ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р. Справа№ 910/973/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Попов Д.С. (довіреність №354 від 28.11.2017), Бєльський-Панасюк О.О. (довіреність №16 від 02.01.2019),

від відповідача 1: Данченко М.Ю. (довіреність №438/13-16Д08/19 від 25.01.2019),

від відповідача 2: Яців О.Р. (довіреність №650 від 26.12.2018),

від відповідача 3: представник не з'явився,

від третьої особи 1: представник не з'явився,

від третьої особи 2: Біла В.О. (довіреність №100/25186 від 16.08.2018),

від третьої особи 3: Шокун О.В. (довіреність №441/9/22-19 від 14.01.2019).

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" та Державного космічного агентства України

на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2018, повний текст якого складено та підписано 12.06.2018

у справі №910/973/18 (суддя - Блажівська О.Є.)

за позовом Фонду державного майна України

до 1. Державного космічного агентства України, 2. публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк", 3. приватного акціонерного товариства "Інвестиційна компанія ІТТ-Інвест"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. публічне акціонерне товариство "Хартрон", 2.Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 3.Кабінет Міністрів України

про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року Фонд державного майна України (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного космічного агентства України (далі - відповідач 1), публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - відповідач 2) та приватного акціонерного товариства "Інвестиційна компанія ІТТ-Інвест" (далі - відповідач 3) про визнання незаконними дій відповідача 1 та 2 щодо списання пакета акцій публічного акціонерного товариства "Хартрон" у розмірі 42 735 141 штук простих іменних акцій, що становить 50%+1 акція від загальної кількості емітованих акцій у статутному капіталі товариства та зобов'язання відповідача 3 списати з рахунку відповідача 1 пакет акцій публічного акціонерного товариства «Хартрон» у розмірі 42 735 141 штук простих іменних акцій, що становить 50 % + 1 акція від загальної кількості емітованих акцій у статутному капіталі товариства на рахунок Держави Україна.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним списанням та переведенням пакета акцій публічного акціонерного товариства "Хартрон" у розмірі 42 735 141 штук простих іменних акцій, що становить 50%+1 акція від загальної кількості емітованих акцій у статутному капіталі товариства з рахунку в публічному акціонерному товаристві "Акціонерний Банк "Укргазбанк" (керуючий рахунком - Фонд державного майна України) на рахунок в приватному акціонерному товаристві "Інвестиційна компанія ІТТ - Інвест" (керуючий рахунком - Державне космічне агентство України).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2018 року у справі №910/973/18 позов задоволено частково: зобов'язано приватне акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» списати з рахунку Державного космічного агентства України пакет акцій публічного акціонерного товариства «Хартрон» у розмірі 42 735 141 штук простих іменних акцій, що становить 50% + 1 акція від загальної кількості емітованих акцій у статутному капіталі товариства на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, 01133, м.Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) 300966-UA50009997 в публічному акціонерному товаристві Акціонерний Банк «Укргазбанк» (03087, м.Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) код в НДУ 100024-UA30300996.

Стягнуто з Державного космічного агентства України на користь Фонду державного майна України судовий збір у розмірі 587,33 грн.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Укргазбанк" на користь Фонду державного майна України судовий збір у розмірі 587,33 грн.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Інвестиційна компанія ІТТ - Інвест" на користь Фонду державного майна України судовий збір у розмірі 587,33 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки Фондом державного майна України належними та допустимими доказами доведено обставини, що безумовне списання цінних паперів було вчинено поза його волею, а тому вимога про зобов'язання приватне акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» списати спірні цінні папери на рахунок Держави України (керуючий рахунком Фонд) в установі ПАТ АБ «Укргазбанк» є ефективною у відновленні невизнаного його права та підлягає задоволенню в цій частині. В частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав на неефективність обраного позивачем способу правового захисту, адже вирішення спору не призведе до будь-якого відновлення його прав та не матиме наслідком задоволення вимог позивача, а також вказані дії позивача не узгоджуються з принципом правової певності та суперечать завданням суду, а тому у задоволенні вимоги про визнання незаконними дій судом відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції від 30.05.2018, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2018 у справі №910/973/18 змінити, а саме: резолютивну частину оскаржуваного судового рішення щодо розподілу судових витрат шляхом відмови у стягненні з нього на користь позивача судового збору у розмірі 587,33 грн; мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення шляхом виключення з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення тверджень про те, що «неподання Державним космічним агентством України Генеральної угоди Банку призвело до помилкового висновку Депозитарія про наявність підстав проведення безумовного списання цінних паперів ПАТ «Хартрон» з депозитарного рахунку Держави України (керуючий рахунком Фонд державного майна України). Суд вважає за необхідне зауважити, що саме умовами Генеральної угоди передбачено об'єм повноважень Державного космічного агентства України, перелік яких не містить ані прав, ані обов'язків здійснювати розпорядження цінними паперами товариств. Зазначені обставини спростовують доводи ПАТ АБ «Укргазбанк», покладені в основу заперечень проти позову щодо правомірності проведення операції безумного списання цінних паперів, а також, що наявність у Банку генеральної угоди не вплинуло на результат розгляду документів відповідача-1 та прийняття рішення щодо списання цінних паперів в цілому».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 2 вказує на наступне:

- депозитарна безумовна операція списання прав на цінні папери (емітованих акцій ПАТ «Хартрон») була виконана банком на підставі наданого Державним космічним агентством України розпорядження Кабінету Міністрів України №108-р від 04.03.2004. Крім того, агентством було надало банку документи, які на його думку підтверджують наявність законних підстав у депозитарної установи здійснювати безумовну операцію по списанню. При цьому, банк зауважив, що Генеральну угоду №669 про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами Національному космічному агентству України від 01.09.2003 йому Агентством надано не було;

- судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в порушення ст.ст. 234, 238 ГПК України та положень постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення», відхилив доводи та не спростував подані докази як банку так і агентства, а також третіх осіб щодо правомірності проведеної оспорюваної депозитарної операції, що виключало можливість формування судом в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення позиції про те, що «неподання Державним космічним агентством України Генеральної угоди Банку призвело до помилкового висновку Депозитарія про наявність підстав проведення безумовного списання цінних паперів ПАТ «Хартрон» з депозитарного рахунку Держави України (керуючий рахунком Фонд державного майна України). Суд вважає за необхідне зауважити, що саме умовами Генеральної угоди передбачено об'єм повноважень Державного космічного агентства України, перелік яких не містить ані прав, ані обов'язків здійснювати розпорядження цінними паперами товариств. Зазначені обставини спростовують доводи ПАТ АБ «Укргазбанк», покладені в основу заперечень проти позову щодо правомірності проведення операції безумного списання цінних паперів, а також, що наявність у Банку генеральної угоди не вплинуло на результат розгляду документів відповідача-1 та прийняття рішення щодо списання цінних паперів в цілому». Також, є помилковим, необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству, висновок суду першої інстанції про те, що управління корпоративними правами ПАТ «Хартрон», право яке передано агентству, нібито не є тотожним праву управління цінними паперами такого товариства;

- вирішення судом першої інстанції питання щодо стягнення з банку судових витрат у розмірі 587,33 грн є помилковим, що суперечить вимогам ст.129 ГПК України та положенням постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», оскільки зазначена сума витрат повинна стягуватись виключно з відповідача 3, якого зобов'язано оскаржуваним судовим рішенням вчинити відповідні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Власов Ю.Л., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/973/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.09.2018.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції від 30.05.2018, відповідач 1 також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2018 у справі №910/973/18 скасувати частково та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 вказує на наступне:

- судом першої інстанції не надано оцінки обставинам викладеним у листі від 24.04.2018 №2221/09-к8/18 щодо неодноразового звернення до позивача з метою досягнення згоди у вирішенні питання стосовно приведення у відповідність до чинного законодавства Генеральної угоди №669 про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами Національному космічному агентству України від 01.09.2003 та необхідності внесення змін у документи депозитарної системи;

- судом першої інстанції не прийнято до уваги, що питання обліку акцій не врегульовано положеннями Генеральної угоди №669 про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами Національному космічному агентству України від 01.09.2003 та має здійснюватись відповідно до положень законодавства, а також судом не застосовано норми законів, які визначають порядок обліку цінних паперів. Крім того, судом не враховано позицію компетентного органу з питань обліку акцій про законність його дій.

Також, зазначив про те, що оскільки оскаржуваним судовим рішенням в задоволенні позовних вимог про визнання його дій незаконними щодо списання пакета акцій ПАТ «Хартрон» відмовлено, відповідно правові підстави для стягнення судового збору з нього на користь позивача були відсутні. Окрім того, вказав на те, що суд першої інстанції при розгляді справи необґрунтовано відхилив його клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні агентства - ПАТ «Хартрон», Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Кабінет Міністрів України, при цьому залучив Кабінет Міністрів України до участі у справі на стороні позивача. Вказав, що судом першої інстанції не досліджено питання наявності повноважень позивача щодо управління корпоративними правами ПАТ «Хартрон», а також не надано в порушення ст.77 ГПК України оцінки відсутності доказів передачі Кабінетом Міністрів України позивачу пакету акцій та належності ПАТ «Хартрон» до сфери управління позивача. Крім того, судом не взято до уваги те, що Законом України «Про Фонд державного майна України» визначено статус, організацію, повноваження та порядок діяльності позивача та не містить положень щодо порядку списання цінних паперів та необхідність погодження агентства зазначених дій з позивачем, а також не взято до уваги позицію Кабінету Міністрів України, викладену в пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що на теперішній час акціонером ПАТ «Хартрон» є Держава України в особі Державного космічного агентства України.

23.07.2018 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку подано до суду відзив на апеляційні скарги, в якому зазначено, що Кабінетом Міністрів України було передано агентству повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі, у повному обсязі відповідно до законодавства без виключень. Крім того, вказано на те, що Генеральна угода №669 про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами Національному космічному агентству України від 01.09.2003 припинила свою чинність у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 10.03.2017 постанови №143 «Про деякі питання управління об'єктами державної власності».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/973/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.09.2018.

07.08.2018 позивачем подано до суду відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

06.09.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.09.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 20.09.2018 у справі №910/973/18 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2018.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу №910/973/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/973/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Руденко М. А.- головуючий суддя; судді - Мальченко А.О., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 прийнято апеляційні скарги та відкрито апеляційне провадження у визначеному складу колегії суддів, розгляд справи №910/973/18 призначено на 20.11.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі №910/973/18 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2018.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018 у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Руденко М.А., Дідиченко М.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі №910/973/18 прийнято апеляційні скарги до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі №910/973/18 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі №910/973/18 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.02.2019.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 у зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Руденко М.А., Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі №910/973/18 прийнято апеляційні скарги до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі №910/973/18 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2019.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2019, представники відповідача 3 та третьої особи 1 не з'явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином (а.с.69, 71 т.3), поважних причин неявки суду не повідомили.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктами 1 та 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представник) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності зазначених вище представників.

Відповідач 3, треті особи 1 та 3 не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційні скарги, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг та відзивів, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 15.05.2000 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №791 «Про управління корпоративними правами держави». Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Положення про представника органу, уповноваженого управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств (далі - Положення) та Порядок управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна (далі - Порядок).

У відповідності до приписів Положення відповідальний представник призначається із числа членів спостережної ради рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади, органу виконавчої влади або уповноваженого суб'єкта господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, що виконує функції з управління корпоративними правами держави на підставі генеральної угоди з Фондом державного майна України з наступним укладанням відповідного договору з цим органом.

06.08.2003 Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження № 479-р, яким було ухвалено прийняти пропозицію НКАУ про передачу цьому агентству повноважень з управління пакетом акцій ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл", що належить державі, у розмірі 67,27 відсотка статутного фонду.

Так, на виконання вищевказаного розпорядження, 01.09.2003 між позивачем та агентством було укладено Генеральну угоду №669 про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами Національному космічному агентству України (далі-Генеральна угода). Згідно переліку господарських товариств, повноваження на здійснення функцій управління державними корпоративними правами передаються Національному космічному агентству України - станом на 01.09.2003 в управління передано - ВАТ «Приладобудівний завод «Сокіл» (а.с.56-60 т.1).

У подальшому, Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №108-р від 04.03.2004, яким прийнято пропозицію НКАУ щодо передачі цьому агентству повноважень з управління державними корпоративними правами відкритих акціонерних товариств згідно з додатком, а саме: 143313062 Хартрон, м. Харків та 14309534 АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", м. Харків.

Так, на виконання зазначеного вище розпорядження Кабінету Міністрів України до Генеральної угоди були внесені зміни, які закріплені в Додатковій угоді №133 від 25.03.2004 (а.с.61 т.1).

06.01.2012 Додатковою угодою №16 до Генеральної угоди були внесені зміни у зв'язку із реорганізацією Національного комічного агентства України в Державне космічне агентство України (а.с.62-63 т.1).

Як свідчать матеріали справи, 28.11.2014 між публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та Державою України, в особі Фонду державного майна України, було укладено договір про обслуговування рахунка в цінних паперах №50009997/14, відповідно до умов якого Банк, як депозитарна установа, зобов'язався надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента (позивача) в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень (наказів) суб'єкта управління об'єктами державної власності (а.с.158-165 т.1).

Відповідно до розпорядження (наказу) №141-РОО від 05.05.2015 було здійснено зарахування цінних паперів ПАТ «Хартрон» на рахунок Держави України (керуючий рахунком Фонд державного майна України). Після вчинення вказаних дій до анкети рахунку в цінних паперах були внесені відповідні зміни на підставі розпорядження (наказу) №28-р на внесення змін до анкети рахунку в цінних паперах для держави від 05.05.2015 (а.с.171-173 т.1).

Позивач зазначає, що з метою покращення якості корпоративного управління Фонд, як держатель контрольного пакета акцій ПАТ «Хартрон», відповідно до Генеральної угоди, листом від 06.07.2017 №10-17-13165 звернувся до агентства з проханням надати інформацію щодо акціонерів юридичних осіб, які володіють 10 та більше відсотками голосів ПАТ «Хартрон» станом на 01.07.2017, а також тих підприємств, де ПАТ «Хартрон» володіє частками в статутному капіталі (а.с.98 т.1).

У відповідь на звернення Фонду Державним космічним агентством України листом від 21.07.2017 № 3488/09-К4.2/17 не було надано запитуваної інформації, натомість агентство зауважило, що в документах депозитарної системи відсутні відомості про здійснення агентством повноважень акціонера ПАТ «Хартрон» (а.с.99 т.1).

Також листами від 21.07.2017 № 3490/09-К4.2/17, від 29.08.2017 № 4035/09-К4/17 агентство звернулось до Фонду з пропозицією визнати Генеральну угоду такою, що втратила чинність, та додатково зазначило, що у зв'язку зі змінами в законодавстві деякі пункти не відповідають чинному законодавству, а тому агентство позбавлено можливості у повному обсязі виконувати свої функції з управління державними корпоративними правами (а.с.100-101 т.1).

З наявної в матеріалах справи виписки про операції з цінними паперами за період з 03.10.2017 по 03.10.2017 вбачається, що з депозитарного рахунку Держави України (керуючий рахунком Фонд державного майна України) було здійснено списання іменних простих акцій ПАТ «Хартрон» на інший депозитарний рахунок, а саме: №402321-UA50100045, який також належить Державі України, однак керуючим вказаного рахунку значиться Державне космічне агентство. Вказані обставини також містяться в інформаційній довідці Національного депозитарія України № 144073ІД від 09.10.2017 (а.с.102-103 т.1).

Позивач стверджує, що його права, як розпорядника депозитарного рахунку та акціонера ПАТ «Хартрон» були порушені, а тому оскільки порушене право підлягає судовому захисту, останній звернувся із даним позовом до господарського суду, в межах якого просив визнати незаконними дії Державного космічного агентства України щодо списання пакета акцій ПАТ «Хартрон» та зобов'язати приватне акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» списати спірні цінні папери на рахунок Держави України (керуючий рахунком Фонд) в установі ПАТ АБ «Укргазбанк».

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» списати спірні цінні папери на рахунок Держави України (керуючий рахунком Фонд) в установі ПАТ АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, що безумовне списання цінних паперів було вчинено поза його волею.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

У відповідності до положень ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правові основи управління об'єктами державної власності відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про управління об'єктами державної власності».

Згідно із ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закон України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Як вже зазначалось вище, 15.05.2000 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №791 «Про управління корпоративними правами держави», зі змісту якої слідує, що управління корпоративними правами держави здійснюється відповідним уповноваженим суб'єктом господарювання або органом виконавчої влади, що виконує функції з управління корпоративними правами держави на підставі генеральної угоди з Фондом державного майна з наступним укладанням відповідного договору з цим органом.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин передача повноважень управління корпоративними правами держави могла бути вчинена лише на підставі укладення відповідної угоди.

Так, на виконання вказаної Постанови Кабінету Міністрів України така угода між позивачем та відповідачем 1 була укладена 01.09.2003. При цьому, вказана Генеральна угода була укладена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №479-р від 06.08.2003 та розпорядження Кабінету Міністрів України №108-р від 04.03.2004, якими було прийнято пропозицію відповідача 1 щодо передачі агентству повноважень з управління державними корпоративними правами відкритих акціонерних товариств згідно з додатком, а саме: 143313062 Хартрон, м. Харків та 14309534 АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", м. Харків.

За змістом вищевказаної угоди, а саме з пункту 1.1 вбачається, що позивач у відповідності до вказаних розпоряджень Кабінету Міністрів України передав агентству повноваження на здійснення функцій управління державними корпоративними правами у Товариствах згідно з переліком господарських товариства, наведеного у додатку до Генеральної угоди - у тому числі ПАТ «Хартрон».

Пунктом 2.1 Генеральної угоди передбачені обов'язки агентства, зокрема, здійснення права акціонера на загальних зборах Товариств, піклуватись про інтереси держави; здійснювати свою діяльність відповідно до цієї Генеральної угоди, Закону України «Про господарські товариства», статуту Товариства та інших нормативних актів; звітувати перед Фондом про виконання функцій управління державними корпоративними правами відповідно до порядку звітності представників органів, уповноважених управляти відповідними державними корпоративними правами в органах управління; представляти представника держави в органах управління Товариства; укладати контракти з головами правлінь Товариства згідно з Типовою формою контракту; подавати відповідні пропозиції на розгляд Фонду на підставі аналізу фінансового стану господарської діяльності Товариства; вирішувати інші питання щодо господарської діяльності Товариства, які виникають в процесі його роботи; погоджувати порядок голосування окремих питань порядку денного загальних зборів Товариств; передавати протоколи загальних зборів акціонерів Фонду та відшкодовувати фонду збитки, втрати, що виникли у Фонді в зв'язку з порушенням умов, які передбачені цією угодою.

Відповідно до п.2.2 Генеральної угоди агентство має право одержувати у позивача інформацію про кількість акцій Товариства, які перебувають у державній власності; подавати до позивача пропозиції щодо реорганізації Товариств, а також щодо реалізації акцій Товариства, які перебувають у державній власності.

Таким чином, сторонами Генеральної угоди було погоджено перелік обов'язків та прав агентства в аспекті управління державними корпоративними правами.

28.11.2014 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та Державою Україною (Депонент), від імені якої діяв суб'єкт управління об'єктами державної власності, визначений відповідно до законодавства - Фонд державного майна України, було укладено договір про обслуговування рахунка в цінних паперах №50009997/14.

05.05.2015 на відкритий рахунок було здійснено одержання/поставка прав на цінні папери (акції ПАТ «Хартрон») та внесені відповідні дані до анкети про депозитарний рахунок.

У подальшому, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 143 «Про деякі питання управління об'єктами державної власності» від 10.03.2017, відповідно до якої Постанову Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 № 791 «Про управління корпоративними правами держави» визнано такою, що втратила чинність.

Твердження скаржників та третьої особи 2 про те, що факт припинення Генеральної угоди прямо пов'язаний із прийняттям Кабінетом Міністрів Україні Постанови №143 від 10.03.2017, колегією суддів відхиляються зважаючи на наступне.

У відповідності до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Умовами Генеральної угоди встановлений вичерпний перелік підстав щодо її припинення. При цьому, вказаний перелік не містить такої підстави, як втрата чинності постанов або розпоряджень Кабінету Міністрів України, на виконання яких було укладено вказану Генеральну угоду.

Розділом 3 Генеральної угоди визначено, що вона припиняється у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України чи невиконання або неналежного виконання Агентством цієї угоди або після закінчення приватизації товариства. Тобто, зазначена угода припиняється, зокрема, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про її припинення.

Проте, в матеріалах справи відстуні будь-які належні та допустимі докази прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення Генеральної угоди.

Проаналізувавши умови Генеральної угоди, Постанови Кабінету Міністрів від 15.05.2000 №791 та Постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 143, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що втрата чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 №791 не створює такого юридичного наслідку, як припинення Генеральної угоди, а лише констатує факт припинення чинності відповідної постанови.

Більше того, в матеріалах справи міститься лист агентства №3900/09-К6.2/18 від 31.07.2018 адресований позивачу, в якому у додатках міститься додаткова угода до Генеральної угоди, якою агентство пропонує припинити дію Генеральної угоди. Тобто, зазначені дії свідчать про те, що після прийняття оскаржуваного судового рішення агентство фактично визнає Генеральну угоду чинною, та вчиняє дії направлені на погодження її припинення в двохстороньому порядку (а.с.294-296 т.2).

Колегія суддів приймає як додатковий доказ доданий позивачем до матеріалів справи зазначений вище лист, оскільки останнім в розумінні положень ч.3 ст.269 ГПК України доведено неможливість його подання суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Таким чином, твердження учасників справи про те, що факт припинення Генеральної угоди прямо пов'язаний із прийняттям Кабінетом Міністрів України вищевказаної Постанови № 143 від 10.03.2017 є хибними.

Як вказувалось вище, 03.10.2017 з депозитарного рахунку Держави України (керуючий рахунком Фонд державного майна України) в ПАТ АБ «Укргазбанк» було здійснено списання іменних простих акцій ПАТ «Хартрон» на інший депозитарний рахунок, а саме: №402321-UA50100045, який також належить Державі України, однак відкритий в ПАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» та керуючим вказаного рахунку значиться Державне космічне агентство України. Вказані обставини також містяться в інформаційній довідці Національного депозитарія України №144073ІД від 09.10.2017.

Положення про провадження депозитарної діяльності, яке затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735 (далі - Положення), визначає, зокрема, порядок провадження депозитарної діяльності депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку та обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами, а також обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, порядку проведення операцій на рахунках у цінних паперах та їх видів, порядку внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника та інші вимоги.

Пунктом 2 розділу І Положення визначено, що безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв'язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

При цьому, ініціатор депозитарної операції - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Ініціатором депозитарної операції можуть бути депонент, клієнт, керуючий рахунком у цінних паперах, Центральний депозитарій, депозитарна установа, державні органи у межах їх повноважень, а також інші суб'єкти у випадках, визначених законом.

У відповідності до Положення, керуючий рахунком у цінних паперах (далі - керуючий рахунком) - статус, якого в депозитарній установі набуває особа, якій депонентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у випадках та порядку, встановлених законодавством, або в Центральному депозитарії - юридична особа, якій емітентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або суб'єкт управління об'єктами державної власності/комунальної власності, який відповідно до законодавства України виконує функції з управління цінними паперами, що є об'єктами державної власності/комунальної власності, обсяг повноважень керуючого-рахунком встановлюється відповідним правочином або відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із п.10 глави 1 розділу V Положення, на підставах, визначених законодавством, власник цінних паперів може передати власні повноваження з розпорядження цінними паперами, що обліковуються на його рахунку в цінних паперах, повноваження щодо здійснення прав, що випливають з цінних паперів, керуючому рахунком.

Відповідно до пунктів 16, 17 та 18 глави 1 розділу V Положення для обліку прав на цінні папери, які є об'єктами державної власності та управління якими здійснюється органами державної влади або іншими органами, визначеними Законом України «Про управління об'єктами державної власності», які не є суб'єктами господарювання, рахунок у цінних паперах у депозитарній установі відкривається на ім'я держави.

Керуючим рахунком у цінних паперах держави є суб'єкт управління об'єктами державної власності, який відповідно до законодавства та в межах повноважень, визначених законом, рішенням Кабінету Міністрів України, виконує функції з управління відповідними цінними паперами (далі - суб'єкт управління).

Суб'єкт управління, якому відповідно до Законів України «Про управління об'єктами державної власності», «Про Кабінет Міністрів України», інших актів законодавства надані повноваження з управління цінними паперами, що є об'єктом державної власності, або якому такі повноваження передані від іншого суб'єкта управління, повинен забезпечити облік прав на отримані в управління цінні папери на рахунку в цінних паперах держави у конкретній депозитарній установі з набуттям у цій депозитарній установі статусу керуючого рахунком у цінних паперах держави за такими цінними паперами у порядку, встановленому внутрішніми документами депозитарної установи відповідно до вимог пункту 16 цієї Глави.

При передачі повноважень з управління цінними паперами від одного суб'єкта управління до іншого новий суб'єкт управління має право здійснити наступні дії, якщо він має статус керуючого рахунком у цінних паперах держави в іншій депозитарній установі - забезпечити переведення цінних паперів, переданих йому в управління, з рахунку в цінних паперах держави, на якому вони обліковувалися, на рахунок у цінних паперах держави, відкритий у депозитарній установі, з якою ним укладено договір про обслуговування рахунку в цінних паперах на ім'я держави або додатковий договір до нього, оформити та надати депозитарній установі анкету рахунку в цінних паперах держави, що містить інформацію щодо цінних паперів, переданих йому в управління, та щодо нього як керуючого рахунком у цінних паперах держави щодо цих цінних паперів (у разі якщо подання відповідної анкети у формі паперового документа передбачено внутрішніми документами депозитарної установи).

У цих випадках новий суб'єкт управління має забезпечити переведення цінних паперів, переданих йому в управління, з рахунку в цінних паперах держави, на якому вони обліковувалися, на рахунок у цінних паперах держави, відкритий у депозитарній установі, з якою ним укладено договір про обслуговування рахунку в цінних паперах на ім'я держави.

Пунктом 19 глави 1 розділу V Положення визначено, у разі переведення прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах держави, відкритого в одній депозитарній установі, на рахунок у цінних паперах держави, відкритий в іншій депозитарній установі, в якій новим суб'єктом управління набуто статусу керуючого рахунком за такими цінними паперами, у зв'язку з передачею повноважень з управління такими цінними паперами від одного суб'єкта управління до нового суб'єкта управління депозитарною установою, в якій списуються права на цінні папери, здійснюється безумовна операція за рахунком у цінних паперах держави на підставі копії документа, що підтверджує передачу повноважень з управління цінними паперами до нового суб'єкта управління, яка надається депозитарній установі новим суб'єктом управління.

Повноваження попереднього суб'єкта управління як керуючого рахунком у цінних паперах держави щодо цінних паперів, переданих в управління новому суб'єкту управління, припиняються після переведення прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах держави, відкритий в іншій депозитарній установі, в якій новим суб'єктом управління набуто статусу керуючого рахунком за цими цінними паперами.

Пунктом 22 глави 1 розділу V Положення визначено, що положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують.

Отже, депозитарна безумовна операція списання прав на цінні папери (акцій емітованих ПАТ «Хартрон») була виконана ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на підставі наданого агентством розпорядження КМУ 108-р від 04.03.2004 «Про передачу НКАУ повноважень з управління державними корпоративними правами відкритих акціонерних товариств». Крім того, агентством також було надано Банку наступні документи:

- розпорядження Кабінету Міністрів України № 584-р від 23.08.2017 «Про призначення Дегтяренка П.Г. Головою Державного космічного агентства України»;

- лист Державного космічного агентства України №4639/10-К4.2/17 від 02.10.2017 про переведення прав на цінні папери з зазначенням реквізитів де Державне космічне агентство України набуло статусу керуючого рахунком у цінних паперах держави в іншій депозитарній установі;

- Указ Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»;

- Постанову Кабінету Міністрів України № 1248 від 29.12.2010 «Про затвердження переліку суб'єктів космічної діяльності, які звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення»;

- Постанову Кабінету Міністрів України № 111 від 01.03.2017 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 29.12.2010 № 1248»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України № 618-р від 17.06.2015 «Про погодження наказу Державного космічного агентства від 14.05.2015 № 91».

При цьому, банк як у поданому відзиві на позовну заяву так і в апеляційній скарзі зазначає, що при здійсненні депозитарної операції щодо цінних паперів ПАТ «Хартрон» до депозитарної установи Генеральна угода не була надана.

Разом з тим, банк зауважив, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було здійснено відповідну перевірку вказаної спірної операції безумного списання цінних паперів та не було виявлено фактів порушення.

В той же час, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що неподання агентством Генеральної угоди Банку призвело до помилкового висновку Депозитарія про наявність підстав проведення безумовного списання цінних паперів ПАТ «Хартрон» з депозитарного рахунку Держави України (керуючий рахунком Фонд державного майна України), оскільки саме умовами зазначеної угоди передбачено об'єм повноважень агентства, перелік яких не містить ані прав, ані обов'язків здійснювати розпорядження цінними паперами товариств.

Крім того, колегія звертає увагу на те, що ані розпорядженням Кабінету Міністрів України №108-р від 04.03.2004, ані наданими Агентством Банку зазначеними вище документами не передбачено передачу пакету акцій від позивача до Агентства, а передбачено лише передачу повноважень з управління корпоративними правами, з метою чого і було укладено Генеральну угоду.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо правомірності проведення операції безумного списання цінних паперів, а також, що наявність у банку Генеральної угоди не вплинуло б на результат розгляду документів та прийняття рішення щодо списання цінних паперів в цілому, оскільки вищевказаним підзаконним нормативним актом передбачено лише передачу повноважень з управління корпоративними правами.

Також, вищевикладене спростовує доводи третьої особи 2 та 3 щодо наявності у агентства підстав для ініціювання безумовного списання спірних цінних паперів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, укладена між позивачем та відповідачем 1 (агентство) Генеральна угода станом на день розгляду спору не припинила свою дію, її недійсність в судовому порядку не встановлена, а управління корпоративними правами ПАТ «Хартрон», право на яке передано агентству, не є тотожним праву управління цінними паперами такого товариства.

З огляду на встановлене вище, доводи скаржників та третьої особи 3 щодо переходу до агентства прав управління цінними паперами є хибними.

Положеннями статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Водночас, право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечено законом (ст.15 ЦК України), способи якого визначенні статтею 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України та не є вичерпними. Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Оскільки прийняття Постанови Кабінетом Міністрів України № 143 від 10.03.2017 «Про деякі питання управління об'єктами державної власності» не припинило дію Генеральної угоди та безумовне списання цінних паперів (акції ПАТ «Хартрон») з депозитарного рахунку Держави Україна (керуючий рахунком Фонд державного майна України) було здійснено без розпорядження позивача, тому право останнього щодо відновлення його становища до списання цінних паперів, тобто повернення цінних паперів на депозитарний рахунок, керуючим якого є саме позивач, підлягає захисту шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

У відповідності до ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, що безумовне списання цінних паперів було вчинено поза його волею, тому вимога про зобов'язання приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» списати спірні цінні папери на рахунок Держави України (керуючий рахунком Фонд) в установі ПАТ АБ «Укргазбанк» є ефективною у відновленні невизнаного його права та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» списати спірні цінні папери на рахунок Держави України (керуючий рахунком Фонд) в установі ПАТ АБ «Укргазбанк».

Посилання скаржника (агентство) на лист від 24.04.2018 №2221/09-К8/18 (а.с.85-86 т.2), колегією суддів відхиляються, оскільки обставини викладені у зазначеному листі жодним чином не спростовують факт того, що безумовне списання цінних паперів було вчинено поза волею позивача. Більше того, обставини викладені в даному листі навпаки підтверджують не досягнення згоди у вирішенні питання стосовно права управління цінними паперами товариства.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про неефективність обраного позивачем способу правового захисту в частині позовних вимог про визнання незаконними дії Державного космічного агентства України щодо списання пакета акцій ПАТ «Хартрон», оскільки вирішення спору не призведе до будь-якого відновлення його прав та не матиме наслідком задоволення вимог позивача, а також вказані дії позивача не узгоджуються з принципом правової певності та суперечать завданням суду.

Твердження скаржника (агентство) про те, що судом першої інстанції не обґрунтовано відхилено його клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Агентства - ПАТ «Хартрон», Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Кабінет Міністрів України, а також залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі на стороні позивача, колегією суддів відхиляються, оскільки не вказано в чому саме полягає необґрунтованість відхилення клопотання та яким чином залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі на стороні позивача призвело до неправильного вирішення даного спору. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції в подальшому також залучено до участі у справі як ПАТ «Хартрон» так і Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Стосовно посилань скаржників на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, а саме ст.129 ГПК України щодо покладення на відповідача 1 та 2 судових витрат (судового збору), оскільки зазначені витрати повинні стягуватись виключно з відповідача 3, якого і було зобов'язано оскаржуваним судовим рішенням вчинити відповідні дії, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо у спорі про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь юридичної особи, то вони стягуються на користь власників (учасників, акціонерів), які подали позов в інтересах такої юридичної особи, у тій частині, в якій вони понесені цими власниками (учасниками, акціонерами). При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду з двома немайновими вимогами та ним було сплачено за кожну з двох вимог по 1 762,00 грн.

Судом першої інстанції керуючись положеннями ст.129 ГПК України покладено судових збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, по першій вимозі про визнання незаконними дії Державного космічного агентства України щодо списання пакета акцій ПАТ «Хартрон», суд першої інстанції, внаслідок відмови у задоволенні в цій частині вимог, дійшов висновку про покладення витрат по сплаті судового збору за подання даної вимоги на позивача. Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в цій частині відповідає вимог ст.129 ГПК України.

По вимозі про зобов'язання приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» списати спірні цінні папери на рахунок Держави України (керуючий рахунком Фонд) в установі ПАТ АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції дійшов висновку про покладення витрат по сплаті судового збору за подання даної вимоги на відповідачів в рівних частках. Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в цій частині також відповідає вимог ст.129 ГПК України, оскільки спір фактично виник внаслідок порушення та не визнання, зокрема скаржниками, права позивача та неправильних дій останніх.

З огляду на що, доводи скаржників щодо порушення судом першої інстанції норм ст.129 ГПК України колегією суддів відхиляються.

Також , відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційних скаргах обставин.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позовні вимоги, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржників.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" та Державного космічного агентства України на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2018 у справі №910/973/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2018 у справі №910/973/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Матеріали справи №910/973/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 12.03.2019

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко