результатами остаточної алокації місячних подач та відборів Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 33152471) при транспортуванні природного газу у листопаді місяці 2018 року на виконання умов Договору зберігання (закачування, відбору) природного газу від 14.05.2018р. №1805000459 додатково здійснити закачування до підземних сховищ природного газу, що належить Приватному акціонерному товариству "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 33152471) в обсязі 23 262,195 тис.куб.м, який залишився не реалізованим за результатами газового місяця - листопада 2018 року.

- На підставі Договору зберігання (закачування, відбору) природного газу від 14.05.2018р. №1805000459, підписати у двох примірниках Акт про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, відобразивши у ньому, що на рахунку зберігання Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 33152471) станом на кінець звітного місяця листопада 2018 року обліковується 89 949,554 тис. куб. м. природного газу.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) на користь Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.32/2; код ЄДРПОУ 33152471) 7 207 (сім тисяч двісті сім) грн. 00 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.03.2019 р.

Суддя Н.І. Зеленіна